Справа № 215/4052/18
2/215/1125/20
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 лютого 2020 року Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі головуючого судді - Коноваленка М.І.
секретар судового засідання - Таран О.В.
позивач - ОСОБА_1
представник відповідача - ОСОБА_2
представник третьої особи - Алєнічева С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №7 цивільну справу в загальному порядку за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визначення місця проживання дитини з батьком, треті особи: орган опіки та піклування виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради та орган опіки та піклування виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради, та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання малолітньої дитини, треті особи: орган опіки та піклування виконавчого комітету Покровської районної у місті ради та орган опіки та піклування виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради, -
ВСТАНОВИВ:
07.09.2018 року ОСОБА_1 звернувся в суд із вказаною позовною заявою, яку уточнено 18.04.2019 року, до ОСОБА_3 про визначення місця проживання дитини з батьком, треті особи: орган опіки та піклування виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради та орган опіки та піклування виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради.
В обгрунтування заявлених вимог вказує, що відповідач ОСОБА_3 всупереч рішення Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01.03.2018, яким було зобов`язано ОСОБА_4 не чинити перешкод ОСОБА_1 у спілкуванні з його донькою ОСОБА_5 , відповідно до графіку встановленого рішенням виконкому Центрально-Міської районної у місті ради № 42 від 18.01.2017 року, відповідач чинить перешкоди у спілкуванні з донькою, шляхом не допуску його до доньки, що підтверджується постановами виконавчої служби про накладення на відповідача штрафів у зв`язку з її ухиленням від виконання рішення суду, та внесено відомості в Єдиний реєстр досудового розслідування щодо можливого вчинення відповідачем кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України, у зв`язку з чим, на підставі частини ч.4 ст.159 СК України, просить суд визначити місце проживання його доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з ним.
09.10.2018 року ухвалою судді Тернівського районного суду м. Кривого Рог Дніпропетровської області було відкрито провадження у справі та визначено проводити розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
21.11.2018 року відповідачем ОСОБА_3 на позовну заяву про визначення місця проживання дитини з батьком надано відзив (т.1 а.с.51-56), яким заперечує проти заявлених вимог. Підтверджує факт перебування з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, та його розірвання за рішенням суду. При розірванні шлюбу спір щодо місця проживання дитини був відсутній, тому малолітня донька ОСОБА_7 залишилася проживати разом з нею. Позивач ОСОБА_1 ніколи не претендував на визначення місця проживання доньки, але після звернення її до суду з позовом про поділ спільного майна подружжя, також звернувся в суд із вказаним позовом з метою збільшити свою частку майна у разі задоволення позову за рахунок збільшення членів сім`ї. Також стерджує, що ніколи не чинила перешкоди у спілкуванні з донькою, оскількі добровільно на засіданні органу опіки і піклування надала згоду для зустрічей позивача з донькою. Причинами, з яких позивач ОСОБА_1 не міг бачитися з донькою, є відвідування донькою позашкільних навчальних закладів та зміна місця проживання, про що позивач письмово був повідомлений, крім цього небажання доньки бачитися з батьком, у зв`язку з проявом насильства та психологічного тиску по відношенню до неї. Для доньки нею створені належні умови для розвитку, навчання та відпочинку. Відповідач має власне житло, яке придбане в зареєстрованому шлюбі, проживає сім`єю, в складі якої донька ОСОБА_7 , чоловік, та син, який народився у другому шлюбі.
22.11.2018 позивач ОСОБА_1 надав суду відповід на відзив, в якому вказує, що крім надсилання поштового повідомлення, відповідач особисто не намагалась його повідомити, тому надану квитанцію про направлення нею повідомлення не вважає належним доказом у справі, таким чином вважає, що переміщення дитини в інше місце проживання відбулося без його дозволу (т.1 а.с.115-123).
