ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"10" грудня 2019 р. Справа№ 927/565/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Дідиченко М.А.
суддів: Руденко М.А.
Пономаренка Є.Ю.
при секретарі: Верьовкін С.С.
за участю представників сторін:
від позивача: Бєлкін Л.М.;
від відповідача: Пригара А.В.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 05.09.2019 року
про призначення експертизи та зупинення провадження
у справі №927/565/19 (суддя Фесюра М.В.)
за позовом ОСОБА_1
до Акціонерного товариства "Чернігівобленерго"
про визнання недійсним рішення Наглядової ради від 15.04.2019 та визнання укладеним Договору про обов`язковий викуп належних акціонеру простих іменних акцій
В С Т А Н О В И В:
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА _1 звернувся з позовною заявою до Акціонерного товариства "Чернігівобленерго" про визнання недійсним рішення засідання Наглядової ради Акціонерного товариства "Чернігівобленерго", оформленого протоколом від 15.04.2019 та визнання укладеним Договору про обов`язковий викуп належних акціонеру простих іменних акцій Акціонерного товариства "Чернігівобленерго" в редакції, запропонованій позивачем.
Позовні вимоги обґрунтовані прийняттям спірного рішення неправомочним складом наглядової ради, неправильним визначенням ринкової вартості простої іменної акції, порушенням права акціонера на ознайомлення з матеріалами щодо порядку денного загальних зборів АТ "Чернігівобленерго". Позивач вважає, що примусовий викуп відповідачем всіх акцій є рівноцінним виходу акціонера із товариства, тому, ціна акцій має визначатись з урахуванням вартості власного капіталу. Крім того, позивач вважає за необхідне встановити дату договору про обов`язковий викуп належних акціонеру простих іменних акцій Акціонерного товариства "Чернігівобленерго" в судовому рішенні.
Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 05.09.2019 року призначено повторну економічну експертизу, провадження у справі на час проведення експертизи зупинено.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції дійшов до висновку про відмову у задоволенні клопотання позивача про призначення оціночно-будівельної, оціночно-земельної та економічної експертиз, оскільки відповідей на ті питання, які повинні бути надані експертами у наданих позивачем висновках №10441/30001 від 12.07.2019 за результатами судово-економічної експертизи від 12.07.2019 та додаткової економічної експертизи №1041/33601 від 05.08.2019 з приводу ринкової вартості простої іменної акції, відповідності звіту оцінювача Національним стандартам, достовірності такого звіту, достатньо для з`ясування обставин справи, проте у суду виникли сумніви у правильності висновків експертів, зокрема, через невідповідність висновку по шостому питанню дослідницькій частині додаткової економічної експертизи №1041/33601 від 05.08.2019.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись з ухвалою суду, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 05.09.2019 року у справі № 927/565/19 та передати справу для продовження розгляду до Господарського суду Чернігівської області.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що висновки суду першої інстанції щодо невідповідності відповіді на шосте питання додаткової економічної експертизи є надуманими, оскільки дійсно перед словом «обґрунтованою» пропущена частка «не», однак це технічна помилка, оскільки далі написані слова «так як наслідок недостовірною», тобто висновок по суті є негативним. Апелянт зазначив, що на даний момент експертом було надано уточнений висновок, що виключає проведення повторної експертизи. Зазначена судом першої інстанції невідповідність у висновку експерта стосується лише додаткової економічної експертизи, а не первісної економічної експертизи. А тому, повторна експертиза повинна була б бути призначена виключно додаткової економічної експертизи, в той час як суд першої інстанції призначив повторну експертизу щодо всіх питань, які були зазначені як в первісній, так і в додатковій експертизі.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно витягу з протоколу передачі судової справи між суддями від 10.10.2019 року, справу № 927/565/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: Дідиченко М.А. - головуюча суддя; судді - Пономаренко Є.Ю., Дикунська С.Я.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2019 відкрито апеляційне провадження у справі № 927/565/19 та призначено до розгляду на 14.11.2019.
Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2019 року призначено повторний автоматизований розподіл судової справи, у зв`язку з перебуванням судді Дикунської С.Я. у відпустці.
Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.11.2019 року для розгляду справи № 927/565/19 сформовано колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Дідиченко М.А., судді Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2019 прийнято до свого провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 05.09.2019 року у справі №927/565/19 у визначеному складі суду.
У судових засіданнях 14.11.2019 та 04.12.2019 були оголошені перерви до 04.12.2019 та 10.12.2019 відповідно.
