Єдиний державний реєстр судових рішень
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 вересня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду в місті Києві кримінальне провадження № 12012110100001846 від 24 грудня 2012 рокуза апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_6 на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 19 грудня 2018 року, яким
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бихов Могильовської області Республіки Білорусь, громадянина України, білоруса, одруженого, з вищою освітою, працюючого на посаді Голови наглядової ради Всеукраїнської асоціації шахтарів та шахтарів-інвалідів, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 190 КК України, ч. 1, ч. 2 та ч. 3 ст. 358 КК України (в редакції 21.03.2009р.), та призначено йому покарання:
- за ч. 1 ст. 190 КК України у виді обмеження волі строком 3 роки;
- за ч. 2 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі строком 3 роки;
- за ч. 1 ст. 358 КК України (в редакції 21.03.2009) у виді обмеження волі строком 3 роки;
- за ч. 2 ст. 358 КК України (в редакції від 21.03.2009) у виді обмеження волі строком 3 роки;
- за ч. 3 ст. 358 КК України (в редакції від 21.03.2009) у виді обмеження волі строком на 2 роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі строком 3 роки.
Відповідно до ч. 5 ст. 74 КК України звільнено ОСОБА_6 від призначеного покарання.
Цивільний позов ПАТ «Поліграфкнига» КП ДАК «Укрвидавполіграфія» залишено без розгляду.
Цим же вироком вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат.
ВСТАНОВИЛА:
Згідно вироку суд визнав доведеним, що ОСОБА_6 обіймаючи посаду начальника юридичного відділу ВАТ «Поліграфкнига» КП ДАК «Укрвидавполіграфія», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Довженка, 3у період з 01 квітня 2009 року по 10 червня 2009 року, шляхом обману заволодів грошовими коштами ВАТ «Поліграфкнига» КП ДАК «Укрвидавполіграфія» (далі Підприємство) за таких обставин.
ОСОБА_6 03 березня 2008 року відповідно до наказу № 42-к призначено на посаду начальника юридичного відділу ВАТ «Поліграфкнига» КП ДАК «Укрвидавполіграфія», де він працював по червень 2009 року.
Згідно з положенням про юридичну службу вказаного підприємства та покладених на нього повноважень не виконував організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов`язків, тобто відповідно до примітки 1 ст. 364 КК України не був службовою особою.
Виконуючи свої функціональні обов`язки, ОСОБА_6 був обізнаний щодо процедури залучення до виконання робіт на Підприємстві осіб, які не є працівниками останнього. Зокрема, обвинувачений особисто складав угоди про виконання робіт та акти прийняття-здачі робіт за угодами, приймав виконані роботи, а також проводив правову експертизу документів.
Володіючи інформацією про порядок укладання цивільно-правових договорів та здійснення розрахунків з підрядниками, у ОСОБА_6 виник злочинний умисел на заволодіння грошовими коштами Підприємства шляхом обману, а саме у наданні керівництву Підприємства неправдивої інформації про виконавців робіт, які мали виконуватись для останнього, складанні для цього фіктивних договорів про виконання робіт та в подальшому, розуміючи, що роботи фактично не будуть виконуватись, від імені виконавців, отримання коштів у касі підприємства.
Реалізуючи вказаний намір, ОСОБА_6 склав текст угоди про виконання роботи від 01 квітня 2009 року, куди вніс відомості, що не відповідали дійсності, а саме те, що ОСОБА_7 бере на себе зобов`язання у період з 01 квітня 2009 року по 30 квітня 2009 року виконати роботи щодо проведення зустрічних перевірок, аналізу можливостей основного виробництва, складанні відповідних звітів та технічної документації, участі у проведенні технічних перевірок стану обладнання для Підприємства, з винагородою за цю роботу у сумі 12 000 грн. При цьому ОСОБА_6 знав, що ОСОБА_7 до Підприємства для надання вказаних послуг не зверталася, спеціальними знаннями в цій галузі не володіла і свого волевиявлення для укладення угоди не надавала.
Продовжуючи свої злочинні дії, протягом квітня-травня 2009 року, знаходячись у приміщенні Підприємства за вищевказаною адресою, ОСОБА_6 , діючи з прямим умислом та корисливим мотивом, за допомогою технічних засобів склав акт приймання-здачі робіт за угодою про виконання робіт від 01 квітня 2009 року, до якого вніс завідомо неправдиві відомості про те, що ОСОБА_7 виконала на замовлення Підприємства вищевказані роботи, хоча фактично вказані роботи не виконувалися.
Зазначені вище підроблені документи для надання їм офіційного змісту ОСОБА_6 передав на підпис голові правління ВАТ «Поліграфкнига» КП ДАК «Укрвидавполіграфія» ОСОБА_8 . Останній завірив угоду від 01 квітня 2009 року та акт приймання-здачі робіт до неї власним підписом і печаткою Підприємства, а також дав розпорядження бухгалтерії на здійснення оплати.
У подальшому, переслідуючи мету заволодіти шляхом обману грошовими коштами Підприємства, визначеними угодою про виконання робіт від 01 квітня 2009 року, ОСОБА_6 подав зазначені вище підроблені документи до бухгалтерії Підприємства для здійснення відповідних нарахувань.
