УХВАЛА
21 квітня 2020 року
Київ
справа №160/1062/19
адміністративне провадження №К/9901/8198/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Ханової Р.Ф.,
суддів - Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
перевіривши касаційну скаргу перевіривши касаційну скаргу Офісу великих платників Державної податкової служби
на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2019 року
у справі №160/1062/19
за позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат"
до Офісу великих платників Державної фіскальної служби
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
В С Т А Н О В И В:
Зазначена касаційна скарга надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою Верховного Суду від 25 березня 2020 року касаційну скаргу залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства, та встановлений строк для усунення недоліків протягом 10 днів з дня отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху шляхом наведення підстав для касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції.
Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення скаржник отримав зазначену ухвалу 31 березня 2020 року.
13 квітня 2020 року до Верховного Суду надійшло клопотання про усунення недоліків касаційної скарги зазначених в ухвалі від 25 березня 2020 року та додана оновлена касаційна скарга від 09 квітня 2020 року.
На усунення недоліків касаційної скарги в частині наведення підстав касаційного оскарження скаржник зазначив, що такими підставами є пункти 1 та 2 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
На переконання наявності підстав касаційного оскарження визначених пунктом 1 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, скаржник наводить ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2017 року по справі №804/3765/16, якою залишено без задоволення апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2016 року у справі №804/3765/16 за позовом публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального управління ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Ухвалою Вищого адміністративного суду України було відкрито касаційне провадження, остаточне рішення у цій справі відсутнє.
Залишаючи касаційну скаргу без руху, Верховний Суд в ухвалі від 25 березня 2020 року зазначив, що у випадку посилання скаржником на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, як на підставу касаційного оскарження, скаржнику необхідно зазначити конкретну норму, яку застосував суд апеляційної інстанції без врахування висновку щодо застосування цієї норми права у саме подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, з посиланням на конкретну постанову Верховного Суду, у якій такий висновок викладено.
Суд звертає увагу на те, що на момент звернення із касаційною скаргою застосовуються положення Кодексу адміністративного судочинства України в редакції чинній з 08 лютого 2020 року.
Пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає наявність висновку викладено в постанові саме Верховного Суду, а не Вищого адміністративного суду України. Конкретна норма (норми), яку застосував суд апеляційної інстанції без врахування висновку щодо застосування цієї норми права у саме подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, з посиланням на конкретну постанову Верховного Суду, у якій такий висновок викладено скаржником не зазначено.
Посилаючись на пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України, як підставу касаційного оскарження, яка встановлює право на касаційне оскарження, якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, скаржник посилаються на оцінку доказів здійснену судом апеляційної інстанції у справі №804/3765/16 та позицію Вищого адміністративного суду України у справі №805/7337/13-а, що є неприйнятним в розумінні цієї норми.
Суд визнає, що заявником касаційної скарги її недоліки в частині доведеності підстав касаційного оскарження не усуненні.
Суд вважає, що підстави касаційного оскарження викладаються в касаційній скарзі з вказівкою (наведенням) конкретних висновків суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було неправильно застосовано, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися. Мають бути також зазначені правові висновки Верховного Суду, стосовно конкретних норм права, які за наявності подібних правовідносин не враховані судом апеляційної інстанції.
У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставини справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
Станом на 21 квітня 2020 року скаржник не усунув зазначені в ухвалі Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 25 березня 2020 року недоліки касаційної скарги, тому вона вважається неподаною і підлягає поверненню.
Керуючись ч.2 ст. 332, пунктом 1 ч.4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України,
у х в а л и в:
Касаційну скаргу Офісу великих платників Державної податкової служби на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2019 року у справі №160/1062/19 за позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" до Офісу великих платників Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - повернути скаржнику.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Роз`яснити заявнику касаційної скарги, що її повернення не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Р.Ф. Ханова
Судді І.А. Гончарова
І.Я.Олендер