Позиції представників сторін
Через відділ документального забезпечення суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечує проти доводів та вимог апеляційної скарги, та вказує, що під час розгляду справи № 927/565/19 відповідачем до суду першої інстанції було надано належні та допустимі докази, які у повному обсязі спростовують позовні вимоги позивача.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
ОСОБА _1 звернувся з позовною заявою до Акціонерного товариства "Чернігівобленерго" про визнання недійсним рішення засідання Наглядової ради Акціонерного товариства "Чернігівобленерго", оформленого протоколом від 15.04.2019 та визнання укладеним Договору про обов`язковий викуп належних акціонеру простих іменних акцій Акціонерного товариства "Чернігівобленерго" в редакції, запропонованій позивачем.
Позовні вимоги обґрунтовані прийняттям спірного рішення неправомочним складом наглядової ради, неправильним визначенням ринкової вартості простої іменної акції, порушенням права акціонера на ознайомлення з матеріалами щодо порядку денного загальних зборів АТ "Чернігівобленерго". Позивач вважає, що примусовий викуп відповідачем всіх акцій є рівноцінним виходу акціонера із товариства, тому, ціна акцій має визначатись з урахуванням вартості власного капіталу. Крім того, позивач вважає за необхідне встановити дату договору про обов`язковий викуп належних акціонеру простих іменних акцій Акціонерного товариства "Чернігівобленерго" в судовому рішенні.
Крім того, разом з позовною заявою позивачем були заявлені наступні клопотання: про встановлення додаткового строку для подання доказу, відповідно до змісту якого, позивач повідомив про звернення до Товариства з обмеженою відповідальністю "Експертна група "ЕС енд ДІ", якому оплатив та замовив проведення судово-економічної експертизи, яка буде проведена до 15.07.2019 і яку позивач вважає за необхідне долучити до матеріалів справи та клопотання про призначення комплексної оціночно-будівельної, оціночно-земельної та економічної експертизи.
Клопотання про призначення комплексної оціночно-будівельної, оціночно-земельної та економічної експертизи обґрунтоване тим, що АТ «Чернігівобленерго» багато років не робило переоцінку своїх активів, а тому дані, зазначені в балансі відповідача станом на 31.12.2018, не відповідають дійсності.
В подальшому, 16.07.2019 позивачем було долучено до матеріалів справи копію висновку експертів № 1041/30001 від 12.07.2019 за результатами судово-економічної експертизи, та 06.08.2019 копію висновку експертів № 1041/33601 від 05.08.2019 за результатами додаткової судово-економічної експертизи.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 05.09.2019 року було відхилено клопотання позивача про призначення комплексної оціночно-будівельної, оціночно-земельної та економічної експертизи та призначено повторну економічну експертизу, провадження у справі на час проведення експертизи зупинено.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції дійшов до висновку про відмову у задоволенні клопотання позивача про призначення оціночно-будівельної, оціночно-земельної та економічної експертиз, оскільки відповідей на ті питання, які повинні бути надані експертами у наданих позивачем висновках №10441/30001 від 12.07.2019 за результатами судово-економічної експертизи від 12.07.2019 та додаткової економічної експертизи №1041/33601 від 05.08.2019 з приводу ринкової вартості простої іменної акції, відповідності звіту оцінювача Національним стандартам, достовірності такого звіту, достатньо для з`ясування обставин справи, проте у суду виникли сумніви у правильності висновків експертів, зокрема, через невідповідність висновку по шостому питанню дослідницькій частині додаткової економічної експертизи №1041/33601 від 05.08.2019.
Зокрема, суд першої інстанції вказав, що у дослідницькій частині додаткової експертизи експерт вважає звіт про незалежну оцінку майна однієї простої іменної акції ПАТ "Чернігівобленерго" економічно та нормативно не обґрунтованим, проте висновок виносить протилежний.
Крім того, у матеріалах справи міститься рецензія на звіт оцінювача, яка виконана на замовлення відповідача, та згідно якої ринкова вартість об`єкту оцінки визначена з точки зору методології вірно, звіт відповідає вимогам нормативних актів з оцінювання але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки.
Однак, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно до чинного законодавства України суд вирішує спір та встановлює істину на основі всебічного з`ясування всіх суттєвих моментів спірних правовідносин та об`єктивного дослідження фактичних даних, що визначають наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін.
Відповідно до ч. 1 - 3 ст. 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.
Згідно зі ст. 100 Господарського процесуального кодексу України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінка в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.
Так, підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що стверджують позов, зокрема факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення.
Доказами в господарському судочинстві є будь-які відомості, отримані у визначеному законом порядку, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, на яких обґрунтовуються вимоги і заперечення осіб, що беруть участь у справі, та інші обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.
Положеннями ст. 101 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз.