ОСОБА_6 , знаходячись 15 травня 2009 року у приміщенні бухгалтерії Підприємства, діючи з прямими умислом та корисливим мотивом, усвідомлюючи протиправність своїх дій, особисто одержав грошові кошти в сумі 10 029, 41 грн., які були нараховані для сплати ОСОБА_7 . Під час отримання грошових коштів обвинувачений власноручно вніс до платіжної відомості від 12 травня 2009 року № 6 неправдиві відомості, а саме: у графі «Підпис» поставив підпис від імені ОСОБА_7 про отримання останньою з каси Підприємства грошових коштів у сумі 10 029, 41 грн.
Отриманими шляхом обману грошовими коштами ОСОБА_6 розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв матеріальну шкоду Підприємству на суму 10 029, 41 грн.
Продовжуючи реалізувати вказаний злочинний намір, ОСОБА_6 склав текст угоди про виконання роботи від 01 квітня 2009 року, куди вніс відомості, що не відповідали дійсності, а саме те, що ОСОБА_9 бере на себе зобов`язання у період з 01 квітня 2009 року по 30 квітня 2009 року виконати роботи з проведення зустрічних перевірок, аналізу можливостей основного виробництва, складанні відповідних звітів та технічної документації, участі у проведенні перевірок технічного стану обладнання для Підприємства, з винагородою за цю роботу у сумі 12 000 грн.
При цьому ОСОБА_6 знав, що ОСОБА_9 до Підприємства для надання вказаних послуг не звертався, спеціальними знаннями в цій галузі не володів і свого волевиявлення для укладення угоди не надавав.
Продовжуючи свої злочинні дії, протягом квітня-травня 2009 року, знаходячись у приміщенні Підприємства за вищевказаною адресою, ОСОБА_6 , діючи з прямим умислом та корисливим мотивом, за допомогою технічних засобів склав акт приймання-здачі робіт за угодою про виконання робіт від 01 квітня 2009 року, до якого вніс завідомо неправдиві відомості про те, що ОСОБА_9 надав на замовлення Підприємства вищезазначені послуги, хоча фактично останні не виконувалися.
Зазначені вище підроблені документи для надання їм офіційного змісту ОСОБА_6 передав на підпис голові правління ВАТ «Поліграфкнига» КП ДАК «Укрвидавполіграфія» ОСОБА_8 . Останній завірив угоду від 01 квітня 2009 року та акт приймання-здачі робіт до неї власним підписом і печаткою Підприємства, а також дав розпорядження бухгалтерії на здійснення оплати.
У подальшому, переслідуючи мету заволодіти шляхом обману грошовими коштами Підприємства, визначеними угодою про виконання робіт від 01 квітня 2009 року, ОСОБА_6 подав зазначені вище підроблені документи до бухгалтерії Підприємства для здійснення відповідних нарахувань.
ОСОБА_6 , знаходячись 15 травня 2009 року у приміщенні бухгалтерії Підприємства, діючи з прямими умислом та корисливим мотивом, усвідомлюючи протиправність своїх дій, особисто одержав грошові кошти в сумі 10 029, 41 грн., які були нараховані для сплати ОСОБА_10 . Під час отримання грошових коштів обвинувачений власноручно вніс до платіжної відомості від 12 травня 2009 року № 9 неправдиві відомості, а саме: у графі «Підпис» поставив підпис від імені ОСОБА_9 про отримання з каси Підприємства грошових коштів у сумі 10 029, 41грн.
Отриманими шляхом обману грошовими коштами ОСОБА_6 розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв матеріальну шкоду Підприємству на суму 10 029, 41 грн.
Крім того, продовжуючи реалізувати вказаний злочинний намір, ОСОБА_6 склав текст угоди про виконання роботи від 01 квітня 2009 року, куди вніс відомості, що не відповідали дійсності, а саме те, що ОСОБА_11 бере на себе зобов`язання у період з 01 квітня 2009 року по 30 квітня 2009 року виконати роботи з проведення зустрічних перевірок, аналізу можливостей основного виробництва, складанні відповідних звітів та технічної документації, участі у проведенні перевірок технічного стану обладнання для Підприємства, з винагородою за цю роботу у сумі 12 000 грн.
При цьому ОСОБА_6 знав, що ОСОБА_11 до Підприємства для надання вказаних послуг не зверталася, спеціальними знаннями в цій галузі не володіла і свого волевиявлення для укладення угоди не надавала.
Продовжуючи свої злочинні дії, протягом квітня-травня 2009 року, знаходячись у приміщенні Підприємства за вищевказаною адресою, ОСОБА_6 , діючи з прямим умислом та корисливим мотивом, за допомогою технічних засобів склав акт приймання-здачі робіт за угодою про виконання робіт від 01 квітня 2009, до якого вніс завідомо неправдиві відомості про те, що ОСОБА_11 надала на замовлення Підприємства вищезазначені послуги, хоча фактично останні не виконувалися.
Зазначені вище підроблені документи для надання їм офіційного змісту ОСОБА_6 передав на підпис голові правління ВАТ «Поліграфкнига» КП ДАК «Укрвидавполіграфія» ОСОБА_8 . Останній завірив угоду від 01 квітня 2009 року та акт приймання-здачі робіт до неї власним підписом і печаткою Підприємства, а також дав розпорядження бухгалтерії на здійснення оплати.
