Номер провадження 2/243/431/2020
Номер справи 243/13575/19
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
« 25 » березня 2020 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області
у складі: головуючого – судді Гончарової А.О.,
за участю: секретаря судового засідання – Олійник А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 13 Слов`янського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про зобов`язання нарахувати страхові виплати та виплатити їх в порядку спадкування, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА _1 звернувся до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області з позовною заявою до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про зобов`язання нарахувати страхові виплати та виплатити їх в порядку спадкування, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько, ОСОБА_2 . За життя його батько перебував на обліку у Донецькому міському відділенні у Куйбишевському районі управління виконавчої дирекції Фонду у Донецькій області як потерпілий на виробництві. 12.12.2014 року його батько був взятий на облік як внутрішньо переміщена особа. З жовтня 2014 року по жовтень 2017 року батько перебував на обліку та отримував страхові виплати у Волноваському відділенні УВД ФССУ в Донецькій області. Виплати були припинені в зв`язку з закінченням терміну дії довідки ВПО. З 01.11.2017 року по день своєї смерті його батько не отримував страхові виплати. Після смерті батька позивач звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, проте у виплаті страхових сум йому було відмовлено через відсутність таких сум.
В зв`язку з викладеним просить зобов`язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області здійснити нарахування страхових виплат ОСОБА_2 з 01.11.2017 року по 28.02.2019 року та виплатити нараховані кошти позивачу як спадкоємцю за законом.
Відповідачем надано відзив на позовну заяву, де він зазначив, що не визнає вимоги позивача та вважає їх необґрунтованими з наступних підстав. ОСОБА_2 з жовтня 2014 року по жовтень 2017 року перебував на обліку та отримував страхові виплати в Волноваському відділенні УВД ФССУ в Донецькій області. З 01.11.2017 року страхові виплати ОСОБА_2 були припинені у зв`язку зі скасуванням довідки ВПО. ОСОБА_2 в період з 01.11.2017 року по 14.02.2019 року не звертався до Фонду з заявою про продовження страхових виплат внутрішньо переміщеній особі, тобто, не скористався своїм правом на одержання належних йому сум страхових виплат. До складу спадщини включаються лише належні спадкодавцю за життя суми, оскільки ОСОБА_2 не було продовжено нарахування цих сум і за життя він це рішення не оскаржив, тому в задоволенні позову слід відмовити.
Позивач в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, позов просив задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Суд, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи по суті, приходить до наступного висновку.
Відповідно до Свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 12.11.1962 року ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_1
12.12.2014 року ОСОБА_2 було видано довідку за №1438008368 про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, де зазначено, що ОСОБА_2 перемістився з м. Донецька до м. Волновахи Донецької області.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 06.03.2019 року.
Постановою державного нотаріуса Волноваської державної нотаріальної контори від 15.10.2019 року ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на суму страхових виплат, які не були отримання за життя ОСОБА_2 .
Згідно з повідомленням Волноваського відділення УВД ФССУ в Донецькій області від 28.10.2019 року ОСОБА_2 отримував страхові виплати у Волноваському відділенні УВД ФССУ в Донецькій області на підставі довідки внутрішньо переміщеної особи з 01.10.2014 року по 31.10.2017 року. З 01.11.2017 року страхові виплати ОСОБА_2 припинені в зв`язку з скасуванням довідки ВПО. На постійному обліку ОСОБА_2 перебував у Донецькому міському відділенні у Куйбишевському районі. Виконання статутних зобов`язань Донецького міського відділення у Куйбишевському районі передано Дружківському відділенню ВД ФССУ в Донецькій області.
Відповідно до повідомлення Дружківського міського відділення УВД ФССУ в Донецькій області від 08.11.2019 року ОСОБА_2 не звертався до будь-яких робочих органів виконавчої дирекції ФССУ із заявою про продовження страхових виплат як внутрішньо переміщена особа та за життя не скористався правом на отримання належних йому сум страхових виплат за період з 01.11.2017 року по 14.02.2019 року, тому відповідні страхові виплати не нараховувалися та не сплачувалися, заборгованість Фонду перед потерпілим відсутня.
Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_2 з 01.10.2014 року по 31.10.2017 року перебував на обліку та отримував щомісячні страхові виплати у Волноваському відділенні УВД ФССУ в Донецькій області. З 01.11.2017 року страхові виплати ОСОБА_2 припинені в зв`язку з скасуванням довідки ВПО. Вказані обставини сторонами не оспорюються.
Нарахування та проведення страхових виплат урегульовано Законом України від 23 вересня 1999 року № 1105-ХІV «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (далі - Закон № 1105-ХІV), який із 01 січня 2015 року діє в редакції Закону України від 28 грудня 2014 року № 77-VIII та має назву «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», який визначав відповідно до Конституції України та основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов`язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві.
Відповідно до статті 27 Закону України від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР «Основи законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 16/98-ВР) виплати та надання соціальних послуг, на які має право застрахована особа за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, може бути припинено, якщо виплати призначено на підставі документів, що містять неправдиві відомості; якщо страховий випадок стався внаслідок дії особи, за яку настає кримінальна відповідальність; якщо страховий випадок стався внаслідок умисної дії особи; внаслідок невиконання застрахованою особою своїх обов`язків щодо загальнообов`язкового державного соціального страхування; в інших випадках, передбачених законами.
Згідно з ст. 38 Закону № 1105-XIV страхові виплати і надання соціальних послуг може бути припинено на весь час проживання потерпілого за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; на весь час, протягом якого потерпілий перебуває на державному утриманні, за умови, що частка виплати, яка перевищує вартість такого утримання, надається особам, які перебувають на утриманні потерпілого; якщо з`ясувалося, що виплати призначено на підставі документів, які містять неправдиві відомості.
За положеннями пункту 3 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1105-ХІV КМУ визначає особливості надання соціальних послуг та виплати матеріального забезпечення за соціальним страхуванням внутрішньо переміщеним особам (громадянам України, які переселилися з тимчасово окупованої території, території проведення АТО або зони надзвичайної ситуації).
Визначення того, хто є внутрішньо переміщеними особами надано у абзаці першому частини першої статті 1 Закону України від 20 жовтня 2014 року № 1706- VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб». Внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, який постійно проживає в Україні, якого змусили або який самостійно покинув своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, масових порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Як зазначено в статті 2 цього Закону, Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, повернення таких осіб до їх покинутого місця проживання в Україні та їх реінтеграції.
Водночас частиною першою статті 3 вказаного Закону встановлено, що громадянин України за обставин, визначених у статті 1 цього Закону, має право на захист від примусового внутрішнього переміщення або примусового повернення на покинуте місце проживання, що враховується судом.
До жодного з указаних законів не внесено такої підстави для припинення соціальних виплат, як відсутність у особи її реєстрації як внутрішньо переміщеної.
01 жовтня 2014 року Кабінет Міністрів України (далі - КМУ) прийняв постанову № 531 «Про особливості реалізації прав деяких категорій осіб на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», якою установлено: особи, які перебувають (перебували) у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями чи фізичними особами або були добровільно застраховані та переселилися з тимчасово окупованої території, району проведення АТО або зони надзвичайної ситуації, мають право на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» робочими органами виконавчої дирекції Фонду соціального страхування, а до завершення заходів, пов`язаних з утворенням зазначеного Фонду та його робочих органів, робочими органами Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань та Фонду відповідно до пункту 6 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» зазначеного Закону за фактичним місцем проживання у порядку, встановленому правліннями фондів. Матеріальне забезпечення виплачується застрахованим особам в установленому порядку через банки.
Крім того, 05 листопада 2014 року КМУ прийнято постанову № 637 «Про здійснення соціальних виплат особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції», згідно з якою призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою КМУ від 01 жовтня 2014 року № 509.
07 листопада 2014 року КМУ прийняв постанову № 595 «Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, а також інших платежів з рахунків, відкритих в органах Казначейства», якою затверджено Тимчасовий порядок фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, а також інших платежів з рахунків, відкритих в органах Казначейства (далі - Тимчасовий порядок).
Відповідно до пункту 3 постанови КМУ від 07 листопада 2014 року № 595 міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, місцеві державні адміністрації мали забезпечити до 01 грудня 2014 року переміщення бюджетних установ, підприємств та організацій, що належать до сфери їх управління, з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі. Переміщення здійснюється лише тих бюджетних установ, підприємств та організацій, що в разі зміни місцезнаходження зможуть забезпечити провадження своєї діяльності.