21.11.2018 року відповідач ОСОБА_3 звернулась в суд із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визначення місця проживання малолітньої дитини, треті особи: орган опіки та піклування виконавчого комітету Покровської районної у місті ради та орган опіки та піклування виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради. Просить суд визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_6 з матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки дитині створені необхідні умови для життя, з урахуванням складних відносин між дитиною та її батьком, що підтверджується висновком психолога, а також що дитина потребує специфічного догляду. Позивач за зустрічним позовом ОСОБА_3 також просить стягнути на її користь судові витрати по справі.
Разом із зустрічним позовом суду надана заява про виклик свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10
27.11.2018 року позивач за первісним позовом ОСОБА_1 надав відповідь на відзив, в якому зазначив, що відповідач ОСОБА_3 вводить суд в оману відносно того, що не чинить перешкоди йому у спілкуванні з дитиною; відповідач не належно виконує батьківські обов`язки, бо за умов розірвання шлюбу не виховує дитину у любові до її рідного батька, аби дитина знала його та мала можливість вільно спілкуватися. Вказує, що надані факти вчинення відповідачем перешкод у спілкуванні з дитиною, та його майновий і фінансовий стан, підтверджують можливість проживання доньки ОСОБА_7 разом з ним.
27.11.2018 року позивач за первісним позовом ОСОБА_1 надав суду клопотання про долучення до справи доказів: копії листа, повідомлення, постанови Центрально-міського відділу державної виконавчої служби м. Кривого Рогу, та виклик свідка ОСОБА_11
11.01.2019 року позивач за первісним позовом ОСОБА_1 надав суду клопотання про залучення до справи доказів: копію витягу із Єдиного реєстру досудових розслідувань.
24.01.2019 року відповідач за первісним позовом ОСОБА_3 надала суду клопотання про залучення доказів: відеозапис зустрічі державного виконавця; копії ухвали про відкриття апеляційного провадження.
18.04.2019 року позивач за первісним позовом ОСОБА_1 надав суду клопотання про виклик свідків: державного виконавця Центрально-міського відділу державної виконавчої служби Мурашову К.О., державного виконавця Покровського відділу державної виконавчої служби Уманського С.А., та клопотання про залучення доказів по справі: копії постанов про відкриття виконавчого провадження, про накладення штрафу, про закінчення виконавчого провадження, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортим засобом; копії повідомлення про кримінальне правопорушення, витягу із Єдиного реєстру досудових розслідувань, відповіді служби у справах дітей, постанови Дніпровського апеляційного суду від 05.02.2019 року, відповіді уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, відповіді представника Уповноваженого з дотримання прав дитини та сім`ї; реєстру осіб, які чинять перешкоди у спілкуванні з дитиною.
Ухвалою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23.04.2019 року у задоволенні клопотання позивача за основним позовом ОСОБА_1 про виклик та допит свідків було відмовлено.
23.04.2019 року представник відповідача за первісним позовом ОСОБА_3 - адвокат Морозов Є.Є. (договір про надання юридичної (правничої) допомоги від 11.02.2019 року (а.с.183-188) надав суду заяву про допит у якості свідка ОСОБА_3 ; клопотання про витребування від органу опіки та піклування Покровської районної у місті Кривому Розі ради письмового висновку щодо розв`язання даного спору та всіх матеріалів, на підставі яких його було складено; заяву про виклик свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13
05.06.2019 року позивач за первісним позовом ОСОБА_1 надав суду клопотання про виклик свідка директора Криворізької загальноосвітньої школи № 44 Маханько О.А., та про залучення письмових доказів: копії довідки про дохід, акт про обстеження умов життя та виховання, характеристики з місця роботи, копію витягу з Державного реєстру речових прав та нерухоме майно.
09.07.2019 року на електронну адресу суду надійшов висновок виконкому Покровської районної в місті ради, як органу опіки та піклування, щодо визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_14 ; витяг з протоколу комісії з питань захисту прав дитини в Покровському районі міста Кривого Рогу.