У подальшому, переслідуючи мету заволодіти шляхом обману грошовими коштами Підприємства, визначеними угодою про виконання робіт від 01 квітня 2009 року, ОСОБА_6 подав зазначені вище підроблені документи до бухгалтерії Підприємства для здійснення відповідних нарахувань.
ОСОБА_6 , знаходячись 15 травня 2009 року у приміщенні бухгалтерії Підприємства, діючи з прямими умислом та корисливим мотивом, усвідомлюючи протиправність своїх дій, особисто одержав грошові кошти в сумі 10 029, 41 грн., які були нараховані для сплати ОСОБА_11 . Під час отримання грошових коштів обвинувачений власноручно вніс до платіжної відомості від 12 травня 2009 року № 18 неправдиві відомості, а саме: у графі «Підпис» поставив підпис від імені ОСОБА_11 про отримання з каси Підприємства грошових коштів у сумі 10 029, 41грн.
Отриманими шляхом обману грошовими коштами ОСОБА_6 розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв матеріальну шкоду Підприємству на суму 10 029, 41 грн.
Продовжуючи реалізувати вказаний злочинний намір, ОСОБА_6 склав текст угоди про виконання роботи від 01 квітня 2009 року, куди вніс відомості, що не відповідали дійсності, а саме те, що ОСОБА_12 бере на себе зобов`язання у період з 01 квітня 2009 року по 30 квітня 2009 року виконати роботи щодо впровадження комп`ютерних технологій з розробки програми для розрахунку вартості надання послуг для Підприємства, з винагородою за цю роботу у сумі 11 000 грн.
При цьому ОСОБА_6 знав, що ОСОБА_12 до Підприємства для надання вказаних послуг не зверталася, спеціальними знаннями в цій галузі не володіла і свого волевиявлення для укладення угоди не надавала.
Продовжуючи свої злочинні дії, протягом квітня-травня 2009 року, знаходячись у приміщенні Підприємства за вищевказаною адресою, ОСОБА_6 , діючи з прямим умислом та корисливим мотивом, за допомогою технічних засобів склав акт приймання-здачі робіт за угодою про виконання робіт від 01 квітня 2009 року, до якого вніс завідомо неправдиві відомості про те, що ОСОБА_12 виконала на замовлення Підприємства роботи щодо впровадження комп`ютерних технологій з розробки програми для розрахунку вартості надання послуг, хоча фактично вказані роботи не виконувалися.
Зазначені вище підроблені документи для надання їм офіційного змісту ОСОБА_6 передав на підпис голові правління ВАТ «Поліграфкнига» КП ДАК «Укрвидавполіграфія» ОСОБА_8 . Останній завірив угоду від 01 квітня 2009 року та акт приймання-здачі робіт до неї власним підписом і печаткою Підприємства, а також дав розпорядження бухгалтерії на здійснення оплати.
У подальшому, переслідуючи мету заволодіти шляхом обману грошовими коштами Підприємства, визначеними угодою про виконання робіт від 01 квітня 2009 року, ОСОБА_6 подав зазначені вище підроблені документи до бухгалтерії Підприємства для здійснення відповідних нарахувань.
ОСОБА_6 , знаходячись 18 травня 2009 року у приміщенні бухгалтерії Підприємства, діючи з прямими умислом та корисливим мотивом, усвідомлюючи протиправність своїх дій, особисто одержав грошові кошти в сумі 9 140 грн., які були нараховані для сплати ОСОБА_12 . Під час отримання грошових коштів обвинувачений власноручно вніс до видаткового касового ордеру від 18 травня 2009 року № 144 неправдиві відомості, а саме: у графі «Одержав» поставив підпис від імені ОСОБА_12 , а також запис, що свідчив про отримання з каси Підприємства грошових коштів у сумі 9 140 грн.
Отриманими шляхом обману грошовими коштами ОСОБА_6 розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв матеріальну шкоду Підприємству на суму 9 140 грн.
Реалізуючи намір,ОСОБА_6 склав текст угоди про виконання роботи від 01 травня 2009 року, куди вніс відомості, що не відповідали дійсності, а саме те, що ОСОБА_7 бере на себе зобов`язання у період з 01 травня 2009 року по 29 травня 2009 року виконати роботи щодо проведення зустрічних перевірок, аналізу можливостей основного виробництва, складанні відповідних звітів та технічної документації, участі у проведенні технічних перевірок стану обладнання для Підприємства, з винагородою за цю роботу у сумі 14 000 грн. При цьому ОСОБА_6 знав, що ОСОБА_7 до Підприємства для надання вказаних послуг не зверталася, спеціальними знаннями в цій галузі не володіла і свого волевиявлення для укладення угоди не надавала.
Продовжуючи свої злочинні дії, протягом квітня-травня 2009 року, знаходячись у приміщенні Підприємства за вищевказаною адресою, ОСОБА_6 , діючи з прямим умислом та корисливим мотивом, за допомогою технічних засобів склав акт приймання-здачі робіт за угодою про виконання робіт від 01 травня 2009 року, до якого вніс завідомо неправдиві відомості про те, що ОСОБА_7 виконала на замовлення Підприємства вищевказані роботи, хоча фактично вказані роботи не виконувалися.
