ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 160/1062/19
адміністративне провадження № К/9901/13494/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Усенко Є.А., суддів: Пасічник С.С., Гімона М.М.,
секретар судового засідання Буденко В.І.,
представники: позивача - Красницької-Келембет А.С., відповідача - Москалець Г.В.,
розглянувши у судовому засіданні з фіксуванням судового процесу технічними засобами справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат» до Офісу великих платників податків ДФС (правонаступником якого є Офіс великих платників податків ДПС) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Офісу великих платників податків ДПС (процесуальний правонаступник- Східне міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків) на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 31.10.2019 (головуючий суддя - Баранник Н.П., судді: Божко Л.А., Дурасова Ю.В.),-
У С Т А Н О В И В:
У лютому 2019 року Публічне акціонерне товариство «Дніпровсьвкий металургійний комбінат» (далі - ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат», Товариство, позивач) звернулося до суду з позом до Офісу великих платників податків ДФС (правонаступником якого є Офіс великих платників податків ДПС; далі - Офіс ВПП ДФС, відповідач), у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.11.2019 №0008544607 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем «податок на прибуток іноземних юридичних осіб» на 50' 877' 468,05 грн., у тому числі: за податковими зобов`язаннями - 27' 384' 046,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 9' 532' 632,75 грн, пеня- 13' 960' 788,30 грн.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.05.2019 у задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, виходив з того, що компанія-нерезидент «Landmont Limited» (резидент Республіки Кіпр), якій Товариство сплатило відсотки за договорами позики, хоча і була фактичним отримувачем коштів відповідно до договорів позики, однак, не мала права ними розпоряджатися, вирішувати їх подальшу економічну долю, як це передбачено міжнародною угодою про уникнення подвійного оподаткування, оскільки перераховувала кошти банку «Intesa San Paolo Bank Ireland plc», який і є кінцевим бенефіціарним власником (отримувачем) доходу (процентів) за договорами позики. У зв`язку з тим, що компанія «Landmont Limited» не є бенефіціарним власником доходу, виплаченого позивачем у вигляді процентів у загальній сумі 215 206 725,00 грн, цей доход підлягає оподаткуванню за ставкою 15%, замість застосованої позивачем пільгової ставки податку 2%, встановленої пунктом 2 статті 11 Конвенції між Урядом України та Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи від 08.11.2012, ратифікованої Законом України від 04.07.2013 №412-VІІ.
Суд дійшов висновку, що в порушення пункту 103.2 статті 103, підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 Податкового кодексу України (далі - ПК) позивач при виплаті доходу у вигляді процентів компанії «Landmont Limited» занизив податок на доходи нерезидента на 27384046 грн, у зв`язку з чим контролюючий орган правомірно донарахував позивачу податкові зобов`язання. Суд відхилив доводи Товариства стосовно закінчення строку давності у 1095 днів для визначення контролюючим органом суми грошових зобов`язань, як і доводи про неправильне визначення відповідачем розміру штрафних санкцій та суми пені.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 31.10.2019 скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове про задоволення позову: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 05.11.2019 №0008544607.
Апеляційний суд висновувався з того, що нормою абзацу першого пункту 103.2 статті 103 ПК встановлено дві умови, за яких можливе звільнення від оподаткування або застосування зменшеної ставки податку при виплаті доходу нерезиденту: 1) нерезидент має бути бенефіціарним власником отриманого доходу; 2) нерезидент має бути резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір.
Обов`язок резидента щодо підтвердження дотримання ним другої умови для застосування звільнення від оподаткування (зменшеної ставки податку) та спосіб такого підтвердження встановлені нормами абзацу другого пункту 103.2 та пункту 103.4 статті 103 ПК : резидент зобов`язаний отримати від нерезидента довідку (або її нотаріально засвідчену копію), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою Україна уклала міжнародний договір, яким передбачені інші (пільгові) умови оподаткування, в порівнянні із нормами ПК.
