Ухвала
29 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 243/13575/19
провадження № 61-11268св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М,
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного суду від 01 липня 2020 року в складі колегії суддів Мальованого Ю. М., Канурної О. Д., Мірути О. А.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позову
У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про зобов`язання нарахувати страхові виплати та виплатити їх в порядку спадкування.
Позов мотивував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2 , який за життя перебував на обліку в управлінні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області як травмований на виробництві. 12 грудня 2014 року ОСОБА_2 взятий на облік як внутрішньо переміщена особа й з жовтня 2014 року по жовтень 2017 року перебував на обліку та отримував страхові виплати у Волноваському відділенні УВД Фонду соціального страхування України в Донецькій області. Виплати були припинені в зв`язку з закінченням терміну дії довідки внутрішньо переміщеної особи, а тому з 01 листопада 2017 року по день смерті батько позивача страхових виплат не отримував. Позивач є спадкоємцем після смерті батька, у тому числі щодо недоотриманих страхових виплат.
Позивач вказував, що після смерті батька звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, проте у виплаті страхових сум йому було відмовлено через їх ненарахування. Закінчення терміну дії довідки внутрішньо переміщеної особи не є підставою для припинення страхових виплат, а тому відмова Фонду є незаконною.
ОСОБА_1 просив:
зобов`язати відповідача здійснити нарахування страхових виплат ОСОБА_2 з 01 листопада 2017 року по 28 лютого 2019 року та виплатити нараховані кошти позивачу як спадкоємцю за законом.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області в складі судді: Гончарової А. О., від 25 березня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Зобов`язано управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області здійснити нарахування та виплату спадкоємцю ОСОБА_1 сум страхових виплат за період з 01 листопада 2017 року по 28 лютого 2019 року, належних спадкодавцю ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ОСОБА_2 з 01 жовтня 2014 року по 31 жовтня 2017 року перебував на обліку та отримував щомісячні страхові виплати у Волноваському відділенні УВД ФССУ в Донецькій області. З 01 листопада 2017 року страхові виплати ОСОБА_2 припинені в зв`язку зі скасуванням довідки ВПО. Згідно з статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини. Відсутність довідки про реєстрацію внутрішньо переміщеної особи не є підставою для припинення здійснення страхових виплат. Спадкодавець ОСОБА_2 мав право на нарахування та виплату страхових виплат незалежно від звернення до робочих груп Фонду на підконтрольній Україні території, а тому спадкоємець ОСОБА_1 відповідно до положень статті 1227 ЦК України має право на отримання страхових виплат в порядку спадкування за законом. Тому позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню в повному обсязі.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Донецького апеляційного суду від 01 липня 2020 року апеляційну скаргу управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області задоволено, рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 25 березня 2020 року скасовано та ухвалено нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що припинення нарахування Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області страхових виплат потерпілому ОСОБА_2 здійснено з 01 листопада 2017 року, тобто за життя ОСОБА_2 , але останній у встановленому законом порядку не оскаржив дії відповідача, тобто за життя не виявив інтересу та волі на те, щоб відновити на-рахування щомісячної грошової суми у разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку, а отже, указані суми йому за життя не нараховувались, а тому вони не можуть входити до складу спадщини після смерті ОСОБА_2 . Тому спадкоємець ОСОБА_1 відповідно до положень статті 1227 ЦК України не має права на отримання страхових виплат, які не були нараховані Фондом спадкодавцю в порядку спадкування за законом, оскільки ці виплати не увійшли до складу спадщини, право на яку має позивач у даній справі, у зв`язку з тим, що відповідно до вимог цивільного законодавства до складу спадкового майна входить лише призначена (нарахована) сума страхового відшкодування, а право на її призначення та виплату згідно із статті 1219 ЦК України до складу спадщини не входить.