Зазначені вище підроблені документи для надання їм офіційного змісту ОСОБА_6 передав на підпис голові правління ВАТ «Поліграфкнига» КП ДАК «Укрвидавполіграфія» ОСОБА_8 . Останній завірив угоду від 01 травня 2009 року та акт приймання-здачі робіт до неї власним підписом і печаткою Підприємства, а також дав розпорядження бухгалтерії на здійснення оплати.
У подальшому, переслідуючи мету заволодіти шляхом обману грошовими коштами Підприємства, визначеними угодою про виконання робіт від 01 травня 2009 року, ОСОБА_6 подав зазначені вище підроблені документи до бухгалтерії Підприємства для здійснення відповідних нарахувань.
ОСОБА_6 , знаходячись 09 червня 2009 року у приміщенні бухгалтерії Підприємства, діючи з прямими умислом та корисливим мотивом, усвідомлюючи протиправність своїх дій, особисто одержав грошові кошти в сумі 11 669, 19 грн., які були нараховані для сплати ОСОБА_7 . Під час отримання грошових коштів обвинувачений власноручно вніс до платіжної відомості від 04 червня 2009 року № 41 неправдиві відомості, а саме: у графі «Підпис» поставив підпис від імені ОСОБА_7 про отримання останньою з каси Підприємства грошових коштів у сумі 10 029, 41 грн.
Отриманими шляхом обману грошовими коштами ОСОБА_6 розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв матеріальну шкоду Підприємству на суму 10 029, 41 грн.
Крім того, ОСОБА_6 , аналогічним шляхом, маючи та реалізуючи намір,направлений на повторне заволодіння грошовими коштами товариства,склав текст угоди від 01 травня 2009 року про виконання роботи ОСОБА_13 , останній зобов`язувався у період з 01 травня 2009 року по 29 травня 2009 року виконати роботи з діагностики поліграфічного обладнання, ремонту та наладки устаткування для Підприємства, за що мав отримати оплату в розмірі 12 000 грн.
Після цього ОСОБА_6 склав акт приймання-здачі робіт за вищезазначеною угодою, до якого вніс завідомо неправдиві відомості про те, що ОСОБА_13 виконав на замовлення Підприємства вказані роботи.
Зазначені підроблені документи для надання їм офіційного змісту ОСОБА_6 передав на підпис голові правління ВАТ «Поліграфкнига» КП ДАК «Укрвидавполіграфія» ОСОБА_8 , які останній завірив власним підписом і печаткою Підприємства, а також дав розпорядження бухгалтерії для здійснення оплати.
У подальшому, переслідуючи мету повторно заволодіти шляхом обману грошовими коштами Підприємства, передбаченими угодою про виконання робіт від 01 травня 2009 року, ОСОБА_6 подав зазначені вище підроблені документи до бухгалтерії та 09 червня 2009 року особисто одержав грошові кошти в сумі 2 000 грн., які нараховані для сплати ОСОБА_13 , 10 червня 2009 року грошові кошти в сумі 6 999, 30 грн., заволодівши грошовими коштами Підприємства на загальну суму 8999, 30 грн. та розпорядився ними на власний розсуд.
Крім того, ОСОБА_6 аналогічним шляхом, з використанням зазначеного злочинного способу, керуючись корисливим мотивом та умислом, спрямованим на повторне заволодіння грошовими коштами Підприємства шляхом обману, склав тексти угод про виконання робіт:
- від 01 травня 2009 року з ОСОБА_9 , предметом якої були роботи з діагностики поліграфічного обладнання, ремонту та налагодження устаткування за ціною 12 000 грн. Обвинувачений 10 червня 2009 року особисто одержав грошові кошти в сумі 9 969, 30 грн., які були нараховані для сплати ОСОБА_9 ;
- від 01 травня 2009 року з ОСОБА_14 , предметом якої були роботи з діагностики поліграфічного обладнання, ремонту та налагодження устаткування за ціною 12 000 грн. Обвинувачений ОСОБА_6 10 червня 2009 року особисто одержав грошові кошти в сумі 9 999, 30 грн., які нараховані для сплати ОСОБА_14 ;
- від 01 травня 2009 року з ОСОБА_11 , предметом якої були роботи по проведенню зустрічних перевірок, аналізу можливостей основного виробництва, складання відповідних звітів та технічної документації, участі у проведенні перевірок технічного стану обладнання за ціною 12 000 грн. та 10 червня 2009 року особисто одержав у бухгалтерії товариства грошові кошти в сумі 11 669 грн. 19 коп., які нараховані для сплати ОСОБА_11 ;
- від 05 травня 2009 року з ОСОБА_12 , предметом якої були роботи по проведенню інвентаризації, складанні звітів, впровадженні комп`ютерних технологій для Підприємства за ціною 8 000 грн. та 09 червня 2009 року особисто одержав у бухгалтерії товариства грошові кошти в сумі 6 640 грн., які нараховані для сплати ОСОБА_12 .
У результаті зазначених вище злочинних дій обвинувачений ОСОБА_6 заволодів коштами ВАТ «Поліграфкнига» КП ДАК «Укрвидавполіграфія» на загальну суму 98 174, 31 грн.