Суд вказав, що на виконання цих законодавчих вимог позивач надав сертифікати за 2015 та 2016 роки (що відповідає періоду, за який проведена перевірка), видані компетентним (уповноваженим) органом Республіки Кіпр, з проставленням апостилю на кожному, на підтвердження того, що компанія «Landmont Limited» є резидентом Республіки Кіпр, з якою Україна уклала міжнародний договір про уникнення подвійного оподаткування.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що компанія «Landmont Limited» є бенефіціарном власником виплачених позивачем процентів за позикою, оскільки проценти сплачувалися безпосередньо цій компанії; компанія не діяла як агент, особа в управління якої передано майно, чи як посередник. Надаючи оцінку довідці від 21.01.2016, на яку позивач посилався як на доказ статусу компанії «Landmont Limited» як бенефіціарного власника процентів за позикою, апеляційний суд вказав, що хоча ця довідка і видана зазначеною компанією на запит позивача (ця обставина була визнана судом першої інстанції такою, що ставить під сумнів достовірність довідки як доказу), викладена у ній інформація не суперечить інформації, отриманій контролюючим органом від Податкового департаменту Головного управління Міжнародного підрозділу з податкових справ Республіки Кіпр.
Офіс великих платників податків ДПС (процесуальним правонаступником якого є Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків; далі - Офіс ВПП ДПС) подав касаційну скаргу на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 31.10.2019, у якій просить скасувати вказане судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, Офіс ВПП ДПС вказує на те, що компанія «Landmont Limited» не бенефіціарним власником отриманого від позивача доходу, а лише виконує функцію номінального утримувача (номінального власника), посередника щодо такого доходу, оскільки кошти для надання позики позивачу компанія «Landmont Limited» були отримані як кредит у банку «SanPaolo Bank Ireland plc». Сплачені позивачем відсотки компанія «Landmont Limited» використовувала на сплату процентів за кредитом банку та для фінансування пов`язаних осіб, що є основним видом діяльності цієї компанії. Офіс ВПП ДПС посилається на те, що надані Товариством довідки про статус податкового резидента за 2015 та 2016 роки не підтверджують та не спростовують інформацію щодо власника чи посередника доходів, отриманих від позивача. Що ж до довідки-підтвердження компанії «Landmont Limited» від 21.01.2016, то апеляційний суд не мав підстав для визнання її доказом, оскільки вона видана не уповноваженим органом Республіки Кіпр, а нерезидентом - контрагентом позивача на його ж запит.
Верховний Суд ухвалою від 15.06.2020 відкрив касаційне провадження у справі на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
Заперечуючи проти касаційної скарги у відзиві на скаргу, позивач зазначає, що Офіс ВПП ДПС у касаційній скарзі фактично просить переоцінити наявні у справі докази. Посилаючись на необґрунтованість касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, а постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 31.10.2019 - без змін.
У судовому засіданні представники сторін підтримали свої вимоги і заперечення.
Верховний Суд перевірив наведені у касаційній скарзі доводи, обґрунтування заперечень на касаційну скаргу, правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Суди попередніх інстанцій встановили, що на підставі наказу від 20.09.2018 №1740 відповідачем проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» з питання дотримання вимог податкового законодавства при виплаті доходу нерезиденту компанії «Landmont Limited» (резидент Республіки Кіпр) за період з 01.01.2015 по 31.12.2016.
За результатами перевірки складено акт від 12.10.2018 №82/28-10-46-07-05393043 (далі - акт перевірки).
Перевіркою встановлено, що на порушення пунктів 103.2, 103.3 статті 103, підпунктів 141.4.1, 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 ПК (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - так само) при виплаті компанії «Landmont Limited» доходу у вигляді процентів за договорами позики у загальній сумі 215 206 725,00 грн (дохід із джерелом походження з України) Товариство занизило податок з доходу нерезидента на загальну суму 27384046 грн., у тому числі: за 2015 рік - на 14 673 869 грн., 1 квартал 2016 року - 1 433 046 грн., півріччя 2016 року - 1 433 046 грн., 3 квартали 2016 року - 1 433 046 грн., 2016 рік - 12 710 177 грн.
На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.11.2018 (форми Д) №0008544607 про збільшення Товариству суми грошового зобов`язання за платежем «податок на прибуток іноземних юридичних осіб» на 50877468,05 грн., в тому числі: за податковими зобов`язаннями - 27 384 046 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 9532632,75 грн., пеня - 3960788,30 грн.
Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішення, позивач оскаржив його в адміністративному порядку до Державної фіскальної служби України, рішенням якої від 18.01.2019 №2530/6/99-99-11-04-02-25 податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга позивача - без задоволення.
Під час перевірки достовірності задекларованих ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» показників у додатку ПН до декларації з податку на прибуток за звітні податкові періоди в проміжку з 01.01.2015 по 31.12.2016 встановлено, що Товариство виплатило доход нерезиденту компанії «Landmont Limited» (резидент Республіки Кіпр) у вигляді процентів за договорами позики від 19.11.2007 №23-11-07 S-IGLA та від 09.09.2015 б/н в загальній сумі 215 206 725,00 грн. (еквівалент 8 248 686 євро та 171 590 доларів США за курсом валют Національного банку України), в тому числі: за 2015 рік - 112 875 914,00 грн. (4 725 976 євро), 1 квартал 2016 року - 11 023 424,00 грн. (372 449 євро), за півріччя 2016 року - 11 023 424,00 грн. (372 449 євро), за 3 квартали 2016 року - 15 317 990,00 грн. (161 342 доларів США, 372 449 євро), за 2016 рік -102330 811,00 грн. (3 522 710 євро, 171 590 доларів США).
Відповідно до договору позики від 19.11.2007 №23-11-07 S-IGLA позикодавець (компанія «Landmont Limited») надає позичальнику (ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат») позику в межах максимальної суми, що становить 34 169 999,96 євро, для здійснення платежів на користь компанії «Danieli & C. Officine Meccaniche S.P.A», (Республіка Італія) в рахунок оплати зобов`язань, пов`язаних з поставкою сталепрокатного стану згідно з договором поставки.
За умовами договору від 09.09.2015 б/н компанія «Landmont Limited» надає ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» позику в розмірі 150 000 000 доларів США для поповнення оборотних коштів з метою забезпечення його звичайної господарської діяльності.
При виплаті компанії «Landmont Limited» процентів за позикою Товариство утримало та сплатило до бюджету податок на прибуток із суми виплаченого нерезиденту доходу, застосувавши ставку оподаткування 2% відповідно до пункту 2 статті 11 Конвенції між Урядом України та Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи від 08.11.2012, ратифікованої Законом України від 04.07.2013 №412-VІІ.
Всього позивачем утримано та перераховано до бюджету податок з доходів нерезидента за договором позики від 19.11.2007 №23-11-07 S-IGLA 164 973,75 євро (4 212 931,26 грн), а за договором від 09.09.2015 - 3 431,78 доларів США (91 204,28 грн).
Під час перевірки позивач надав сертифікати від 08.04.2015 та від 02.03.2017 №121977040, видані Податковим департаментом Міністерства фінансів Республіки Кіпр, якими засвідчується, що компанія «Landmont Limited» є резидентом Кіпру згідно з Конвенцією про уникнення подвійного оподаткування, що підписана в м. Нікосії 8 листопада 2012 року. Компанія підлягає оподаткуванню в Республіці Кіпр щодо доходів за 2015 рік, 2016 рік з усіх джерел. Справжність підпису, печатки та штампу на сертифікатах підтверджують апостилі від 16.04.2015 №78390/15 та від 03.03.2017 №48184/17 відповідно, вчинені постійним секретарем Міністерства юстиції та правопорядку та завірені гербовою печаткою Міністерства юстиції та правопорядку.
Також Товариство надало довідку від 21.01.2016, видану компанією «Landmont Limited», в якій компанія підтверджує, що уповноважена отримувати відсотки, які ПАТ ««Дніпровський металургійний комбінат» зобов`язаний сплачувати згідно з договорами від 19.11.2007 №23-11-07S-IGLA та від 09.09.2015, є їх бенефіціаром та не діє як агент, особа, в управління якої передано майно, чи інша особа-посередник. Справжність підпису, печатки та штампу на довідці підтверджує апостиль від 26.01.2016 №16456/16, що вчинено постійним секретарем Міністерства юстиції та правопорядку та завірено гербовою печаткою Міністерства юстиції та правопорядку.
За висновком контролюючого органу позивач порушив пункт 103.2 статті 103, підпункт 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 ПК при виплаті доходу (процентів) компанії «Landmont Limited», занизив податок на доходи нерезидента на 27 384 046 грн., оскільки мав би застосовувати ставку податку 15%, а не 2 %.
Такий висновок обґрунтований посиланням на інформацію, отриману від Міністерства фінансів Республіки Кіпр (Міжнародний підрозділ з податкових справ Головне управління Податковий департамент), відповідно до якої основною діяльністю компанії «Landmont Limited» є забезпечення фінансування пов`язаних осіб; джерелом коштів для надання компанією позики позивачу за договором від 19.11.2007 №23-11-07 S-IGLA є кредитні кошти, отримані від банку «Intesa SanPaolo Bank Irelan plc»; отримані від позивача проценти в подальшому компанія перераховує банку «Intesa SanPaolo Bank Irelan plc». На підставі цієї інформації контролюючий орган зробив висновок, що компанія не є бенефіціарним отримувачем виплаченого позивачем доходу (процентів), а лише посередником щодо отриманого доходу.
Згідно з підпунктом 141.4.1 пункту 141.1 статті 141 ПК доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цього пункту такими доходами є, зокрема проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за позиками та борговими зобов`язаннями, випущеними (виданими) резидентом (підпункт а) цього підпункту).
Відповідно до підпункту 141.4.2 пункту 141.2 статті 141 ПК резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3-141.4.6 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.
Відповідно до пунктів 1, 2 статті 11 Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи від 08.11.2012 (ратифіковано Законом України від 04.07.2013 №412-VІІ) (далі - Конвенція) проценти, що виникають у Договірній Державі і сплачуються резиденту іншої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій іншій Державі, якщо такий резидент є особою - фактичним власником таких процентів. Однак, такі проценти можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо особа - фактичний власник процентів є резидентом іншої Договірної Держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 2 відсотків від загальної суми процентів. Спосіб застосування цих обмежень встановлюється компетентними органами Договірних Держав за взаємною домовленістю.
Порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України визначений у статті 103 ПК.
Так, пунктом 103.2. статті 103 ПК встановлено, що особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.
Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами пункту 103.4 цієї статті.
Бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерел в Україні, вважається особа, що має право на отримання таких доходів.
При цьому бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не може бути юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого доходу (пункт 103.3).
Згідно з пунктом 103.4 статті 103 підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.
Пунктом 103.5 статті 103 ПК встановлено, що довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.
У разі потреби така довідка може бути затребувана у нерезидента особою, яка виплачує йому доходи, або контролюючим органом під час розгляду питання про повернення сум надміру сплачених грошових зобов`язань на іншу дату, що передує даті виплати доходів (пункт 103.6)
Згідно з п. 103.10 ст. 103 ПК у разі неподання нерезидентом довідки відповідно до пункту 103.4 цієї статті доходи нерезидента із джерелом їх походження з України підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства України з питань оподаткування.
Право на застосування зменшеної ставки податку, передбаченої відповідним міжнародним договором України, виникає за умови одночасного виконання таких вимог: нерезидент є резидентом країни, з якою Україна уклала міжнародний договір з питань оподаткування; нерезидентом надано довідку (або її нотаріально засвідчену копію), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір; нерезидент є бенефіціарним власником доходу.
Для визначення особи як фактичного отримувача доходу така особа повинна володіти не тільки правом на отримання доходу, але повинна бути і особою, яка визначає подальшу економічну долю доходу, не будучи пов`язаною зобов`язаннями щодо перерахування такого доходу іншій особі.
Передбачені міжнародними договорами пільги зі сплати податку не можуть бути застосовані у випадку, коли нерезидент діє як проміжна ланка в інтересах іншої особи, яка фактично отримує вигоду від доходу. Зокрема, не можуть бути застосовані пільгові ставки податку у випадку, коли дохід (у рамках угоди або ряду угод) з джерелом його походження з України виплачується таким чином, що нерезидент (проміжна ланка, яка має вузькі, обмежені повноваження у відношенні доходу), який претендує на отримання пільгової ставки податку з доходів у вигляді роялті, дивідендів, процентів, виплачує весь дохід (його більшу частину) іншому нерезиденту, який би не міг застосувати пільгову ставку у разі, коли б такий дохід виплачувався йому.
