ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 грудня 2019 року
м. Київ
Справа № 917/1369/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Васьковського О.В. - головуючого, Білоуса В.В., Огородніка К.М.
за участю секретаря судового засідання Озерчук М.М.
розглянувши касаційну скаргу Національного банку України
на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 18.09.2019
у справі № 917/1369/17
за позовом Національного банку України
до Публічного акціонерного товариства "Пирятинський м`ясокомбінат"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Фінансова ініціатива"
про звернення стягнення на предмет іпотеки
Учасники справи:
представник позивача - Пелепецький В.Д.;
представник відповідача - Кобільник Р.І.;
представник третьої особи - не з`явився;
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. 16.08.2017 Національний банк України (далі - позивач, НБУ) звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Пирятинський м`ясокомбінат" (далі - ПАТ "Пирятинський м`ясокомбінат", відповідач) про:
- звернення стягнення на предмет іпотеки - нерухоме майно (комплекс, будівлі та споруди: Літера "А-1", "А-2" - головний корпус загальною площею 3 334,0 кв.м.; літера "А-2" - камера охолодження м`яса; літера "А-2" - відділення убойного цеху; літера "А-2" - утильний цех; літера "А-2" - душеві, сушилка; літера "А-2" - адмінбудинок; літера "А-1" - ковбасний цех з ваговою; літера "А-2" - м`ясожировий цех; літ. "А-1" - кишковий цех; "А-1" - жирове відділення; літ. "А-1" - відділення охолодження жиру; літ. "А-1" охолоджувальна камера експедиції; літ. "Б-2" - їдальня з магазином (овочесховище для їдальні) загальною площею 483,7 кв. м.; літ. "В-2" - КПП загальною площею 134,4 кв. м.; літ. "Г-2" - компресорна загальною площею 543,5 кв. м.; літ. "Е-3" - котельня загальною площею 943,3 кв. м.; літ. "Ж" - вагова 12,8 кв. м.; літ. "С" - матеріальний склад загальною площею 104,5 кв. м.; літ. "П" - гараж для автомашин загальною площею 588,3 кв. м.; літ. "X" - прибудова для скважин; літ. "Н" - база приймання худоби загальною площею 94,2 кв. м.; літ. "О" - базки для худоби загальною площею 670,2 кв. м.; літ. "№ 4" - башта водонапірна; літ. "І" - асфальтове покриття; літ. "Я" - електропідстанція загальною площею 16,9 кв. м.; літ. "К" - мехмайстерні загальною площею 440,6 кв. м.; літ. "Р" - навіс передзабійного утримання загальною площею 35,4 кв. м.; літ "№ 1" - огорожа), розташоване за адресою: Полтавська область, місто Пирятин, вул. Піонерська, будинок 64, яке належить іпотекодавцю на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Виконкомом Пирятинської міської ради від 03.06.2010 та зареєстрованого КП Лубенське міжрайонне бюро технічної інвентаризації 03.06.2010 номер запису 1447 в книзі 5, реєстраційний номер 12156657 в рахунок погашення заборгованості в сумі 2.140.808.990,35 грн., за кредитними договорами від 14.08.2008 року №38/08-08/СТ та від 13.05.2014 року №12/09/5 з яких: за кредитним договором від 14.08.2008 року - 4915976,65 грн., з них: 4453666,00 грн. - заборгованість за кредитом, 432310,65 грн. - заборгованість за процентами, - 30000,00 грн. штрафу; за кредитним договором від 13.05.2014 року - 2135893013,70 грн., з них 2000000000,00 грн. заборгованість за кредитом, 135863013,70 грн. заборгованість за процентами, 30000,00 грн. - штрафу;
- встановлення способу реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", за початковою ціною 8813700,00 грн.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням зобов`язань за кредитними договорами.