Ухвалою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10.07.2019 року закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
09.10.2019 року в суд надійшло клопотання відповідача за первісним позовом ОСОБА_3 про приєднання доказів до матеріалів цивільної справи: копій висновку виконкому Покровської районної у місті ради, як органу опіки та піклування, від 05.07.2019 року, щодо визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_14 , постанови про закінчення виконавчого провадження від 22.07.2019 року, рішення Дніпровського окружного адміністративного суду від 31.07.2019 року, психолого-педагогічної характеристики Пікуль ОСОБА_15 .
20.11.2019 року в суд надійшло клопотання позивача за первісним позовом ОСОБА_1 щодо зловживання процесуальними правами з боку відповідача.
21.11.2019 року ухвалою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у задоволені клопотання позивача ОСОБА_1 відмовлено.
31.01.2020 року в суд надійшло клопотання позивача за первісним позовом ОСОБА_1 про залучення доказів: протоколу допиту потерпілого, копію ухвали слідчого судді, талону -повідомлення єдиного обліку.
06.02.2020 року в суд надійшло клопотання позивача за первісним позовом ОСОБА_1 про стягнення судових витрат у справі.
06.02.2020 року в суд надійшло клопотання відповідача за первісним позовом ОСОБА_3 про приєднання доказів до матеріалів справи: копій рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 19.11.2019 року, актів державного виконавця; та заяви про відмову від клопотання про допит ОСОБА_3 в якості свідка; заяву щодо стягнення витрат, пов`язаних з правничою допомогою та долучення доказів щодо розміру витрат на правничу допомогу.
Позивач (відповідач за зустрічним позовом) ОСОБА_1 в судове засідання з`явився, суду пояснив, що він має всі умови для виховання дитини – рухоме і нерухоме майно, постійний заробіток. Він не погоджується з прийняттям участі у вихованні дитини відчимом, відносно якого відкриті кримінальні провадження. Відповідач проживає в чужій квартирі, яка належить одноособово її чоловіку. За даними виконавчої служби у відповідача немає ніякого майна. Сам він дієздатний і у нього не має ніяких протипоказань щодо можливості проживання його дитини з ним. До того ж, психологічний висновок дворічної давнини та оскаржується. Враховуючи ухилення відповідача від виконання рішення суду шляхом здійснення перешкод у його спілкуванні з донькою просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, відмовивши відповідачу у зустрічному позові.
Відповідач (позивач за зустрічним позовом) ОСОБА_3 в судове засідання з`явилась, суду пояснила, що вона не чинить перешкоди у спілкуванні батька з донькою, для дитини створені належні умови для життя та розвитку, просить задовольнити зустрічний позов, визначити місце проживання дитини з нею, враховуючи думку дитини.
Представник відповідача (позивача за зустрічним позовом) ОСОБА_2 в судове засідання з`явився, пояснив, що у дитини в цьому віці склався образ матері, міцний зв`язок з нею, у дитини тісні стосунки у складеній сім`ї. Свого батька вона майже не бачить, на даний час тревожно ставиться до побачень з батьком, що підтверджується висновком психолога. Батько формально цікавиться дитиною. В цьому віці дитина психологічно вразлива. Просить суд визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_5 з матір`ю.
Представник третьої особи: виконком Покровської районної у місті ради Бондуровська М.В. (довіреність від 15.01.2019 року (т.2,а.с.120)) в судове засідання з`явилась 21.11.2019 року, просить ухвалити рішення в інтересах дитини, посилаючись на висновок виконкому щодо визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_5
Представник третьої особи: виконком Центрально-Міської районної у місті ради в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений, в суд надійшла заява про розгляд справи у їх відсутність у зв`язку зі зміною місця проживання відповідача ОСОБА_3 (т.2,а.с.82).
З урахуванням думки сторін, в судовому засіданні ухвалено розглядати справу у відсутності представників третіх осіб: органу опіки та піклування: виконкому Покровської районної у місті ради, оскільки суду надано висновок щодо визначення місця проживання малолітньої дитини, та органу опіки та піклування виконкому Центрально-Міської районної у місті ради, які надали заяву.