Як вже було встановлено вище, позивачем було долучено до матеріалів висновок експертів № 1041/30001 за результатами судово-економічної експертизи, та 06.08.2019 та висновок експертів № 1041/33601 за результатами додаткової судово-економічної експертизи, які були проведені за замовленням позивача.
Суд першої інстанції прийняв подані позивачем висновки, однак зазначив, що у суду виникли сумніви у правильності висновків експертів, зокрема, через невідповідність висновку по шостому питанню дослідницькій частині додаткової економічної експертизи №1041/33601 від 05.08.2019.
Так, висновок по шостому питанню додаткової економічної експертизи №1041/33601 від 05.08.2019 звучить наступним чином: визначена у звіті про незалежну оцінку майна однієї простої іменної акції (код ISIN UA4000143473) ПАТ «Чернігівобленерго» (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 22815333), складеному 14.03.2019 ТОВ «Юкрейніал Апрейзел», ринкова вартість простої іменної акції ПАТ «Чернігівобленерго» у розмірі 1 грн. 53 коп. є економічно та нормативно обґрунтованою, та як наслідок недостовірною з підстав, викладених у дослідницькій частині висновку.
У дослідницькій частині додаткової експертизи зазначено, що визначена у Звіті про оцінку вартість у розмірі 1 грн. 53 коп., що за висновком оцінювача є ринковою вартістю однієї простої іменної акції ПАТ «Чернігівобленерго», за економічним змістом є лише інформацією про волевиявлення сторін відповідної угоди, і будь-які економічні та/або нормативні підстави для визначення її ринковою вартістю однієї простої іменної акції ПАТ «Чернігівобленерго» станом на 14.03.2019 відсутні.
Тобто, у даному випадку вбачається, що у питанні шостому додаткової економічної експертизи №1041/33601 від 05.08.2019 наявна технічна помилка (описка), оскільки, хоча експертом і зазначено, що визначена у звіті про незалежну оцінку майна однієї простої іменної акції у розмірі 1 грн. 53 коп. є економічно та нормативно обґрунтованою, однак в подальшому експерт робить висновок, що вона є недостовірною. Підстави недостовірності визначення такої ціни 1 акції експерт навів у дослідницькій частині висновку.
Відповідно до п. 4.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року N 53/5 (далі - Інструкція) у разі виявлення у висновку експерта технічних помилок та/або недоліків за рішенням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), або керівника установи висновок повертається експерту для доопрацювання.
Тобто, у даному випадку суд першої інстанції не був позбавлений права за власної ініціативи або за клопотанням позивача, повернути такий висновок експерту на доопрацювання.
В той же час, судом першої інстанції вказаних дій здійснено не було, однак було призначено повторну економічну експертизу.
Відповідно до частини 2 статті 107 Господарського процесуального кодексу України за наявності сумнівів у правильності висновку експерта (необґрунтованість, суперечність з іншими матеріалами справи тощо) за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи суд може призначити повторну експертизу, доручивши її проведення іншим експертам.
Відповідно до пункту 1.2.13 зазначеної Інструкції, повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об`єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз).
Так, повторною визнається судова експертиза, у проведенні якої експерт досліджує ті ж самі об`єкти і вирішує ті ж самі питання, які досліджувалися і вирішувалися у первинній судові експертизі. Нові об`єкти на дослідження повторної судової експертизи подаватися не можуть, так само як не можуть ставитися на її вирішення питання, які не розглядалися попередньою експертизою.
Повторна судова експертиза призначається з ініціативи суду або за клопотанням учасників процесу, якщо висновок експерта визнано необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи, або коли він викликає сумнів у його правильності, або за наявності істотного порушення норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Повторну судову експертизу може бути призначено також, якщо є розходження у висновках кількох експертів і їх неможливо усунути шляхом одержання додаткових пояснень експертів у судовому засіданні. Повторну судову експертизу слід доручати іншому експерту (експертам).
В той же час, судом першої інстанції не обґрунтовано, в чому саме висновки судово-економічної експертизи (висновок №10441/30001 від 12.07.2019) та додаткової економічної експертизи (№1041/33601 від 05.08.2019), надані позивачем, є необґрунтованими (окрім технічної описки, про яку було зазначено вище), в чому саме полягає сумнів у суду щодо їх достовірності та правильності, які норми, що регламентують порядок призначення і проведення експертизи, були порушені експертами під час проведення даних експертиз.
Крім того, колегією суддів враховано що питання, які були визначені судом в оскаржуваній ухвалі, відрізняються від кількості та змісту питань, які були досліджені у висновках судово-економічної експертизи (висновок№10441/30001 від 12.07.2019) та додаткової економічної експертизи (№1041/33601 від 05.08.2019), що є неприпустимим під час призначення повторної судової експертизи.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла до висновку, що судом першої інстанції було необґрунтовано призначено повторну економічну експертизу.
В той же час, як було зазначено вище, позивач подавав до суду клопотання про призначення комплексної оціночно-будівельної, оціночно-земельної та економічної експертизи.
Суд першої інстанції відмовив у задоволенні подано клопотання, оскільки, на його думку, відповідей на ті питання, які повинні бути надані експертами у наданих позивачем висновках №10441/30001 від 12.07.2019 за результатами судово-економічної експертизи від 12.07.2019 та додаткової економічної експертизи №1041/33601 від 05.08.2019 з приводу ринкової вартості простої іменної акції, відповідності звіту оцінювача Національним стандартам, достовірності такого звіту, достатньо для з`ясування обставин справи.
В той же час, колегія суддів вважає таке відхилення судом першої інстанції клопотання про призначення комплексної експертизи необгрунтованим з огляду на наступне.
Відповідно до п. 1.2.13 Інструкції комплексною є експертиза, що проводиться із застосуванням спеціальних знань різних галузей науки, техніки або інших спеціальних знань (різних напрямів у межах однієї галузі знань) для вирішення одного спільного (інтеграційного) завдання (питання). До проведення таких експертиз у разі потреби залучаються як експерти експертних установ, так і фахівці установ та служб (підрозділів) інших центральних органів виконавчої влади або інші фахівці, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах.
Відповідно до п. 5.2 Інструкції основними завданнями оціночно-будівельної експертизи є:
визначення різних видів вартості поліпшень земельних ділянок (будівель та їх частин, споруд, передавальних пристроїв тощо);
визначення відповідності виконаної оцінки нерухомого майна (поліпшень земельної ділянки) вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, методології, методам, оціночним процедурам.
Згідно з п. 6.2. Інструкції основними завданнями оціночно-земельної експертизи є:
експертна грошова оцінка земельних ділянок;
експертна грошова оцінка прав на земельні ділянки;
визначення відповідності виконаної оцінки земельної ділянки або прав на неї вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, методології, методам, оціночним процедурам.
Постановою Кабінету Міністрів України постановою від 10.09.2003 за № 1440 було затверджено Національний стандарт № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" (далі - Національний стандарт № 1), який є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав (далі - майно) суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна.
Відповідно до п. 3 Національного стандарту № 1 части (паї, акції) належать до фінансових інтересів.
Відповідно до п. 38 Національного стандарту № 1 для проведення оцінки майна застосовуються такі основні методичні підходи:
витратний (майновий - для оцінки об`єктів у формі цілісного майнового комплексу та у формі фінансових інтересів);
дохідний;
порівняльний.
Згідно з п. 8 Національного стандарту № 3, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2006 № 1655, майновий підхід застосовується для визначення ринкової вартості цілісного майнового комплексу у разі, коли саме зазначений підхід відбиває типову логіку потенційних покупців, яка ґрунтується на усталеній практиці, зокрема під час оцінки цілісного майнового комплексу, ринкова вартість якого визначається поточною вартістю ймовірного результату ліквідації зазначеного майнового комплексу.
Відповідно до п.п. 9, 10 Національного стандарту № 3 основним методом майнового підходу до оцінки цілісного майнового комплексу є метод накопичення активів. Оцінювачами може застосовуватися метод поточної вартості ймовірного результату ліквідації цілісного майнового комплексу, а також інші методи майнового підходу, доцільність застосування яких у конкретній ситуації необхідно обґрунтувати.
Метод накопичення активів полягає у визначенні чистої вартості активів цілісного майнового комплексу.
Чиста вартість активів цілісного майнового комплексу визначається як різниця між вартістю активів та вартістю його зобов`язань, визначених на дату оцінки відповідно до вимог пункту 11 цього Стандарту.