Також за пунктом 8 Тимчасового порядку особам, які переміщені на контрольовану територію та взяті на облік відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою КМУ від 01 жовтня 2014 року № 509, пенсії та інші соціальні виплати з бюджетів усіх рівнів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування виплачуються за заявами таких осіб до органів (установ), які здійснюють такі виплати, протягом усього строку дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
11 грудня 2014 року правління Фонду на виконання постанови КМУ від 01 жовтня 2014 року № 531 прийняло постанову № 20 «Про затвердження Порядку надання страхових виплат, фінансування витрат на медичну та соціальну допомогу, передбачених загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання для осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території і районів проведення антитерористичної операції». Як зазначено в преамбулі цієї постанови, вона прийнята з метою забезпечення безперервності та першочерговості одержання щомісячних страхових виплат та медико-соціальних послуг потерпілими на виробництві (членами їх сімей), які переміщуються з тимчасово окупованої території та районів проведення антитерористичної операції.
Як зазначено в пункті 1 цього Порядку, він поширюється на фізичних осіб, які постійно проживають в Україні, яких змусили або які самостійно покинули своє місце проживання внаслідок (або з метою уникнення) негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, масових порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру і які мають право на страхові виплати та страхові витрати на медичну і соціальну допомогу відповідно до Закону № 1105-ХІV за фактичним місцем проживання (перебування) (якщо страховий випадок настав до моменту переміщення).
Відповідно до пункту 2 цього Порядку особи, які тимчасово переміщені, мають право на призначення та/або продовження раніше призначених страхових виплат, страхових витрат на медичну та соціальну допомогу відповідно до Закону № 1105-ХІV безпосередньо в робочих органах виконавчої дирекції Фонду за фактичним місцем проживання (перебування), що підтверджується довідкою про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення АТО, за формою, наведеною в додатку до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, затвердженого постановою КМУ від 01 жовтня 2014 року № 509, відповідно до Закону № 1706-VII.
Вказані підзаконні акти регулюють особливості виплати матеріального забезпечення за соціальним страхуванням внутрішньо переміщеним особам, тобто особам, які тимчасово переселилися з району проведення антитерористичної операції. Крім того, такі підзаконні акти не є законом, тому не можуть звужувати чи скасовувати права громадян, які встановлено нормативно-правовими актами вищої юридичної сили.
Крім того, в постанові ВС № 642/6946/18 від 12.02.2020 року зроблено висновок, що ненадання особі, яка не є внутрішньо переміщеною особою, довідки про взяття її на облік як особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення АТО, та не звернення цієї особи до робочих груп Фонду на підконтрольній Україні території з заявою про нарахування виплат, не є підставою для невиплати страхових платежів, оскільки таке права закріплене за особою положеннями Закону № 1105-ХІV (з 01 січня 2015 року в редакції Закону України від 28 грудня 2014 року № 77-VІІ), і може бути обмежене лише введенням воєнного чи надзвичайного стану на окремій території чи на всій території України.
Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 ЦК України).
Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом чи за законом.
Згідно з ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини.
Спадкодавець ОСОБА_2 мав право на нарахування та виплату страхових виплат не залежно від звернення до робочих груп Фонду на підконтрольній Україні території, а тому спадкоємець ОСОБА_1 відповідно до положень статті 1227 ЦК України має право на отримання страхових виплат в порядку спадкування за законом.
Враховуючи викладене, позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню в повному обсязі.
Згідно з ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі, тому з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 768,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 76-81, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про зобов`язання нарахувати страхові виплати та виплатити їх в порядку спадкування задовольнити.
Зобов`язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області здійснити нарахування та виплату спадкоємцю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , сум страхових виплат за період з 01.11.2017 року по 28.02.2019 року, належних спадкодавцю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (84122 Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Свободи, 5, код ЄДРПОУ 41325231) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ), судовий збір в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.
Рішення може бути оскаржене в судову палату по цивільних справах Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У відповідності до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Рішення прийнято, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.
Повний текст рішення виготовлений 30 березня 2020 року.
Суддя Слов`янського
міськрайонного суду
Донецької області А.О. Гончарова