Представник третьої особи, виконкому Тернівської районної у місті ради, Алєнічева С.В. (довіреність № 1/34-57 від 28.03.2017 року (т.1, а.с.165)) в судове засідання з`явилась, суду пояснила, що батько дитини самостійно не прикладає зусиль для встановлення взаємовідносин з дитиною, для цього йому потрібно більше брати участь у житті дитини. На даний час дитина забезпечена необхідним, має всі умови для розвитку, у дитини склалися міцні стосунки у новоствореній сім`ї, де народилася ще дитина. Стверджувати про те, що мати перешкоджає побаченню позивача з дитиною не можна, оскільки в останній час були декілька зустрічей батька з дитиною. В інтересах дитини проживання її доцільне на даний час з матір`ю.
В судове засідання з`явились та були допитані свідки.
Свідок ОСОБА_12 суду пояснила, що є керівником вокального коллективу «Центр дитячої та юнацької творчості». Соломія добре займається. Відповідач активно приймає участь у житті коллективу. Дитину на заняття приводить мати, а зустрічає відчим, якого ОСОБА_7 називає татом. Дитина охайна, забезпечена. Позивача ОСОБА_1 жодного разу, як на заняттях так і при інших обставинах, не бачила.
Свідок ОСОБА_13 суду пояснила, що вона є вчителем початкового класу, де навчається дитина. В школу дитину приводить мати і відчим. Дівчинка активна, відповідальна. Відповідач приймає активну участь у житті дитини. Відчима дитина називає татом, в сім`ї склалися дуже гарні стосунки. Позивач ОСОБА_1 школу відвідував лише два рази.
Свідок ОСОБА_11 суду пояснив, що є батьком позивача, йому відомо, що після розлучення відповідач перестала давати дитину. ОСОБА_1 є потерпілим у кримінальній справі. Він приходив у школу, щоб побачитися з дитиною, але дитина налякана, та від нього тікала. Також він приходив з позивачем додому, де мешкає дитина, але відчим вчинив сварку.
Вислухавши думки сторін, представників третіх осіб, свідків, дослідивши письмові докази, відеозапис, суд встановив обставини та відповідні їм правовідносини.
В шлюбі між сторонами, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , народилась донька ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.146 – копія свідоцтва про народження).
Шлюб розірвано рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23.02.2017 року (а.с.145 – копія рішення суду).
Після розірвання шлюбу дитина проживає з матір`ю, на теперішній час за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується актом з місця проживання (т.1, а.с.67), в складі сім`ї з матір`ю, відчимом, братом.
07.10.2017 року зареєстровано шлюб ОСОБА_16 зі ОСОБА_17 (т.1, а.с.147 –копія свідоцтва про шлюб), в якому народилась дитина – ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (т.1, а.с. 148 – копія свідоцтва про народження).
Позивачем ОСОБА_1 11.08.2017 року зареєстровано шлюб з ОСОБА_19 (а.с.87 – копія свідоцтва про шлюб).
Рішенням виконкому Центрально-Міської районної у місті ради №42 від 18.01.2017 року визначено спосіб участі ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з малолітньою донькою ОСОБА_5 періодичність, тривалість та місце зустрічей, щотижня, у середу з 16.30 год. до 18.30год., на нейтральній території, та з 17.00год. п`ятниці до 13.00год. неділі за місцем проживання позивача (а.с.84).
01.03.2018 року Тернівським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ухвалено заочне рішення, яким було зобов`язано ОСОБА_4 не чинити перешкод ОСОБА_1 у спілкуванні з його донькою ОСОБА_5 , згідно з графіком, який був встановлений рішенням виконкому Центрально-Міської районної у місті ради №42 від 18.01.2017 року (а.с.82-83). Постановою колегії суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду від 05.02.2019 року заочне рішення суду було залишено без змін (т.2, а.с.50-51).
Статтею 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
На підтвердження обставин ухилення відповідачем ОСОБА_3 виконання рішення суду від 01.03.2018 щодо зобов`язання не чинити перешкоди відповідачем надані наступні докази:
- постанова державного виконавця Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби м. Кривий Ріг від 24.09.2018 року про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом про зобов`язання не чинити перешкоди у спілкуванні з донькою (т.1, а.с. 93);
- акт державного виконавця від 24.10.2018 з якого слідує, що останній прибувши за місцем проживання боржника двері квартири ніхто не відчинив, дома застати нікого не вдалося , тим самим вбачається, що боржниця ухиляється виконувати рішення суду (т.1 а.с.94);
- постанова державного виконавця Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби м. Кривий Ріг від 28.09.2018 року про накладення штрафу на ОСОБА_3 у розмірі 1700 гривен, тому як виходом за місцем проживання боржника, дома застати ОСОБА_3 не вдалося, тому рішення суду не виконується (т.1 а.с.95);
- постанова державного виконавця Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби м. Кривий Ріг від 04.10.2018 року про накладення штрафу ОСОБА_3 у розмірі 3400 гривен, тому як виходом за місцем проживання боржника, дома застати ОСОБА_3 не вдалося , тому рішення суду не виконується (т.1 а.с.96);
- 23.11.2018 року державним виконавцем Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби м. Кривий Ріг винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу та направлено повідомлення про притягнення боржника ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності за ст. 382 КК України до ВП КВП ГУНП України (т.1 а.с. 127-129);
- постанова державного виконавця Покровського відділу державної виконавчої служби м. Кривий Ріг від 04.01.2019 про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом про зобов`язання не чинити перешкоди у спілкуванні з донькою (т.2, а.с. 37);
- 19.03.2019 року постановою державного виконавця Покровського відділу державної виконавчої служби м. Кривий Ріг накладено штраф на ОСОБА_3 за невиконанання рішення суду (т.2, а.с.39), та постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортним засобом (т.2, а.с.42);
- 29.03.2019 року державним виконавцем Покровського відділу державної виконавчої служби м. Кривий Ріг винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу та направлено повідомлення про притягнення боржника ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності за ст. 382 КК України до ВП КВП ГУНП України.
Відповідно до частини четвертої статті 159 СК України, у разі ухилення від виконання рішення суду особою, з якою проживає дитина, суд за заявою того з батьків, хто проживає окремо, може передати дитину для проживання з ним.
Суд вважає, що зазначені вище досліджені докази не дають підстав для беззаперечного висновку про ухилення від виконання рішення суду відповідачем за первинним позовом виходячи з наступного.
Із довідки КПНЗ «Палац дитячої та юнацької творчості Центрально – Міського району» КМР від 07.01.2018 вбачається, що дитина ОСОБА_6 займається в гуртках з наступним графіком занять: середа з 17.00 до 19.00 години; п`ятниця з 18.00 до 19.00 години; субота з 11.30 до 13.30 години, про що позивач ОСОБА_1 був письмово повідомлений 14.08.2018, що підтверджується експрес-накладною «Нова пошта» про вручення повідомлення (т.1 а.с.64), і позивачем факт отримання повідомлення про графік занять визнається, і лише заперечується сам спосіб повідомлення його відповідачем засобами поштового зв`язку, а не особисто, що судом до уваги не береться.
Одже, дні неділі: середа 24.10.2018, п`ятниця 28.09.2018, які зазначені в Акті державного виконавця та в постанові про накладання штрафу від 28.09.2018, що тотожні дням неділі відвідування дитиною занять, без зазначення в названих документах часу здійснення перевірки та без встановлення поважності відсутності боржника за місцем проживання, відповідно до статті 75 Закону України «Про виконавче провадження», суд вважає неналежними та не достовірними доказами на підтвердження не виконання рішення суду боржником, яка діяла в інтересах дитини, про що завчасно був повідомлений позивач, тому її відсутність за місцем проживання визнається судом як поважна причина.
Також суд відхиляє докази надані відповідачем, а саме постанову державного виконавця Покровського відділу державної виконавчої служби м. Кривий Ріг від 19.03.2019 року, якою накладено штраф на ОСОБА_3 за невиконанання рішення суду (т.2, а.с.39), та постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортним засобом (т.2, а.с.42), виходячи з наступного.
Відповідно до частини четвертої, п`ятої статті 82 ЦК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 липня 2019 року за позовом ОСОБА_3 до Покровського відділу державної виконавчої служби міста Кривого Рогу Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській було визнано протиправними та скасовані постанови державного виконавця Покровського відділу державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Уманського Станіслава Анатолійовича про накладення штрафу від 23.01.2019 року та від 19.03.2019 року ухвалені в рамках виконавчого провадження № 58003069.
Рішенням суду встановлені наступні обставини.
Зі змісту Актів державного виконавця від 09.01.2019 року, 11.01.2019 року та 16.01.2019 року слідує, що останній, прибувши за місцем перебування боржника, встановив, що у визначений судом час виконання рішення, боржника за даною адресою не виявлено, двері ніхто не відчинив, на телефонні дзвінки боржник не реагує. Таким чином, рішення суду не виконано.
У той же час у вказаних Актах відсутні відомості щодо присутності самого стягувача ОСОБА_1 .. Так безпосередньо у графі «у присутності» взагалі нічого не зазначено, тоді як у нижній частині Актів містяться підписи ОСОБА_1 , що в свою чергу не дає можливості достеменно встановити факт присутності ОСОБА_1 під час здійснення відповідних виходів на адресу боржника у визначений судом час, а відповідно і встановити факт ненадання ОСОБА_3 можливості зустрітися з дитиною ОСОБА_14 ..
Крім того, в Актах державного виконавця від 09.01.2019 року та від 16.01.2019 року не зазначено часу здійснення виходів на адресу боржника, що в свою чергу позбавляє можливості встановити факт невиконання ОСОБА_3 рішення суду від 01.03.2018 року.
При цьому, в графіку відвідування зазначено, зокрема, середу з 16.30 год. до 18.30 год., на нейтральній території, в межах м. Кривого Рогу.
Згідно Акту державного виконавця від 18.01.2019 року встановлено, що боржник надав державному виконавцю доступ до помешкання. Зі слів дитини зафіксовано, що дитина з батьком бачитися не бажає. Боржником надано письмові пояснення.
Отже, в даному випадку Акт державного виконавця від 18.01.2019 року не може свідчити про факт невиконання ОСОБА_3 рішення суду від 01.03.2018 року, без поважної причини, оскільки в даному випадку, безпосередньо дитина – ОСОБА_1 відмовилась бачитись з батьком – ОСОБА_1 ..
Також було складено чотири Акти державного виконавця від 09.01.2019 року, від 11.01.2019 року, від 16.01.2019 року та від 18.01.2019 року, однак у оскаржуваній постанові від 23.01.2019 року про накладення штрафу не зазначено на підставі якого саме Акта державного виконавця встановлено невиконання заочного рішення суду.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваної постанови від 23.01.2019 року про накладення штрафу, що винесена в рамках виконавчого провадження № 58003069.
В частині оскаржуваної постанови від 23.01.2019 року про накладення штрафу, винесеної в рамках виконавчого провадження № 58003069, то суд дійшов висновку, що відповідач приймаючи оскаржувану постанову та накладаючи на ОСОБА_3 штраф у розмірі 3 400,00 грн., проігнорував приписи Закону № 1404-VIII та не склав акт, яким би перевірив та зафіксував саме повторність невиконання боржником заочного рішення суду від 01.03.2018 року без поважних причин, після винесення постанови від 23.01.2019 року, такі докази до суду не надано, що в свою чергу безумовно свідчить про протиправність такої постанови.
Обставини встновлені рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 липня 2019 року, які не потребують доказування, спростовують доводи позивача про ухилення відповідача за первинним позовом ОСОБА_3 від виконання рішення суд, тому докази, надані в цій частині позивачем на їх підтвердження, суд відхиляє.
Відповідно до ч.1 ст. 161 Сімейного кодексу України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч.1 Закону України «Про охорону дитинства» забезпечення найкращих інтересів дитини - дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити;
Декларацією прав дитини, прийнятою резолюцією 1386 (ХIV) Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1959 року, принципом 6, передбачено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона має, якщо це можливо, зростати в піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, у будь-якому разі – в атмосфері любові та моральної і матеріальної забезпеченості; малолітня дитина, крім випадків, коли є виняткові обставини, не має розлучатися зі своєю матір`ю.
Згідно з принципом 7 Декларації прав дитини, дитина має право на здобуття освіти, яка має бути безоплатною та обов`язковою, щонайменше на початкових рівнях. Дитині має надаватися освіта, яка сприятиме її загальному культурному розвитку і завдяки якій вона зможе, на основі рівності можливостей, розвинути свої здібності та особистий світогляд, а також усвідомити моральну та соціальну відповідальність і стати корисним членом суспільства.
Найкраще забезпечення інтересів дитини має бути керівним принципом для тих, хто несе відповідальність за її освіту і навчання; насамперед, таку відповідальність несуть її батьки.
Дитині має бути забезпечена повна можливість відпочинку та ігор, спрямованих на цілі освіти; суспільство та органи публічної влади повинні докладати зусиль для сприяння реалізації зазначеного права.
Статтею 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Із наданих суду доказів, суд вбачає, що на даний час проживання дитини ОСОБА_5 з матір`ю ОСОБА_3 відповідає інтересам самої дитини. Суд вважає, що визначенням місця проживання дитини з матір`ю будуть належно враховані соціальні зв`язки, місце навчання дитини, її психологічний стан.
На даний час ОСОБА_5 є учницею КЗОШ № 44 (т.1, а.с.65- характеристика з місця навчання). За місцем навчання характеризується як організована дитина, спокійна, вихована, має хороший фізичний і розумовий розвиток, проживає з матір`ю, відчимом та молодшим братом. Мати та відчим стежать за зовнішнім виглядом дитини, цікавляться навчанням доньки. У дитини є всі необхідні шкільні приладдя.
Відповідно до довідки Комунального позашкільного навчального закладу «Міський палац дитячої та юнацької творчості «Горицвіт» Криворізької міської ради, ОСОБА_5 є вихованкою колективу вокального співу «Сардіс», гуртка «Візерунки», гуртка «Веселка» (т.1,а.с.72).
З відповіді виконавчого комітету Криворізької міської ради, наданої представником Уповноваженого Верховної Ради України з дотримання прав дитини та сім`ї на звернення ОСОБА_1 від 18.01.2019 року, вбачається, що з дозволу матері, позивача за зустрічним позовом ОСОБА_3 , спеціаліст у справах дітей наодинці вислухав думку дитини ОСОБА_7 , яка пояснила, що їй живеться добре, у неї молодший братик ОСОБА_20 , якого вона дуже любить, їй подобається навчатися у новій школі, що у неї багато друзів та те, що вона відвідує гурток «Веселка». Дівчинка повідомила, що зустрічатися з батьком не хоче, бо він при зустрічах приділяє їй мало уваги (т.1, а.с.52-55).
В даному випадку висловлювання дитини, яке вислухане з дозволу матері, суд приймає до уваги в інтересах самої дитини.
Висновком виконкому Покровської районної в місті ради, як органу опіки та піклування щодо визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від 07.05.2019 року визначено доцільним місце проживання малолітньої дитини разом з матір`ю ОСОБА_3 (т.2, а.с.103).
При визначені місця проживання дитини суд дослідив також дані про стан здоров`я дитини, та прийшов до висновку, що конфліктна поведінка батька мала негативний наслідок для дитини, що виразилось у необхідності звернення в консультативно-психологічний центр з питаннями, пов`язаними з психологічним здоров`ям дитини. З наданого висновку, складеного на основі психологічних тестів, зрозуміло, що дитина емоційно прив`язана до матері, дитина демонструє підвищений рівень тривоги від наступних зустрічей з рідним батьком (т.1, а.с.61 – висновок психолога).
До того ж, судом встановлено, що дитина потребує специфічного догляду, у зв`язку з фізичним станом здоров`я (т.1, а.с. 69-70 – довідки лікаря). Позивач з етичних причин не зможе виконувати ці обов`язки.