2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду Полтавської області від 27.10.2017 позов задоволено повністю. В рахунок погашення заборгованості Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Фінансова ініціатива" за кредитними договорами №38/08-08/СТ від 14.08.2008 та №12/09/5 від 13.05.2014 перед Національним банком України в загальній сумі заборгованості 2140808990,35 грн звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 21.07.2010 року укладеним між НБУ та ПАТ "Пирятинський м`ясокомбінат", посвідчений приватним нотаріусом КМНО Мойсеєнко Т.О. та зареєстрований в реєстрі за №1926 (із змінами та доповненнями) на нерухоме майно згідно переліку, наведеного у рішенні суду. Встановлено спосіб реалізації предмета іпотеки: шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", за початковою ціною 8.813.700,00 грн. Стягнуто з ПАТ "Пирятинський м`ясокомбінат" на користь Національного банку України 132205,50 грн відшкодування витрат на сплату судового збору.
Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими, документально підтвердженими та не спростованими відповідачем.
2.2. ПАТ "Пирятинський м`ясокомбінат" звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 27.10.2017 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.09.2019 апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ "Пирятинський м`ясокомбінат" на рішення Господарського суду Полтавської області від 27.10.2017 закрито з підстав, передбачених п.3 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, оскільки Національний банк України звернувся із заявою про визнання його грошових вимог до ПАТ "Пирятинський м`ясокомбінат" у справі про банкрутство останнього і ухвалою Господарського суду Полтавської області від 11.03.2019 у справі про банкрутство №917/150/18 визнано грошові вимоги Національного банку України у розмірі 2140748990,35 грн з їх включенням до реєстру вимог кредиторів окремо як таких, що забезпечені заставою майна боржника, а витрати по судовому збору, сплаченому при зверненні із заявою про грошові вимоги до боржника у сумі 3524,00 грн включено до першої черги задоволення кредиторських вимог.
3. Встановлені судом апеляційної інстанції обставини
3.1. 28.03.2018 здійснено офіційне оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство ПАТ "Пирятинський м`ясокомбінат" на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.07.2018, з посиланням на статтю 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), за клопотанням позивача зупинено провадження у справі №917/1369/17 та роз`яснено позивачу приписи статті 23 вищезгаданого Закону.
3.2. В межах тридцятиденного строку, визначеного ст. 23 Закону про банкрутство, до Господарського суду Полтавської області в межах справи №917/150/15 про банкрутство ПАТ "Пирятинський м`ясокомбінат" звернувся Національний банк України із заявою з грошовими вимогами до боржника.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 11.03.2019 серед іншого визнано грошові вимоги Національного банку України в наступному розмірі: заявлені вимоги - 2140748990,35 грн, які підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів окремо, як такі, що забезпечені заставою майна боржника; витрати по сплаті судового збору, сплаченого заявником при зверненні із заявою про грошові вимоги до боржника - 3524,00 грн (перша черга задоволення кредиторських вимог). Затверджено реєстр вимог кредиторів ПАТ "Пирятинський м`ясокомбінат", до якого включено Національний банк України.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.08.2019 ухвалу Господарського суду Полтавської області від 11.03.2019 у справі №917/150/18 в частині визнання грошових вимог Національного Банку України залишено без змін.
3.3. Згідно зі статтею 17 Закону про банкрутство у разі, якщо до боржника, щодо якого порушена справа про банкрутство, пред`явлений позов, який ґрунтується на грошових зобов`язаннях боржника, що виникли до відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство, суди мають у встановленому процесуальним законом порядку приймати такі позовні заяви і вирішувати спір за цією вимогою по суті за правилами позовного провадження до офіційного оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство.
Про офіційне оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство розпорядник майна повідомляє суд, який розглядає позовні вимоги конкурсних кредиторів до боржника. Цей суд (суди) після офіційного оприлюднення відповідного оголошення має зупинити позовне провадження та роз`яснити позивачу зміст частини четвертої статті 23 цього Закону, зазначивши про це в ухвалі або в протоколі судового засідання.
