ПОСТАНОВА

Іменем України

13 травня 2020 року

Київ

справа №466/1183/13-а

адміністративне провадження №К/9901/44669/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого Тацій Л.В.,

суддів: Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г., -

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шевченківського районного суду міста Львова від 05 жовтня 2015 року (прийняту судом у складі судді Зими І.Є.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року (постановлену судом у складі: головуючого судді Довгополова О.М., суддів: Гудима Л.Я., Святецького В.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради (далі - Відділ соцзахисту) про визнання дій протиправними, стягнення коштів, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому з урахуванням уточнення позовних вимог просила:

- визнати неправомірними дії відповідача щодо нарахування та виплати допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку, допомоги при народженні дитини, допомоги на дітей одиноким матерям, допомоги малозабезпеченим сім`ям;

- стягнути з відповідача суму недоплаченої допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку в розмірі 87 476,86 грн;

- стягнути з відповідача суми недоплаченої допомоги при народженні сина ОСОБА_2 в розмірі 36 250,00 грн, при народженні дочки ОСОБА_3 в розмірі 37 760,00 грн і при народженні дочки ОСОБА_4 в розмірі 55 080,00 грн;

- стягнути з відповідача суму недоплаченої щомісячної допомоги на дітей одиноким матерям в розмірі 99 380,00 грн;

- стягнути з відповідача суму недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям в розмірі 124 973,54 грн;

- стягнути з відповідача суму невиплаченої одноразової допомоги багатодітним сім`ям, які мають на утриманні шестеро і більше дітей, для їхнього відпочинку або оздоровлення в розмірі 7500,00 грн;

- зобов`язати відповідача виплачувати допомогу при народженні сина ОСОБА_5 як на третю дитину.

Короткий зміст рішень судів першої й апеляційної інстанцій

Шевченківський районний суд міста Львова постановою від 05 жовтня 2015 року відмовив у задоволенні позову.

Львівський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 11 квітня 2017 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив із того, що позивач не надала суду належних і достатніх доказів порушення відповідачем її прав у спірних правовідносинах, а відповідач, в свою чергу, довів правомірність своїх дій щодо нарахування та виплати позивачу спірних соціальних виплат.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

24 липня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить судові рішення, постановлені у цій справі, скасувати, та прийняти нове рішення про задоволення позову.

У скарзі зазначає, що судові рішення прийняті з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, та з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, зазначає, що відповідачем мали б бути поновлені виплати допомоги при народженні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7, ОСОБА_4 . , ІНФОРМАЦІЯ_8, за її заявою від 28 листопада 2012 року, після повернення дітей за рішенням суду.

22 квітня 2011 року вироком Шевченківського районного суду міста Львова діти були повернуті і вона одразу ж звернулася до відповідача для поновлення виплат допомоги при народженні дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , але їй було незаконно відмовлено з посиланням на пропущений шестимісячний строк після припинення виплати допомоги. Проте пропущення цього строку сталося з об`єктивних, незалежних від неї причин.

Також зазначає, що ОСОБА_3 є шостою дитиною у сім`ї, а ОСОБА_7 є сьомою дитиною, проте допомога при народженні дитини виплачена у меншому розмірі ніж мала бути виплачена.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 08 вересня 2017 року відкрив касаційне провадження.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон № 2147-VІІІ). З цієї дати набула чинності нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Згідно з підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень КАС касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

На виконання вимог підпункту 7 пункту 1 Перехідних положень справа була передана до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 березня 2018 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Анцупова Т.О., судді: Кравчук В.М., Стародуб О.П.

Відповідно до повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 червня 2019 року на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 26 червня 2019 року № 849/0/78-19 визначено такий склад колегії суддів: головуючий суддя Тацій Л.В., судді: Стеценко С.Г., Стрелець Т.Г., справу передано головуючому судді.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Позивач перебувала на обліку у Шевченківському відділі соціального захисту як отримувач державних соціальних допомог з 13.04.2005 до 28.02.2015. В подальшому, з 01.03.2015 перебуває на обліку у Галицькому відділі соціального захисту за фактичним місцем свого проживання.

ОСОБА_1 народила 10 дітей, а саме:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ;

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ;

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ;

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 ;

ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_10 ;

ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_11 .

Згідно заяви ОСОБА_1 від 13.04.2005 було призначено допомогу по догляду за дитиною ОСОБА_8 до досягнення ним трирічного віку на період з 13.04.2005 по 23.04.2007 в розмірі 90,00 грн.

На підставі заяви ОСОБА_1 від 07.11.2005 та долучених до неї документів було призначено допомогу по догляду за дитиною ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до досягнення ним трирічного віку на період з 07.11.2005 по 13.09.2008 в розмірі 90,00 грн (з 01.01.2008 -130,00 грн).

31.01.2007, після подання заяви матері, було призначено допомогу по догляду за дитиною - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , до досягнення ним трирічного віку на період з 31.01.2007 по 05.12.2009 в розмірі 90,00 грн (з 01.01.2008 -130,00 грн).

Згідно тієї ж заяви від 31.01.2007 та долучених до неї документів призначено допомогу по догляду за дітьми: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 до досягнення ними трирічного віку з урахуванням доходів у розмірі, що перевищує мінімальний, на період з 01.01.2007 - 30.06.2007.

Згідно із заявою від 21.01.2008 та долучених до неї документів призначено допомогу по догляду за дитиною ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , до досягнення ним трирічного віку на період з 21.01.2008 по 28.10.2010 в розмірі 130,00 грн.

Згідно з тією ж заявою від 21.01.2008 та долучених до неї документів призначено допомогу по догляду за дітьми ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 до досягнення ними трирічного віку з урахуванням доходів у розмірі, що перевищує мінімальний, на період з 01.01.2008 по 30.06.2008.

З 01.07.2008 по 13.09.2008 - позивачу виплачувалась допомога у мінімальному розмірі - 390 грн (на 3-х дітей), з 14.09.2008 по 31.12.2008 - 260 грн (на двох дітей), оскільки відсутнє звернення ОСОБА_1 про призначення допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку у розмірі, що перевищує мінімальний.

На підставі звернення позивача від 08.01.2009 та долучених до нього документів було призначено допомогу по догляду за дітьми ОСОБА_10 , ОСОБА_11 до досягнення ними трирічного віку з врахуванням доходів у розмірі, що перевищує мінімальний, на період з 01.01.2009 -30.06.2009.

Згідно із заявою від 30.03.2009 та долучених до неї документів призначено допомогу по догляду за дитиною, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , до досягнення ним трирічного віку з 30.03.2009 по 28.01.2012 у розмірі 130,00 грн та проведено перерахунок (у зв`язку з народженням ОСОБА_2 у межах терміну призначення допомоги по догляду за дітьми ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_2 до досягнення ними трирічного віку з 01.03.2009 по 30.06.2009.

За період з 01.07.2009 по 31.08.2009 ОСОБА_1 не підтвердила право на призначення допомоги у розмірі, що перевищує мінімальний, допомога виплачувалась в мінімальному розмірі (на 3-х дітей).

На підставі розпорядження Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради від 27.08.2009 № 592а «Про влаштування в будинок дитини, дитячий будинок малолітніх ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 », на виконання вимог п.13, п.23 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.01 №1751 (далі - Порядок № 1751), з 01.09.09 відповідачем було припинено виплати допомог по догляду за дітьми: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_2 до досягнення ними трирічного віку.

На підставі поданої 15.09.2010 ОСОБА_1 заяви було призначено допомогу по догляду за дитиною - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , до досягнення нею трирічного віку на період з 15.09.2010 - 28.03.2013 в розмірі 130 грн. В подальшому, з 06.10.10 згідно поданої заяви та долучених до неї документів позивачу призначено допомогу по догляду за дитиною - ОСОБА_3 до досягнення нею трирічного віку з врахуванням доходів, у розмірі, що перевищує мінімальний, з 01.10.2010 по 31.03.2011. На підставі поданої 29.04.2011 ОСОБА_1 заяви їй було призначено допомогу по догляду за дитиною, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , до досягнення нею трирічного віку на період з 16.05.2011 - 04.03.2014 в розмірі 130 грн. Згідно тієї ж заяви та долучених до неї документів було призначено допомогу по догляду за дітьми ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до досягнення ними трирічного віку з врахуванням доходів з 01.04.2011 по 30.09.2011.

04.05.2011 Шевченківською районною адміністрацією Львівської міської ради було прийнято розпорядження за № 353 про повернення батькам малолітніх ОСОБА_2 з Будинку дитини № 2 та малолітніх ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 з дитячого комунального будинку дитини №1 м. Львова. Відтак, на підставі заяви від 06.05.11 відповідачем було призначено позивачу допомогу по догляду за дитиною, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , до досягнення ним трирічного віку з 06.05.2011 по 28.01.2012 у розмірі 130,00 грн та в межах терміну призначення перераховано допомогу по догляду за дітьми ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , до досягнення ними трирічного віку з врахуванням доходів на період з 01.05.2011 по 30.09.2011.

В подальшому, на підставі заяви позивача від 28.10.2011 та долучених до неї документів відповідачем було призначено допомогу по догляду за дітьми - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 до досягнення ними трирічного віку з врахуванням доходів на період з 01.10.2011 по 31.03.2012.

01.01.2012 на підставі рішення від 15.12.11 відповідачем було припинено виплати позивачу допомог по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку, а саме: ОСОБА_2 (дитина померла ІНФОРМАЦІЯ_12 ), ОСОБА_3 , ОСОБА_4 відповідно до п.п. 13, 23 Порядку №1751 та розпорядження голови Жидачівської районної адміністрації від 13.12.2011 № 1049 про негайне відібрання малолітніх дітей ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .

На підставі окремої ухвали Шевченківського районного суду міста Львова від 12.11.12 було зобов`язано орган опіки та піклування - Жидачівську райдержадміністрацію Львівської області, орган опіки та піклування - Шевченківську райадміністрацію Львівської міської ради вирішити питання про передачу дітей ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , для проживання разом із батьками ОСОБА_1 та ОСОБА_14 за адресою АДРЕСА_1 . В подальшому, згідно з розпорядженням Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради від 26.11.2012 № 764 малолітні діти ОСОБА_1 були повернуті.

Відтак, на підставі заяви ОСОБА_1 від 28.11.2012 Шевченківським відділом соціального захисту їй було призначено допомогу по догляду за дитиною - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , до досягнення ним трирічного віку з 28.11.2012 по 17.05.2015 та призначено допомогу по догляду за дітьми : ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в тому числі, у розмірі, що перевищує мінімальний, з 28.11.2012 по 30.04.2013.

Згідно з заявою від 07.05.2013 та поданих документів Шевченківським відділом соцзахисту було прийнято рішення про призначення позивачу допомоги по догляду за дітьми : ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 до досягнення ними трирічного віку із врахуванням доходів у розмірі, що перевищує мінімальний, з 01.05.2013 по 31.10.2013. В подальшому ОСОБА_1 зверталась також з заявою 27.06.13, відповідно до якої було призначено допомогу по догляду за дитиною - ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , до досягнення ним трирічного віку з 16.09.2013 по 23.05.2016 у розмірі 130,00 грн.

Згідно з поданою 06.11.2013 позивачем заявою та долучених до неї документів, відповідачем було призначено допомогу по догляду за дітьми ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , ОСОБА_12 , до досягнення ними трирічного віку з врахуванням доходів у розмірі, що перевищує мінімальний, з 01.11.2013 по 30.04.2014.

Так, у період з з 01.09.2009 по 06.05.2011 та з 01.01.2012 по 28.11.2012 діти позивача перебували на повному державному утриманні, догляд матір`ю за дітьми у вказаний період не здійснювався, відтак в силу вимог п.п. 13 та 23 Порядку № 1751 виплата допомоги була припинена.

Як вбачається з долучених відповідачем до матеріалів справи матеріалів - таблиці з інформацією про призначення та виплату допомоги при народженні дітей, копій рішень, довідки про нараховані суми допомоги, на заяви від 30.03.2009 та долучених до неї документів ОСОБА_1 призначено допомогу при народженні дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , як на п`яту дитину, розмір якої становить: одноразово - 5000 грн та щомісячно на період з 01.02.2009 по 31.01.2012 - 1250 грн.

На підставі розпорядження Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради від 27.08.2009 № 592а «Про влаштування в будинок дитини, дитячий будинок малолітніх ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 » відповідачем було прийнято рішення від 27.08.2009 про припинення виплати допомоги при народженні дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 з 01.09.2009.

Малолітній ОСОБА_2 перебував на повному державному забезпеченні у комунальному будинку дитини № 2 м. Львова, розташованому на АДРЕСА_2 , що відноситься за територіальністю до Франківського району м. Львова. Відтак, адміністрація будинку зобов`язана була вчинити дії, передбачені Порядком № 254/704/260/427/2014 для продовження виплати допомоги при народженні дитини, а саме: відкрити в банківській установі вкладний (депозитний) рахунок на ім`я дитини та звернутися із заявою до Франківського відділу соціального захисту.

З 01.05.2011 виплата допомоги при народженні дитини, ОСОБА_2 , була поновлена на підставі заяви ОСОБА_1 після прийняття розпорядження Шевченківської районної адміністрації від 04.05.2011 № 353 про повернення дітей.

У зв`язку із смертю дитини 10.12.2011 року, на підставі п.13 Порядку №1751, виплата допомоги була припинена з 01.01.2012.

Одночасно судом встановлено, що згідно з поданою ОСОБА_1 заяви від 15.09.2010 та долучених до неї документів Шевченківським відділом соціального захисту 20.09.2010 прийнято рішення про призначення ОСОБА_1 допомоги при народженні дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Допомога призначена як на першу дитину у розмірі 12240 грн. Виплата допомоги здійснена одноразово в сумі 4800 грн, решта виплачено протягом наступних 12 місяців з 01.04.2010 по 31.03.2011 рівними частинами - по 620 грн. Зазначена допомога виплачена у повному обсязі.

На підставі розпорядження Жидачівської районної держадміністрації від 13.12.2011 №1049 «Про негайне відібрання малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , від матері ОСОБА_1 та малолітніх ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від батьків ОСОБА_1 та ОСОБА_14 » та листа комунального закладу Львівської обласної ради «Будинок дитини №1 для дітей з ураженням центральної нервової системи і порушенням психіки» від 19.12.2011 № 664 відповідно до п.13 Порядку №1751, виплату допомоги при народженні дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , припинено з 01.01.2012.

На підставі заяви ОСОБА_1 від 16.05.2013 та долучених до неї документів, відповідачем призначено допомогу при народжені дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 . Допомога призначена як на третю (восьму дитину), розмір якої становить: одноразово - 9110,00 грн., та щомісячно в сумі 1391,81 грн., на період з 01.06.2012 по 31.05.2018.

Окрім того, згідно з поданою 27.06.2013 заявою та долученими до неї документами, призначено допомогу при народжені дитини ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_10 як на третю (дев`яту дитину), розмір якої становить: одноразово - 9720,00 грн., та щомісячно в сумі 1485,00 грн, на період з 01.06.2013 по ІНФОРМАЦІЯ_13 .

Судом встановлено, що семеро дітей ОСОБА_1 є дітьми одинокої матері.

за зверненнями ОСОБА_1 від 31.01.2007 їй призначено допомогу як одинокій матері на дитину, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на період з 01.01.2007 по 31.12.2024 у мінімальному розмірі (30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку); від 21.01.2008 - на дитину, ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 на період з 01.01.2008 по 31.10.2025 у мінімальному розмірі (30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку); від 30.03.2009 - на дитину, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 на період з 01.03.2009 по 31.01.2027 у мінімальному розмірі (30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку).

З 01.01.2009 виплату даних допомог припинено, оскільки було прийнято розпорядження Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради від 27.08.2009 № 592а про влаштування в будинок дитини, дитячий будинок малолітніх ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та поновлено з 01.05.2011 на підставі розпорядження Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради від 04.05.2011 № 353 про повернення батькам малолітніх ОСОБА_2 з Будинку дитини № 2 та малолітніх ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 з дитячого комунального будинку дитини №1 м. Львова.

За зверненнями від 15.09.2010 ОСОБА_1 призначено допомогу як одинокій матері на дитину, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 на період з 01.09.2010 по 31.03.2028 у мінімальному розмірі (30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку); від 29.04.2011 - на дитину, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 на період з 01.04.2011 по 31.03.2029 у мінімальному розмірі (30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку).

Відповідно до п.36 Порядку №1751 та, враховуючи розпорядження Жидачівської районної адміністрації від 13.12.2011 р. № 1049 про негайне відібрання малолітніх дітей ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , Шевченківським відділом соціального захисту з 01.01.2012 припинено виплату допомог на дітей одиноким матерям: на дитину ОСОБА_10 ; на дитину ОСОБА_3 ; на дитину, ОСОБА_4 .

Окрім того, з 01.01.2012 на підставі п. 36 Порядку № 1751, припинено допомогу одинокій матері на дитину, ОСОБА_2 , у зв`язку із смертю дитини, що померла ІНФОРМАЦІЯ_12 .

Розпорядженням Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради від 26.11.2012 № 764 малолітні діти ОСОБА_1 були повернуті.

Відтак з 01.12.2012 поновлено виплату допомоги на дітей ( ОСОБА_10 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ) як одинокій матері ОСОБА_1 .

Відповідно до звернень від 28.11.2012 ОСОБА_1 призначено допомогу як одинокій матері на дитину - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , на період з 01.11.2012 по 31.05.2030 у мінімальному розмірі (30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку) ; по заяві від 27.06.2013 р. - на дитину, ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_10 на період з 01.06.2013 по 31.05.2031 у мінімальному розмірі (30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку).

Судом встановлено, що впродовж терміну призначення та виплати даних допомог ОСОБА_1 неодноразово зверталася за призначенням допомоги на дітей як одинокій матері в розмірі, що перевищує мінімальний (звернення від 06.05.2011, від 03.07.2012, від 03.12.2012, від 28.11.2012). Розмір та період призначення допомоги на дітей одинокій матері в розмірі, що перевищує мінімальний, з урахуванням всіх рішень про зміну (зокрема, при зміні розміру прожиткового мінімуму; при зміні складу сім`ї впродовж терміну призначення допомоги у зв`язку з народженням дітей, відібранням дітей, поверненням дітей; при зміні середньомісячного сукупного доходу сім`ї впродовж терміну призначення допомоги), відображено відповідачем у долученій до матеріалів справи таблиці.

Судом встановлено, що впродовж 2007-2014 років Шевченківським відділом соціального захисту призначалась державна соціальна допомога сім`ї ОСОБА_1 .

Зокрема, за період з 01.01.2007 по 30.06.2007 ОСОБА_1 виплачено державну соціальну допомогу у розмірі 1593,48 грн. За період з 01.01.2008 р. по 30.06.2008 призначено та виплачено допомогу у розмірі 627,66 грн. (враховуючи склад сім`ї - 5 осіб). За період з 01.07.2008 по 31.12.2008 - у розмірі 1442,07 грн. (враховуючи склад сім`ї - 5 осіб).

Відповідно до звернення ОСОБА_1 від 08.01.2009 р. (склад сім`ї - 5 осіб) призначено державну соціальну допомогу на період з 01.01.2009 р. по 30.06.2009 р. ; в межах терміну призначення у зв`язку зі зміною складу сім`ї (народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ), здійснено перерахунок розміру допомоги з 01.03.2009 р. по 30.06.2009 р. , виплачено за вказаний період - 4025,16 грн.

За зверненням ОСОБА_1 від 06.05.2011 на підставі представлених нею документів, враховуючи склад сім`ї - 8 осіб, Шевченківським відділом соціального захисту призначено та виплачено державну соціальну допомогу на період з 01. 05.2011 по 31.10.2011 у розмірі 13 548,89 грн.

В подальшому згідно заяви позивача від 28.11.2012, враховуючи склад сім`ї - 8 осіб, відповідачем призначено державну соціальну допомогу сім`ї ОСОБА_1 на період з 01.11.2012 по 30.04.2013 (виплачено - 34 313,56 грн.), аналогічно допомогу призначено за зверненням від 07.05.2013 на період з 01.05.2013 по 31.10.2013 (виплачено -15 858,58 грн) та за зверненням від 06.11.2013 (склад сім`ї - 9 осіб) на період з 01.11.2013 по 30.04.2014 (виплачено 30 859,09 грн).

У січні 2014 року Шевченківським відділом соціального захисту проведено перерахунок розміру призначених ОСОБА_1 державної соціальної допомоги за періоди: з 01.11.2012 по 30.04.2013; з 01.05.2013 по 31.10.2013; з 01.11.2013 по 30. 04.2014, оскільки в розрахунки середньомісячного сукупного доходу сім`ї не була включена допомога при народженні дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , призначена ОСОБА_1 за її зверненням від 16.05.2013.

Сума надміру виплачених коштів за призначеною допомогою за вказані періоди склала 5788,80 грн.

Відповідно до звернення ОСОБА_1 від 05.05.2014 та представлених нею документів, враховуючи склад сім`ї - 9 осіб, Шевченківським відділом соціального захисту призначено державну соціальну допомогу на період з 01.05.2014 по 31.10.2014 (з урахуванням стягнутих сум переплати сума виплачених коштів за вказаний період становить 12 018,12 грн).

ОСОБА_1 28.11.2012 звернулась до Шевченківського відділу соціального захисту із заявою про призначення спірної допомоги. Проте, рішенням Шевченківського відділу соціального захисту від 03.12.2012 їй відмовлено у наданні такої.

Як вбачається з наказу управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради від 25.09.2012 №1010 ОСОБА_1 надано одноразову матеріальну допомогу для мешканців м. Львова відповідно до рішення виконавчого комітету від 30.03.2007 № 162 у розмірі 500 грн.

Вважаючи дії відповідача неправомірними, позивач звернулася до суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у межах доводів касаційної скарги перевірив постановлені у цій справі судові рішення, обговорив доводи касаційної скарги і дійшов висновку про таке.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що ОСОБА_1 народила 10 дітей, а саме: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_10 і ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_11 .

В період з 13.04.2005 до 28.02.2015 ОСОБА_1 як отримувач державних соціальних допомог перебувала на обліку у Шевченківському відділі соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, а пізніше - у Галицькому.

Щодо допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку за 2007-2012 роки суди попередніх інстанцій зазначили таке.

Частиною першою статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» в редакції, чинній з 01.01.2007, було передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Однак дію цієї норми було зупинено на 2007 рік згідно з пунктом 14 статті 71 Закону України від 19.12.2006 № 489-V «Про державний бюджет України на 2007 рік», а абзацом 3 частини другої статті 56 цього Закону було встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Зазначені норми Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» були визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007, відповідно втратили чинність з дня прийняття цього рішення, проте були чинними до цього моменту та підлягали застосуванню і виконанню.

Частиною першою статті 15 Закон України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» в редакції, яка набула чинності з 01.01.2008 року, було визначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.

Також частиною другою статті 46 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» і частиною другою статті 45 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік» було встановлено, що в 2009 і 2010 роках допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1751 (далі - Порядок № 1751).

Пунктами 18-19 цього Порядку в редакції, чинній з 01.01.2007, було визначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається з дня звернення за її призначенням, але не раніше ніж з дня, що настає після закінчення відпустки у зв`язку з вагітністю та пологами. Усиновителям та опікунам допомога призначається не раніше ніж з дня прийняття рішення про усиновлення або встановлення опіки. Днем звернення за призначенням допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку вважається день прийняття органом праці та соціального захисту населення відповідної заяви з усіма необхідними документами.

Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується щомісяця з дня призначення зазначеної допомоги по день досягнення дитиною вказаного віку включно.

Також абзацом 2 пункту 19 цього Порядку в редакції, яка набула чинності з 23.08.2008, було встановлено, що виплата допомоги в розмірі, що перевищує мінімальний, здійснюється протягом шести календарних місяців. Якщо особа, якій призначена допомога, після закінчення зазначеного строку не підтвердила право на призначення допомоги у розмірі, що перевищує мінімальний, допомога виплачується у мінімальному розмірі. Для призначення допомоги у розмірі, що перевищує мінімальний, подається в установленому порядку довідка про склад сім`ї та декларація про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім`ї). Розмір допомоги, яка надається з урахуванням доходів сім`ї, може бути перерахований з місяця подання отримувачем допомоги заяви до закінчення строку її призначення.

Як встановили суди з наданих сторонами письмових доказів на підставі поданих позивачем заяв Шевченківський відділ соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради у спірному періоді, а саме у 2007-2014 роках, призначив та виплачував їй допомогу по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку в таких розмірах: на ОСОБА_8 з 01.01.2007 до 23.04.2007 в розмірі 90,00 грн, на ОСОБА_9 , з 01.01.2007 в розмірі 90,00 грн, а з 01.01.2008 130,00 грн, на ОСОБА_10 , з 31.01.2007 в розмірі 90,00 грн, а з 01.01.2008 130,00 грн, на ОСОБА_11 , в період з 21.01.2008 до 28.10.2010 в розмірі 130,00 грн, за ОСОБА_2 з 30.03.2009 до 28.01.2012 у розмірі 130,00 грн (також в зв`язку з його народженням в межах терміну призначення допомоги по догляду за дітьми ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_2 було проведено перерахунок допомоги за період з 01.03.2009 до 30.06.2009), на ОСОБА_3 в період з 15.09.2010 до 28.03.2013 в розмірі 130,00 грн, на ОСОБА_4 в період з 16.05.2011 до 04.03.2014 в розмірі 130 грн, на ОСОБА_5 в період з 28.11.2012 до 17.05.2015 в розмірі 130,00 грн, на ОСОБА_12 в період з 16.09.2013 до 23.05.2016 у розмірі 130,00 грн.

При цьому, в періоди з 01.01.2007 до 30.06.2007, з 01.01.2008 до 30.06.2008, з 01.01.2009 до 30.06.2009, з 01.10.2010 до 31.03.2011, з 01.04.2011 до 31.03.2012, з 28.11.2012 до 30.04.2014 допомога на дітей виплачувалась позивачу у розмірі, що перевищує мінімальний.

Водночас в періоди з 01.07.2008 до 13.09.2008 і з 01.07.2009 до 31.08.2009 зазначена допомога виплачувалась в мінімальному розмірі в зв`язку з відсутністю звернення позивача із заявою про призначення допомоги у розмірі, що перевищує мінімальний та непідтвердженням нею такого права відповідними документами.

При цьому, суди попередніх інстанцій обґрунтовано відхилили доводи та розрахунки позивача про протиправність дій відповідача щодо виплати їй даної допомоги в мінімальному розмірі у вказаних періодах, оскільки наведеними вище нормами законодавства чітко передбачено, що особа має право на отримання допомоги у розмірі, що перевищує мінімальний, лише у випадку подання відповідної заяви і надання необхідних документів, чого позивач у зазначених вище періодах не зробила.

Крім того, розпорядженням Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради від 27.08.2009 № 592а малолітніх ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 було влаштовано в будинок дитини. А згідно з розпорядженням Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради від 04.05.2011 року № 353 цих дітей було повернуто батькам з Дитячих комунальних будинків дитини № 1 і № 2 м. Львова .

У зв`язку з цими обставинами відповідач з 01.09.2009 припинив виплату позивачу допомог по догляду за цими дітьми до досягнення ними трирічного віку, а з 06.05.2011 відновив таку виплату в розмірі 130,00 грн на кожну дитину (при цьому, з 01.05.2011 до 30.09.2011 у розмірі, що перевищує мінімальний).

Також 13.12.2011 року Жидачівська районна державна адміністрація Львівської області прийняла розпорядження про негайне відібрання малолітніх дітей ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 і ОСОБА_3 . Однак відповідно до окремої ухвали Шевченківського районного суду міста Львова від 12.11.2012 було зобов`язано Жидачівську районну державну адміністрацію Львівської області і Шевченківську районну адміністрацію Львівської міської ради вирішити питання про передачу перелічених дітей для проживання разом з батьками, в зв`язку з чим згідно з розпорядженням Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради від 26.11.2012 № 764 цих дітей було повернуто батькам.

В зв`язку з наведеними обставинами відповідач з 01.01.2012 припинив виплату позивачу допомоги по догляду за цими дітьми до досягнення ними трирічного віку, а з 28.11.2012 року відновив таку виплату в розмірі, що перевищує мінімальний.

Крім того, ІНФОРМАЦІЯ_12 помер син позивача ОСОБА_2 , в зв`язку з чим з 01.01.2012 року відповідач припинив виплату допомоги на нього.

Відповідно до норм пункту 23 Порядку № 1751 виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку припиняється, зокрема, у разі смерті дитини та тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання та/або відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав. Виплата допомоги припиняється з місяця, що настає за місяцем, в якому виникли зазначені обставини, за рішенням органу, який призначив допомогу.

Таким чином, оскільки в періоди з 01.09.2009 до 06.05.2011 та з 01.01.2012 до 28.11.2012 діти позивача ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 і ОСОБА_3 були відібрані у батьків і влаштовані в будинок дитини, відповідач правомірно припинив виплату їй допомоги по догляду за цими дітьми у відповідних періодах, поновивши її виплату після повернення дітей.

Враховуючи встановлені обставини, описані вище, та норми законодавства, які регулювали порядок і розмір виплати допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку у відповідних періодах, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що Шевченківський відділ соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради нараховував і виплачував ОСОБА_1 у 2007-2014 роках допомогу по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку з дотриманням вимог законодавства.

Щодо допомоги при народженні дітей суди зазначили наступне.

Предметом спору у справі є правильність обчислення відповідачем розміру даної допомоги, виплаченої позивачу при народженні дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 і ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 .

Порядок призначення, виплат і розміри даної допомоги визначається статтями 10-12 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» і пунктами 10-16 Порядку № 1751, у редакціях, чинних на час виникнення спірних відносин.

Так, згідно зі статтею 12 даного Закону і пункту 13 Порядку № 1751 були встановлені наступні розміри допомоги.

Станом на дні народження ОСОБА_2 і ОСОБА_3 допомога при народженні дитини, яка народилася після 31 грудня 2007 року, надається у розмірі 12 240 гривень - на першу дитину, 25 000 гривень - на другу дитину, 50 000 гривень - на третю і наступну дитину. Виплата допомоги здійснюється одноразово при народженні першої дитини в сумі 4800 гривень, другої дитини - 4840 гривень, третьої та наступної дитини - 5000 гривень, решта суми на першу дитину виплачується протягом наступних 12 місяців (620 гривень щомісяця), на другу дитину - 24 місяців (840 гривень щомісяця), на третю і наступну дитину - 36 місяців (1250 гривень щомісяця) рівними частинами.

Станом на день народження ОСОБА_4 допомога при народженні дитини, яка народилася після 31 грудня 2010 року, надається у сумі, кратній 22 розмірам прожиткового мінімуму, - на першу дитину; кратній 45 розмірам прожиткового мінімуму, - на другу дитину; кратній 90 розмірам прожиткового мінімуму, - на третю і кожну наступну дитину. Виплата допомоги здійснюється одноразово у дев`ятикратному розмірі прожиткового мінімуму при народженні дитини, решта суми допомоги на першу дитину виплачується протягом наступних 12 місяців, на другу дитину - 24 місяців, на третю і кожну наступну дитину - 36 місяців рівними частинами При цьому така допомога надається у розмірах прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років, встановленого на день народження дитини.

Станом на день народження ОСОБА_5 допомога при народженні дитини, яка народилася після 8 квітня 2011 року, надається в сумі, кратній 30 розмірам прожиткового мінімуму, - на першу дитину; кратній 60 розмірам прожиткового мінімуму, - на другу дитину; кратній 120 розмірам прожиткового мінімуму, - на третю і кожну наступну дитину. Виплата допомоги здійснюється одноразово у десятикратному розмірі прожиткового мінімуму при народженні дитини, решта суми допомоги на першу дитину виплачується протягом 24 місяців, на другу дитину - 48 місяців, на третю і кожну наступну дитину - 72 місяців рівними частинами. При цьому така допомога надається у розмірах прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років, встановленого на день народження дитини.

Як встановив суд з наявних в матеріалах справи письмових доказів та пояснень сторін, відповідач призначив ОСОБА_1 допомогу при народженні дитини ОСОБА_2 як на п`яту дитину в розмірі 50 000,00 грн, з них 5000,00 грн одноразово і по 1250,00 грн щомісячно в період з 01.02.2009 до 31.01.2012.

Однак, як зазначено вище, відповідно до розпорядження Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради від 27.08.2009 № 592а малолітнього ОСОБА_2 було влаштовано в будинок дитини, в зв`язку з чим відповідач згідно з рішенням від 27.08.2009 припинив з 01.09.2009 виплату допомоги при народженні цієї дитини, а з 01.05.2011 поновив її виплату на підставі заяви позивача та розпорядження Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради від 04.05.2011 № 353 про повернення дітей. Крім того, в зв`язку із смертю ОСОБА_2 10.12.2011 відповідач припинив виплату даної допомоги з 01.01.2012.

Відповідно до частини п`ятої статті 11 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» та пункту 13 зазначеного вище Порядку виплата допомоги при народженні дитини припиняється, зокрема, у разі відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав та/або тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання, а також у разі смерті дитини. Виплата допомоги припиняється з місяця, що настає за місяцем, в якому виникли зазначені обставини, за рішенням органу, який призначив допомогу.

При цьому, даною нормою передбачено, що у разі влаштування дитини до дитячого закладу на повне державне утримання виплата раніше призначеної допомоги поновлюється органами соціального захисту населення шляхом перерахування коштів на відкритий в установі уповноваженого банку рахунок дитини.

Відповідно до п. п. 1.4, 1.5, 1.6, 2.1, 2.3 Порядку виплати державної допомоги при народженні дитини в разі її влаштування до дитячого закладу (будинку дитини) на повне державне утримання, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства фінансів України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства України у справах сім`ї, молоді та спорту від 19.05.2008 року № 254/704/260/427/2014, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.06.2008 року за № 495/15186 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), допомога при народженні дитини дітям, яких було влаштовано на повне державне утримання, призначається та перераховується на рахунок дитини на підставі звернення адміністрації будинку дитини. Адміністрація будинку дитини зобов`язана звернутися до органів праці та соціального захисту населення протягом десяти днів з моменту влаштування дитини до закладу, але не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини.

Допомога при народженні дитини в разі її влаштування до будинку дитини на повне державне утримання виплачується шляхом перерахування на відкритий в установі уповноваженого банку (далі - банківська установа) вкладний (депозитний) рахунок дитини.

Належні кошти перераховуються на рахунок дитини в розмірах та строках, визначених пунктом 13 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми. Допомога при народженні дитини в разі її влаштування до будинку дитини на повне державне утримання призначається і виплачується у розмірі, установленому для першої дитини. Якщо допомога при народженні дитини вже була призначена до моменту влаштування дитини до дитячого закладу (будинку дитини) на повне державне утримання, виплата допомоги продовжується до закінчення терміну її виплати шляхом зарахування допомоги на відкритий в банківській установі вкладний (депозитний) рахунок дитини.

Для призначення та виплати допомоги при народженні дитини подаються такі документи: заява адміністрації будинку дитини; копія свідоцтва про народження дитини.

Обов`язок щодо оформлення та подання органу праці та соціального захисту населення документів, необхідних для призначення допомоги при народженні дитини та її виплати відповідно до норм цього Порядку, покладається на адміністрацію будинку дитини, яка відповідає за своєчасність надання зазначених документів та їх повноту.

Адміністрація будинку дитини протягом десяти днів з моменту влаштування дитини до закладу повинна відкрити в банківській установі вкладний (депозитний) рахунок на ім`я дитини.

Виплата належної допомоги при народженні дитини в разі її влаштування до будинку дитини на повне державне утримання здійснюється органами праці та соціального захисту населення за місцезнаходженням дитячого закладу на підставі рішення про призначення такої допомоги.

Вкладні (депозитні) рахунки на ім`я дітей відкриваються адміністрацією будинку дитини у банківських установах відповідно до Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 № 492, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 17.12.2003 за N 1172/8493.

Враховуючи положення наведених вище норм, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що обов`язок щодо оформлення та подання органу соціального захисту населення документів, необхідних для призначення допомоги при народженні дитини та її виплати покладено на адміністрацію будинку дитини, і виплата належної допомоги при народженні дитини в разі її влаштування до будинку дитини на повне державне утримання здійснюється саме за місцезнаходженням дитячого закладу.

Таким чином, оскільки малолітній ОСОБА_2 перебував на повному державному забезпеченні у Комунальному будинку дитини № 2 м. Львова, розташованому на території Франківського району м. Львова, адміністрація цього будинку зобов`язана була вчинити дії, передбачені для продовження виплати допомоги при народженні дитини.

Відповідно немає порушень з боку Шевченківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради щодо невиплати допомоги при народженні ОСОБА_2 за час його перебування в будинку дитини на повному державному утриманні.

Також відповідач призначив ОСОБА_1 допомогу при народженні дитини ОСОБА_3 як на першу дитину в розмірі 12 240,00 грн, з них 4800,00 грн одноразово і по 620,00 грн щомісячно в період з 01.04.2010 до 31.03.2011 і дана допомога була виплачена у повному обсязі.

Пунктом 13 Порядку № 1751 (в чинній на той час редакції) було передбачено, що розмір та строк виплати допомоги, яка призначається одному з батьків дитини, визначається з урахуванням кількості живонароджених та усиновлених дітей (враховуючи померлих), які до народження дитини перебували на утриманні особи, якій призначається допомога, її чоловіка (дружини), крім дітей, від виховання яких зазначена особа (її чоловік, дружина) відмовилась, а також дітей, які передані на виховання іншій особі, та повнолітньої дочки (повнолітнього сина) чоловіка, які не були усиновлені дружиною. У разі народження двійні або більшої кількості дітей кожна дитина з їх числа вважається наступною.

Враховуючи положення наведеної норми та ту обставину, що на момент призначення позивачу допомоги при народженні ОСОБА_3 інші діти позивача не перебували на її утриманні, оскільки були передані на повне державне утримання в будинок дитини на підставі розпорядження Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради від 27.08.2009 року № 592а, про що зазначено вище, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про правомірність призначення відповідачем спірної допомоги на вказану дитину як на першу. При цьому, подальше повернення позивачу дітей, які перебували в будинку дитини, не є підставою для перерахунку допомоги при народженні ОСОБА_3 як на третю чи наступну дитину (в даному випадку шосту), оскільки відповідно до норм зазначеного Порядку орган соціального захисту призначає допомогу відповідно до законодавства і підстав, що мали місце на час призначення допомоги, і даним Порядком не передбачено перерахунку в зв`язку з подальшою зміною цих підстав.

Також відповідач призначив ОСОБА_1 допомогу при народженні дитини ОСОБА_4 в розмірі 45 прожиткових мінімумів для дітей віком до шести років, з них 7344,00 грн одноразово і по 1224,00 грн щомісячно в період з 01.04.2011 до 31.03.2013.

З урахуванням наведених вище обставин правильним є висновок судів про правомірність призначення відповідачем допомоги при народженні ОСОБА_4 як на другу дитину, оскільки на день її народження ІНФОРМАЦІЯ_8 на утриманні позивача перебувала фактично лише одна дитина ОСОБА_3 , оскільки інші діти перебували на повному державному утриманні в будинку дитини.

Крім того, на підставі розпорядження Жидачівської районної державної адміністрації від 13.12.2011 № 1049 малолітню ОСОБА_4 було відібрано від батьків та поміщено в Комунальний заклад Львівської обласної ради «Будинок дитини № 1 для дітей з ураженням центральної нервової системи і порушенням психіки», в зв`язку з чим відповідно до частини п`ятої статті 11 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» і пункту 13 Порядку № 1751, виплату допомоги при народженні цієї дитини було припинено з 01.01.2012.

Відповідно нарахування і виплата допомоги при народженні ОСОБА_4 на час її перебування в будинку дитини регулювалась зазначеними вище нормами Порядку виплати державної допомоги при народженні дитини в разі її влаштування до дитячого закладу (будинку дитини) на повне державне утримання.

Таким чином, оскільки малолітня ОСОБА_4 перебувала на повному державному забезпеченні в Комунальному закладі «Будинок дитини № 1 для дітей з ураженням центральної нервової системи і порушенням психіки», розташованому на території Франківського району м. Львова, адміністрація цього будинку зобов`язана була вчинити передбачені зазначеним Порядком дії, передбачені для продовження виплати допомоги при народженні дитини.

Відповідно немає порушень з боку Шевченківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради щодо невиплати допомоги при народженні ОСОБА_4 за час її перебування в будинку дитини на повному державному утриманні.

Також, 28.11.2012 позивач звернулась до відповідача із заявою про поновлення виплати допомоги при народженні дитини ОСОБА_4 , однак рішенням від 04.12.2012 їй було відмовлено в поновленні виплати даної допомоги.

Відповідно до абзацу 24 пункту 13 Порядку № 1751 виплата допомоги поновлюється у випадках, передбачених абзацами восьмим-чотирнадцятим, сімнадцятим і вісімнадцятим пункту 13 цього Порядку, у разі, коли особа, що фактично здійснює догляд за дитиною (один з батьків дитини, опікун), звернулася протягом шести місяців після припинення виплати допомоги до органу, що призначив допомогу, з письмовою заявою.

Проте позивач звернулась із зазначеною заявою після спливу шести місяців з моменту припинення виплати спірної допомоги і нормами вказаного порядку не передбачено можливості поновлення цього строку, а тому рішенням Шевченківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради правомірно відмовлено у поновленні ОСОБА_1 виплати допомоги при народженні дитини ОСОБА_4 .

Також відповідач призначив ОСОБА_1 допомогу при народженні дитини ОСОБА_5 в розмірі 120 прожиткових мінімумів для дітей віком до шести років, з них 9110,00 грн одноразово і по 1391,81 грн щомісячно в період з 01.06.2012 до 31.05.2018.

Дана допомога призначена як на третю та наступну (восьму) дитину і, як встановив суд на підставі наданих відповідачем доказів, а саме копій рішень, довідки про нараховані суми допомоги тощо, на час розгляду справи судом першої інстанції виплата зазначеної допомоги здійснювалась у призначеному розмірі, чого позивач не спростувала.

Щодо допомоги на дітей, як одинокій матері суди зазначили таке.

Як встановлено судами, щодо семи дітей, а саме ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 і ОСОБА_12 позивач має статус одинокої матері.

Відповідно до положень статей 18-1 - 18-3 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» право на допомогу на дітей одиноким матерям мають одинокі матері (які не перебувають у шлюбі), одинокі усиновлювачі, якщо у свідоцтві про народження дитини або документі про народження дитини, виданому компетентними органами іноземної держави, за умови його легалізації в установленому законодавством порядку (рішенні про усиновлення дитини), відсутній запис про батька (матір) або запис про батька (матір) проведено в установленому порядку органом державної реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері (батька, усиновлювача) дитини.

Допомога на дітей одиноким матерям призначається за наявності відповідної довідки державного органу реєстрації актів цивільного стану про підстави внесення до книги реєстрації народжень відомостей про батька (матір) дитини. Допомога на дітей одиноким матерям призначається незалежно від одержання на дітей інших видів допомоги, передбачених цим Законом.

Допомога на дітей одиноким матерям, одиноким усиновлювачам (вдовам, вдівцям), матері (батьку) у разі смерті одного з батьків, шлюб між якими було розірвано до дня смерті, які мають дітей віком до 18 років (якщо діти навчаються за денною формою навчання у вищих навчальних закладах I-IV рівнів акредитації та професійно-технічних навчальних закладах, - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років), надається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Аналогічні норми передбачені також пунктами 33-34 Порядку№ 1751.

Також відповідно до п. 36 цього Порядку № 1751 виплата допомоги в розмірі, що перевищує мінімальний, здійснюється протягом шести календарних місяців. Якщо особа, якій призначена допомога, після закінчення зазначеного строку не підтвердила право на призначення допомоги у розмірі, що перевищує мінімальний, допомога виплачується у мінімальному розмірі.

Водночас згідно з нормами пунктів 33, 36 цього Порядку допомога на дітей одиноким матерям не призначається у разі перебування дитини на повному державному утриманні, а також виплата допомоги на дітей одиноким матерям припиняється, зокрема, у разі відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав та/або тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання. Виплата допомоги припиняється з місяця, що настає за місяцем, в якому виникли зазначені обставини, за рішенням органу, який призначив допомогу. У разі припинення дії обставин, наведених вище, виплата допомоги поновлюється за письмовою заявою отримувача допомоги до органу, який призначає допомогу, з місяця, що настає за місяцем, в якому припинилася дія зазначених обставин.

Як встановили суди, 31.01.2007 відповідач призначив і виплачував ОСОБА_1 допомогу як одинокій матері на дитину ОСОБА_10 на період з 01.01.2007 до 31.12.2024, 21.01.2008 - на дитину, ОСОБА_11 на період з 01.01.2008 до 31.10.2025 і 30.03.2009 - на дитину ОСОБА_2 на період з 01.03.2009 до 31.01.2027 (на всіх дітей в мінімальному розмірі - 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку).

Однак з 01.01.2009 відповідач припинив виплату допомоги на вказаних дітей, оскільки згідно з розпорядженням Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради від 27.08.2009 № 592а їх було влаштовано в будинок дитини, що описано вище, а з 01.05.2011 року поновлено ці виплати в зв`язку з поверненням дітей батькам на підставі розпорядження Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради від 04.05.2011 року № 353, про що також вказано вище.

Також 15.09.2010 відповідач призначив і виплачував ОСОБА_1 допомогу як одинокій матері на дитину ОСОБА_3 на період з 01.09.2010 до 31.03.2028, 29.04.2011 - на дитину ОСОБА_4 на період з 01.04.2011 до 31.03.2029.

Проте в зв`язку з відібранням цих дітей на підставі розпорядження Жидачівської районної державної адміністрації Львівської області від 13.12.2011 року № 1049 відповідач з 01.01.2012 року припинив виплату позивачу як одинокій матері допомоги на них, а також допомогу на дитину ОСОБА_2 у зв`язку із смертю дитини ІНФОРМАЦІЯ_12 . А після повернення позивача дітей згідно з розпорядженням Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради від 26.11.2012 року № 764 відповідач з 01.12.2012 року поновив їй виплату допомоги на дітей ОСОБА_10 , ОСОБА_3 і ОСОБА_4 .

Також 28.11.2012 відповідач призначив і виплачував ОСОБА_1 допомогу як одинокій матері на дитину ОСОБА_5 на період з 01.11.2012 до 31.05.2030, а 27.06.2013 - на ОСОБА_12 на період з 01.06.2013 до 31.05.2031 (на всіх дітей в мінімальному розмірі - 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку).

При цьому, 06.05.2011, 03.07.2012, 03.12.2012 та 28.11.2012 ОСОБА_1 зверталась до Шевченківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради із заявами про призначення допомоги на дітей як одинокій матері в розмірі, що перевищує мінімальний і на підставі цих заяв відповідач призначав спірну допомогу у відповідних розмірах, що перевищують мінімальний, та на відповідні періоди з врахуванням зміни розміру прожиткового мінімуму для дітей певного віку, змін складу сім`ї позивача (народження дітей), відібранням та повернення дітей, зміни середньомісячного сукупного доходу сім`ї тощо.

Дослідивши та проаналізувавши надані відповідачем розрахунки допомоги позивачу як одинокій матері за спірні періоди, суди дійшли обґрунтованого висновку про їх правильність, а також враховули, що, визначаючи недоплачену, на її думку, суму даної допомоги в розмірі 99380,00 грн, позивач не навела належних пояснень та доказів на підтвердження цього факту. Отже, правильним та обґрунтованим є висновок судів про правомірність дій відповідача щодо призначення та виплати ОСОБА_1 допомоги на дітей як одинокій матері.

Щодо державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям суди зазначили наступне.

Відповідно до статті 1 Закону «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) державна соціальна допомога малозабезпеченим сім`ям (сім`ям, які з поважних або незалежних від них причин мають середньомісячний сукупний доход нижчий від прожиткового мінімуму для сім`ї) - це щомісячна допомога, яка надається малозабезпеченим сім`ям у грошовій формі в розмірі, що залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім`ї.

Згідно з частиною першою статті 6 цього Закону державна соціальна допомога призначається на шість місяців.

Статтею 5 цього Закону встановлено, що розмір державної соціальної допомоги визначається як різниця між прожитковим мінімумом для сім`ї та її середньомісячним сукупним доходом, який обчислюється за методикою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, але цей розмір не може бути більшим ніж 75 відсотків прожиткового мінімуму для сім`ї. До стабілізації економічного становища в Україні розмір державної соціальної допомоги визначається з урахуванням рівня забезпечення прожиткового мінімуму. Рівень забезпечення прожиткового мінімуму встановлюється виходячи з реальних можливостей видаткової частини Державного бюджету України і затверджується одночасно з прийняттям закону про Державний бюджет України на відповідний рік. Для кожної дитини (крім дитини-інваліда), яка входить до складу малозабезпеченої сім`ї, рівень забезпечення прожиткового мінімуму збільшується на 10 відсотків, а для кожної дитини-інваліда, яка входить до складу малозабезпеченої сім`ї, для кожної дитини, яка утримується матір`ю (батьком, усиновителем), що не перебуває у шлюбі, і запис про батька (матір) цієї дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться в установленому порядку за вказівкою матері (батька), для кожної дитини, в якої один або обоє батьків є інвалідами I або II групи, - на 20 відсотків.

Статтею 8 Закону передбачено, що у разі затвердження нового рівня забезпечення прожиткового мінімуму розмір призначеної допомоги перераховується без звернення уповноваженого представника сім`ї.

Відповідно до статті 4 цього Закону до складу сім`ї включаються чоловік, дружина; рідні, усиновлені та підопічні діти цих осіб віком до вісімнадцяти років, а також діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних, вищих навчальних закладах I - IV рівнів акредитації до досягнення двадцяти трьох років і які не мають власних сімей; неодружені повнолітні діти, які визнані інвалідами з дитинства I та II груп або інвалідами I групи і проживають разом з батьками; непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв`язку з відсутністю власних доходів; особа, яка проживає разом з одиноким інвалідом I групи і здійснює догляд за ним; жінка та чоловік, які проживають однією сім`єю, не перебувають у шлюбі, але мають спільних дітей. При цьому до складу сім`ї включаються незалежно від місця проживання (перебування) або реєстрації діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних, вищих навчальних закладах I-IV рівнів акредитації до досягнення двадцяти трьох років і не мають власних сімей.

Водночас даною статтею встановлено, що до складу сім`ї не включаються особи, які перебувають на повному державному утриманні.

Аналогічні норм передбачені також Порядком призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 № 250.

Як встановив суд, у 2007-2014 роках відповідач призначав і виплачував ОСОБА_1 державну соціальну допомогу малозабезпеченій сім`ї в наступних розмірах.

Протягом періоду з 01.01.2007 до 30.06.2007 позивачу було виплачено зазначену допомогу в розмірі 1593,48 грн, в період з 01.01.2008 до 30.06.2008 - 627,66 грн, в період з 01.07.2008 до 31.12.2008 - 1442,07 грн - на склад сім`ї 5 осіб; в період з 01.01.2009 до 30.06.2009 в межах терміну призначення допомоги у зв`язку зі зміною складу сім`ї (народження дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ) відповідач здійснив перерахунок розміру допомоги з 01.03.2009 до 30.06.2009 та виплатив за вказаний період 4025,16 грн; в період з 01.05.2011 до 31.10.2011 - 13548,89 грн, в період з 01.11.2012 до 30.04.2013 - 34 313,56 грн - на склад сім`ї - 8 осіб; в період з 01.05.2013 до 31.10.2013 - 15858,58 грн, в період з 01.11.2013 до 30.04.2014 - 30 859,09 грн, з 01.05.2014 до 31.10.2014 - 12 018,12 грн - на склад сім`ї 9 осіб.

При цьому, у січні 2014 року відповідач здійснив перерахунок розміру даної допомоги за періоди з 01.11.2012 до 30.04.2013, з 01.05.2013 до 31.10.2013 і з 01.11.2013 до 30.04.2014 в зв`язку з тим, що в розрахунки середньомісячного сукупного доходу сім`ї, з якого обчислюється допомога, не була включена допомога при народженні дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , і за результатами перерахунку було визначено суму надміру виплачених коштів в розмірі 5788,80 грн, яка відповідно до пункту 28 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям та на підставі відповідного рішення відповідача, яке не було оскаржене і скасоване, з 01.02.2014 проводилось відрахування надміру виплачених коштів державної соціальної допомоги в розмірі 20% суми виплачуваної допомоги щомісячно до повного погашення переплати.

Враховуючи положення наведених вище норм законодавства, дослідивши і проаналізувавши надані відповідачем пояснення і письмові докази щодо нарахування соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що у спірному періоді розмір призначеної та виплаченої позивачу допомоги відповідач здійснив правильно, в зв`язку з чим відповідач правильно нараховував та виплачував ОСОБА_1 цю допомогу.

Щодо одноразової допомоги малозабезпеченим сім`ям, які мають на утриманні шестеро і більше дітей, для їхнього відпочинку або оздоровлення.

Зазначена допомога була встановлена в розмірі 7500,00 грн рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 18.02.2008 № 82, яким також було затверджене Положення про надання одноразової допомоги малозабезпеченим сім`ям, які мають на утриманні шестеро і більше дітей віком до 18 років, для їхнього відпочинку або оздоровлення.

Так, відповідно до п. 3 цього Положення право на допомогу мають сім`ї, які на день подання заяви на отримання допомоги одночасно відповідають таким умовам: 1) на вихованні є шестеро і більше дітей віком до 18 років, а також дітей, які навчаються у вищих навчальних закладах I-IV рівнів акредитації та професійно-технічних навчальних закладах з денною формою навчання до досягнення ними 23 років і не мають власних сімей незалежно від місця проживання або реєстрації, не перебувають на повному державному чи недержавному утриманні; 2) мати, батько (усиновитель, опікун) дітей зареєстрована(ий) у м . Львові; 3) мати (батько) не отримували зазначену допомогу за місцем реєстрації (у випадку їхньої реєстрації за різними адресами); 4) один з членів сім`ї або сім`я не отримали одноразової матеріальної допомоги, передбаченої у міському бюджеті м. Львова у поточному році, відповідно до положень про надання одноразової матеріальної допомоги, затверджених ухвалою міської ради від 15.03.2007 № 676 та рішенням виконавчого комітету від 30.03.2007 № 162.

ОСОБА_1 28.11.2012 року звернулась до Шевченківського відділу соціального захисту із заявою про призначення зазначеної допомоги, однак рішенням відповідача від 03.12.2012 їй відмовлено у виплаті такої в зв`язку з невідповідністю вимогам п. 3.4 зазначеного Положення, а саме, оскільки наказом Управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради від 25.09.2012 № 1010 року позивачу було надано одноразову матеріальну допомогу для мешканців м. Львова в розмірі 500,00 грн на підставі рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради від 30.03.2007 № 162.

Отже, з огляду на вимоги Положення, а також і те, що позивач отримала одноразову матеріальну допомогу для мешканців м. Львова, суди дійшли обґрунтованого висновку про правомірність відмови відповідача у виплаті допомоги малозабезпеченим сім`ям.

В аспекті наведеного слід зазначити, що відповідно до статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції чинній до 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

Враховуючи наведене, Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

З огляду на викладене, керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", статтями 341- 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

постановив:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Шевченківського районного суду міста Львова від 05 жовтня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.В. Тацій

Судді : С.Г. Стеценко

Т.Г. Стрелець