ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
——————————————————————
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 липня 2017 р.
м.Одеса
Справа № 495/1335/17
Категорія: 6.2.1
Головуючий в 1 інстанції: Прийомова О.Ю.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
доповідача - судді Стас Л.В.
суддів - Турецької І.О., Ступакової І.Г.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Білгород – Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 26 травня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Білгород – Дністровської міської ради, третя особа – ОСОБА_2, про визнання протиправними та скасування рішень
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 ( Позивач ) звернувся із позовом до Білгород-Дністровської міської ради про визнання протиправними та скасування рішення Білгород-Дністровської міської ради: від 04.11.2005 року №1044-ІV «Про затвердження проекту відведення та надання СПД ОСОБА_3 в оренду терміном на 49 років земельної ділянки площею 0.4294 га за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, провулок Водопровідний, 1-«В» для розміщення будівельної бази»; рішення Білгород-Дністровської міської ради від 30.12.2015 року №28-VІІ «Про перехід права оренди земельної ділянки по провулку Водопровідному, 1-«В». В обґрунтування позову послався на те, що внаслідок прийнятих рішень обмежено вільний доступ до об’єктів нерухомості, які належать йому на праві власності.
Ухвалою Білгород – Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 26 травня 2017 року провадження у справі – закрито з підстав неналежності справи до адміністративної юрисдикції.
В апеляційній скарзі, ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу суду від 26 травня 2017 року – скасувати, постановити нову ухвалу, якою справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до договору дарування частки нежилого приміщення від 26 жовтня 2015 року, який посвідчений приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міською нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований її реєстрі за № 2439, позивач є власником 80/100 часток нежилою приміщення загальною площею 433,0 кв.м., яке розташовано на земельній ділянці загальною площею 10846 кв.м. за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, пров, Водопровідний, 1-6, та складається з нежитлової будівлі літ. «А», загальною площею 433.9 кв.м.. складу літ,, «Б», будівлі літ. «В», споруд № 1-2.
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 26 грудня 2015 року, індексний номер - 46298629 державна реєстрація права власності на вищевказане нерухоме майно здійснена на підставі вищевказаного правовстановлюючого документу за ОСОБА_1.
Рішенням Білгород-Дністровської міської ради від 04 листопада 2005 року 1044-1У «Про затвердження проекту відведення та надання СПД ОСОБА_3 в оренду терміном на 49 років земельної ділянки площею 0,4294 га за адресою, м. Білгород-Дністровський, пров. Водопровідний, 1 «В» для розміщення будівельної бази» затверджено проект відведення земельної ділянки СПД ОСОБА_3 в оренду терміном
49 років площею 0,4294 га за адресою: м. Білгород-Дністровський, пров. Водопровідний, 1 для розміщення будівельної бази, надано СПД ОСОБА_3 в оренду
терміном на 49 (сорок дев'ять) років, із земель міста, земельну ділянку площею 0,4294 га за адресою: м. Білгород-Дністровський, пров. Водопровідний, 1 «В» для розміщення будівельної бази.
Рішенням Білгород-Дністровської міської ради від 30 грудня 2015 року № 28-\ 11 «Про
перехід оренди земельної ділянки по пров. Водопровідному, 1-в» припинено договір оренди земельної ділянки від 27 12.2005 року, зареєстрований у Білгород-Дністровському міському відділі, Одеської регіональної філії, ДІЇ «Центру державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що у Книзі записів Державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис № 04.06.506.00003 від 11.01.2006 року, площею 0,4294 га за адресою, м. Білгород - Дністровськнй, пров. Водопровідний, 1-в, укладеного терміном на 49 років з ФОП ОСОБА_3, для розміщення будівельної бази, та надано громадянці ОСОБА_2 в оренду терміном на 49 (сорок дев'ять) років земельну ділянку площею 0, 4294 га за адресою: м. Білгород - Дністровськнй, пров. Водопровідний, 1-в, для розміщення промислової бази, кадастровий номер земельної ділянки 51 10300000:01:008:0018.
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що спір виник з приводу оскарження рішень органу місцевого самоврядування, на підставі яких виникли правовідносини, пов’язані з реалізацією певних суб’єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, тому що він не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Ч. 1 ст. 17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України).
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Конституційний Суд України в пункті 5 мотивувальної частини Рішення від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначив, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання. У зв'язку з прийняттям цих рішень виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, у тому числі отримання державного акта на право власності на земельну ділянку, укладення договору оренди землі.
Прийняті міською радою спірні рішення (як суб'єктом владних повноважень), є ненормативними актами місцевого органу самоврядування, які вичерпали свою дію внаслідок їх виконання. Скасування такого акта (актів) не породжує наслідків для власника чи орендаря земельної ділянки оскільки захист порушеного права у разі набуття права власності на земельну ділянку, укладання договору оренди юридичною чи фізичною особою має вирішуватися за нормами цивільного законодавства.
Враховуючи наведене, позов, предметом якого є рішення органу місцевого самоврядування (місцевого органу виконавчої влади) щодо передачі у власність та оренду земельної ділянки, тобто ненормативний акт, що застосовується одноразово і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, не може бути задоволений, оскільки таке рішення органу місцевого самоврядування (місцевого органу виконавчої влади) вичерпало свою дію шляхом виконання. Його скасування не породжує наслідків для власника чи орендаря земельної ділянки, оскільки у таких осіб виникло право власності або володіння земельною ділянкою і це право ґрунтується на правовстановлюючих документах.
Таким чином, у разі прийняття органом місцевого самоврядування чи місцевим органом виконавчої влади (як суб'єктом владних повноважень) ненормативного акта, що застосовується одноразово, який після реалізації вичерпує свою дію фактом його виконання і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів (зокрема, рішення про передачу земельних ділянок у власність, укладання договору оренди тощо), позов, предметом якого є спірне рішення органу місцевого самоврядування, місцевого органу виконавчої влади не повинен розглядатися, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушених прав не забезпечує їх реального захисту.
Крім того, ст. 80 ЗК України встановлено, що суб'єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.
За змістом ст.ст. 2 та 5 ЗК України Білгород-Дністровська міська рада при здійсненні повноважень власника землі є рівноправним суб'єктом земельних відносин.
Таким чином, у відносинах, які склалися між сторонами, відповідач як власник землі, вільний у виборі суб'єкта щодо надання йому права оренди земельної ділянки в порядку, встановленому законом, при цьому в даному випадку він не здійснював владних управлінських функцій.
Враховуючи наведене, суд дійшов вірного висновку, що позов, предметом якого є перевірка правильності формування волі однієї зі сторін стосовно розпорядження землею та передачі відповідних прав щодо неї, не може бути розглянуто за правилами КАС України.
Такого ж висновку дотримується Верховний Суд України в своїх численних рішеннях, зокрема, у справах № 21-405а14 від 11 листопада 2014 року, № 21-308а14 від 09 грудня 2014 року, який має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції, відповідно до ст. 244 - 2 КАС України.
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правильно закрито провадження у справі, оскільки такий спір, враховуючи суть спірних правовідносин, підлягає розгляду в порядку цивільного (господарського) судочинства.
У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд –
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.
Ухвалу Білгород – Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 26 травня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Білгород – Дністровської міської ради, третя особа – ОСОБА_2, про визнання протиправними та скасування рішень – залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п’ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: Л.В. Стас
Суддя : І.О. Турецька
Суддя: І.Г.Ступакова