Апеляційний суд вказав, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто майже через півтора роки від дати прийняття Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області рішення про припинення виплати щомісячної грошової суми у разі часткової чи повної втрати професійної працездатності, тому ОСОБА_1 як спадкоємець не має права вимоги до відповідача про нарахування вказаних страхових виплат, оскільки таке право належало виключно спадкодавцю, який дії Фонду щодо припинення нарахування належних йому виплат не оскаржував. Оскільки право на призначення та виплату щомісячної страхової суми у випадку трудового каліцтва згідно із статті 1219 ЦК України до складу спадщини не входить, тому вимоги спадкоємця ОСОБА_1 про зобов`язання Управління виконавчої дирекції Фонду здійснити нарахування та виплату сум страхових виплат спадкодавцю ОСОБА_2 , за період із 01 листопада 2017 року по 28 лютого 2019 року є безпідставними.
Аргументи учасників справи
У липні 2020 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просив: оскаржену постанову апеляційного суду скасувати; залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що нарахування страхових виплат ОСОБА_2 було припинено незаконно та без достатніх правових підстав. Зазначає, що відсутність довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи не позбавляє права на отримання виплат, передбачених Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування». За таких обставин уважає, що має право на спадкування неотриманих батьком за життя страхових виплат у період з 01 листопада 2017 року по 28 лютого 2019 року. Апеляційний суд не дослідив докази, що підтверджують хворобу його батька, через яку останній не міг захистити свої права щодо незаконного припинення страхової виплати.
У жовтні 2020 року від управління ВД Фонду соціального страхування України в Донецькій області до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін. Зазначає, що апеляційний суд, установивши, що страхові виплати, про стягнення яких просить позивач, не були нараховані спадкодавцеві за його життя, а тому не увійшли до складу спадщини, зробив правильний висновок про відмову в позові.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 24 вересня 2020 року відкрито касаційне провадження в справі.
Ухвалою Верховного Суду від 22 вересня 2021 року справу призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 24 вересня 2020 року вказано, що ОСОБА_1 просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити рішення суду першої інстанції в силі з підстав, передбачених у пунктах 3, 4 частини другої статті 389, та пункті 1 частини третьої статті 411 ЦПК України.
Фактичні обставини
Суди встановили, що позивач ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 .
Відповідно до довідки від 12 грудня 2014 року № 1438008368 про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, ОСОБА_2 перемістився з тимчасово окупованої території м. Донецьк до м. Волноваха Донецької області.
ОСОБА_2 отримував страхові виплати у Волноваському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області за місцем тимчасового проживання на підставі довідки внутрішньо переміщеної особи № 1438-008368 від 12 грудня 2014 року з 01 жовтня 2014 року по 31 жовтня 2017 року.
Постановою Волноваського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області від 05 січня 2018 року № 0542/3610/3610/21 потерпілому ОСОБА_2 припинено щомісячну страхову виплату з 01 листопада 2017 року в зв`язку зі зняттям із обліку справи потерпілого. Причина зняття: скасування довідки ВПО 1438008368 від 12 грудня 2014 року згідно пунктом 3 частини першої статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» та припинення виплат ВПО згідно рішення комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат ВПО № 68 від 16 листопада 2017 року.
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Донецьку.
Постановою державного нотаріуса Волноваської державної нотаріальної контори Донецької області Петренко В. Є. від 15 жовтня 2019 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на суму страхових виплат, які не були отримані за життя ОСОБА_2 .
Позиція Верховного Суду
До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України), крім прав і обов`язків що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 ЦК України (стаття 1219 ЦК України).
Суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини (стаття 1227 ЦК України).
Тлумачення статті 1227 ЦК України свідчить, що:
цією нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім`ї спадкодавця на отримання належних йому та неотриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім`ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім`ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім`ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини;
право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім`ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім`ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов`язкової частки (стаття 1241 ЦК), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК). Відповідно при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом;
право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов`язана з його суб`єктивним правом (зокрема, право на страхові виплати). Саме тому у членів сім`ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень статті 1217 ЦК за яких члени сім`ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат та випадки за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати.