3.4. Якщо позивач не звернувся у тридцятиденний строк з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство із заявою про визнання його грошових вимог до боржника у справі про банкрутство, суд, який розглядає позовну заяву, після закінчення тридцятиденного строку з моменту офіційного оприлюднення поновлює позовне провадження та відмовляє у задоволенні позову.
У разі звернення позивача із заявою про визнання його грошових вимог до боржника у справі про банкрутство після винесення ухвали господарського суду за результатами розгляду цих вимог позовне провадження підлягає припиненню на підставі пункту 2 частини першої статті 80 ГПК України.
3.5. В редакції ГПК України до 15.12.2017 пункт 2 частини першої статті 80 передбачав, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.
Зміст пункту 2 частини першої статті 80 ГПК України в редакції Закону до 15.12.2017 трансформовано у п.3 ч.1 ст. 231 ГПК України (у зв`язку з набранням законної сили рішенням суду у справі між тими самими сторонами, про той же предмет і з тих самих підстав).
З огляду на наявні між сторонами правовідносини, приписи ст. 17 Закону про банкрутство та чинного процесуального законодавства, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про доцільність закриття апеляційного провадження у даній справі.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги
4.1. 16.10.2019 Національний банк України подав касаційну скаргу, у якій просив скасувати ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 18.09.2019 та направити справу №917/1369/17 до суду апеляційної інстанції для розгляду по суті спору.
5. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
5.1. Підстави для закриття апеляційного провадження визначені статтею 264 ГПК України і цей перелік є вичерпним, але в оскаржуваній ухвалі суду апеляційної інстанції відсутні посилання на норми названої статті.
5.2. Встановлені апеляційним господарським судом обставини щодо визнання та включення до реєстру вимог кредиторів заявлених Нацбанком вимог до боржника не можуть слугувати підставою для закриття апеляційного провадження відповідно до вимог ГПК України, оскільки порушенні майнові права Нацбанку не відновлені.
5.3. Нацбанк визнано забезпеченим кредитором у справі про банкрутство №917/150/18, а тому застосовані апеляційним господарським судом норми статті 17 Закону про банкрутство, якими врегульовано порядок розгляду позовних вимог конкурсних кредиторів до боржника, не підлягають застосуванню і вони не мають для справи №917/1369/147 імперативних вимог щодо закриття провадження.
5.4. ПАТ "Пирятинський м`ясокомбінат" є майновим поручителем та відповідає перед Нацбанком в межах вартості предмету іпотеки згідно з іпотечним договором, яке може бути реалізоване на користь іпотекодержателя як у межах процедури банкрутства, так і виконавчого провадження.
5.6. Набрання законної сили рішенням у справі №917/1369/17 жодним чином не впливає на хід процедури банкрутства ПАТ "Пирятинський м`ясокомбінат" або права та обов`язки її учасників, оскільки задоволення вимог кредиторів та продаж майна відбувається у порядку, передбаченому Законом про банкрутство, а рішення про стягнення заборгованості свідчитиме лише про безспірність вимог Нацбанку та не може вважатися підставою для безумовного права на звернення стягнення на заставне майно, з огляду на те, що судове рішення може бути оскаржене до касаційної інстанції і процедура звернення стягнення відбувається відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" лише після пред`явлення наказу до виконання і відкриття виконавчого провадження.
5.7. За умови наявності підстав для закриття провадження у справі відповідно до статті 231 ГПК України, суд мав би вирішити питання про розподіл судових витрат.
