ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

31 жовтня 2019 року

справа № 160/1062/19

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Баранник Н.П. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 травня 2019 року у справі №160/1062/19 (повний текст рішення виготовлено 10.06.2019, суддя Врона О.В.) за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Дніпровський металургійний комбінат» (далі позивач) звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі – відповідач) від 05.11.2018 року №0008544607.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 травня 2019 року в задоволенні позовних вимог позивачу відмовлено.

Із рішенням суду не погодився позивач та подав апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог. Стверджує, що рішення прийняте відповідачем на підставі акту перевірки, інформація в якому не відповідає об`єктивній дійсності, а отже, відповідачем здійснено безпідставне донарахування грошових зобов`язань та штрафних санкцій. В ході перевірки було встановлено, що в перевіряємий період з 01.01.2015 року по 31.12.2016 року позивачем здійснювалась виплата доходів з джерелом їх походження з України позикодавцю-нерезиденту компанії “Landmont Limited”, Республіка Кіпр, у вигляді процентів на суму позики за договорами позики. На думку контролюючого органу, у зв`язку з тим, що компанія “Landmont Limited” не є беніфіціарним власником отриманого доходу, доходи, виплачені позивачем на користь “Landmont Limited”, підлягають оподаткуванню за ставкою 15% при їх виплаті, замість застосованої платником пільгової ставки податку 2%. Позивачем було надано як перевіряючим, так і суду документальне підтвердження статусу податкової резидентності одержувача доходу та підтвердження того, що компанія “Landmont Limited” є бенефіціарним власником отриманого від позивача доходу у вигляді процентів на суму позики. Також, позивач вважає, що відповідач безпідставно застосував штраф у розмірі 75% суми податку на загальну суму 9532632,75 грн., оскільки не застосував до позивача штрафні санкції у відповідності до пункту 127.1 статті 127 Податкового кодексу України протягом 1095 днів, що виключає наявність повторності та підстав для застосування штрафу у таких розмірах. Окрім цього, в порушення підпункту 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України, відповідач розпочав нараховувати пеню на наступний день граничного строку сплати податкового зобов`язання, хоча мав би нараховувати пеню після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання.

На адресу суд надійшов письмовий відзив відповідача на апеляційну скаргу позивача. У відзиві відповідач зазначає, що вважає вірними висновки суду першої інстанції, викладені в рішенні, рішення законним і обґрунтованим. Наполягає, що кошти для надання позики позивачу, були залучені від Intesa San Paolo Bank Ireland plc, тому компанія “Landmont Limited” не є їх бенефіціарним власником отриманого доходу, а 4лише виконує функцію номінального утримувача, посередника щодо такого доходу. Доходи, виплачені позивачем на користь “Landmont Limited” підлягають оподаткуванню за ставкою 15% при їх виплаті, замість застосованої платником пільгової ставки податку 2%, яка надавалась Конвенцією. Довідки про статус податкового резидента не підтверджують та не спростовують інформацію щодо власника чи посередника доходів, отриманих нерезидентом від ПАТ “Дніпровський металургійний комбінат”.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи та обґрунтування вимог апеляційної скарги, наполягав на задоволенні вимог скарги.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечували проти задоволення скарги позивача, просили залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

З матеріалів справи встановлено, що на підставі наказу від 20.09.2018 року №1740 уповноваженими фахівцями Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПАТ “Дніпровський металургійний комбінат” з питання дотримання вимог податкового законодавства при виплаті доходу нерезиденту “Landmont Limited”, Кіпр за період з 01.01.2015 року по 31.12.2016 року.

За результатами перевірки складено акт від 12.10.2018 року №82/28-10-46-07-05393043 (т.1 а.с. 35-43).

Перевіркою встановлено, що на порушення пункту 103.2, пункту 103.3 статті 103, підпункту 141.4.1, підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 Податкового кодексу України (у редакції, що діяла на момент вчиненого порушення) при виплаті нерезиденту компанії “Landmont Limited”, Кіпр доходу у вигляді процентів з джерелом походження з України занижено податок з доходу нерезидента на загальну суму 27 384 046 грн., в тому числі по періодах: 2015 рік в сумі 14673869 грн., 1 квартал 2016 року в сумі 1433046 грн., півріччя 2016 року в сумі 1433046 грн., 3 квартали 2016 року в сумі 1433046 грн., 2016 рік в сумі 12710177 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем сформовано та направлено позивачу податкове повідомлення-рішення від 05.11.2018 року форми “Д” №0008544607, яким збільшено позивачу суму грошового зобов`язання за платежем - податок на прибуток іноземних юридичних осіб на загальну суму 50 877 468,05 грн., в тому числі сума грошового зобов`язання за податковими зобов`язаннями в сумі 27 384 046 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 9 532 632,75 грн., та сума пені в сумі 13 960 788,30 грн (т.1 а.с. 30, 31-34 розрахунок).