Крім того, з метою заволодіння шляхом обману грошовими коштами ВАТ «Поліграфкнига» КП ДАК «Укрвидавполіграфія» ОСОБА_6 вирішив скласти завідомо підроблений документ, а саме угоду про виконання роботи від 01 квітня 2009 року, укладену між ВАТ «Поліграфкнига» КП ДАК «Укрвидавполіграфія» в особі голови правління ОСОБА_8 та ОСОБА_12 , із використанням якої він матиме можливість отримати із каси Підприємства грошові кошти, передбачені в якості оплати за виконані роботи.
Реалізуючи свій протиправний умисел, направлений на складання завідомо підробленого документу, який видається підприємством та надає права, ОСОБА_6 01 квітня 2009 року, отримавши паспортні дані ОСОБА_12 , склав за допомогою технічних засобів угоду про виконання роботи, до якої вніс завідомо неправдиві відомості про те, що ОСОБА_12 бере на себе зобов`язання виконати на замовлення ВАТ «Поліграфкнига» КП ДАК «Укрвидавполіграфія» роботи щодо впровадження комп`ютерних технологій з розробки програми для розрахунку вартості надання послуг.
Зазначений завідомо підроблений документ ОСОБА_6 завірив власним підписом та штампом юридичного відділу ВАТ «Поліграфкнига» КП ДАК «Укрвидавполіграфія», чим засвідчив проведення правової експертизи.
У подальшому, завідомо підроблену угоду про виконання роботи від 01 квітня 2009 року між ОСОБА_12 та ВАТ «Поліграфкнига» КП ДАК «Укрвидавполіграфія», ОСОБА_6 надав на підпис Голові Правління товариства ОСОБА_8 . Останній, будучи введеним в оману щодо достовірності даних, зазначених у тексті угоди, підписав її від імені замовника та завірив відбитком печатки ВАТ «Поліграфкнига» КП ДАК «Укрвидавполіграфія».
Відповідно до висновку експерта від 18 грудня 2014 року № 1518: «Підпис в угоді про виконання роботи від 01 квітня 2009 року, яка укладена між ВАТ «Поліграфкнига» та ОСОБА_12 , зліва від тексту « ОСОБА_12 » виконаний не ОСОБА_12 , а іншою особою».
Крім того, з аналогічною метою, використовючи описаний вище спосіб, ОСОБА_6 повторно склав завідомо підроблені документи угоди про виконання роботи від 01 квітня 2009 року - з ОСОБА_7 ; 01 квітня 2009 року - з ОСОБА_11 ; 01 квітня 2009 року - з ОСОБА_9 ; 01 травня 2009 року - з ОСОБА_13 ; 01 травня 2009 року - з ОСОБА_11 ; 01 травня 2009 року - з ОСОБА_14 ; 01 травня 2009 року - з ОСОБА_9 ; 01 травня 2009 року - з ОСОБА_7 ; 05 травня 2009 року з ОСОБА_12 , а також акти приймання-здачі робіт за зазначеними угодами.
Після чого ОСОБА_6 використав вищезазначені завідомо підроблені документи шляхом подачі їх до бухгалтерії ВАТ «Поліграфкнига» з метою отримання грошових коштів.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_6 посилаючись на істотне порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм кримінального закону просить вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 19 грудня 2018 року скасувати та постановити виправдувальний вирок.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що покладені в основу вироку висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні, судовий розгляд здійснювався формально, без з`ясування фактичних обставин, без дослідження та оцінки наявних у справі доказів.
Також апелянт посилається на грубе порушення судом ст.ст. 8, 17, 23, 24, 91, 92 КПК України та вказує, що весь час розгляду справи суд діяв упереджено по відношенню до нього з явним обвинувальним ухилом, а зміст обвинувального вироку практично слово в слово переписаний з обвинувального акту. При цьому, під час судового розгляду суд взагалі не звертав уваги на його доводи і заяви та за наявності суперечливих доказів, які мають істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення, не навів у своєму вироку обґрунтованих висновків, чому суд прийняв одні докази і відкинув інші.
Крім того, апелянт зазначає, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на тих доказах, які були розглянуті та досліджені безпосередньо в судовому засіданні. Щоб набути статусу доказів у кримінальному провадженні, вони мають бути отримані у передбаченому КПК України порядку (ч. 1 ст. 84 КПК України).
Вважає, що суд не здійснював перевірку і оцінку висновку експерта та не з`ясовував: чи додержано вимоги законодавства при призначенні та проведенні експертизи; чи не було обставин, які виключають участь експерта у справі; компетентність експерта і чи не вийшов він за межі своїх повноважень; достатність поданих експертові об`єктів дослідження та інші. Апелянт стверджує, що його підписи на угодах і актах підтверджували для керівника, що документи складено відповідно до вимог законодавства, про що заявляли свідки ОСОБА_15 і ОСОБА_8 на досудовому слідстві.
У зв`язку з неявкою обвинуваченого ОСОБА_6 до суду апеляційної інстанції, розгляд кримінального провадження за апеляційною скаргою останнього неодноразово відкладався.