Пунктом 11 Національного стандарту № 3 передбачено, що оцінка активів та зобов`язань на дату оцінки проводиться з урахуванням таких особливостей:
необоротні активи в частині основних засобів, нематеріальних активів, незавершеного будівництва, довгострокових фінансових вкладень оцінюються з використанням бази оцінки, що відповідає ринковій вартості або неринковим видам вартості, вибір та визначення яких здійснюються відповідно до вимог національних стандартів;
необоротні активи в частині довгострокової дебіторської заборгованості та відстрочених податкових активів оцінюються з урахуванням строку їх повернення (погашення, відшкодування) та ймовірності такого повернення (погашення, відшкодування);
поточна дебіторська заборгованість оцінюється з урахуванням строку її повернення (погашення, відшкодування) та ймовірності такого повернення (погашення, відшкодування);
матеріальні оборотні активи (запаси, товари) у разі, коли їх поточна вартість еквівалентна вартості, що відображена у бухгалтерському обліку, оцінюються виходячи з вартості таких активів, що відображена в бухгалтерському обліку, в інших випадках - виходячи з їх ринкової вартості або вартості ліквідації, якщо ринкова вартість не перевищує вартість ліквідації;
довгострокові та поточні фінансові інвестиції оцінюються виходячи з їх ринкової вартості;
векселі одержані оцінюються виходячи з їх ринкової вартості з урахуванням строку та ймовірності їх погашення;
поточна вартість довгострокових та поточних зобов`язань залежно від їх виду визнається такою, що дорівнює вартості, відображеній у бухгалтерському обліку, або розраховується шляхом дисконтування сум (основний борг, відсотки), що підлягають погашенню у відповідних періодах, за обґрунтованою для кожного із зобов`язань ставкою дисконту.
Пунктом 4 Національного стандарту № 1 передбачено, що оцінка майна проводитися з дотриманням принципів корисності, попиту і пропонування, заміщення, очікування, граничної продуктивності внеску, найбільш ефективного використання.
Відповідно до п. 10 Національного стандарту № 1 принцип найбільш ефективного використання полягає в урахуванні залежності ринкової вартості об`єкта оцінки від його найбільш ефективного використання. Під найбільш ефективним використанням розуміється використання майна, в результаті якого вартість об`єкта оцінки є максимальною. При цьому розглядаються тільки ті варіанти використання майна, які є технічно можливими, дозволеними та економічно доцільними.
Пунктом 13 Національного стандарту № 1 передбачено, що для визначення ринкової вартості враховується найбільш ефективне використання об`єкта оцінки.
Відтак, для оцінки ринкової вартості акцій як фінансових інтересів майновий підхід є пріоритетним, оскільки він відповідає принципу найбільш ефективного використання майна, в результаті якого вартість об`єкта оцінки є максимальною.
Враховуючи вищевикладені приписи Національних стандартів, колегія суддів зазначає, що під час проведення комплексної оціночно-будівельної, оціночно-земельної та економічної експертизи експерт зможе визначити справедливу ринкову вартість акцій товариства, враховуючи найбільш ефективне використання об`єкта оцінки.
В той же час, суд першої інстанції, відхиляючи подане клопотання про призначення комплексної експертизи, не враховував вказаних вимог Національних стандартів, не дослідив доводи позивача в цій частині, а лише обмежився констатацією факту наявності в матеріалах справи та наданих позивачем висновків №10441/30001 від 12.07.2019 за результатами судово-економічної експертизи від 12.07.2019 та додаткової економічної експертизи №1041/33601 від 05.08.2019.
В той же час, враховуючи повноваження, встановлені розділом IV, главою 1 ГПК України, суд апеляційної інстанції не наділений повноваженнями суду першої інстанції щодо збирання доказів на даній стадії розгляду справи, зокрема, щодо розгляду клопотання про призначення комплексної експертизи.
Аналіз положень ст. 228 ГПК України дає можливість дійти до висновку, що правомірність зупинення провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст. 228 ГПК України залежить від призначення судом судової експертизи за наявності дійсної необхідності в її призначенні.
Однак за результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про необґрунтоване призначення у справі № 927/565/19 повторної судової експертизи, а тому підстав для зупинення провадження у справі п.2 ч.1 ст. 228 ГПК України у даному випадку відсутні.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Частиною 3 ст. 271 ГПК України встановлено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
З огляду на вищевикладені обставини колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали було порушено норми процесуального права, у зв`язку з чим вона підлягає скасуванню, а справа підлягає передачі на розгляд Господарського суду Чернігівської області для розгляду поданого позивачем клопотання про призначення комплексної оціночно-будівельної, оціночно-земельної та економічної експертизи.
У зв`язку зі скасуванням ухвали місцевого господарського суду з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, розподіл сум судового збору повинен бути здійснений судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 280, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В :
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 05.09.2019 року у справі № 927/565/19 задовольнити частково.
2. Ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 05.09.2019 року у справі № 927/565/19 скасувати.
3. Справу № 927/565/19 передати до Господарського суду Чернігівської області для розгляду поданого позивачем клопотання про призначення комплексної оціночно-будівельної, оціночно-земельної та економічної експертизи.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Повний текст постанови складено 17.12.2019 р.
Головуючий суддя М.А. Дідиченко
Судді М.А. Руденко
Є.Ю. Пономаренко
