ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
12.02.2020
Справа № 910/7726/18
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді - Приходько І.В.,
при секретарі судового засідання - Жалобі С.Р.,
розглянувши у судовому засіданні матеріали
позовної заяви позивача 1 - ОСОБА_1 ; позивача 2 - ОСОБА_2 , позивача 3 - ОСОБА_3 ,
до відповідача 1 - ОСОБА_4 , відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Таврійські цінні папери",
про витребування майна з чужого незаконного володіння та зобов`язання вчинити дії,
від позивача 1: Дев`ятка О.Г.
від позивача 2: Дев`ятка О.Г.
від позивача 3: не з`явився;
від відповідача 1: не з`явився;
від відповідача 2: не з`явився.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
ОСОБА _1 (позивач 1), ОСОБА_2 (позивач 2) та ОСОБА_3 (позивач 3) звернулись до Господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_4 (відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Таврійські цінні папери" (відповідач 2) про витребування майна з чужого незаконного володіння та зобов`язання вчинити дії.
В обґрунтування позовних вимог, позивачі посилаються на те, що належні ОСОБА_5 спірні прості іменні акції (емітовані ПАТ «Федосійська торгівельна база») у кількості 600 347 штук вибули з його власності проти його волі, тоді як після смерті останнього позивачам, як спадкоємцям, перейшло передбачене законом право на витребування акцій з чужого незаконного володіння відповідача 1. За доводами позивачів, ОСОБА_1 (позивачу 1) перейшло передбачене законом право на витребування 300 173 шт., тоді як ОСОБА_2 (позивачу 2) та ОСОБА_3 (позивачу 3) - з тих же підстав право на витребування по 150 087 шт. акцій кожній.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2018, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2018, відмовлено у відкритті провадження у справі № 910/7726/18 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 175 ГПК України.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019 скасовано постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2018 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.06.2018, справу № 910/7726/18 направлено для продовження розгляду до Господарського суду міста Києва.
У зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що оскільки спір у цій справі стосується витребування позивачами із чужого незаконного володіння простих іменних акцій, емітованих ПАТ «Феодосійська торгівельна база», тобто цінних паперів, які посвідчують майнові права позивачів щодо вказаного акціонерного товариства, то за своєю правовою природою цей спір є господарсько-правовим як такий, що пов`язаний з правами на цінні папери (акції) та правами, що виникають з них, у тому числі і з їх обліком, і підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, як це прямо передбачено пунктом 5 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України.
05.03.2019 справа № 910/7726/18 надійшла до Господарського суду міста Києва.
За результатом проведення автоматичного розподілу справ, справу № 910/7726/18 передано для розгляду судді Приходько І.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2019 прийнято справу до провадження, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 03.04.2019.
Підготовче засідання, призначене на 03.04.2019, не відбулося у зв`язку із перебуванням судді Приходько І.В. на лікарняному.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.04.2019 підготовче засідання призначено на 06.05.2019.
06.05.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду надійшла заява свідка - ОСОБА_6 з додатками.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.05.2019 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, підготовче засідання відкладено на 29.05.2019. Крім того, вказаною ухвалою задоволено клопотання про витребування доказів. Витребувано відповідні документи та докази від ПАТ «Національний депозитарій України», від Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, від ТОВ «Метіда-Капітал». Також витребувано у державного нотаріуса Дев`ятої Київської державної нотаріальної контори Бочкової Н.Г в строк до 24.05.2019 інформацію щодо розміру частки кожного із спадкоємців ОСОБА_5 (спадкова справа за № 527/2017).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2019 підготовче засідання відкладено на 10.06.2019, повторно витребувано докази по справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2019 залишено без руху після відкриття провадження позовну заяву у справі № 910/7726/18. Надано позивачам строк для усунення недоліків, який становить п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Встановлено позивачам спосіб усунення недоліків у позовній заяві шляхом надання відомостей щодо паспортних даних відповідача 1 (дати народження, номеру та серії паспорту, громадянства, місця реєстрації тощо) підтверджених належними та допустимими доказами (копія паспорту, актуальний витяг з реєстру тощо).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2019 суд звернувся до Відділу з ведення реєстраційного обліку місця проживання та місця перебування фізичних осіб Слов`янської міської ради із запитом щодо доступу до персональних даних відповідача 1 - фізичної особи ОСОБА_4 за формою, наведеною в додатку № 3 до Правил реєстрації місця проживання, затверджених Постановою КМУ № 207 від 02.03.2016. Зобов`язано Відділ з ведення реєстраційного обліку місця проживання та місця перебування фізичних осіб Слов`янської міської ради надати інформацію про місце проживання (перебування) відповідача 1 - фізичної особи ОСОБА_4 .