У момент виплати доходу достатньою підставою для застосування зниженої ставки податку є наявність довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України, і така довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.
Такий висновок Верховний Суд зробив, зокрема у постанові від 14.08.2018 у справі №817/1045/17.
На виконання вимог статті 103 ПК позивач надав сертифікати, що підтверджують статус компанії «Landmont Limited» як резидента Республіки Кіпр.
Чинним вітчизняним законодавством не встановлено, яким документом може підтверджуватися статус нерезидента, якому виплачується доход джерелом походження з України, як бенефіціарного власника цього доходу, та який повинна мати особа, що виплачує доход нерезиденту, на момент виплати доходу.
Конвенцією від 08.11.2012 також не становлено, яким документом може підтверджуватися, що особа є бенефіціарним власником процентів, що виникають в одній із держав і сплачуються резиденту іншої держави.
Згідно з частиною третьою статті 90 КАС суд оцінює належність, допустимість , достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Оцінка судом апеляційної інстанції довідки-підтвердження, виданої компанією «Landmont Limited» 21.01.2016, відповідає наведеній нормі. Суд апеляційної інстанції взяв до уваги, що підтвердження компанією у цій довідці свого беніфіціарства щодо виплачених позивачем процентів відповідає інформації у відповіді Міністерства фінансів Республіки Кіпр (Міжнародний підрозділ з податкових справ Головне управління Податковий департамент) від 31.08.2016 на запит контролюючого органу, згідно з якою компанія «Landmont Limited» є фактичним одержувачем доходів у вигляді відсотків, нарахованих на позики, надані ПАТ «Дніпровський металургійний завод» (а.с. 40, т. 1-й).
В цій же відповіді Міністерство фінансів Республіки Кіпр повідомило, що отримані від ПАТ «Дніпровський металургійний завод» відсотки компанією «Landmont Limited» були використані: у звичайних умовах ведення господарської діяльності компанії (для надання кредитів пов`язаним юридичним особам), для оплати операційних та інших адміністративних витрат компанії, для оплати відсотків за банківськими кредитами, які застосовувалися для фінансування позик позивачу.
В касаційній скарзі Офіс ВПП ДПС зазначає, що 49,3 % із суми отриманих від позивача процентів компанія «Landmont Limited» спрямувала на сплату процентів за кредит банку «Intesa SanPaolo Bank Irelan plc». Це ж саме підтвердив в суді касаційної інстанції представник відповідача. Використання більшої частини отриманого від позивача доходу (процентів) не на виплату процентів банку за користування кредитними коштами, які були використані як джерело надання позики позивачу, підтверджує, що компанія «Landmont Limited» фактично володіла отриманим доходом та могла вирішувати його подальшу економічну долю, тобто була його бенефіціарним власником.
До того ж, чинне вітчизняне законодавство не встановлює вимоги щодо джерела походження коштів, за рахунок яких нерезидент надає позику платнику податків, як щодо умови, яка визначає беніфіціарного власника процентів, виплачених за позикою.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Постанова апеляційного суду відповідає вимогам частин першої - четвертої статті 242 КАС щодо законності і обґрунтованості судового рішення, його відповідності принципу верховенства права та завданню адміністративного судочинства.
Відповідно до частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Касаційний перегляд справи здійснено в межах доводів та вимог касаційної скарги відповідно до частини першої статті 341 КАС.
У зв`язку з реорганізацію Державної фіскальної служби України шляхом поділу та створення Державної податкової служби України Верховний Суд допустив процесуальну заміну відповідача відповідно до частини першої статті 52 КАС.
Керуючись статтями 52, 250, 344, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС (процесуальний правонаступник- Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків) залишити без задоволення, а постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 31.10.2019 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Судді:
Усенко Є.А.
Гімон М.М.
Пасічник С.С.