Судом також встановлено, що ОСОБА_1 , ОСОБА_3 мають постостійне місце роботи. ОСОБА_3 на даний час знаходиться у відпустці по догляду за дитиною.
Судом досліджено акт обстеження умов життя та виховання в сім`ї ОСОБА_1 (т.1,а.с.64, а.с.66 – витяг з реєстру про майно), яким рекомендовано дообладнати окрему кімнату, позитивну характеристику з місця роботи ОСОБА_1 (т.1, а.с. 65), довідку про заробіток (т.1, а.с.63).
Враховуючи вищевикладене, суд знаходить доводи позивача за первісним позовом ОСОБА_1 на підтвердження ухилення ОСОБА_4 від виконання рішення суду про зобов`язання не чинити перешкод ОСОБА_1 у спілкуванні з його донькою ОСОБА_5 , у зв`язку з чим він може ставити питання перед судом про передачу доньки для проживання з ним, відповідно до ч.4 ст. 159 Сімейного кодексу України, безпідставними, тому суд відмовляє позивачу ОСОБА_1 у задоволенні позову.
Суд надає перевагу інтересам самої дитини, яка на даний час має тісні стосунки з матір`ю, новонародженим братом, та буде недоцільним цьому перешкоджати.
При встановленні відсутності системності ухилення позивача від виконанання рішення суду, суд визнає його таким, що було спричинено об`єктивними причинами (ставлення дитини до цих зустрічей, прив`язаність дитини до матері), з огляду на доказаність прихильності дитини до матері та належне виконання матір`ю батьківських обов`язків, та в застосуванні принципу 6 Декларації прав дитини, що малолітня дитина, крім випадків, коли є виняткові обставини (яких суд не знайшов), не має розлучатися зі своєю матір`ю, суд прийшов до висновку про задоволення зустрічного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
У відповідності з ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У відповідності з ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.
Оскільки в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 суд відмовляє, а позовні вимоги ОСОБА_3 за зустрічним позовом задовольняє, слід стягнути з відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судовий збір в сумі 704,80 грн.
Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлений Законом України від 20 грудня 2011 року № 4191 - VI " Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах ".
Між ОСОБА_3 та адвокатом Морозовим Є.Є. 11.02.2019 року був укладений договір про надання юридичної (правничої) допомоги (а.с.183, 188).
В акті виконаних робіт за договором про надання юридичної (правничої) допомоги від 11.02.2020 р., укладеного між ОСОБА_3 та адвокатом Морозовим Є.Є., вказано які дії по даній справі були проведені адвокатом, що відповідає вимогами Закону України від 20 грудня 2011 року № 4191 - VI " Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах", а саме: аналіз та вивчення матеріалів цивільної справи, підготовка правової позиції по справі – 1000,00 грн.; складання заяв з процесуальних питань – 1500,00 грн.; участь у судових засіданнях – 3500,00 грн.
Позивачем надано квитанцію про оплату послуг адвоката за договором від 11.02.2019 р. у розмірі 6000,00 грн, тобто документально підтверджено понесені витрати на правову допомогу. Тому витрати ОСОБА_3 на правничу допомогу підлягають стягненню в повному обсязі.
Керуючись ч.1 ст. 161 Сімейного кодексу України, Закону України «Про охорону дитинства», Декларації прав дитини від 20.11.1959 р., ст.ст. 133, 141, 263, 265, 272, 273, 354, 355 ЦПК України суд, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визначення місця проживання дитини з батьком, треті особи: орган опіки та піклування виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради та орган опіки та піклування виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради – відмовити; позовані вимоги зустрічної позовної заяви ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання малолітньої дитини, треті особи: орган опіки та піклування виконавчого комітету Покровської районної у місті ради та орган опіки та піклування виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради - задовольнити.
Визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН: НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН: НОМЕР_2 , судовий збір у сумі 704,80 грн (сімсот чотири гривні 80 копійок), та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000 грн. (шість тисяч гривень).
Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня його проголошення. Так як в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 28.02.2020 р.
СУДДЯ:
