ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 червня 2020року
м. Київ
Справа №761/10353/15-к
Провадження № 51-6489км
Верховний Суд колегією суддів Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 19 грудня 2018року та ухвалу Київського апеляційного суду від 24 вересня 2019 року у кримінальному провадженні № 12012110100001846 по обвинуваченню
ОСОБА_6 , громадянина України, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Бихов Могильовської області Республіки Білорусь, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 190, ч. ч. 1, 2, 3 ст.358 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 19 грудня 2018 року ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст.190, ч. 1, ч. 2 та ч. 3 ст. 358 КК України (в редакції 21.03.2009р.), та призначено йому покарання:
- за ч. 1 ст. 190 КК України у виді обмеження волі на строк 3 роки;
- за ч. 2 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки;
- за ч. 1 ст. 358 КК України (в редакції 21.03.2009) у виді обмеження волі на строк 3 роки;
- за ч. 2 ст. 358 КК України (в редакції від 21.03.2009) у виді обмеження волі на строк 3роки;
- за ч. 3 ст. 358 КК України (в редакції від 21.03.2009) у виді обмеження волі на строк 2роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_6 остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. Відповідно до ч. 5 ст. 74 КК України ОСОБА_6 звільнено. від призначеного покарання.
Згідно зі встановленими та наведеними у вироку судом першої інстанції обставинами, ОСОБА_6 , обіймаючи посаду начальника юридичного відділу ВАТ «Поліграфкнига» КП ДАК «Укрвидавполіграфія», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Довженка, 3, у період з 01 квітня 2009 року по 10 червня 2009 року, здійснив 10епізодів заволодіння шляхом обману грошовими коштами ВАТ «Поліграфкнига» КП ДАК «Укрвидавполіграфія» (далі Підприємство) на загальну суму 98174, 31 грн.
Крім того, з метою заволодіння шляхом обману грошовими коштами Підприємства 01квітня 2009 року ОСОБА_6 склав завідомо підроблений документ, а саме угоду про виконання роботи від 01 квітня 2009 року, укладену між Підприємством в особі голови правління ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , із використанням якої він матиме можливість отримати із каси Підприємства грошові кошти, передбачені в якості оплати за виконані роботи.
Зазначений завідомо підроблений документ ОСОБА_6 завірив власним підписом та штампом юридичного відділу Підприємства, чим засвідчив проведення правової експертизи.
У подальшому, завідомо підроблену угоду про виконання роботи від 01 квітня 2009року між ОСОБА_8 та Підприємством, ОСОБА_6 надав на підпис Голові Правління товариства ОСОБА_7 . Останній, будучи введеним в оману щодо достовірності даних, зазначених у тексті угоди, підписав її від імені замовника та завірив відбитком печатки Підприємства.
Крім того, з аналогічною метою, використовуючи описаний вище спосіб, ОСОБА_6 повторно склав завідомо підроблені документи угоди про виконання роботи від 01квітня 2009 року - з ОСОБА_9 ; 01 квітня 2009 року - з ОСОБА_10 ; 01квітня 2009 року - з ОСОБА_11 ; 01 травня 2009 року - з ОСОБА_12 ; 01 травня 2009 року - з ОСОБА_10 ; 01 травня 2009 року - з ОСОБА_13 ; 01 травня 2009 року - з ОСОБА_11 ; 01 травня 2009 року - з ОСОБА_9 ; 05 травня 2009 року з ОСОБА_8 , а також акти приймання-здачі робіт за зазначеними угодами.
Після чого ОСОБА_6 використав вищезазначені завідомо підроблені документи шляхом подачі їх до бухгалтерії ВАТ «Поліграфкнига» з метою отримання грошових коштів.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 24 вересня 2019 року зазначений вирок залишений без зміни.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_6 зазначає про незаконність судових рішень, порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового апеляційного розгляду або про скасування судових рішень і закриття кримінального провадження.
Касаційна скарга мотивована тим, що висновок експерта з почеркознавчої експертизи є недопустимим доказом і суди не перевірили дотримання вимог кримінального процесуального закону при отриманні зразків почерку. Зазначається, що судом першої інстанції не був допитаний свідок ОСОБА_14 , а також не сформульоване обвинувачення. Вказується, що ухвала апеляційного суду постановлена без дотримання вимог ст. 419 КПК України, що засуджений не був належним чином повідомлений про апеляційний розгляд. Також зазначається, що в діях ОСОБА_6 відсутній склад злочину.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор підтримав частково касаційну скаргу засудженого, вважав, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 419 КПК України.
Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді, заперечень або повідомлень про поважність причин їх неприбуття до Суду від них не надходило.
Мотиви Суду
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції в межах касаційної скарги перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Положеннями ст. 438 КПК України визначено, що підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: 1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; 2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; 3) невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції керується статтями 412-414КПК України.
Перевіривши доводи касаційної скарги засудженого, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що, як вбачається зі змісту вказаної касаційної скарги, засуджений наводить доводи, які, зокрема, стосуються фактичних обставин кримінального провадження, оцінки доказів, неповноти судового розгляду, тобто доводи, які відповідно до вимог ст. 438 КПК України не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.
У свою чергу Верховний Суд, перевіривши правильність застосування судом як першої, так і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, та правової оцінки обставин, дійшов висновку, що твердження засудженого про допущені судом апеляційної інстанції істотні порушення вимог кримінального процесуального закону є обґрунтованими.
Так, відповідно до вимог ч. 4 ст. 405 КПК України неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття.
Виходячи з наведеної норми закону, основною вимогою, за якою апеляційний розгляд може відбутися без участі сторін або інших учасників кримінального провадження, - є належне їх повідомлення про дату, час і місце апеляційного розгляду.
Апеляційний розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_6 відбувся без участі останнього.
При цьому апеляційний суд в ухвалі зазначив, що ОСОБА_6 належним чином повідомлений.
З такими висновками апеляційного суду Верховний Суд погодитися не може, виходячи з матеріалів провадження. Зокрема, в матеріалах провадження містяться поштові повідомлення про апеляційний розгляд, які повернулися до суду з відмітками «повернуто з інших причини», «повернуто із закінченням строку зберігання».
Також в матеріалах провадження міститься довідка, складена секретарем судового засідання апеляційного суду, відповідно до якої на телефонний номер ОСОБА_6 ( НОМЕР_1 ) було здійснено виклик, проте повідомити останнього про судове засідання, призначене на 20 серпня 2019 року, не вдалося, оскільки вказаний номер телефону не обслуговується. Разом з тим, зазначений факт не є переконливим, оскільки за вказаним номером телефону працівниками Верховного Суду здійснювалося інформування ОСОБА_6 щодо касаційного розгляду, більше того на вказаний номер працівники апеляційного суду не телефонували, щоб повідомити про останнє судове засідання, яке було призначене на 24 вересня 2019 року, як не телефонували і на інший телефонний номер, який міститься в матеріалах провадження.
Крім того, до матеріалів долучено роздруківку, згідно з якою повідомлення було направлено на електронну адресу ОСОБА_6 , але цей документ не містить даних про те, що електронний лист було відкрито адресатом, або хоча б доставлено йому.
Отже, виходячи з наведеного, Верховний Суд доходить висновку, що апеляційним судом не було вжито всіх можливих заходів для ефективного повідомлення ОСОБА_6 про апеляційний розгляд провадження.
Поряд з наведеним, Верховний Суд констатує і неналежне виконання вимог ст. 419 КПК України, якою встановлено, що у разі залишення апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
Проте, апеляційний суд, перевіряючи доводи апеляційної скарги ОСОБА_6 та визнаючи їх безпідставними, достатніх мотивів в обґрунтування свого рішення фактично не навів, обмежившись лише формальним спростуванням доводів апеляційної скарги без їх відповідного аналізу.
За наведених обставин Верховний Суд вважає, що висновки апеляційного суду про законність та обґрунтованість вироку суду першої інстанції, є передчасними, ухвала апеляційного суду є такою, що постановлена з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили апеляційному суду прийняти законне та обґрунтоване рішення.
Виходячи з зазначеного та керуючись статтями 433, 434, 436-438, 441, 442 КПК України, Верховний Суд вважає, що доводи касаційної скарги засудженого підлягають частковому задоволенню, ухвала апеляційного суду скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого апеляційному суду слід усунути наведені недоліки, перевірити доводи, наведені в касаційній скарзі, щодо невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та неповноти судового розгляду та постановити законне і обґрунтоване рішення.
З цих підстав Суд постановив:
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 задовольнити частково.
Ухвалу Київського апеляційного суду від 24 вересня 2019 рокувідносно ОСОБА_6 скасувати, призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