Станом на 12.08.2019 судом отримано відповідь від Відділу з ведення реєстраційного обліку місця проживання та місця перебування фізичних осіб Слов`янської міської ради на запит щодо актуального місця реєстрації відповідача 1.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.08.2019 продовжено розгляд справи № 910/7726/18. Призначено підготовче засідання у справі на 11.09.2019.
Підготовче засідання, призначене на 11.09.2019, не відбулося у зв`язку із перебуванням судді Приходько І.В. на лікарняному.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2019 підготовче засідання призначено на 16.10.2019.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.10.2019, враховуючи відсутність клопотань та повідомлень учасників судового процесу про намір вчинити дії, строк вчинення яких обмежений підготовчим провадженням, судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 13.11.2019.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.11.2019 розгляд справи по суті відкладено на 16.12.2019.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.2019 розгляд справи по суті відкладено на 20.01.2020.
Підготовче засідання, призначене на 20.01.2020, не відбулося у зв`язку із перебуванням судді Приходько І.В. на лікарняному.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.01.2020 судове засідання призначено на 12.02.2020.
У судовому засіданні 12.02.2020 представник позивача 1 та позивача 2 надав додаткові пояснення, підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов повністю.
Представники позивача 3, відповідача 1 та відповідача 2 у судове засіданні 12.02.2020 (як в усі попередні судові засідання) не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили. Жодних клопотань або заяв по суті справи до суду не подали. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, направленням на адреси місця реєстрації вказаних осіб копії ухвал суду. При цьому, суд звертає увагу, що зазначена у позовній заяві адреса місця реєстрації відповідача 1 - ОСОБА_4 (за якою повідомлялася сторона) збігається з відомостями, отриманими судом від Відділу з ведення реєстраційного обліку місця проживання та місця перебування фізичних осіб Слов`янської міської ради на запит щодо актуального місця реєстрації відповідача 1.
Судом враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень", для доступу до судових рішень загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд зазначає, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України).
Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25 січня 2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.
Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.
Згідно із ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Разом з цим, згідно з ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представників сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА _5 належало право власності на 600 347 простих іменних акцій, емітованих ПАТ «Феодосійська торгівельна база», що складає 34,1137% статутного капіталу та підтверджується даними переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах акціонерного товариства від 30 січня 2014 року, складеного ПАТ «Національний депозитарій України» та випискою про стан рахунків у цінних паперах від 23.01.2014 складеною депозитарною установою - Товариством з обмеженою відповідальністю «Кастос».
Відповідно до п. 5.2. Статуту ПАТ «Феодосійська торгівельна база», затвердженого рішенням загальних зборів акціонерів ПАТ «Феодосійська торгівельна база» згідно протоколу від 28.11.2011, статутний капітал Товариства поділяється на 1 759 840 простих іменних акцій, номінальною вартістю 0,05 гривень кожна.
Як вбачається з матеріалів справи, станом на 30 січня 2014 року вказані акції, номінальною вартістю одного цінного папера 0,05 грн., загальна вартість пакету цінних паперів - 30 017,35 гривень, зберігалися на рахунку ОСОБА_5 у цінних паперах, депозитарний код НОМЕР_1 , відкритому у депозитарній установі - ТОВ «Кастос», код цінних паперів UA 4000140487, що підтверджується вищезазначеною випискою від 23.01.2014.
