Постанова

Іменем України

26 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 243/2404/19-ц

провадження № 61-20134св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Ступак О. В. (суддя-доповідач),

суддів: Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,

Погрібного С. О., Яремка В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, Слов`янська міська рада,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 19 червня 2019 року у складі судді Гусинського М. О. та постанову Донецького апеляційного суду від 09 жовтня 2019року у складі колегії суддів: Канурної О. Д., Мальованого Ю. М., Тимченко О. О.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів

У березні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Краматорського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (далі: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, Фонд), Слов`янської міської ради про визнання протиправними дії із ненарахування та невиплати страхових виплат ОСОБА_2 ; визнання права власності в порядку спадкування на недоотримані за життя страхові виплати; зобов`язання нарахувати та виплатити страхові виплати не отримані за життя.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовувала тим, що вона є спадкоємцем (дружиною) ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований як тимчасово переміщена особа на АДРЕСА_1 з 09 грудня 2014 року. Після його смерті вона успадкувала майно, що належало йому за життя, прийнявши у встановленому законом порядку спадщину, отримала свідоцтво на спадщину на недоотриману пенсію, яку чоловік недоотримав за життя через УПФУ в м. Краматорську. Так само він перебував на обліку у Фонді соціального страхування м. Краматорська з січня 2015 року та з цього ж місяця отримував страхові виплати до липня 2015 року на його банківський рахунок, після чого його довідку про взяття на облік як тимчасово переміщену особу скасовано. Проте на запит приватного нотаріуса Бігуна В. В., Фонд листом від 13 серпня 2018 року № 01-4.2/2696 відповів, що він на обліку не перебував, що є завідомо неправдивою інформацією. На адвокатський запит Фонд визнав факт перебування ОСОБА_2 на обліку та отримання ним страхових виплат із лютого по червень 2015 року, при цьому Фонд вказує, що з 01 липня 2015 року у зв`язку із закінченням дії довідки внутрішньо переміщеної особи, нарахування страхових виплат йому припинено і Фонд ухилився від надання відповіді на питання, яка сума страхових виплат підлягала її чоловікові до нарахування з дня припинення виплат до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 . При цьому Пенсійний фонд без будь-яких перепон надав інформацію нотаріусу про суму недотриманої чоловіком пенсії і вона отримала свідоцтво на спадщину, тоді як Фонд, усвідомлюючи неправомірність своїх дій, маючи безліч судових рішень адміністративних судів щодо незаконності зупинення страхових виплат у зв`язку із скасуванням чи припиненням дії довідки переселенця, спочатку надав на запит нотаріуса завідомо неправдиву інформацію про те, що начебто ОСОБА_2 взагалі не перебував у них обліку, а потім на адвокатський запит уникнув надання інформації про суму недоотриманої страхової виплати з метою уникнути виплати заборгованості. У зв`язку з цим, отримання нею в порядку спадкування неодержаних чоловіком виплат з вини Фонду не може обмежуватись будь-яким часом і їй відповідач повинен виплатити соціальні виплати, які повинні бути нараховані ОСОБА_2 за його життя та виплачені, тобто за період із 01 липня 2015 року до 14 лютого 2018 року.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просила визнати протиправними дії відповідача з ненарахування та невиплати страхових виплат ОСОБА_2 за період із 01 липня 2015 року до 14 лютого 2018 року; визнати за нею право власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на недоотримані ним за життя страхові виплати за період із 01 липня 2015 року до 14 лютого 2018 року; зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити їй страхові виплати, не отримані за життя ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 за період із 01 липня 2015 року до 14 лютого 2018 року.

Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 19 червня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, суду не надано доказів звернення ОСОБА_2 до Фонду із відповідною заявою для продовження дії довідки про взяття його на облік, як внутрішньо переміщеної особи, так і з вимогою про виплату йому страхових виплат, що свідчить про відсутність спору між сторонами. ОСОБА_2 за життя не оскаржив припинення йому виплати страхових виплат.

Постановою Донецького апеляційного суду від 09 жовтня 2019 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив із того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів звернення ОСОБА_2 до Управління (відділення) виконавчої дирекції Фонду відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» для продовження раніше призначених та нарахованих страхових виплат, не надано довідку про продовження строку дії довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції. Посилання в апеляційній скарзі на постанову Верховного Суду від 15 липня 2019 року у справі № 426/20009/18 (провадження № 61-10588св19) як на аналогічну правову позицію, є безпідставним, оскільки у вказаній справі інші обставини, а саме дружина потерпілого отримала свідоцтво про право на спадщину за законом, відповідно до якого спадщина складається із суми недоодержаних щомісячних страхових виплат, які нараховані потерпілому. Проте ОСОБА_2 не були нараховані страхові виплати і була відмова приватного нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на недоотримані страхові виплати.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги

У листопаді 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 19 червня 2019 року та постанову Донецького апеляційного суду від 09 жовтня 2019 року, в якій просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Вказує на те, що відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження наявності підстав для припинення нарахування її чоловіку страхових виплат, передбачених чинним законодавством. Наявність або відсутність у позивача статусу внутрішньо переміщеної особи створює для нього, на відміну від інших громадян України, певні перешкоди в отриманні страхових виплат, та потребує від людини здійснення додаткових дій, не передбачених законами.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400цього Кодексу.

За змістом частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судові рішення судів першої й апеляційної інстанцій відповідають вимогам статей ЦПК України щодо законності та обґрунтованості.

Обставини встановлені судами

Відповідно до довідки від 09 грудня 2014 року № 1426/22155 про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, ОСОБА_2 перемістився з тимчасово окупованої території ( АДРЕСА_2) на АДРЕСА_3 .

Постановами Відділення ВД Фонду у м. Краматорську:

- від 10 лютого 2015 року № 0536/12226/12226/42, потерпілому ОСОБА_2 продовжено раніше призначену щомісячну грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку у розмірі 4 094,09 грн, виплати провадити з 01 лютого по 30 червня 2015 року включно;

- від 16 квітня 2015 року № 0536/12226/12226/45, потерпілому ОСОБА_2 продовжено раніше призначену щомісячну грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку у розмірі: за березень 2014 року - 299,75 грн, квітень 2014 року - 299,75 грн, травень 2014 року - 299,75 грн, червень 2014 року - 299,75 грн, липень 2014 року - 299,75 грн, серпень 2014 року - 299,75 грн, вересень 2014 року - 299,75 грн, жовтень 2014 року - 299,75 грн, листопад 2014 року - 299,75 грн, грудень 2014 року - 299,75 грн, червень 2014 року - 3 794,34 грн, липень 2014 року - 3 794,34 грн, серпень 2014 року - 3 794,34 грн, за вересень 2014 року - 3 794,34 грн, жовтень 2014 року - 3 794,34 грн, листопад 2014 року - 3 794,34 грн, грудень 2014 року - 3 794,34 грн, січень 2015 року - 4 094,09 грн.

Відповідно до довідки 0510 № 01223 щодо нарахованих та виплачених страхових виплат, потерпілому ОСОБА_2 за червень 2014 року - січень 2015 року, виданою Управлінням ВД в Донецькій області (вул. Урицького, 9, м. Слов`янськ), ОСОБА_2 нараховані та виплачені страхові виплати за період із червня 2014 року по січень 2015 року.

Постановою Відділення ВД Фонду у м. Краматорську від 01 липня 2015 року № 0536/12226/12226/46, потерпілому ОСОБА_2 припинено виплату щомісячної грошової суми у разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку, у зв`язку з припиненням дії довідки переселенця від 09 грудня 2014 року № 1426/22155, виплата припинена з 01 липня 2015 року .

Постановою Відділення виконавчої дирекції Фонду у м. Краматорську Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 10 липня 2015 року № 0536/12226/12226/47 знято з обліку страховий випадок «трудове каліцтво» за номером 12226. Причина зняття - закінчення терміну дії довідки (ВПО). Дата зняття з обліку страхового випадку 30 червня 2015 року. Припинено всі страхові виплати по страховому випадку з 01 липня 2015 року.

Постановою Відділення виконавчої дирекції Фонду у м. Краматорську Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 10 липня 2015 року № 0536/12226/12226/48 знято з обліку справу потерпілого ОСОБА_2 , номер справи 12226. Причина зняття - закінчення терміну дії довідки (ВПО). Дата зняття з обліку справи 30 червня 2015 року. Припинено всі страхові виплати по справі з 01 липня 2015 року.

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Горлівка Донецької області.

За життя ОСОБА_2 рішення Краматорського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про припинення виплати щомісячної грошової суми у разі часткової чи повної втрати працездатності, про зняття з обліку страхового випадку «трудове каліцтво» за номером 12226 та знаття з обліку справи не оскаржував.

Постановою приватного нотаріуса Слов`янського міського нотаріального округу Донецької області Бігун В. В. від 15 лютого 2019 року, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на недоотримані страхові виплати, які належали ОСОБА_2 .

Суд першої інстанції з яким погодився й суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 у визнанні за нею у порядку спадкування права на недоотримані за життя ОСОБА_3 страхові виплати, виходив із того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів звернення ОСОБА_2 до управління (відділення) виконавчої дирекції Фонду відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» для продовження раніше призначених та нарахованих страхових виплат, а отже, за життя йому не нараховувались такі суми.

Верховний Суд погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

Нормативно-правове обґрунтування

Відповідно до статті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України), крім прав і обов`язків що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 ЦК України (стаття 1219 ЦК України).

Проте, існують такі спадкові права, які можуть переходити у порядку спадкування, але їхній перехід може бути обмежений на підставі прямої вказівки закону.

Так у відповідності до статті 1227 ЦК України, згідно з якою суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя (виплати нараховані, але не отримані спадкодавцем), передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Системний аналіз положень статей 1219 ЦК України та статті 1227 ЦК України, при застосуванні до встановлених у цій справі обставин, дає підстави для висновку, що потрібно розрізняти: право на відшкодування у зв`язку з трудовим каліцтвом, каліцтвом як об`єкт цивільних прав), яке нерозривно пов`язане із особою і яке, відповідно не входить до складу спадщини та припиняється зі смертю особи, яка мала таке право; та право на суми відшкодування у зв`язку з трудовим каліцтвом, нараховані за життя спадкодавцю, тобто належали йому, але не отриманні ним за життя, які передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини (стаття 1227 ЦК України).

Отже, право на відшкодування у зв`язку з трудовим каліцтвом не входить до складу спадщини. Право на нараховані за життя суми відшкодування у зв`язку з трудовим каліцтвом, а не отримані спадкодавцем входять до складу спадщини за умови, що на час відкриття спадщини відсутні члені сім`ї спадкодавця.

При вирішенні спорів про право на спадщину на належні спадкодавцю за життя суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, визначальним є те, чи були такі виплати нараховані спадкодавцеві за життя, оскільки лише за умови, що такі суми були нараховані за життя, проте не отримані спадкодавцем, вони можуть увійти до складу спадщини.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

ОСОБА_2 не є внутрішньо переміщеною особою, так як відповідно до свідоцтва про смерть від 11 липня 2018 року, він помер у м. Горлівка Донецької області, тобто він із району проведення АТО тимчасово не переселився на контрольовану територію.

Ненадання за життя ОСОБА_2 , який не є внутрішньо переміщеною особою, довідки про взяття його на облік як особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення АТО, не є підставою для не нарахування чи невиплати страхових виплат.

Проте припинення нарахування Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області страхових виплат потерпілому ОСОБА_2 здійснено з 01 липня 2015 року, тобто за життя ОСОБА_2 , але останній у встановленому законом порядку не оскаржив дії відповідача, тобто за життя не виявив інтересу та волі на те, щоб відновити нарахування щомісячної грошової суми у разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку, а отже, указані суми йому за життя не нараховувались, а тому вони не можуть входити до складу спадщини після смерті ОСОБА_2 .

Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позову спадкоємиці ОСОБА_2 - ОСОБА_1 , оскільки ці виплати не увійшли до складу спадщини, право на яку має ОСОБА_1 , у зв`язку з тим, що відповідно до вимог цивільного законодавства до складу спадкового майна входить лише призначена сума страхового відшкодування, а право на її призначення та виплату згідно із статтею 1219 ЦК України до складу спадщини не входить.

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто майже через три роки від дати прийняття Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області рішення про припинення виплати щомісячної грошової суми у разі часткової чи повної втрати професійної працездатності, а отже, ОСОБА_1 як спадкоємець не має права на те, що за життя спадкодавця йому не нараховано і спадкодавець дій відповідача із не нарахування вказаних страхових виплат не оскаржував.

Оскільки право на призначення та виплату щомісячної страхової суми у випадку трудового каліцтва згідно із статтею 1219 ЦК України до складу спадщини не входить, тому вимоги спадкоємця ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Управління виконавчої дирекції Фонду з ненарахування та невиплати страхових виплат спадкодавцю ОСОБА_2 , за період із 01 липня 2015 року по 14 лютого 2018 року є безпідставними.

Узагальнюючи викладене, Верховний Суд приходить висновку про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог, оскільки ОСОБА_2 за життя не здійснено нарахування страхових виплат, починаючи з 01 липня 2015 року і до дня його смерті, а отже, ОСОБА_1 не набула право на отримання ненарахованих, та невиплачених страхових виплат.

За змістом статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Доводи касаційної скарги не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та зводяться до переоцінки доказів і власного тлумачення норм права.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Суди першої й апеляційної інстанцій забезпечили повний та всебічний розгляд справи на основі наданих сторонами доказів, оскаржувані рішення відповідають нормам матеріального та процесуального права.

Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, арішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін із підстав, передбачених статтею 410 ЦПК України.

Керуючись статтями 408, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 19 червня 2019 року та постанову Донецького апеляційного суду від 09 жовтня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Ступак

Судді: І. Ю. Гулейков

С. О. Погрібний

Г. І. Усик

В. В. Яремко