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішення, позивач оскаржив його в адміністративному порядку до Державної фіскальної служби України, рішенням якої від 18.01.2019 року №2530/6/99-99-11-04-02-25 податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга позивача – без задоволення.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з позовом про його скасування.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог виходив з того, що компанія “Landmont Limited” при отриманні відсотків за договорами позики від позивача являлась фактичним отримувачем коштів в силу укладених договорів позики, однак не мала права розпоряджатись вказаними коштами, вирішувати їх подальшу економічну долю як це передбачено міжнародними угодами про уникнення подвійного оподаткування, оскільки компанія зобов`язана перераховувати кошти на користь банківської установи Intesa San Paolo Bank Ireland plc, яка і є кінцевим бенефіціарним власником (отримувачем) доходу по відсоткам за кредитними угодами. У зв`язку з тим, що компанія “Landmont Limited” не є бенефіціарним власником отриманого доходу, доходи, виплачені позивачем на користь компанії “Landmont Limited” підлягають оподаткуванню за ставкою 15 % при їх виплаті, замість застосованої платником пільгової ставки податку 2%. Таким чином, в порушення пункту 103.2 статті 103, підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 Податкового кодексу України позивачем при виплаті доходу – відсотків нерезиденту компанії “Landmont Limited”, Кіпр, з джерелом його походження з України занижено податок на доходи нерезидента у сумі 27384046 грн.. За висновками суду першої інстанції, відповідачем правомірно донараховано позивачу податкові зобов`язання. Відхилив суд і доводи позивача стосовно закінчення строку у 1095 днів для визначення контролюючим органом суми грошових зобов`язань, як і доводи про неправильне визначення відповідачем розміру штрафних санкцій та суми пені.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що наявні підстави для задоволення позову позивача, з огляду на наступне.

Обставини, які сторонами не оспорюються.

Під час перевірки достовірності задекларованих ПАТ “Дніпровський металургійний комбінат” показників у додатку ПН до декларації з податку на прибуток у періоді, що перевіряється, встановлено, що платник податку здійснював виплати доходу нерезиденту компанії “Landmont Limited”, Кіпр у вигляді процентів на суму 215206725 грн. (8248686 євро, 171590 дол. США), в тому числі за 2015 рік на суму 112875914 грн. (4725976 євро), 1 квартал 2016 року на суму 11023424 грн. (372449 євро), за півріччя 2016 року на суму 11023424 грн. (372449 євро), за 3 квартали 2016 року на суму 15317990 грн. (161342 дол. США, 372449 євро), за 2016 рік на суму 102330811 грн. (3522710 євро, 171590 дол. США).

Між ПАТ “Дніпровський металургійний комбінат” (далі ПАТ «ДМК») (Позичальник) та юридичною особою - нерезидентом компанією “Landmont Limited”, Кіпр (Позикодавець) в період з 2005р по 2007р були укладені такі договори позики (з урахуванням внесених змін):

- від 19 листопада 2007р №23-11-07 S-IGLA, за умовами якого Позикодавець погодився надати Позичальнику позику в межах максимальної суми, що становить 34 169 999,96 євро (п.4.2 Договору позики в редакції додаткової угоди від 10.10.2016р.) для здійснення платежів на користь компанії “Danieli & C. Officine Meccaniche S.P.A”, Республіка Італія в рахунок оплати зобов`язань перед Експортером за придбання сталепрокатного стану згідно договору поставки №27-1101-12 від 18.04.2007 року на суму 45560000 євро;

- від 27.11.2007р №23-11-07 С-IGLA, за умовами якого Позикодавець погодився надати Позичальнику позику на максимальну суму 13 434 000 євро з метою фінансування загальних комерційних цілей ПАТ «ДМК», в тому числі з метою фінансування сум, які ПАТ «ДМК» сплатило італійському Експортерові компанії “Danieli & C. Officine Meccaniche S.P.A” за договором поставки;

- від 09.09.2015р б/н, за умовами якого Позикодавець погодився надати ПАТ «ДМК» позику на суму 150 000 000 доларів США для поповнення оборотних коштів з метою забезпечення його звичайної господарської діяльності.

При виплаті компанії “Landmont Limited” доходу у вигляді процентів за позикою по договорам від 19.11.2007р №23-11-07 S-IGLA та від 09.09.2015р б/н ПАТ «ДМК» утримало та сплатило до бюджету податок на прибуток із суми виплаченого нерезиденту доходу. Інформація про операції зі сплати процентів за позиками, сплати податку на прибуток від суми виплаченого нерезиденту доходу відображена контролюючим органом в акті перевірки (сторінки 4-8,11-13, та в додатках до акту 1,3) (т.1 а.с. 36-38, 40-41,44,46).

При утриманні та сплаті до бюджету податку на прибуток із суми виплаченого нерезиденту доходу позивач застосував пільгову ставку оподаткування 2% відповідно до Конвенції між Урядом України та Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи від 08.11.2012р, ратифікованої Законом України від 04.07.2013 № 412-VІІ. Всього Позивачем утримано та перераховано до бюджету податку з доходів нерезидента за ставкою 2% за договором позики від 19.11.2007р в період з 01.01.2015 по 31.12.2016р – 164 973,75 євро (4 212 931,26 грн), а за договором від 09.09.2015 в період з 01.01.2015 по 31.12.2016р – 3 431,78 доларів США (91 204,28грн).

Під час перевірки контролюючому органу позивач надав сертифікати на підтвердження статусу податкового резидента:

- від 08.04.2015року (т.1 а.с.98) та від 02.03.2017 року №121977040 (т.1 а.с. 101), видані податковим департаментом Міністерства фінансів, якими засвідчується, що компанія “Landmont Limited”, Нікосія, є резидентом Кіпру згідно з Конвенцією про уникнення подвійного оподаткування, що підписана в м. Нікосії 8 листопада 2012 року. Вищезазначений резидент підлягає оподаткуванню на Кіпрі щодо доходів за 2015 рік, 2016 рік з усіх джерел, починаючи з 26.04.2007 року, тобто з дати його реєстрації Реєстратором компанії та Офіційним арбітражним керуючим. Довідки підписані комісаром по оподаткуванню Податкового департаменту. Справжність підпису, печатки та штампу на даних документах підтверджує апостиль від 16.04.2015 року №78390/15 та від 03.03.2017 року №48184/17, який підписано постійним секретарем Міністерства юстиції та правопорядку, завірено гербовою печаткою Міністерства юстиції та правопорядку.

- позикодавцем “Landmont Limited”, Кіпр, надано довідку-підтвердження від 21.01.2016 року про те, що компанія уповноважена отримувати відсотки згідно з положеннями Кредитних договорів, є бенефіціаром відсотків, що сплачуються за кредитними договорами, компанія не діє як агент, особа, в управляння якої передано майно, чи інша особа-посередник (т.1 а.с.94,95). Справжність підпису, печатки та штампу на даних документах підтверджує апостиль від 26.01.2016 року №16456/16, який підписано постійним секретарем Міністерства юстиції та правопорядку, завірено гербовою печаткою Міністерства юстиції та правопорядку.

За висновком контролюючого органу, позивач в порушення пункту 103.2 статті 103, підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 Податкового кодексу України при виплаті доходу - відсотків нерезиденту компанії “Landmont Limited”, Кіпр, з джерелом його походження з України занизив податок на доходи нерезидента у сумі 27384046 грн., оскільки мав би застосовувати ставку 15%, а не пільгову 2 %.

Відповідач свою позицію обґрунтовує посиланням на інформацію отриману ними з офіційного джерела на направлений запит (т.2 а.с. 40-45,50-52), відповідно до якої компанія “Landmont Limited”, Кіпр надає кредити лише пов`язаним особам, джерелом коштів, що використовуються компанією для надання кредитів позивачу, є кредитні кошти, отримані від Intesa SanPaolo Bank Irelan plc, а отримані відсотки в подальшому компанія перераховує в банк Ірландії, тому така компанія не є бенефіціарним отримувачем доходу, а лише посередником щодо отиманого доходу.

Відповідно до п.160.2 ст.160 ПК України (у редакції, що діяла у 2015-2016 роках) резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), крім доходів, зазначених у пунктах 160.3 - 160.7 цієї статті, зобов`язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 160.1 цієї статті, за ставкою в розмірі 15 відсотків їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Відповідно до п.п.141.4.2 п.141.2 ст. 141 ПК України (у редакції, що діяла у 2015-2016 роках) резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 - 141.4.6 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Положеннями укладеної 08.11.2012 року між Урядом України та Урядом Республіки Кіпр Конвенції про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи передбачено наступне.

