Справа № 127/23298/19
Провадження № 2/127/3247/19
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 грудня 2019 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Романюк Л.Ф.,
при секретарі Курутіній О.В.,
за участю позивачів: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,
представника відповідача: Обертюх Т.С.,
розглянув у підготовчому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ), ОСОБА_14 ( АДРЕСА_4 ), ОСОБА_4 в інтересах сина ОСОБА_15 ( АДРЕСА_5 ), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_6 ), ОСОБА_6 ( АДРЕСА_7 ), ОСОБА_7 ( АДРЕСА_3 ), ОСОБА_8 ( АДРЕСА_8 ), ОСОБА_9 ( АДРЕСА_9 ), ОСОБА_10 ( АДРЕСА_10 ), ОСОБА_11 ( АДРЕСА_11 ), ОСОБА_12 ( АДРЕСА_12 ), ОСОБА_13 ( АДРЕСА_13 ) до ТОВ «Енера Вінниця(2137 м. Вінниця, вул. Пирогова, 131), АТ «Вінницяобленерго» (21050 м. Вінниця, вул. Магістратська, буд. 2 ), про скасування присвоєних кодів, зобов`язання вчинити дії,-
ВСТАНОВИВ :
В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває вище вказана цивільна справа.
Суддею Романюк Л.Ф. заявлено самовідвід відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, в зв`язку з неповагою та повною недовірою позивачів до головуючої по справі.
Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи приходжу до висновку про наявність підстав для задоволення самовідводу, з наступних підстав.
02.11.2019 року на адресу Вінницького міського суду Вінницької області надійшов запит про надання публічної інформації за ЗУ «Про доступ до публічної інформації» від ОСОБА_3 та ОСОБА_7 відносно судді Вінницького міського суду Вінницької області Романюк Л.Ф.
Вище вказаний запит містить 19 пунктів, а саме вимог про надання загальновідомої та конфіденційної інформації відносно судді Романюк Л.Ф.
Пунктом 5 частини 1 статті 36 ЦПК України передбачено, що, суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу) якщо є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.
Статтею 2 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» визначаються завдання суду. Зокрема, вказаною статтею передбачено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд створює такі умови, за яких кожному учаснику судового процесу гарантується рівність у реалізації наданих процесуальних прав та у виконанні процесуальних обов`язків, визначених процесуальним законом.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої законом від 17.07.1997 №475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до ст. 15 Кодексу суддівської етики, неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи.
Важливу роль у розробці критеріїв неупередженості (тобто безсторонності), як складової права на справедливий судовий розгляд відіграє практика Європейського суду з прав людини.
Так, у справі "П`єрсак проти Бельгії" ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено. У даному контексті, на думку ЄСПЛ, можна провести розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу.
Жодний факт, яким створюється навіть підозра у втручанні у процес правосуддя, не повинен мати місця.
Сам факт недовіри особи може створити враження необ`єктивності та упередженості суддів у розгляді даної справи, а відтак в майбутньому стане причиною недовіри до об`єктивності, справедливості, неупередженості та законності судового рішення у цій справі і сумніву щодо реалізації права на справедливий судовий розгляд.
Таким чином, на основі зазначеного вище можна зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспекти.
Щодо суб`єктивної складової цього поняття, то у справі «Хаушильд проти Данії» зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного.
Отже, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу під час об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об`єктивної перевірки.
Суб`єктивними обставинами, за наявності яких можна зробити висновок про невідповідність суду вимогам неупередженості, є, наприклад, висловлювання голови суду по суті правової проблеми у засобах масової інформації до свого головування у судовому органі, покликаному вирішити справу («Сандер проти Сполученого Королівства»); не реагування судді на расистські висловлювання присяжних («Ремлі проти Франції») тощо. Так, у рішенні у справі «Бушемі проти Італії» було визнано порушення суб`єктивного критерію неупередженості суддів, адже голова суду, в якому мала розглядатися справа, у пресі вжив висловлювання, які натякали на негативну оцінку заявника, ще до того, як суд під його головуванням повинен був винести рішення у справі. З огляду на це ЄСПЛ наголосив, що судді при виконанні ними службових обов`язків мають бути стриманими, щоб гарантувати репутацію безстороннього судочинства.
Стосовно об`єктивної неупередженості у справі "Фей проти Австрії" ЄСПЛ вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди у демократичному суспільстві повинні апріорно викликати в учасників цивільного та кримінального процесу.
При вирішенні, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» та рішення у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії»).
Так, статтею 15 Кодексу суддівської етики визначено, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Вказане випливає з принципу об`єктивності, визначеному у Бангалорських принципах поведінки суддів, відповідно до якого об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
З огляду на вищезазначені обставини, вважаю, що наразі при оцінці безсторонності судді по розгляду даної цивільної справи постав об`єктивний аспект.
Тому, з метою виключення будь-яких сумнівів в учасників даної цивільної справи, щодо об`єктивного її розгляду суддею Романюк Л.Ф. та об`єктивності майбутніх процесуальних рішень у даній справі, а також для забезпечення умов, за яких у будь-кого стороннього спостерігача не виникало б сумнівів щодо розгляду справи безстороннім та неупередженим судом, приходжу до висновку про необхідність заявити самовідвід від участі в розгляді даної цивільної справи.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 36, 37, 40, 252 ЦПК України,-
УХВАЛИВ :
Задовольнити заяву про самовідвід у справі за №127/23298/19 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ), ОСОБА_14 ( АДРЕСА_4 ), ОСОБА_4 в інтересах сина ОСОБА_15 ( АДРЕСА_5 ), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_6 ), ОСОБА_6 ( АДРЕСА_7 ), ОСОБА_7 ( АДРЕСА_3 ), ОСОБА_8 ( АДРЕСА_8 ), ОСОБА_9 ( АДРЕСА_9 ), ОСОБА_10 ( АДРЕСА_10 ), ОСОБА_11 ( АДРЕСА_11 ), ОСОБА_12 ( АДРЕСА_12 ), ОСОБА_13 ( АДРЕСА_13 ) до ТОВ «Енера Вінниця(2137 м. Вінниця, вул. Пирогова, 131), АТ «Вінницяобленерго» (21050 м. Вінниця, вул. Магістратська, буд. 2 ), про скасування присвоєних кодів, зобов`язання вчинити дії, передавши дану справу до відділу прийому суду для повторного автоматизованого розподілу справи між суддями відповідно до вимог статті 33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя :
