П О С Т А Н О В А

Іменем України

06 лютого 2019 року

м. Київ

Справа № 910/7726/18

Провадження № 12-3гс19

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача УркевичаВ.Ю.,

суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Яновської О. Г.,

учасники справи:

позивачі - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

відповідачі - ОСОБА_6, Товариство з обмеженою відповідальністю «Таврійські цінні папери»,

розглянула в порядку спрощеного позовного провадження справу № 910/7726/18 за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до ОСОБА_6 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Таврійські цінні папери» про витребування майна з чужого незаконного володіння та зобов'язання вчинити дії за касаційною скаргою ОСОБА_3 і ОСОБА_4 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07 листопада 2018 року (головуючий суддя Михальська Ю. Б., судді Скрипка І. М., Разіна Т. І.) та ухвалу Господарського суду міста Києва від 19 червня 2018 року (суддя Босий В. П.).

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. У червні 2018 року ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулися до Господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_6 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Таврійські цінні папери» (далі - ТОВ «Таврійські цінні папери») про витребування з чужого незаконного володіння ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відповідно 300 173, 150 087 і 150 087 простих іменних акцій (форма акцій бездокументарна, номінальна вартість однієї акції 0,05 грн), емітованих Публічним акціонерним товариством «Феодосійська торгівельна база» (далі - ПАТ «Феодосійська торгівельна база»), які знаходяться на рахунку ОСОБА_6, відкритому в ТОВ «Таврійські цінні папери», а також про зобов'язання ТОВ «Таврійські цінні папери» провести безумовну облікову операцію щодо списання зазначених акцій зі вказаного рахунку ОСОБА_6 та зарахування їх на відповідні рахунки позивачів у цінних паперах, відкриті в депозитарній установі.

2. Позовні вимоги обґрунтовані незаконним заволодінням ОСОБА_6 600 347 акціями, належними ОСОБА_7 (з яких, за твердженнями позивачів, 300 173 акцій належали ОСОБА_5 як об'єкт права спільної сумісної власності, а права на 150 087 і 150 087 акцій після смерті ОСОБА_7 перейшли в порядку спадкування до ОСОБА_4 і ОСОБА_5 відповідно).

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Господарський суд міста Києва ухвалою від 19 червня 2018 року, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 07 листопада 2018 року, відмовив позивачам у відкритті провадження у цій справі на підставі пункту 1 частини першої статті 175 Господарського процесуального кодексу України з огляду на те, що спір у цій справі не є корпоративним і за суб'єктним складом сторін (позивачі й один з відповідачів є фізичними особами, які не набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності) підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

4. Також суд першої інстанції указав, що в ухвалі Господарського суду міста Києва від 01 червня 2018 року про відмову у відкритті провадження у справі № 910/6727/18, прийнятій за результатами розгляду матеріалів позовної заяви з аналогічними вимогами, поданої тими ж сторонами з тих самих підстав як і в цій справі, вже було зазначено про необхідність розгляду такого спору у порядку цивільного судочинства.

Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог

5. У грудні 2018 року ОСОБА_5 та ОСОБА_4 звернулися до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просять скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 07 листопада 2018 року й ухвалу Господарського суду міста Києва від 19 червня 2018 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Короткий зміст ухвал суду касаційної інстанції

6. Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою від 12 грудня 2018 року відкрив касаційне провадження, а ухвалою від 10 січня 2019 року передав цю справу разом з касаційною скаргою ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на розгляд Великої Палати Верховного Суду з огляду на те, що підставою оскарження постанови суду апеляційної інстанції та ухвали суду першої інстанції є порушення ними правил предметної юрисдикції.

7. ВеликаПалата Верховного Суду ухвалою від 21 січня 2019 року справу прийняла та призначила до розгляду.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

8. Касаційну скаргу мотивовано порушенням судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, оскільки цей спір виник між сторонами щодо прав на цінні папери та обліку прав на цінні папери, тому є господарсько-правовим і підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

9. Інші учасники справи своєї позиції стосовно касаційної скарги ОСОБА_5 та ОСОБА_4 письмово не виклали.

ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи й висновків судів попередніх інстанцій

10. Визначаючи юрисдикцію суду під час розгляду цієї справи, Велика Палата Верховного Суду керується таким.

11. Статтею 1 та частиною першою статті 2 Господарського процесуального кодексу України визначено юрисдикцію та повноваження господарських судів, установлено порядок здійснення судочинства у господарських судах, а також регламентовано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних зі здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

12. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (частина друга статті 4 Господарського процесуального кодексу України).

13. Справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів, визначено статтею 20 Господарського процесуального кодексу України, за змістом

пунктів 4, 5, 15 частини першої якої господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах; справи у спорах щодо цінних паперів, в тому числі пов'язані з правами на цінні папери та правами, що виникають з них, емісією, розміщенням, обігом та погашенням цінних паперів, обліком прав на цінні папери, зобов'язаннями за цінними паперами, крім боргових цінних паперів, власником яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та векселів, що використовуються у податкових та митних правовідносинах; й інші справи у спорах між суб'єктами господарювання.

14. Натомість відповідно до частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

15. Отже, під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

16. Ознаками господарського спору, підвідомчого господарському суду, є, зокрема: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами господарських відносин, урегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

17. При цьому фізична особа може звернутися з позовом до господарського суду у разі, якщо розгляд такого спору в господарському суді прямо передбачено Господарським процесуальним кодексом України чи відповідним законом.

18. З наведеного вбачається, що правильне визначення юрисдикційності спору в цій справі за участю фізичних осіб, які не набули статусу суб'єктів підприємницької діяльності, в межах доводів та вимог касаційної скарги залежить від установлення наявності чи відсутності господарських (у тому числі, корпоративних) відносин між сторонами в цій справі та (або) від установлення наявності в законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом, чи відсутності в законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої, зокрема, цивільної юрисдикції.

19. Предметом спору в цій справі є витребування із чужого незаконного володіння відповідача (фізичної особи) належного позивачам (фізичним особам, які не набули статусу суб'єктів підприємницької діяльності) майна - простих іменних акцій, емітованих ПАТ «Феодосійська торгівельна база», а також зобов'язання вчинити дії щодо їх списання та зарахування на відповідні рахунки позивачів.

20. Відповідно до статті 194 Цивільного кодексу України цінним папером є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного папера (особи, яка видала цінний папір) і особи, яка має права на цінний папір, та передбачає виконання зобов'язань за таким цінним папером, а також можливість передачі прав на цінний папір та прав за цінним папером іншим особам.

21. Групи та види цінних паперів установлено статтею 195 Цивільного кодексу України, згідно з якою в Україні в цивільному обороті можуть бути такі групи цінних паперів: 1) пайові цінні папери, які засвідчують участь власника таких цінних паперів (інвестора) у статутному капіталі та/або активах емітента (у тому числі активах, які знаходяться в управлінні емітента) та надають власнику зазначених цінних паперів (інвестору) право на отримання частини прибутку (доходу), зокрема у вигляді дивідендів, та інші права, встановлені законодавством, а також проспектом цінних паперів або рішенням про емісію цінних паперів; 2) боргові цінні папери, які засвідчують відносини позики і передбачають зобов'язання емітента сплатити у визначений строк кошти, передати товари або надати послуги відповідно до зобов'язання; 3) похідні цінні папери, механізм розміщення та обігу яких пов'язаний з правом на придбання чи продаж протягом строку, встановленого договором, цінних паперів, інших фінансових та (або) товарних ресурсів; 4) товаророзпорядчі цінні папери, які надають їхньому держателю право розпоряджатися майном, вказаним у цих документах. Законом можуть визначатися також інші групи цінних паперів. Види цінних паперів та порядок їх обігу встановлюються законом.

22. Так, відносини, що виникають під час розміщення, обігу цінних паперів і провадження професійної діяльності на фондовому ринку, з метою забезпечення відкритості та ефективності функціонування фондового ринку регулюються Законом України від 23 лютого 2006 року № 3480-IV «Про цінні папери та фондовий ринок», за змістом абзацу першого частини першої статті 6 якого акцією є іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.

23. До особи, яка набула право на цінний папір, одночасно переходять у сукупності всі права, які ним посвідчуються (права за цінним папером), крім випадків, установлених законом або правочином (абзац перший частини першої статті 4 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок»).

24. Крім того, порядок створення, діяльності, припинення, виділу акціонерних товариств, їх правовий статус, права та обов'язки акціонерів визначено Законом України від 17 вересня 2008 року № 514-VI «Про акціонерні товариства».

25. За змістом частини першої статті 3 та частин першої, другої статті 20 указаного Закону акціонерним товариством є господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями. Акція товариства посвідчує корпоративні права акціонера щодо цього акціонерного товариства. Усі акції товариства є іменними. Акції товариств існують виключно в бездокументарній формі.

26. Отже, акцією є іменний цінний папір, який відноситься до пайових цінних паперів, документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує, зокрема, відповідне майнове право його власника (акціонера), яке стосується акціонерного товариства.

27. Ураховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що оскільки спір у цій справі стосується витребування ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 із чужого незаконного володіння простих іменних акцій, емітованих ПАТ «Феодосійська торгівельна база», тобто цінних паперів, які посвідчують майнові права позивачів щодо вказаного акціонерного товариства, то за своєю правовою природою цей спір є господарсько-правовим як такий, що пов'язаний з правами на цінні папери (акції) та правами, що виникають з них, у тому числі і з їх обліком, і підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, як це прямо передбачено пунктом 5 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України.

28. З огляду на зазначені обставини та зважаючи на характер правовідносин у цій справі ВеликаПалата Верховного Суду вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкових висновків про відсутність підстав для віднесення цієї справи до юрисдикції господарських судів та необхідність її розгляду в порядку цивільного судочинства.

29. Таким чином, перевіривши застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги ОСОБА_5 та ОСОБА_4, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для скасування рішень судів попередніх інстанцій і направлення цієї справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

30. За змістом пункту 2 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

31. Частиною шостою статті 310 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

32. Ураховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що касаційну скаргу ОСОБА_5 та ОСОБА_4 слід задовольнити, постанову Північного апеляційного господарського суду від 07 листопада 2018 року та ухвалу Господарського суду міста Києва від 19 червня 2018 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Щодо судових витрат

33. З огляду на висновок Великої Палати Верховного Суду про задоволення касаційної скарги та направлення справи для продовження розгляду, судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, підлягають розподілу за результатами розгляду спору.

Висновок щодо застосування норм права

34. За змістом положень статей 1, 2 та пункту 5 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України спір щодо витребування з чужого незаконного володіння простих іменних акцій, тобто цінних паперів, які посвідчують майнові права позивача щодо акціонерного товариства, за своєю правовою природою є господарсько-правовим як такий, що пов'язаний з правами на цінні папери (акції) та правами, що виникають з них, і підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Керуючись статтями 300-302, 308, 310, 314-317 Господарського процесуального кодексу України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_3 і ОСОБА_4 задовольнити.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 07 листопада 2018 року та ухвалу Господарського суду міста Києва від 19 червня 2018 року скасувати.

3. Справу № 910/7726/18 за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до ОСОБА_6 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Таврійські цінні папери» про витребування майна з чужого незаконного володіння та зобов'язання вчинити дії направити для продовження розгляду до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.Ю. УркевичСудді: Н.О. Антонюк Л.М. Лобойко С.В. Бакуліна Н.П. Лященко В.В. Британчук О.Б. Прокопенко Д.А. Гудима Л.І. Рогач В.І. Данішевська І.В. Саприкіна О.С.Золотніков О.М. Ситнік О.Р.Кібенко О.Г. Яновська В.С. Князєв