ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2020 року

м. Київ

Справа № 813/1056/18

Провадження № 11-1012апп19

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Анцупової Т. О.,

суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу № 813/1056/18 за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Баган Олени Богданівни, державного реєстратора юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» Возного Любомира Євгеновича, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько-кіпрське підприємство «Лео Порто», Товариство з обмеженою відповідальністю «Євген», про визнання протиправними та скасування реєстраційних дій

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2019 року (суддя Костецький Н. В.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2019 року (у складі колегії суддів Шавеля Р. М., Сапіги В. П., Довгої О. І.),

УСТАНОВИЛА:

Рух справи

1. У березні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив:

- визнати протиправною та скасувати реєстраційну дію - державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи (зміна статутного або складеного капіталу, зміна складу або інформації про засновників) від 18 вересня 2017 року (номер запису 14151050010002297), вчинену державним реєстратором юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Баган О. Б.;

- визнати протиправною та скасувати реєстраційну дію - державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи (зміна статутного або складеного капіталу, зміна складу або інформації про засновників) від 06 грудня 2017 року (номер запису 14151050012002297), вчинену державним реєстратором юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» ОСОБА_2 ;

- визнати протиправною та скасувати реєстраційну дію - державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи (зміна статутного або складеного капіталу, зміна складу або інформації про засновників) від 24 жовтня 2017 року (номер запису 14151050014001036), вчинену державним реєстратором юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Баган О. Б.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що, здійснюючи реєстраційні дії, пов`язані з реєстрацією змін до складу або інформації про засновників, змін статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Євген» (далі - ТзОВ «Євген») та реєстрацією змін статутного або складеного капіталу, змін складу або інформації про засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько-кіпрське підприємство «Лео Порто» (далі - ТзОВ «СП «Лео Порто»), відповідачі діяли не у спосіб та не на підставі Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань». На думку позивача, реєстрація таких змін пов`язана з невиконанням вимог ухвали Галицького районного суду м. Львова від 11 вересня 2014 року про забезпечення позову в справі № 461/10920/14-ц позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Квадрос» (далі - ТзОВ «Фірма «Квадрос»), ТзОВ «Євген», Приватного підприємства «М-Студія» (далі - ПП «М-Студія»), ТзОВ «СП «Лео Порто», Товариства з обмеженою відповідальністю «Самшит» (далі - ТзОВ «Самшит») про стягнення боргу за договором позики.

3. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 13 червня 2018 року провадження у справі закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки таку справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

4. Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 18 вересня 2018 року скасував ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 13 червня 2018 року та направив справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

5. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2019 року, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2019 року, закрито провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 КАС України.

6. Не погодившись із зазначеними судовими рішеннями, позивач звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просить ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2019 року скасувати, а справу передати для продовження розгляду до суду першої інстанції.

7. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 10 липня 2019 року відкрив касаційне провадження в цій справі.

8. 15 серпня 2019 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від державного реєстратора юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Баган О. Б. надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому відповідач просить залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

9. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 13 вересня 2019 року передав цю справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 КАС України у зв`язку з тим, що позивач оскаржує судові рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.

10. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 30 вересня 2019 року прийняла та призначила цю справу до розгляду в порядку письмового провадження.

Фактичні обставини

11. Суди попередніх інстанцій установили, що в Галицькому районному суді м. Львова перебуває цивільна справа № 461/10920/14-ц за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ТзОВ «Фірма «Квадрос», ТзОВ «Євген», ПП «М-Студія», ТзОВ «СП «Лео Порто», ТзОВ «Самшит» про стягнення боргу за договором позики.

12. Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 11 вересня 2014 року у справі № 461/10920/14-ц задоволено заяву ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно ОСОБА_4 , а саме:

- на житлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 ;

- на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4610136600:01:007:0004;

- на автомобіль марки «Тойота Ленд Крузер Прадо», державний реєстраційний № НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 ;

- на 90 % корпоративних та майнових прав ОСОБА_4 (індивідуальний податковий номер НОМЕР_3 ) у ТзОВ «Фірма «Квадрос», ЄДРПОУ 19175434, юридична адреса: м. Львів, вул. Городоцька, 85, та на майно, що належить вищевказаному підприємству, в тому числі рухоме майно підприємства: автомобіль Кіа Rio, державний номер НОМЕР_4 ;

- на 100 % корпоративних та майнових прав ОСОБА_4 (індивідуальний податковий номер НОМЕР_3 ) у ТзОВ «Євген», ЄДРПОУ 20795154, юридична адреса: АДРЕСА_2 , та на майно, що належить вищевказаному підприємству;

- на 100 % корпоративних та майнових прав ОСОБА_4 (індивідуальний податковий номер НОМЕР_3 ) у ПП «М-Студія», ЄДРПОУ 32483719, юридична адреса: м. Львів, вул. Городоцька, 85, та на майно, що належить вищевказаному підприємству;

- на 75 % корпоративних та майнових прав ОСОБА_4 (індивідуальний податковий номер НОМЕР_3 ) у ТзОВ «СП «Лео Порто», ЄДРПОУ 23272089, юридична адреса: м. Львів, вул. Пильникарська, 8, та на майно, що належить вищевказаному підприємству;

- на 22,98 % корпоративних та майнових прав ОСОБА_4 (індивідуальний податковий номер НОМЕР_3 ) у ТзОВ «Самшит», ЄДРПОУ 22394896, юридична адреса: м. Львів. вул. Ткацька, 29, та на майно, що належить вищевказаному підприємству. Зобов`язано Державну реєстраційну службу юридичних та фізичних осіб-підприємців Львівського міського управління юстиції внести запис до ЄДРПОУ про накладення арешту (заборону відчуження) на корпоративні права ОСОБА_4 у таких товариствах: ТзОВ «Фірма «Квадрос», ЄДРПОУ 19175434, - ОСОБА_4 належить частка в розмірі 360 000,00 грн, що становить 90 % статутного капіталу товариства; ТзОВ «Євген», ЄДРПОУ 20795154, - ОСОБА_4 належить частка в розмірі 257 400,00 грн, що становить 100 % статутного капіталу товариства; ПП «М-Студія», ЄДРПОУ 32483719, - ОСОБА_4 належить частка в розмірі 100 000,00 грн, що становить 100 % статутного капіталу підприємства; ТзОВ «СП «Лео Порто», ЄДРПОУ 23272089, - ОСОБА_4 належить частка в розмірі 277 500,00 грн, що становить 75 % статутного капіталу товариства; ТзОВ «Самшит», ЄДРПОУ 22394896, - ОСОБА_4 належить частка в розмірі 16 616,50 грн, що становить 22,98 % статутного капіталу товариства.

13. Державним реєстратором юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Баган О. Б. проведено реєстраційні дії:

- щодо ТзОВ «Євген»: державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи від 18 вересня 2017 року № 14151050010002297 (зміна статутного або складеного капіталу, зміна складу або інформації про засновників);

- щодо ТзОВ «СП «Лео Порто»: державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи від 24 жовтня 2017 року № 14151050014001036 (зміна статутного або складеного капіталу, зміна складу або інформації про засновників).

14. Державним реєстратором юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» ОСОБА_2 проведено щодо ТзОВ «Євген» реєстраційну дію: державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи від 06 грудня 2017 року № 14151050012002297 (зміна складу або інформації про засновників).

Оцінка судів першої та апеляційної інстанцій

15. Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що спір у цій справі не є публічно-правовим спором в розумінні КАС України та має вирішуватися в порядку цивільного судочинства.

16. Крім того, посилаючись на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16, суди попередніх інстанцій додатково зазначили про те, що скасування державної реєстрації права, належного одній особі, за заявою іншої особи в порядку адміністративного судочинства не дозволяє остаточно вирішити спір між цими особами. Тож не виконується основне завдання судочинства. В таких спорах питання правомірності укладення цивільно-правових договорів, на підставі яких відбулись реєстраційні дії, обов`язково постають перед судом, який буде вирішувати спір, незалежно від того, чи заявив позивач вимогу щодо оскарження таких договорів. Отже, в зазначеній категорії справ вирішуються спори про цивільне право між особами, які вимагають скасування державної реєстрації, й особами, за якими зареєстровано право чи обтяження. А тому мають розглядатися судами господарської або цивільної юрисдикції залежно від суб`єктного складу сторін спору.

Оскільки позивач не був заявником стосовно оскаржуваних реєстраційних дій, тобто останні були вчинені за заявою іншої особи, такий спір є спором про цивільне право незалежно від того, чи здійснено державну реєстрацію з дотриманням державним реєстратором вимог законодавства та чи заявляються, окрім вимог про скасування оспорюваного рішення, запису в державному реєстрі прав, також вимоги про визнання недійсними правочинів, на підставі яких прийнято оспорювані рішення, здійснено оспорюваний запис. Отже, спір у цій справі не є публічно-правовим.

Короткий зміст та обґрунтування наведених у касаційній скарзі вимог

17. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що предметом позову у цій справі є самостійні вимоги, які стосуються дотримання відповідачами вимог Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» у частині можливості проведення оскаржуваних реєстраційних дій, за наявності обов`язкових, визначених законом підстав для відмови у їх проведенні.

18. Скаржник зауважує, що у цій справі спір про право відсутній, а дослідженню підлягають виключно владні управлінські рішення та дії державних реєстраторів, які у межах спірних правовідносин діють як суб`єкти владних повноважень.

19. У зв`язку із зазначеним скаржник вважає, що скасування оскаржуваних реєстраційних дій слід вважати ефективним способом захисту його прав.

Оцінка Великої Палати Верховного Суду

20. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи щодо порушення судами першої та апеляційної інстанцій правил предметної юрисдикції, Велика Палата Верховного Суду вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

21. Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» зводиться не лише до правової основи самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

22. Відповідно до частини першої статті 18 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

23. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

24. За визначеннями пунктів 1, 2 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

25. Суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

26. За правилами пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

27. Водночас помилковим є поширення юрисдикції адміністративних судів на всі спори, стороною яких є суб`єкт владних повноважень, оскільки при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і господарських справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб`єктного складу спірних правовідносин. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

28. Публічно-правовим вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

29. Необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.

30. До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єкта (суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень.

31. Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило майнового, приватного права чи інтересу, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії чи рішення суб`єкта владних повноважень.

32. Велика Палата Верховного Суду знову нагадує, що публічно-правовим вважається, зокрема, спір, у якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції, тобто хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого суб`єкта, а останній відповідно зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого владного суб`єкта, в яких одна особа може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо. Необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є виконання ним публічно-владних управлінських функцій саме у тих правовідносинах, в яких виник спір (див., наприклад, пункти 5.7, 5.8 постанови від 23 травня 2018 року у справі № 914/2006/17 (провадження 12-58гс18), пункти 28-30 постанови від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 (провадження 11-377апп18), від 02 квітня 2019 року у справі № 137/1842/16-а (провадження № 11-1506апп18).

33. Як установлено судами попередніх інстанцій та згідно із матеріалами справи, позивач ( ОСОБА_1 ) оскаржує до адміністративного суду дії суб`єктів владних повноважень - державних реєстраторів, які пов`язані з реєстрацією змін до установчих документів юридичних осіб, посилаючись при цьому на порушення цими суб`єктами положень Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

34. Закриваючи провадження у справі, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що спір у цій справі є спором про цивільне право, оскільки позивач не був заявником стосовно оскаржуваних реєстраційних дій, тобто останні були вчинені за заявою іншої особи. Так, вчиняючи оскаржувані реєстраційні дії, відповідачі не мали публічно-правових відносин саме з позивачем. Прийняті відповідачами оскаржувані рішення стосувалися реєстрації прав іншої особи, а не позивача.

35. Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що спір у цій справі не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів.

36. Водночас Велика Палата Верховного Суду вважає помилковим висновок судів попередніх інстанцій щодо віднесення спору у цій справі до юрисдикції загальних судів з огляду на таке.

37. Частиною другою статті 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

38. Пунктами 3, 4 частини першої статті 20 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають: з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів; у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах.

39. При цьому пункт 4 частини першої статті 20 ГПК України не обмежує склад учасників такого спору.

40. Крім того, у постанові від 10 вересня 2019 року у справі № 921/36/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що спори, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності юридичної особи, є корпоративними у розумінні пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України незалежно від того, чи є позивач акціонером (учасником) юридичної особи, і мають розглядатися за правилами ГПК України.

41. Виникнення спірних правовідносин у справі, що розглядається, фактично зумовлене укладенням правочинів щодо відчуження часток у статутному капіталі юридичних осіб від однієї особи - ОСОБА_4 до іншої особи - ОСОБА_5 та подальшою перереєстрацією цих прав.

42. Аналізуючи зміст наведених вище правових норм та фактичних обставин справи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що спір у цій справі підпадає під юрисдикцію господарських судів як за пунктом 3, так і за пунктом 4 частини першої статті 20 ГПК України.

43. При цьому слід мати на увазі, що вичерпний перелік способів захисту особи, яка вважає, що її право чи законний інтерес порушені змінами у складі чи розподілі часток учасників товариства з обмеженою відповідальністю або з додатковою відповідальністю, міститься у статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», норми якого є спеціальними для зазначених товариств. У разі, якщо позивач прагне відновити склад учасників товариства, який існував до стверджуваного порушення його прав або інтересів, і таке відновлення не може бути здійснене шляхом стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства (підпункт «е» пункту 3 частини п`ятої статті 17 цього Закону), то належним способом захисту в цьому разі є позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства (підпункт «д» пункту 3 частини п`ятої статті 17 цього Закону). Відповідачами за таким позовом є не тільки господарське товариство, але й особи - учасники товариства, які внаслідок задоволення позову можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі або їх частин у грошовому або відсотковому виразі.

44. Близькі за змістом висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16, від 17 грудня 2019 року у справі № 927/97/19 та від 18 березня 2020 року у справі № 466/3221/16-а. Слід також мати на увазі, що незаконність змін у складі майна не може породжувати правових наслідків для добросовісного набувача, проте є підставою для відшкодування збитків особою, яка їх завдала. Близькі за змістом висновки викладені Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду в постанові від 20 березня 2019 року у справі № 521/8368/15-ц.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

45. Згідно із пунктом 3 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

46. Статтею 351 КАС України визначено, що підставами для зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

47. Ураховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що суди першої та апеляційної інстанцій по суті ухвалили правильне рішення, але з помилковим застосуванням норм процесуального права, а тому наявні підстави для зміни ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2019 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2019 року в їх мотивувальній частині з огляду на викладені вище обставини.

Висновки щодо розподілу судових витрат

48. Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

49. Оскільки Велика Палата Верховного Суду змінює судові рішення виключно у частині мотивів їх прийняття, новий розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 243, 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 частково задовольнити.

2. Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2019 року змінити в частині віднесення справи до юрисдикції загальних судів, визначивши право позивача на звернення із цим позовом до суду в порядку господарського судочинства.

3. В іншій частині ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т. О. Анцупова

Судді: Н. О. Антонюк О. Р. Кібенко

С. В. Бакуліна В. С. Князєв

В. В. Британчук Н. П. Лященко

Ю. Л. Власов О. Б. Прокопенко

М. І. Гриців Л. І. Рогач

Д. А. Гудима О. М. Ситнік

В. І. Данішевська О. С. Ткачук

Ж. М. Єленіна В. Ю. Уркевич

О. С. Золотніков О. Г. Яновська