ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа №813/1056/18
У Х В А Л А
про закриття провадження у справі
13 червня 2018 року
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
Головуючого судді Сподарик Н.І.,
за участю секретаря судового засідання Ванчак М.Л.,
позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
представників третіх осіб ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянувши у підготовчому засіданні клопотання представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Товариства з обмеженою відповідальністю - Спільне українсько-кіпрське підприємство «Лео Порто» та відповідача - Державного реєстратора юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» ОСОБА_5 про закриття провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради ОСОБА_6, Державного реєстратора юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» ОСОБА_5, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Товариства з обмеженою відповідальністю - Спільне українсько-кіпрське підприємство «Лео Порто» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Євген» про визнання протиправними реєстраційних дій,-
В С Т А Н О В И В :
На розгляд до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державного реєстратора юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради ОСОБА_6, Державного реєстратора юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» ОСОБА_5, із вимогами:
-визнати протиправною та скасувати реєстраційну дію – державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи (зміна статутного або складеного капіталу, зміна складу або інформації про засновників) від 18.09.2017 року (номер запису 14151050010002297), вчинену Державним реєстратором юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради ОСОБА_6;
-визнати протиправною та скасувати реєстраційну дію – державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи (зміна статутного або складеного капіталу, зміна складу або інформації про засновників) від 06.12.2017 року (номер запису 14151050012002297), вчинену Державним реєстратором юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» ОСОБА_5;
-визнати протиправною та скасувати реєстраційну дію - державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи (зміна статутного або складеного капіталу, зміна складу або інформації про засновників) від 24.10.2017 року (номер запису 14151050014001036), вчинену Державним реєстратором юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради ОСОБА_6.
Ухвалою суду від 22.03.2018 року вказану позовну заяву було залишено без руху.
Ухвалою суду від 11.04.2018 року відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін та залучено до участі у справі третіх осіб.
03.05.2018 року суд ухвалив розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.
Відповідачем 2 - Державним реєстратором юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» ОСОБА_5 та представником третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Товариства з обмеженою відповідальністю - Спільне українсько-кіпрське підприємство «Лео Порто» до суду подано клопотання про закриття провадження у справі. Обгрунтовуючи заявлені клопотання представники зазначили, що спір не є публічно-правовим і має вирішувати судом за правилами Цивільного процесуального кодексу України.
Судом поставлено на вирішення питання щодо закриття провадження у справі.
Позивач щодо поданих клопотань заперечив та просив суд у їх задоволенні відмовити. Окрім того, у підготовчому засіданні позивач наголосив про відсутність спору про право, позаяк оскаржуються в судовому порядку лише дії реєстраторів з приводу вчинення ними реєстраційних дій в межах повноважень.
Від відповідачів 1 та 2 до суду були подані відзиви на позовну заяву.
Відповідач 2 у своєму відзиві заявив клопотання про закриття провадження у справі, з огляду на те, що у справі №813/1056/18 оскаржуються реєстраційні дії стосовно часток в статутних капіталах щодо яких наявні судові спори про право цивільне.
Представник третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю - Спільне українсько-кіпрське підприємство «Лео Порто» клопотання про закриття провадження також підтримав. У підготовчому засіданні представник також зазначив, що при наявності ухвали про забезпечення позову жодних протиправних дій реєстратор не здійснював, а також вказав на наявність між сторонами спору про право на частки у статутному капіталі товариства.
За наведених підстав відповідач 2 і представники третіх осіб просили суд закрити провадження у справі.
Суд, заслухавши думку учасників справи, дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (заяви №29458/04 та №29465/04) зазначено, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «судом, встановленим законом» у ч.1 ст.6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з &?а;…&?е; питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів &?н;…&gс;». Суд дійшов висновку, що національний суд не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом, і, таким чином, не міг вважатися судом, «встановленим законом».