Відповідно до ст. 11 Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи, проценти, що виникають у Договірній Державі і сплачуються резиденту іншої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій іншій Державі, якщо такий резидент є особою - фактичним власником таких процентів. Однак такі проценти можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо особа - фактичний власник процентів є резидентом іншої Договірної Держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 2 відсотків від загальної суми процентів. Спосіб застосування цих обмежень встановлюється компетентними органами Договірних Держав за взаємною домовленістю.

Порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України визначений у статті 103 ПК України (у редакції, що діяла у 2015-2016 роках).

Так, пунктом 103.2. ст. 103 ПК України встановлено, що особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами пункту 103.4 цієї статті.

Згідно з п. 103.3 ст. 103 ПКУ, бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерел в Україні, вважається особа, що має право на отримання таких доходів.

При цьому бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не може бути юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого доходу.

Відповідно до п.103.4 ст.103 ПКУ, підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.

Згідно з п. 103.10 ст. 103 ПК України, у разі неподання нерезидентом довідки відповідно до пункту 103.4 цієї статті доходи нерезидента із джерелом їх походження з України підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства України з питань оподаткування”.

Абзац перший п.103.2 ст.103 ПК України висуває дві умови для можливості самостійного застосування резидентом звільнення від оподаткування або зменшеної ставки податку при виплаті доходу нерезиденту:

-перша умова нерезидент має бути бенефіціарним власником отриманого доходу,

-друга умова нерезидент має бути резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір.

При цьому, обов`язок резидента щодо підтвердження факту дотримання ним другої умови для застосування звільнення від оподаткування (зменшеної ставки податку) та спосіб такого підтвердження чітко визначено в абзаці другому п.103.2 та п.103.4 ст.103 ПК України резидент зобов`язаний отримати від нерезидента довідку (або її нотаріально засвідчену копію), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

Вимоги до довідки, способу її отримання і можливість підтвердження зазначеної в ній інформації встановлені у п.103.5, 103.6 ст.103 ПК України.

Так, відповідно до п.103.5 ст.103 ПК України, довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України”.

Згідно з п.103.6 ст.103 ПК України, у разі потреби така довідка може бути затребувана у нерезидента особою, яка виплачує йому доходи, або контролюючим органом під час розгляду питання про повернення сум надміру сплачених грошових зобов`язань на іншу дату, що передує даті виплати доходів.

У разі потреби особа, яка виплачує доходи нерезидентові, може звернутися до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) щодо здійснення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, запиту до компетентного органу країни, з якою укладено міжнародний договір України, про підтвердження зазначеної у довідці інформації”.

На виконання вищевикладених вимог законодавства, визначених статтею 103 Податкового кодексу України, позивачем надано відповідні сертифікати за 2015 та 2016роки (перевіряємий контролюючим органом період), видані компетентним (уповноваженим) органом Республіки Кіпр, з проставленням апостилю на кожному, на підтвердження того, що компанія “Landmont Limited”, Кіпр є резидентом країни, з якою Україна уклала міжнародний договір про уникнення подвійного оподаткування (т.1 а.с. 98-99, 101-104).

Стосовно другої законодавчо визначеної умови, за якої позивач міг самостійно застосувати зменшену ставку податку при виплаті доходу нерезиденту, а саме, що нерезидент має бути бенефіціарним власником отриманого доходу.

Суд першої інстанції не врахував за належний доказ надану позивачем довідку в якій зазначено, що за умовами кредитних договорів, боржник (ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського») зобов`язаний виплачувати відсотки, а “Landmont Limited”, Кіпр уповноважений отримувати відсотки згідно з положеннями кредитних договорів. Компанія “Landmont Limited”, Кіпр є бенефіціаром відсотків, що сплачуються за кредитними договорами та не діє як агент, особа в управління якої передано майно, чи інша особа-посередник (т.1 а.с. 94-95). При цьому, суд виходив з того, що довідка надана позивачу безпосередньо самим нерезидентом – компанією “Landmont Limited”, Кіпр, а не уповноваженим органом іноземної держави.

Колегія суддів звертає увагу, що не зважаючи на те, що довідка надана безпосередньо нерезидентом-компанією “Landmont Limited” на запит позивача (що не заборонено законом), викладена в ній інформація не суперечить інформації, отриманій контролюючим органом під час перевірки від Податкового департаменту Головного управління Міжнародного підрозділу з податкових справ Республіки Кіпр (т. 2 а.с. 40-45, 50-52). Так, компетентним органом підтверджено: статус компанії “Landmont Limited” – податковий резидент Кіпру (п.1 довідки від 01.12.2017 (т.1 а.с. 50); той факт, що компанія “Landmont Limited” є фактичним одержувачем доходів у вигляді відсотків, нарахованих на кредити, надані компанії ДМК (ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського») (п.10 довідки від 31.08.2016 т.2 а.с.40зв.ст.); доходи у вигляді відсотків, отримані від ДМК, загалом використані: 1) у звичайних умовах ведення господарської діяльності компанії “Landmont Limited”, тобто для надання кредитів пов`язаним юридичним особам; 2) для оплати експлуатаційних та інших адміністративних витрат компанії; 3) для витрат на оплату відсотків за банківськими кредитами, які застосовуються на фінансування кредитів компанії ДМК за наведеними у довідці договорами (п.11 п.10 довідки від 31.08.2016 т.2 а.с.40зв.ст.). При цьому, у довідці від 01.12.2017року у пункті 8 зазначено, що компанія “Landmont Limited” активно задіяна у різних транзакціях і немає можливості визначити чітко , які саме суми процентного доходу були використані, коли були використані та на які цілі (т.2 а.с. 50 зв.ст.).

Тобто, жодного прямого доказу, який би свідчив, що у перевіряємому періоді 2015-2016рік компанія-нерезидент, якій позивач перераховував доходи у вигляді відсотків по отриманим кредитам, діяла як агент чи особа-посередник не має, а відповідач свої висновки щодо виявлених порушень ґрунтує на припущеннях, при цьому відхиляє засвідчений компетентним у сфері оподаткування органом Республіки Кіпр факт, що компанія “Landmont Limited” є фактичним одержувачем доходів у вигляді відсотків, нарахованих на кредити, надані компанії ДМК (ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського») (п.10 довідки від 31.08.2016 т.2 а.с.40зв.ст.). Сам по собі факт, що у компанії “Landmont Limited” є свої кредитні зобов`язання перед банком Intesa SanPaolo Bank Irelan plc, ще не свідчить, що в даному випадку мало місце у перевіряємому періоді 2015-2016 роки перерахування отриманих від ПАТ «ДМК» коштів у вигляді відсотків на погашення цих кредитних зобов`язань.

Таким чином, твердження відповідача про статус компанії “Landmont Limited” як номінального, а не фактичного (бенефіціарного) власника отриманого доходу не підтверджені доказово, як і спростовано висновок про відсутність у нерезидента права самостійно визначати напрямок використання такого отриманого доходу. Доказів, що компанія-нерезидент пов`язана обов`язком (за законом чи за умовами договору) перераховувати отримані від ПАТ «ДМК» кошти іншій особі, в тому числі банку Intesa SanPaolo Bank Irelan plc матеріали справи не містять.

Оскільки висновки контролюючого органу щодо виявлених порушень з боку позивача норм податкового законодавства, а саме вимог пункту 103.2 статті 103, підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 Податкового кодексу України при виплаті доходу - відсотків нерезиденту компанії “Landmont Limited”, Кіпр, з джерелом його походження з України із застосуванням пільгової ставки 2% у перевіряємому періоді спростовано, підстави для донарахування позивачу зобов`язань зі сплати податку на прибуток іноземних юридичних осіб, як і донарахування штрафних санкцій та пені відсутні. Оскаржене позивачем податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу позивача слід задовольнити, рішення суду першої інстанції - скасувати, та прийняти нове судове рішення про задоволення позовних вимог позивача.

Оскільки позов підлягає задоволенню у повному обсязі, з урахуванням вимог ст.139 КАС України, витрати позивача на сплату судового збору при зверненні до суду першої інстанції з позовом, та при подачі апеляційної скарги мають бути відшкодовані за рахунок бюджетних асигнувань відповідача – суб`єкта владних повноважень.

Керуючись п.2 ч.1 ст.315, ч.1 ст.317, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат» - задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 травня 2019 року у справі №160/1062/19 – скасувати та прийняти нове судове рішення.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат» - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 05.11.2018р. № 0008544607.

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат» ( ЄДРПОУ 05393043, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул Соборона,18-б, 51925) за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (ЄДРПОУ 39440996, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11-г, 04119) сплачений судовий збір у сумі 48 025,00 грн ( сорок вісім тисяч двадцять п`ять гривень нуль копійок), з яких 19 210 грн за подачу позовної заяви та 28 815грн – за подачу апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошені 31.10.2019р..

Повний текст постанови виготовлено 04.11.2019р..

Головуючий - суддя Н.П. Баранник

суддя Л.А. Божко

суддя Ю. В. Дурасова