Як зазначають позивачі, ОСОБА_5 стало відомо, що 06.05.2016 ПАТ «Національний депозитарій України» був складений реєстр власників іменних цінних паперів ПАТ «Феодосійська торгівельна база» станом на 04.05.2016, до складу якого він не включений.
Натомість, з моменту складання передостаннього реєстру акціонерів ПАТ «Феодосійська торгівельна база» станом на 24.01.2014, згідно якому ОСОБА_5 належало право власності на 600 347 простих іменних акцій, емітованих ПАТ «Феодосійська торгівельна база», ОСОБА_5 особисто належні йому акції в ніякий спосіб не відчужував, що дало йому підстави вважати, що вказані акції були привласнені третіми особами, внаслідок чого ці особи стали акціонерами ПАТ «Феодосійська торгівельна база» замість нього.
В подальшому, з приводу незаконного заволодіння ОСОБА_7 спільно з посадовими особами ТОВ «Кастос» та ТОВ «Таврійські цінні папери» належними ОСОБА_5 600 347 простими іменними акціями ПАТ «Феодосійська торгівельна база» за заявою останнього 23.04.2016 р. СВ Оболонського УП НП у м. Києві було порушено кримінальне провадження за № 12016100050004075, на підтвердження чого в матеріалах справи наявна копія витягу з кримінального провадження.
Позивачі також зазначаються, що з метою захисту своїх прав на акції ОСОБА_5 в червні 2017 року звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_4 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Таврійські цінні папери» про визнання за ним права власності на спірні акції та зобов`язання вчинити дії.
Підставою позову були зазначені ті обставини, що вказані акції вибули з його володіння не з його волі, тому відповідно до положень частини першої статті 387 ЦК України він має право витребувати своє майно із чужого незаконного володіння.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Київ від 12.06.2017 року по справі № 752/11814/17 було відкрито провадження за вказаним позовом.
Разом з тим, 14 червня 2017 року ОСОБА_5 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть, копія якого наявна в матеріалах справи.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Київ від 09.10.2017 провадження у справі № 752/11814/17 зупинено на підставі п.1 ч. 1 ст. 201 ЦПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво.
Матеріалами справи підтверджується, що після смерті ОСОБА_5 в Дев`ятій Київській державній нотаріальній конторі була заведена спадкова справа за № 527/2017.
Згідно довідки державного нотаріуса Бочкової Н.Г. від 05.06.2019 за №3470/01-16 спадкоємцями за законом на все майно ОСОБА_5 є його діти - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ОСОБА_8 - ОСОБА_9 від належної їй частки спадщина відмовилися на користь дітей померлого у рівних частках.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачі наполягають на тому, що в січні 2018 року їм стало відомо, що права на вказані акції (600 347 простих іменних акцій) належать ОСОБА_4 , які зберігаються на його рахунку у цінних паперах, відкритому у депозитарній установі ТОВ "Таврійські цінні папери", у зв`язку з чим позивачі звернулися до господарського суду з даним позовом про витребування майна із чужого незаконного володіння.
Позивачами зазначено, що жодних угод щодо переказу належних йому акцій, ОСОБА_5 не укладав, тому спірні акції вибули з його власності проти його волі. Відтак, за доводами позивачів, ОСОБА_1 (позивачу 1) перейшло передбачене законом право на витребування 300 173 шт., тоді як ОСОБА_2 (позивачу 2) та ОСОБА_3 (позивачу 3) - з тих же підстав право на витребування по 150 087 шт. акцій кожній.
Враховуючи викладене, позивачі просять витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_4 на користь кожного з позивачів належну частку простих іменних акцій бездокументарної форми існування, емітованих ПАТ «Феодосійська торгівельна база», а також зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Таврійські цінні папери» провести безумовну облікову операцію списання простих іменних акцій бездокументарної форми існування, емітованих ПАТ «Феодосійська торгівельна база» на користь кожного з позивачів.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, зважаючи на те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, враховуючи наступне.
Статтею 177 ЦК України визначено, що об`єктами цивільних прав є речі, в тому числі гроші та цінні папери.
Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» та статті 194 ЦК України цінним папером є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного папера (особи, яка видала цінний папір) і особи, яка має права на цінний папір, та передбачає виконання зобов`язань за таким цінним папером, а також можливість передачі прав на цінний папір та прав за цінним папером іншим особам.
За частиною першою статті 6 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» акція - іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств. Акція є неподільною. Порядок реалізації прав співвласників акції (акцій) визначається Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.
Положення статті 2 Закону України «Про акціонерні товариства» визначають корпоративні права як сукупність майнових і немайнових прав акціонера - власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно даних реєстру ПАТ «Національний депозитарій України» станом на 24.01.2014 власниками іменних цінних паперів були:
- ОСОБА_5 , якому належало право власності на 600 347 простих іменних акцій, емітованих ПАТ «Феодосійська торгівельна база», що складало 34,1138% статутного капіталу, які зберігалися на його рахунку у цінних паперах, відкритому у депозитарній установі ТОВ "Кастос";
- ОСОБА_10 , якому належало право власності на 600 346 простих іменних акцій, емітованих ПАТ «Феодосійська торгівельна база», що складало 34,1137% статутного капіталу, які зберігалися на його рахунку у цінних паперах, відкритому у депозитарній установі ПАТ КБ "Приватбанк";
- ОСОБА_11 , якому належало право власності на 176 700 простих іменних акцій, емітованих ПАТ «Феодосійська торгівельна база», що складало 10,0407% статутного капіталу, які зберігалися на його рахунку у цінних паперах, відкритому у депозитарній установі ТОВ "Кастос";
- інші фізичні особи, всього 165 осіб, яким сукупно належало право власності на 249 447 простих іменних акцій, емітованих ПАТ «Феодосійська торгівельна база», що складало 14,1743 % статутного капіталу, які зберігалися на їх рахунках у цінних паперах, відкритих у депозитарній установі ТОВ "Кастос".
- невстановлені особи, яким сукупно належить 133 000 простих іменних акцій, емітованих ПАТ «Феодосійська торгівельна база», що складає 7,5675% статутного капіталу, які зберігалися на їх рахунках у цінних паперах, відкритих у депозитарній установі ПрАТ "Фондова компанія «Автоальянс-Інвест", яка інформацію про власників не надала, оскільки на момент складання реєстру була відсутня ліцензія.
Згідно відповіді ПАТ «Національний депозитарій України» за період часу з 01.01.2014 року по 06.05.2016 реєстр власників іменних цінних паперів ПАТ «Феодосійська торгівельна база» складався станом на 24.01.2014 та 28.03.2014.
Натомість, позивачі зазначають про те, що з даними реєстру ПАТ «Національний депозитарій України» від 28.03.2014 ОСОБА_5 не був своєчасно ознайомлений, оскільки його складання відбувалося після початку тимчасової окупації території АР Крим (тобто, після 20.02.2014).
При цьому, сторона вказує, що на момент початку тимчасової окупації АР Крим, місцезнаходженням Товариства було м. Феодосія (АРК), а з початком тимчасової окупації діяльність Товариства була призупинена.
Разом з тим, згідно даних реєстру станом на 04.05.2016 власниками іменних цінних паперів ПАТ «Феодосійська торгівельна база» значилися:
- ОСОБА_10 , якому належить право власності на 600 346 простих іменних акцій, емітованих ПАТ «Феодосійська торгівельна база», що складає 34,113669% статутного капіталу, які зберігаються на його рахунку у цінних паперах, відкритому у депозитарній установі ПАТ КБ "Приватбанк";
- ОСОБА_4 , якому належить право власності на 600 347 простих іменних акцій, емітованих ПАТ «Феодосійська торгівельна база», що складає 34,113726% статутного капіталу, які зберігаються на його рахунку у цінних паперах, відкритому у депозитарній установі ТОВ "Таврійські цінні папери";
- ОСОБА_12 , якому належить право власності на 236 000 простих іменних акцій, емітованих ПАТ «Феодосійська торгівельна база», що складає 13,410310% статутного капіталу, які зберігаються на його рахунку у цінних паперах, відкритому у депозитарній установі ТОВ "Центрально Східна Фінансова Компанія";
- ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 яким сукупно належить право власності на 47 260 простих іменних акцій, емітованих ПАТ «Феодосійська торгівельна база», що складає 2,685471% статутного капіталу, які зберігаються на їх рахунках у цінних паперах, відкритих у депозитарній установі ТОВ "Універ Капітал";
- невизначені особи, яким сукупно належить право власності на 133 000 простих іменних акцій, емітованих ПАТ «Феодосійська торгівельна база», що складає 7,557505% статутного капіталу, які зберігаються на їх рахунках у цінних паперах, відкритих у депозитарній установі ПрАТ "Фондова компанія «Автоальянс - Інвест", яка інформацію про власників не надала;
- невизначені особи, яким сукупно належить право власності на 142 887 простих іменних акцій, емітованих ПАТ «Феодосійська торгівельна база», що складає 8,119317% статутного капіталу, які зберігаються на їх рахунках у цінних паперах, відкритих у депозитарній установі ТОВ "Кастос", яке інформацію про власників не надав, ліцензія якого є анульованою.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про депозитарну систему України» підтвердженням прав на цінні папери та прав за цінними паперами, що існують в бездокументарній формі, а також обмежень прав на цінні папери у певний момент часу є обліковий запис на рахунку в цінних паперах депонента в депозитарній установі.
Як неодноразово наполягав представник позивачів 1, 2 порівняння даних реєстру щодо осіб - власників цінних паперів ПАТ «Феодосійська торгівельна база» станом на 24.01.2014 та станом на 04.05.2016 свідчить про обставини того, що загальна кількість акцій Товариства за цей період залишалася незмінною - 1 759 840 шт., проте ОСОБА_5 безпідставно втратив право власності на 600 347 простих іменних акцій, що складало 34,1138% статутного капіталу.
В свою чергу, згідно відомостей вищезазначеного реєстру, ОСОБА_4 набув право власності на цінні папери - 600 347 простих іменних акцій, емітованих ПАТ «Феодосійська торгівельна база», що складає 34,113726% статутного капіталу, які зберігаються на його рахунку у цінних паперах, відкритому у депозитарній установі ТОВ "Таврійські цінні папери".
З огляду на наведене, обґрунтованими є твердження позивачів, що набуття ОСОБА_7 право власності на цінні папери - 600 347 простих іменних акцій, емітованих ПАТ «Феодосійська торгівельна база» могли відбутися тільки за рахунок акцій, які належали ОСОБА_5 .
Судом приймаються доводи позивачів в цій частині, враховуючи наступні обставини.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для внесення у реєстр акціонерів відомостей щодо права власності ОСОБА_4 на 600 347 простих іменних акцій ПАТ «Феодосійська торгівельна база» став договір купівлі-продажу цінних паперів від 25.11.2014, згідно якого ОСОБА_4 придбав 600 347 простих іменних акцій ПАТ «Феодосійська торгівельна база» на підставі укладеного між ним та гр. ОСОБА_18 за участі повіреного ТОВ «Метіда-Капітал» (копія додано до матеріалів справи). Жодних відомостей щодо існування оригінальних примірників вказаного правочину матеріали справи не містять, у зв`язку з чим у суду відсутня можливість перевірити відповідність його копії оригіналу.
Натомість, згідно п. 3.3. вказаного договору передача прав на спірні цінні папери відбулася шляхом їх переказу з рахунку в цінних паперах ОСОБА_18 № НОМЕР_2 , відкритому у депозитарній установі - ТОВ «Кастос», депозитарний код рахунку НОМЕР_3 на рахунок у цінних паперах ОСОБА_4 . № НОМЕР_4 , номер рахунку Зберігача в ПАТ «НДУ» НОМЕР_5 .
Разом з цим, позивачі наполягають, що сам ОСОБА_5 належні йому акції ПАТ «Феодосійська торгівельна база» на користь ОСОБА_18 (або будь якої іншої особи) у спірний період не відчужував, тоді як в тексті договору, укладеного між ОСОБА_18 та ОСОБА_4 , підстави належності акцій на праві власності ОСОБА_18 не вказані. Таким чином, доказів на підтвердження правомірності набуття спірних акцій відповідачем 1, до суду не надано.
В свою чергу, згідно умов вказаного договору особа продавця - ОСОБА_18 встановлена на підставі наданого ним паспорту серії НОМЕР_6 , виданого Подільським ГУ РУ МВС України в м. Києві 08.06.2012.
Разом з тим, листом Відділу реєстрації актів цивільного стану Міністерства юстиції України від 17.08.2013 р. на адресу Оболонського РУ ГУНП в м. Києві за вих. 2720 повідомлено, що згідно актового запису № 32 від 20.08.2013 гр. ОСОБА_18 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_6 ) помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що засвідчено свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_7 від 20.08.2013 (копія наявна у матеріалах справи).
Згідно із ч. 1 ст. 30 ЦК України, цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.
Враховуючи викладене, суд приймає доводи позивачів стосовно того, що оскільки чинне законодавство України не допускає набуття права власності на акції померлою особою, то як таке набуття, так і подальші дії з цими акціями, зокрема їх відчуження від імені померлої особи свідчать, що заволодіння цими акціями відбулося незаконно, без відповідної правової підстави.
Таким чином, матеріалами справи підтверджено та відповідачами не спростовано факт того, що на момент смерті ОСОБА_18 (17.08.2013) власником 600 347 простих іменних акцій ПАТ «Феодосійська торгівельна база» був ОСОБА_5 (в тому числі станом на 23.01.2014 згідно виписки реєстру акціонерів Товариства). Зазначений факт, в свою чергу, унеможливлює набуття у власність ОСОБА_18 аналогічної кількості пакету акцій після 23.01.2014 та подальше відчуження їх на користь ОСОБА_4 .
Беручи до уваги наведене, зважаючи на те, що докази на підтвердження правомірного вибуття спірних акцій з володіння ОСОБА_5 у справі відсутні, тоді як жодних належних та допустимих доказів правомірності набуття спірних акцій ОСОБА_4 матеріали справи так само не містить, суд зазначає про доведеність позивачами факту того, що станом на момент смерті ОСОБА_5 (14.07.2017) останньому належало право власності на прості іменні акції (емітовані ПАТ «Федосійська торгівельна база») у кількості 600 347 штук.
Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 11.02.2015 по справі № 6-1цс15, у відповідності до вимог ст.ст. 330, 388 ЦК України право власності на майно, яке було передане у зв`язку із виконанням іпотечного договору та відчужено поза волею власника не набувається добросовісним набувачем, оскільки це майно може бути у нього витребуване. Право власності дійсного власника в такому випадку презюмується і не припиняється із втратою ним цього майна.
Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Згідно п. п. 21, 26 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 року "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав" якщо власник вимагає повернення свого майна з володіння особи, яка незаконно ним заволоділа, така позовна вимога підлягає розгляду та вирішенню також за правилами статей 387, 388 ЦК. Власник має право витребувати своє майно із чужого незаконного володіння незалежно від заперечення відповідача про те, що він є добросовісним набувачем, якщо доведе факт вибуття майна з його володіння чи володіння особи, якій він передав майно, не з їхньої волі.
Оскільки відповідно до статті 1218 ЦК до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, право на витребування майна від добросовісного набувача, передбачене статтею 388 ЦК, переходить до спадкоємців власника.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 з 05.10.1991 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про укладання шлюбу серії НОМЕР_20
У пунктах 23, 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» зазначено, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК України частина третя статті 368 ЦК України), відповідно до частин другої, третьої статті 325 ЦК України можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.
Спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути: грошові кошти, акції та інші цінні папери.
До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Як було вищезазначено, після смерті ОСОБА_5 в Дев`ятій Київській державній нотаріальній конторі була заведена спадкова справа за № 527/2017. Факт того, що спадкоємцями ОСОБА_5 за законом є його діти - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підтверджений довідкою державного нотаріуса Бочкової Н.Г. від 05.06.2019 за №3470/01-16.
Оскільки відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини увійшли усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і які не припинилися внаслідок його смерті, право на витребування майна від недобросовісного набувача, передбачене статтею 387 ЦК України перейшло до позивачів у пропорційному співвідношенні. Зокрема, позивачу 1 належить право на витребування від недобросовісного набувача 300 174 акцій, тоді як позивачу 1 та позивачу 2 належить право на витребування іншої половини загальної кількості належних ОСОБА_5 акцій (по 150 087 штук відповідно).
Разом з інформацією, яка надійшла у відповідь на ухвалу суду від 06.05.2019, ПАТ «Національний депозитарій України» надало довідку щодо операцій на рахунках у цінних паперах клієнтів Центрального депозитарія з акціями іменними простими ПАТ «Феодосійська торгівельна база». Згідно даних вказаної довідки, 18.05.2015 ТОВ «Кастос» перерахувало з депозитарного рахунку НОМЕР_3 на депозитарний рахунок НОМЕР_5 ТОВ «Таврійські цінні папери» (№ операції 60795) переказ 600 347 простих іменних акцій (емітовані ПАТ «Федосійська торгівельна база»).
При цьому, станом на момент звернення із позовом у даній справі, спірні акції обліковувались на рахунку ОСОБА_4 у цінних паперах № НОМЕР_11 , відкритому у депозитарній установі ТОВ "Таврійські цінні папери", у зв`язку з чим позовні вимоги про витребування майна з чужого незаконного володіння підлягають задоволенню шляхом зобов`язання відповідача 2 провести безумовні облікові операції списання належної кількості акцій на користь кожного з позивачів з відповідного рахунку ОСОБА_4 .
Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Суд зазначає, що до господарського суду має право звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. Тобто в контексті цієї норми має значення лише суб`єктивне уявлення особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту.
Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.
Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. За положеннями ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.12 року "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
У відповідності до ст. 7 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Наведена норма кореспондується зі ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.
Вказані положення передбачають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.
Враховуючи наведене, зважаючи на факт того, що відповідачами не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених у даному рішенні висновків, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, надавши оцінку всім аргументам та доводам учасників справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є достатньо обґрунтованими та правомірними, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.
Судовий збір покладається на відповідачів в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_12 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_13 ) 300 НОМЕР_14 простих іменних акцій бездокументарної форми існування, емітованих ПАТ «Феодосійська торгівельна база» (ідентифікаційний код 13775926) (форма акцій: бездокументарна, код ISIN UA 4000140487, номінальна вартість однієї акції 0,05 грн., номінальна вартість пакету акцій 15 008,68 грн.), які знаходяться на рахунку ОСОБА_4 № НОМЕР_11 , відкритому в ТОВ «Таврійські цінні папери».
3. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Таврійські цінні папери» (03680, м. Київ, вул. Горького, буд. 172, офіс 1014, ідентифікаційний код 32695089) провести безумовну облікову операцію списання 300 173 штук простих іменних акцій бездокументарної форми існування, емітованих ПАТ «Феодосійська торгівельна база» (ідентифікаційний код 13775926) (форма акцій: без документарна, код ISIN UA 4000140487, номінальна вартість однієї акції 0,05 грн., номінальна вартість пакету акцій 15 008,68 грн.), з рахунку у цінних паперах № НОМЕР_11 , відкритому на ім`я ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_12 ) в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Таврійські цінні папери», та зарахувати їх на рахунок у цінних паперах, відкритий в депозитарній установі на ім`я ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІПН2610214187), депозитний код рахунку НОМЕР_15 , відкритий у ПАТ Акціонерний Банк «УКРГАЗБАНК» (ідентифікаційний код 23697280).
4. Витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_12 ) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_16 ) 150 НОМЕР_17 простих іменних акцій бездокументарної форми існування, емітованих ПАТ «Феодосійська торгівельна база» (ідентифікаційний код 13775926) (форма акцій: бездокументарна, код ISIN UA 4000140487, номінальна вартість однієї акції 0,05 грн., номінальна вартість пакету акцій 7 504,34 грн.), які знаходяться на рахунку ОСОБА_4 № НОМЕР_11 , відкритому в ТОВ «Таврійські цінні папери».
5. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Таврійські цінні папери» (03680, м. Київ, вул. Горького, буд. 172, офіс 1014) провести безумовну облікову операцію списання 150 087 штук простих іменних акцій бездокументарної форми існування, емітованих ПАТ «Феодосійська торгівельна база» (ідентифікаційний код 13775926) (форма акцій: бездокументарна, код ISIN UA 4000140487, номінальна вартість однієї акції 0,05 грн., номінальна вартість пакету акцій 7 504,34 грн.), з рахунку у цінних паперах № НОМЕР_11 , відкритому на ім`я ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_12 ) в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Таврійські цінні папери», та зарахувати їх на рахунок у цінних паперах, відкритий в депозитарній установі на ім`я ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_16 ), номер рахунку НОМЕР_18 , відкритий у АТ КБ «ПриватБанк» (ідентифікаційний код 14360570).
6. Витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_12 ) на користь ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_19 ) 150 НОМЕР_17 простих іменних акцій бездокументарної форми існування, емітованих ПАТ «Феодосійська торгівельна база» (ідентифікаційний код 13775926) (форма акцій: бездокументарна, код ISIN UA 4000140487, номінальна вартість однієї акції 0,05 грн., номінальна вартість пакету акцій 7 504,34 грн.), які знаходяться на рахунку ОСОБА_4 № НОМЕР_11 , відкритому в ТОВ «Таврійські цінні папери».
7. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Таврійські цінні папери» (03680, м. Київ, вул. Горького, буд. 172, офіс 1014) провести безумовну облікову операцію списання 150 087 штук простих іменних акцій бездокументарної форми існування, емітованих ПАТ «Феодосійська торгівельна база» (ідентифікаційний код 13775926) (форма акцій: бездокументарна, код ISIN UA 4000140487, номінальна вартість однієї акції 0,05 грн., номінальна вартість пакету акцій 7 504,34 грн.), з рахунку у цінних паперах № НОМЕР_11 , відкритому на ім`я ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_12 ) в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Таврійські цінні папери», та зарахувати їх на рахунок у цінних паперах, відкритий в депозитарній установі на ім`я ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_19 ).
8. Стягнути з ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_12 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_13 ) 1 762 грн. витрат по сплаті судового збору.
9. Стягнути з ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_12 ) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_16 ) 1 762 грн. витрат по сплаті судового збору.
10. Стягнути з ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_12 ) на користь ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_19 ) 1 762 грн. витрат по сплаті судового збору.
11. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Таврійські цінні папери» (03680, м. Київ, вул. Горького, буд. 172, офіс 1014, ідентифікаційний код 32695089) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_13 ) 1 762 грн. витрат по сплаті судового збору.
12. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Таврійські цінні папери» (03680, м. Київ, вул. Горького, буд. 172, офіс 1014, ідентифікаційний код 32695089) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_16 ) 1 762 грн. витрат по сплаті судового збору.
13. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Таврійські цінні папери» (03680, м. Київ, вул. Горького, буд. 172, офіс 1014, ідентифікаційний код 32695089) на користь ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_19 ) 1 762 грн. витрат по сплаті судового збору.
14. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 24.02.2020.
Суддя І.В. Приходько