6. Позиція інших учасників у справі щодо касаційної скарги
6.1. ПАТ "Пирятинський м`ясокомбінат" у відзиві заперечував проти доводів касаційної скарги, просив суд залишити оскаржувану ухвалу апеляційного господарського суду без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, оскільки при закритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції керувався не положеннями статті 264 ГПК України, а іншими спеціальними нормами, зміст яких наведено в оскаржуваній ухвалі суду. Зважаючи на те, що у справі про банкрутство №917/150/18 визнано всі вимоги Національного банку України як конкурсного та забезпеченого кредитора, за правилами частини 6 статті 64 Кодексу України з процедур банкрутства погашення таких вимог здійснюється позачергово, а відтак Національний банк України, як кредитор, має право на задоволення своїх вимог першочергово, але лише в межах провадження у справі про банкрутство №917/150/18.
7. Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права
7.1. Згідно з частиною 1 ст. 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
У даній справі переглядається ухвала суду апеляційної інстанції про закриття апеляційного провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 231 ГПК України з посиланням на визнання заявлених у цій справі вимог Національного банку України у справі №917/150/18 про банкрутство ПАТ "Пирятинський м`ясокомбінат".
7.2. Виходячи з вимог ч. 6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону про банкрутство (чинного на час постановлення оскаржуваної ухвали суду) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.
Статтею 9 вказаного Закону визначено, що справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Відповідно до положень ст. 1 Закону про банкрутство кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).
Згідно з ч. 15 ст. 16 Закону про банкрутство з моменту відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство пред`явлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення може відбуватися лише у порядку, передбаченому цим Законом, та в межах провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до статті 17 Закону про банкрутство, якою визначено розгляд позовних вимог конкурсних кредиторів до боржника, у разі якщо до боржника, щодо якого порушена справа про банкрутство, пред`явлений позов, який ґрунтується на грошових зобов`язаннях боржника, що виникли до відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство, суди мають у встановленому процесуальним законом порядку приймати такі позовні заяви і вирішувати спір за цією вимогою по суті за правилами позовного провадження до офіційного оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство. Про офіційне оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство розпорядник майна повідомляє суд, який розглядає позовні вимоги конкурсних кредиторів до боржника. Цей суд (суди) після офіційного оприлюднення відповідного оголошення має зупинити позовне провадження та роз`яснити позивачу зміст частини четвертої статті 23 цього Закону, зазначивши про це в ухвалі або в протоколі судового засідання. Якщо позивач не звернувся у тридцятиденний строк з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство із заявою про визнання його грошових вимог до боржника у справі про банкрутство, суд, який розглядає позовну заяву, після закінчення тридцятиденного строку з моменту офіційного оприлюднення поновлює позовне провадження та відмовляє у задоволенні позову. У разі звернення позивача із заявою про визнання його грошових вимог до боржника у справі про банкрутство після винесення ухвали господарського суду за результатами розгляду цих вимог позовне провадження підлягає закриттю на підставі пункту 2 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
7.3. Як вбачається з матеріалів справи, предметом розгляду у даній справі є позовні вимоги Національного банку України про звернення стягнення на предмет іпотеки (нерухоме майно, розташоване за адресою: Полтавська область , місто Пирятин, вул . Піонерська , будинок 64 , яке належить іпотекодавцю) в рахунок погашення заборгованості в сумі 2140808990,35 грн за кредитними договорами від 14.08.2008 №38/08-08/СТ та від 13.05.2014 №12/09/5, а також встановлення способу реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", за початковою ціною 8813700,00 грн.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 27.10.2017 у даній справі позов задоволено повністю.
Під час апеляційного перегляду названого судового рішення, апеляційним господарським судом було встановлено, що ухвалою Господарського суду Полтавської області від 11.03.2019 в межах справи №917/150/18 про визнання ПАТ "Пирятинський м`ясокомбінат" банкрутом, визнано наступні грошові вимоги Національного банку України: заявлені вимоги у розмірі 2140748990,35 грн з їх включенням до реєстру вимог кредиторів окремо як таких, що забезпечені заставою майна боржника; витрати по сплаті судового збору у сумі 3524,00 грн, сплаченого заявником при зверненні з заявою про грошові вимоги до боржника - віднесено до першої черги задоволення кредиторських вимог.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.08.2019 залишено без змін ухвалу Господарського суду Полтавської області від 11.03.2019 у справі №917/150/18 в частині визнання грошових вимог Національного Банку України.