У справі, що переглядається, спадкодавець ОСОБА_2 перебував на обліку та отримував щомісячні страхові виплати у Волноваському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, проте з листопада 2017 року здійснення страхових виплат було припинено в зв`язку зі скасуванням довідки внутрішньо переміщеної особи № 1438008368. Відмовляючи у задоволенні позову спадкоємця ОСОБА_2 про стягнення сум неотриманих страхових виплат, апеляційний суд зазначив, що після скасування довідки внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_2 з приводу поновлення виплат страхових сум до відділень ФССУ за життя не звертався, з огляду на що суд зробив висновок, що зі смертю спадкодавця припинилися його права та обов`язки, зокрема, право на оскарження дій ФССУ щодо припинення страхових виплат, а до позивача як спадкоємця це право не перейшло.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 травня 2021 року у справі № 243/8684/19-ц (провадження № 61-22401св19) зазначено, що не є підставою для припинення страхових виплат особі ненадання їй довідки про взяття на облік як особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення АТО, та не звернення цієї особи до робочих груп Фонду на підконтрольній Україні території з заявою про подальше здійснення відповідних нарахувань. При цьому колегія суддів виходила з того, що право на отримання страхових платежів закріплено за особою на підставі положень Закону України № 1105-ХІV і може бути обмежено лише введенням воєнного чи надзвичайного стану на окремій території чи на всій території України. З огляду на викладене колегія суддів зробила висновок про те, що незвернення особи до робочих груп Фонду на підконтрольній Україні території після припинення нарахування страхових виплат унаслідок невзяття такої особи на облік як внутрішньо переміщеної не припиняє право її спадкоємців на отримання таких виплат на підставі статті 1227 ЦК України в порядку спадкування за законом.
Разом із тим у практиці суду касаційної інстанції існує протилежний висновок щодо застосування положень статей 1218, 1219, 1227 ЦК України у подібних правовідносинах.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2020 року в справі № 243/9613/19-ц (провадження № 61-7355св20) здійснено системний аналіз положень статей 1219 та 1227 ЦК України та зазначено, що потрібно розрізняти право на відшкодування у зв`язку з трудовим каліцтвом, яке нерозривно пов`язане із особою і не входить до складу спадщини, та право на суми відшкодування у зв`язку із трудовим каліцтвом, нараховані за життя спадкодавцю, але не отримані ним за життя. Колегія суддів уважала, що при вирішенні спорів про право на отримання коштів у порядку статті 1227 ЦК України визначальним є те, чи були такі виплати нараховані спадкодавцеві за життя, оскільки лише за умови, що такі суми були нараховані за життя, проте не отримані спадкодавцем, вони можуть увійти до складу спадщини. Право на призначення певних виплат згідно зі статтею 1219 ЦК України за висновком колегії суддів до складу спадщини не входить. З огляду на викладене колегія суддів не вбачала підстав для визнання за позивачкою права на отримання страхових виплат, оскільки як спадкоємець вона не має права на те, що за життя спадкодавця йому не нараховано, а останній дій відповідача із ненарахування спірних страхових виплат не оскаржував.
Близький за змістом висновок викладений у постановах Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 грудня 2020 року у справі № 428/12730/19 (провадження № 61-15863св20), від 26 лютого 2020 року в справі № 243/2404/19-ц (провадження № 61-20134св19) та від 14 квітня 2020 року в справі № 431/6232/18-ц (провадження № 61-17311св19).
У частині другій статті 403 ЦПК України визначено, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду
Колегія суддів вважає необхідним передати справу на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду для відступу від висновку щодо застосування статей 1218, 1219, 1227 ЦК України в подібних правовідносинах, викладеного в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2020 року в справі № 243/9613/19-ц (провадження № 61-7355св20), 16 грудня 2020 року у справі № 428/12730/19 (провадження № 61-15863св20), від 26 лютого 2020 року в справі № 243/2404/19-ц (провадження № 61-20134св19) та від 14 квітня 2020 року в справі № 431/6232/18-ц (провадження № 61-17311св19),
та вказівки, що припинення страхових виплат за життя спадкодавця з підстав, не передбачених законом, та не оскарження дій фонду спадкодавцем не зумовлює припинення вже призначених страхових виплат і не позбавляє його спадкоємців можливості спадкувати право на отримання страхових виплат.
Керуючись статтями 260, 403, 404 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Справу № 243/13575/19 передати на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. І. Крат
Судді: Н. О. Антоненко
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
М. М. Русинчук