За приписами ч. 4 ст. 405 КПК України неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття, а тому, враховуючи, що ОСОБА_6 належним чином повідомлявся про апеляційний розгляд провадження за його апеляційною скаргою, клопотань про відкладення розгляду справи чи повідомлень про причини свого неприбуття не подавав, колегія суддів вважає можливим розглянути кримінальне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 без участі останнього.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який посилаючись на законність і обґрунтованість вироку суду, заперечував проти апеляційної скарги обвинуваченого, перевіривши матеріали провадження № 12012110100001846 та апеляційні доводи, провівши судові дебати, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_6 задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Перевіряючи законність та обрунтованість вироку суду в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі обвинуваченого, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, за які його засуджено, є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються доказами зібраними в ході досудового розслідування і дослідженими в судовому засіданні.
Всупереч доводам апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_6 , суд першої інстанції в судовому засіданні повно та всебічно дослідив наявні в матеріалах кримінального провадження докази, котрі підтверджують вину останнього та дав їм належну оцінку. Зокрема, вина обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень підтверджується:
- показаннями свідка ОСОБА_16 , котрий в судовому засіданні суду першої інстанції пояснив, що з 2007 по 2010 роки він працював на посадах заступника, а з 2009 року Головою правління товариства. Про залучення за трудовими угодами сторонніх осіб йому нічого не було відомо, хоча виробництво було його напрямком діяльності. Отже, ці питання мали би узгоджуватися безпосередньо з ним, однак свідок до цього не залучався. Оскільки у нього виникли сумніви щодо фактичного виконання робіт за трудовими угодами, він розпорядився створити комісію, до якої включити начальників цехів, та провести відповідну перевірку. ОСОБА_6 як начальник юридичного відділу реєстрував договори. В договорах були зазначені новітні технології, яких по факту не було. Відповідно до процедури укладання такого роду договорів мали би залучатися начальники цехів з метою перевірки компетенції осіб, які будуть виконувати ці роботи. Під час виконання робіт за договором працівники мають розписатися в журналі робіт на кожній машині. Осіб, зазначених в договорах, він не знає, також йому не відомо, чи заходили вони взагалі до цехів. Всі роботи виконувалися головним чином працівниками Підприємства, сторонні особи не залучалися. Необхідності в проведенні роботи із залученням сторонніх осіб за угодою від 01 квітня 2009 року не було, оскільки штатні працівники Підприємства в змозі самі виконати дані роботи. Щодо угоди від 01 травня 2009 року, то в ній не конкретизоване поліграфічне обладнання, яке підлягає ремонту. Про угоду від 05 травня 2009 року, укладену з ОСОБА_12 , відповідно до якої проводилася інвентаризація на підприємстві в травні, яка повинна була проводитися в кінці року, йому також не відомо, оскільки за інвентаризацію відповідальна бухгалтерія. Крім того, впровадження комп`ютерних програм, зазначених в договорі від 01 квітня 2009 року з ОСОБА_12 , фактично не було. Акти приймання-здачі робіт мав підписувати ОСОБА_17 , який відповідав за вказаний напрямок роботи Підприємства. Однак, з невідомих причин ці документи підписувалися ОСОБА_18 , який відповідав за інший напрямок діяльності. Умови договорів, які стосуються техніки, не виконувалися, а також не визначений об`єм робіт, на підставі якого має бути визначена оплата;
- показаннями свідка ОСОБА_19 , який суду першої інстанції повідомив, що він у 2009 році очолював комісію з перевірки угод про виконання робіт за трудовими угодами, комісія провела відповідну перевірку, якою встановила, що фактично роботи за 12-ма угодами не виконувалися. Зазначені в Акті від 01 липня 2009 року дані відповідають фактичним обставинам.
- показаннями свідка ОСОБА_20 яка суду першої інстанції пояснила, що з травня 2009 року вона працювала в ВАТ «Поліграфкнига» на посаді заступника головного бухгалтера з подальшим переведенням на посаду головного бухгалтера. Свідок пам`ятає, що Голова правління товариства ОСОБА_16 поставив під сумнів фактичне виконання робіт за трудовими угодами. Тому за його вказівкою була утворена комісія, до складу якої залучались також начальники цехів. Комісія проводила перевірку фактів виконання робіт згідно з договорами. З приводу порядку виконання робіт свідок пояснила, що всі роботи зазначаються в книгах обліку робіт по кожному цеху, книги ведуть майстер або начальник цеху. Роботи за наданими угодами в книгах обліку не значилися. Відповідно до встановленого порядку Головою правління на документах ставиться резолюція «Бух. до сплати», на підставі чого бухгалтерією готується платіжне доручення і передається до каси, касир здійснює виплату коштів відповідно до касового ордеру. На той час касиром була ОСОБА_21 , яка була зобов`язана ідентифікувати відповідну особу і лише після цього видати кошти. Трудові угоди готувалися юридичним відділом, який на той час очолював ОСОБА_6
- показаннями свідка ОСОБА_22 , який дав суду першої інстанції показання, що він у 2009 році працював заступником Голови Правління, займався адміністративно-господарським напрямком, крім того входив до складу комісії з перевірки угод про виконання робіт та актів виконаних робіт. Дивився лише документи, з`ясування фактичного виконання робіт віднесене до компетенції начальників цехів. Осіб, зазначених в договорах, він не знає, з приводу факту виконання робіт за договорами йому також нічого не відомо.
