Ухвала
03 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 243/2404/19-ц
провадження № 61-20134св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Краматорського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, Слов`янська міська рада,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 19 червня 2019 року у складі судді Гусинського М. О. та постанову Донецького апеляційного суду від 09 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Канурної О. Д., Мальованого Ю. М., Тимченко О. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У березні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Краматорського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (далі: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, Фонд), Слов`янської міської ради про визнання протиправними дії із ненарахування та невиплати страхових виплат ОСОБА_2 ; визнання права власності в порядку спадкування на недоотримані за життя страхові виплати; зобов`язання нарахувати та виплатити страхові виплати не отримані за життя.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовувала тим, що вона є спадкоємцем (дружиною) ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований як тимчасово переміщена особа на АДРЕСА_1 з 09 грудня 2014 року. Після його смерті вона успадкувала майно, що належало йому за життя, прийнявши у встановленому законом порядку спадщину, отримала свідоцтво на спадщину на недоотриману пенсію, яку чоловік недоотримав за життя через УПФУ в м. Краматорську. Так само він перебував на обліку у Фонді соціального страхування м. Краматорська з січня 2015 року та з цього ж місяця отримував страхові виплати до липня 2015 року на його банківський рахунок, після чого його довідку про взяття на облік як тимчасово переміщену особу скасовано. Проте на запит приватного нотаріуса Бігуна В. В., Фонд листом від 13 серпня 2018 року № 01-4.2/2696 відповів, що він на обліку не перебував, що є завідомо неправдивою інформацією. На адвокатський запит Фонд визнав факт перебування ОСОБА_2 на обліку та отримання ним страхових виплат із лютого по червень 2015 року, при цьому Фонд вказує, що з 01 липня 2015 року у зв`язку із закінченням дії довідки внутрішньо переміщеної особи, нарахування страхових виплат йому припинено і Фонд ухилився від надання відповіді на питання, яка сума страхових виплат підлягала її чоловікові до нарахування з дня припинення виплат до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 . При цьому Пенсійний фонд без будь-яких перепон надав інформацію нотаріусу про суму недотриманої чоловіком пенсії і вона отримала свідоцтво на спадщину, тоді як Фонд, усвідомлюючи неправомірність своїх дій, маючи безліч судових рішень адміністративних судів щодо незаконності зупинення страхових виплат у зв`язку із скасуванням чи припиненням дії довідки переселенця, спочатку надав на запит нотаріуса завідомо неправдиву інформацію про те, що начебто ОСОБА_2 взагалі не перебував у них обліку, а потім на адвокатський запит уникнув надання інформації про суму недоотриманої страхової виплати з метою уникнути виплати заборгованості. У зв`язку з цим, отримання нею в порядку спадкування не одержаних чоловіком виплат з вини Фонду не може обмежуватись будь-яким часом і їй відповідач повинен виплатити соціальні виплати, які повинні бути нараховані ОСОБА_2 за його життя та виплачені, тобто за період із 01 липня 2015 року до 14 лютого 2018 року.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просила визнати протиправними дії відповідача з ненарахування та невиплати страхових виплат ОСОБА_2 за період із 01 липня 2015 року до 14 лютого 2018 року; визнати за нею право власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на недоотримані ним за життя страхові виплати за період із 01 липня 2015 року до 14 лютого 2018 року; зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити їй страхові виплати, не отримані за життя ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 за період із 01 липня 2015 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 19 червня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, суду не надано доказів звернення ОСОБА_2 до Фонду із відповідною заявою для продовження дії довідки про взяття його на облік, як внутрішньо переміщеної особи, так і з вимогою про виплату йому страхових виплат, що свідчить про відсутність спору між сторонами. ОСОБА_2 за життя не оскаржив припинення йому виплати страхових виплат.
Постановою Донецького апеляційного суду від 09 жовтня 2019року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив із того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів звернення ОСОБА_2 до Управління (відділення) виконавчої дирекції Фонду відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» для продовження раніше призначених та нарахованих страхових виплат, не надано довідку про продовження строку дії довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції. Посилання в апеляційній скарзі на постанову Верховного Суду від 15 липня 2019 року у справі № 426/20009/18 (провадження № 61-10588св19) як на аналогічну правову позицію, є безпідставним, оскільки у вказаній справі інші обставини, а саме дружина потерпілого отримала свідоцтво про право на спадщину за законом, відповідно до якого спадщина складається із суми недоодержаних щомісячних страхових виплат, які були нараховані потерпілому. Проте ОСОБА_2 не були нараховані страхові виплати і була відмова приватного нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на недоотримані страхові виплати.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги
У листопаді 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 19 червня 2019 року та постанову Донецького апеляційного суду від 09 жовтня 2019року, в якій просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Вказує на те, що відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження наявності підстав для припинення нарахування її чоловіку страхових виплат, передбачених чинним законодавством. Наявність або відсутність у позивача статусу внутрішньо переміщеної особи створює для нього, на відміну від інших громадян України, певні перешкоди в отриманні страхових виплат, та потребує від людини здійснення додаткових дій, не передбачених законами.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 19 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Позиція Верховного Суду
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини п`ятої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду.
Виходячи з викладеного, зважаючи на те, що під час проведення попереднього розгляду справи не встановлено обставин, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, суд вважає за необхідне призначити справу до судового розгляду.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Керуючись статтями 401, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Справу за позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Краматорського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, Слов`янської міської ради, про визнання протиправними дії Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Краматорського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області з ненарахування та невиплати страхових виплат ОСОБА_2 ; визнання за ОСОБА_1 права власності в порядку спадкування після ОСОБА_2 на недоотримані ним за життя страхові виплати; зобов`язання Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Краматорського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 страхові виплати не отримані за життя ОСОБА_2 , за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 19 червня 2019 року та постанову Донецького апеляційного суду від 09 жовтня 2019 року призначити до судового розгляду на 19 лютого 2020 року колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:О. В. Ступак І. Ю. Гулейков Г. І. Усик
