Окрема думка
судді Великої Палати Верховного Суду Пророка В. В.
справа № 495/1335/17 (провадження № 11-1001 апп 19)
19 лютого 2020 року
м. Київ
Велика Палата Верхового Суду розглянула в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Білгород?Дністровської міської ради, третя особа - ОСОБА_2 , про визнання протиправними й скасування рішень за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 26 травня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2017 року іпостановою від 19 лютого 2020 року касаційну скаргу залишила без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Водночас не погоджуюся з застосуванням Великою Палатою Верхового Суду норм процесуального права з огляду на таке.
1. Зазначаючи процесуальні норми, якими Велика Палата Верховного Суду керувалася визначаючи результати розгляду касаційної скарги, Велика Палата Верховного Суду зазначила: «Згідно із частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.»
2. Дійсно, Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон № 460-IX), який набрав чинності 08 лютого 2020 року, частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладена у відповідній редакції.
3. Проте, пунктом 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 460-IX встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року) розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
4. Зазначена норма міститься саме у законі, яким змінений порядок розгляду судових справ, зокрема, в суді касаційної інстанції, і визначає застосування (дію в часі) саме цього закону в частині застосування запроваджених змін щодо касаційних скарг, поданих до набрання вказаним законом сили.
5. Касаційна скарга ОСОБА_1 ,була подана до Вищого адміністративного суду України у липні 2017 року, таким чином скарга підлягала розгляду та провадження в суді касаційної інстанції у справі № 495/1335/17 мало здійснюватися відповідно до норм процесуального права, що діяли до набрання чинності Законом № 460-IX.
6. Звужене тлумачення пунктом 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 460-IX щодо лише «стадії розгляду касаційної скарги», а не касаційного провадження в цілому, на моє переконання суперечить меті Закону № 460-IX та змісту відповідної норми прикінцевих та перехідних положень, оскільки означатиме можливість застосування нових процесуальних норм на інших стадіях касаційного провадження, наприклад, перевірки касаційної скарги і відкриття касаційного провадження.
7. Застосовування процесуальних норм запроваджених Законом № 460-IX до касаційних скарг, поданих до набрання зазначеним законом сили, суперечить як приписам вказаного закону так і принципу правової визначеності.
Суддя В. В. Пророк
Окрема думка складена 04 березня 2020 року.