- показаннями свідка ОСОБА_11 , яка суду першої інстанції пояснила, що у 2009 році вона працювала юристом в аудиторській компанії, жодних відносин з ВАТ «Поліграфкнига» не мала, в угоді про виконання роботи, в акті приймання-здачі виконаної роботи, на видатковому касовому ордері, в яких зазначені її дані, підписи вона не ставила і зазначених грошових коштів не отримувала. Зазначені в угоді роботи виконувати не могла, оскільки не є фахівцем у цій галузі.
- показаннями свідка ОСОБА_14 , який в суді першої інстанції пояснив, що за спеціальністю він інженер-електронщик, шукаючи роботу за оголошенням, він звернувся до відділу кадрів ВАТ «Поліграфкнига», де надав паспорт, ідентифікаційний номер та трудову книжку, але передумав влаштовуватися на це підприємство та забрав документи. В договорі та в акті виконаних робіт, оглянутих ним під час судового засідання, його анкетні дані зазначені вірно, але підпис у цих документах не його, співбесіду з керівництвом не проходив, знайомих на підприємстві не має. За його фаховим рівнем він не міг би виконати роботи, передбачені договором.
- показаннями свідка ОСОБА_12 , яка суду першої інстанції пояснила, що з ВАТ «Поліграфкнига» її нічого не пов`язує, ніколи на вказаному підприємстві не працювала, договірних стосунків з ним не мала. Оглянуті під час допиту у суді договори містять її анкетні дані, однак підписи в них їй не належать, про їх укладання і виконання свідкові нічого не відомо, жодної роботи, зазначеної в договорах, вона не виконувала, грошових коштів не отримувала, ОСОБА_6 не знає. За фахом вона є філологом, через що не могла виконувати роботи, передбачені угодою;
- показаннями свідка ОСОБА_23 , яка суду першої інстанції пояснила, що з березня по вересень 2009 року вона працювала у ВАТ «Поліграфкнига» на посаді начальника фінансового відділу та виконувала обов`язки головного бухгалтера. Усі фінансові операції, в тому числі щодо виплати грошових коштів, мали проводитися на підставі відповідних документів підписаного видаткового касового ордеру за трудовими угодами та із пред`явленням особою, яка отримує кошти, свого паспорту. До бухгалтерії надходила угода з підписаним актом виконаної роботи, що було для керівника розрахункового відділу ОСОБА_24 підставою для видачі касового ордеру, згідно з яким касою здійснювалась виплата. ОСОБА_6 працював в юридичному відділі і вирішував віднесені до його компетенції питання, касових ордерів він не підписував і відношення до видаткового доручення не мав. Хто безпосередньо отримував кошти в касі свідкові невідомо, оскільки це віднесено до повноважень касира, яким на той час була ОСОБА_21 . Остання була зобов`язана перевірити паспортні дані отримувача, у разі їх відповідності, видавала готівкові грошові кошти. Ініціатива щодо укладання угод мала виходити від начальників відповідних цехів, які у подальшому контролювали фактичне виконання та якість роботи.
- показаннями свідка ОСОБА_24 , яка суду першої інстанції пояснила, що у 2009 році вона працювала бухгалтером ВАТ «Поліграфкнига», з-поміж інших обов`язків здійснювала нарахування виплат за трудовими угодами про виконання робіт, безпосередня виплата проводилася касиром ОСОБА_21 . Саме касир встановлює особу отримувача та здійснює видачу коштів. З людьми, які зазначені в угодах про виконання робіт, вона не спілкувалася, лише здійснювала документальну роботу. Укладання вказаного виду угод не було на час її роботи поширеною практикою.
- показаннями свідка ОСОБА_8 , який суду першої інстанції пояснив, що з 2008 по 2009 роки він працював на посаді голови правління ВАТ «Поліграфкнига», яке займалося друком поліграфічної продукції. Відповідно до своїх посадових обов`язків, серед інших функцій, він підписував всі договори. Окрім нього договори міг підписувати його заступник Міняйло, якому він повністю довіряв. Підприємство постійно залучало сторонніх осіб до виконання роботи, але цим питанням безпосередньо він не займався, з людьми не спілкувався, лише підписував договори, оскільки головним для нього був результат виконаної роботи. Договори на суму до 10-12 тисяч гривень детально не вивчав, довіряючи виконавцеві. Після виконання роботи, зазначеної в договорі, його заступником надавався для підпису складений акт виконаних робіт, на підставі якого він давав вказівку головному бухгалтеру про виплату коштів, а головний бухгалтер, в свою чергу, готує відповідні фінансові документи та передає їх до каси, звідки безпосередньо здійснюється виплата. В період проведення перевірки на підприємстві стосовно фактичного виконання договорів він вже не працював. На угоді про виконання роботи від 01 квітня 2009 року, укладеної з ОСОБА_9 , підпис не його, а віза «Бух. до оплати» на акті приймання-здачі робіт за даною угодою виконана ним. Підписи на всіх інших угодах та актах належать йому, які він ставив за складеною практикою на підставі довіри своєму заступнику Міняйлу та іншим начальникам структурних підрозділів підприємства. Безпосередньо сам пошуком працівників, співбесідою з ними, контролем виконання роботи, оплатою праці він не займався, а лише підписував надані йому документи. З підприємства звільнився в травні 2009 року за власним бажанням;
- висновком судової почеркознавчої експертизи від 21 листопада 2014 року № 1519, яка проведена експертом Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_25 , дослідженням касових ордерів згідно якого, записи в видаткових касових ордерах, виданих ВАТ «Поліграфкнига» від 10 червня 2009 року на ім`я ОСОБА_9 , 10 червня 2009 року на ім`я ОСОБА_11 , 18 травня 2009 року на ім`я ОСОБА_12 , 10 червня 2009 року на імя ОСОБА_14 , 09.06.2009 та 10.06.2009 на ім`я ОСОБА_13 від імені ОСОБА_14 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_7 , ОСОБА_13 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 виконані однією особою ОСОБА_6
- висновком судової почеркознавчої експертизи від 13 лютого 2015 року № 240 дослідженням видаткових касових ордерів, а також платіжних відомостей із заробітної плати згідно яких встанволено, що підписи у штампі «Оплачено касир» на видаткових касових ордерах, виданих ВАТ «Поліграфкнига» від 10 червня 2009 року на ім`я ОСОБА_9 , 10 червня 2009 року на ім`я ОСОБА_11 , 10 червня 2009 року на ім`я ОСОБА_14 , 09 червня 2009 року та 10 червня 2009 року на ім`я ОСОБА_13 та підписи поряд із текстом «Підписи вірно» у платіжних відомостях заробітної плати від 04 червня 2009 року, отриманою ОСОБА_7 , 12 травня 2009 року, отриманою ОСОБА_9 , 12 травня 2009 року, отриманою ОСОБА_11 , 04 червня 2009 року на імя ОСОБА_12 виконані ОСОБА_21 ;
- висновком судової почеркознавчої експертизи від 28 лютого 2015 року № 230, дослідженням актів приймання-здачі робіт, угод про виконання роботи, а також платіжних відомостей заробітної плати з яких встановлено, що у нижній правій частині штампу «Правову експертизу проведено» в угодах про виконання роботи, укладених між ВАТ «Поліграфкнига» та ОСОБА_7 від 01 квітня 2009 року і 01 травня 2009 року, ОСОБА_9 від 01 квітня 2009 року і 01 травня 2009 року, ОСОБА_11 від 01 квітня 2009 року і 01 травня 2009 року, ОСОБА_26 від 01 квітня 2009 року і 05 травня 2009 року, ОСОБА_14 від 01 травня 2009 року, ОСОБА_13 від 01 травня 2009 року та в актах приймання-здачі робіт за вказаними угодами виконані ОСОБА_6 ;
- висновком експерта від 18 грудня 2014 року № 1518 дослідженням угод про виконання роботи, актів приймання-здачі виконаних робіт за угодами, видаткових касових ордерів, а також платіжних відомостей заробітної плати згідно яких встановлено, що підписи в описаних експертом документах від імені ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_27 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 виконані не ними, а підписи на документах від імені ОСОБА_8 та ОСОБА_6 виконані останніми.
Крім того, судом першої інстанції були досліджені самі угоди про виконання робіт та акти приймання-здачі робіт за угодами, а також бухгалтерські документи щодо виплати заробітної плати, вилучені протоколом виїмки та огляду від 13 червня 2012 року, що стали предметом вищезазначених експертних досліджень.
З дослідженого акту перевірки угод про виконання робіт від 01 липня 2009 року комісією встановлено, що роботи, визначені угодами про виконання робіт, не виконувалися, послуги не надавалися, відповідні звіти та висновки, передбачені цими угодами, не складалися, виконавці за цими угодами на підприємстві не з`являлися, а тому комісія дійшла висновку про фіктивність 12 угод.
При цьому, суд першої інстанції правильно надав критичну оцінку показанням обвинуваченого ОСОБА_6 та ОСОБА_21 , оскільки їхні показання повністю спростовуються наведеними вище доказами.
Оцінивши всі вищевикладені докази, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції законно і обґрунтовано визнав винним ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 190 КК України, ч. 1, ч. 2 та ч. 3 ст. 358 КК України (в редакції 21.03.2009р.) КК України.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд першої інстанції врахував обставини вчинення злочину, характер та ступінь його суспільної небезпеки, розмір завданої його діями матеріальної шкоди, дані про особу ОСОБА_28 , обставини, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання та відсутність обставин, які згідно з ст. 67 КК України обтяжують покарання.
За сукупністю обставин вчинення злочину, його ступеню тяжкості, суд першої інстанції вважав за необхідне застосувати до ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі.
З вказаним висновком повністю погоджується і колегія суддів.
При цьому, враховуючи що інкриміновані обвинуваченому ОСОБА_6 дії мали місце упродовж квітня-червня 2009 року, суд першої інстанції правильно звільнив останнього від призначеного вироком суду покарання на підставі ч. 5 ст. 74 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.
Будь-яких істотних порушень норм процесуального права, а також неправильного застосування норм кримінального закону, як про те вказує апелянт, колегією суддів при апеляційному перегляді не встановлено.
Враховуючи вищевикладене, вирок суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 залишити без задоволення, а вирок Шевченківського районного суду міста Києва від 19 грудня 2018 року у кримінальному провадженні № 12012110100001846 відносно ОСОБА_6 без зміни.
Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом трьох місяців з дня проголошення.
Судді: __________________ ____________________ __________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