З урахуванням наведеного та пославшись на норми статті 17 Закону про банкрутство, пункт 2 частини 1 статті 80 ГПК України в редакції до 15.12.2017, якій відповідає пункт 3 частини 1 статті 231 ГПК України у чинній редакції, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про доцільність закриття апеляційного провадження у справі №917/1369/17.
7.4 Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
Передусім, як вірно зазначено в касаційній скарзі, підстави для закриття апеляційного провадження наведені у статті 264 ГПК України, який є вичерпним. В названому переліку відсутня така підстава для закриття апеляційного провадження, як набрання законної сили рішенням суду у справі між тими самими сторонами, про той же предмет і з тих самих підстав. Натомість відповідна правова норма міститься у пункті 3 частини 1 статті 231 ГПК України, яка визначає підстави для закриття провадження у справі.
Про припинення (закриття) саме позовного, а не апеляційного чи касаційного провадження на підставі пункту 2 частини 1 статті 80 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017) йдеться і в статті 17 Закону про банкрутство, на яку послався у своїй ухвалі апеляційний господарський суд.
Тобто, в даному випадку апеляційний господарський суд у мотивувальній частині своєї ухвали послався на норми права, якими передбачено закриття (припинення) провадження у справі в цілому, але у резолютивній частині вказав про закриття лише апеляційного провадження, не застосувавши норми статті 264 ГПК України, якими врегульоване це процесуальне питання.
7.5 Окрім того, в статті 275 ГПК України визначено повноваження суду апеляційної інстанції, згідно з яким суд за результатами розгляду апеляційної скарги має право:
1) залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення;
2) скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення;
3) визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині;
4) скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково;
5) скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю;
6) скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції;
7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених у пунктах 1 - 6 частини першої цієї статті.
З урахуванням наведених у мотивувальній частині оскаржуваної ухвали правових норм щодо закриття позовного провадження у справі та повноважень суду, апеляційний господарський суд у межах своєї компетенції мав вирішити питання щодо здійснення перегляду оскаржуваного ПАТ "Пирятинський м`ясокомбінат" рішення Господарського суду Полтавської області від 27.10.2017 та визначитися з результатами цього перегляду відповідно до статті 275 ГПК України, чого у даному випадку зроблено не було.
При цьому, посилавшись на статтю 231 ГПК України, поза увагою суду апеляційної інстанції було залишено положення частини 4 цієї статті, яка передбачає вирішення питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету, яке судом взагалі не розглядалося і відповідні відомості відсутні у тексті оскаржуваної ухвали суду.
Наведене у сукупності свідчить про те, що нормативне обґрунтування в мотивувальній частині оскаржуваної ухвали не відповідає висновку, викладеному у її резолютивній частині, а відтак ухвала апеляційного господарського суду не може вважатися законною та обґрунтованою.
Решта доводів касаційної скарги стосується суті спору і зводяться до переоцінки судом касаційної інстанції наявних доказів та встановлених обставин справи, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з імперативними приписами частини другої статті 300 ГПК України.
7.6. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
Згідно з частиною 4 статті 310 ГПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що допущені судом апеляційної інстанції порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали про закриття провадження у справі, є підставою для скасування судового рішення в силу приписів частини 4 статті 310 ГПК України з направленням справи до суду апеляційної інстанції на новий розгляд, у зв`язку з чим касаційна скарга підлягає задоволенню.
Оскільки у даному випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України).
Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд, -
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу Національного банку України задовольнити.
2. Ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 18.09.2019 скасувати.
3. Справу №917/1369/17 направити до Східного апеляційного господарського суду на новий розгляд.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.В. Васьковський
Судді В.В. Білоус
К.М. Огороднік