Отже, поняття «суду, встановленого законом» зводиться не лише до правової основи самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
Беручи до уваги те, визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з’ясування всіх обставин у справі й обов’язок суб’єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні ч.1 ст.6 Конвенції.
Аналогічний правовий висновок щодо визначення юрисдикції адміністративних судів міститься у постанові Верховного суду України від 14 червня 2016 року №21-41а16.
Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.
Згідно з п.7 ч.1 ст.4 КАС України, суб’єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Пунктом 1 частини 1 ст.19 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції і спір виник у зв’язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Публічно-правовий спір має особливий суб’єктний склад. Участь суб’єкта владних повноважень є обов’язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб’єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справи адміністративної юрисдикції. Необхідно з’ясовувати у зв’язку з чим виник спір та на захист яких прав особа звернулася до суду.
За правилами п.1 ч.1 ст.19 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК), суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Відповідно до п.2 ч.2 ст.19 ЦПК, суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
В даному випадку, в адміністративній справі №813/1056/18 оскаржуються реєстраційні дії стосовно часток в статутних капіталах, щодо яких існують спори про право цивільне, в межах яких можуть бути вирішені питання, пов’язані з правом власності на ці частки в статутних капіталах ТзОВ «Євген» та ТзОВ СП «Лео Порто», про що свідчать цивільні справи Галицького районного суду №461/10920/14-ц про стягнення боргу за договором позики, Залізничного районного суду №462/6253/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_7 про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТзОВ «Євген» від 29.01.2014 року, Галицького районного суду №461/7014/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_7, за участю третіх осіб –ТзОВ «СУКП «Лео Порто» про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТзОВ «СПКП «Лео Порто» від 29.01.2014 року №29/01/14.
Враховуючи те, що у справі, яка розглядається, спірні правовідносини пов’язані із невиконанням, на думку позивача, умов цивільно-правових угод, суд дійшов висновку, що спір не є публічно-правовим, а випливає з договірних відносин і має вирішуватися судом в порядку цивільного судочинства.
Аналогічний підхід до застосування вказаних норм права у подібних правовідносинах висловлений Верховним Судом України в постанові від 11 квітня 2017 року у справі №808/2298/15, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11 квітня 2018 року (справа №826/366/16), Верховним Судом України у постанові від 23 травня 2018 року (справа №826/171/15), Верховним Судом України у постанові від 25 травня 2018 року (справа №826/24647/15).
Відповідно до п.1 ч.1 ст.238 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Враховуючи викладені положення, суд приходить до висновку, що клопотання представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Товариства з обмеженою відповідальністю - Спільне українсько-кіпрське підприємство «Лео Порто» та клопотання відповідача - Державного реєстратора юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» ОСОБА_5 про закриття провадження в адміністративній справі є підставними та підлягають задоволенню, а провадження у справі - закриттю.
Суд роз’яснює, що рішення про закриття провадження у справі не обмежує сторони у реалізації захисту їх права у порядку цивільного судочинства. Позивачу належить звернутися з заявленими в даній справі позивними вимогами до місцевого загального суду для розгляду спору в порядку цивільного судочинства.
Керуючись ст.ст.238, 239, 241, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У Х В А Л И В :
Клопотання представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Товариства з обмеженою відповідальністю - Спільне українсько-кіпрське підприємство «Лео Порто» та відповідача - Державного реєстратора юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» ОСОБА_5 про закриття провадження в адміністративній справі №813/1056/18 - задоволити.
Закрити провадження в адміністративній справі №813/1056/18 за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради ОСОБА_6, Державного реєстратора юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» ОСОБА_5, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Товариства з обмеженою відповідальністю - Спільне українсько-кіпрське підприємство «Лео Порто» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Євген» про визнання протиправними реєстраційних дій.
Роз’яснити позивачу, що справа має розглядатись в порядку цивільного судочинства.
Попередити позивача, що повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції порядку та в строки, передбачені ст.ст.295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Сподарик Н.І.
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 18 червня 2018 року.
