Справа № 420/4459/19
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 листопада 2019 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді – Кравченка М.М.;
за участі:
секретаря судового засідання – Кушкань Т.В.;
представника позивача – Сідоренко В.К.;
представника позивача – Добрової К.Ю.;
представника відповідача – Юдіна О.Ю.;
представника відповідача – Зайця О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Громадської організації «Вакцинація: вільний вибір» (вул. Спартаківська, 43, м. Одеса, 65074, ідентифікаційний код 42755678) до Департаменту охорони здоров`я Одеської обласної державної адміністрації (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107, ідентифікаційний код 41145448), Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107, ідентифікаційний код 33722647), Одеського обласного лабораторного центру Міністерства охорони здоров`я України (вул. Старопортофранківська, 8, м. Одеса, 65029, ідентифікаційний код 38477737) про визнання протиправним та нечинним наказу від 28.01.2019 року, встановлення відсутності компетенції, -
СУТЬ СПОРУ:
Громадська організація «Вакцинація: вільний вибір» звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Департаменту охорони здоров`я Одеської обласної державної адміністрації, Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації, Одеського обласного лабораторного центру Міністерства охорони здоров`я України, в якій просила визнати протиправним та нечинним спільний Наказ Департаменту охорони здоров`я, Департаменту освіти та науки Одеської ОДА та Державної установи «Одеський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров`я України» від 28.01.2019 року, встановити відсутність компетенції (повноважень) Департаменту освіти і науки ООДА і Департаменту охорони здоров`я ООДА, Одеського обласного лабораторного центру Міністерства охорони здоров`я України щодо встановлення розпорядження забезпечити недопущення відвідування дитячих закладів дітьми, які не отримали профілактичних щеплень згідно з календарем щеплень.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив наступне. 28.01.2019 р. Департамент освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації спільно з Департаментом охорони здоров`я Одеської обласної державної адміністрації та Державною установою «Одеський лабораторний центр МОЗ України» видали Наказ № 58/17/0Д/17-Адм «Про заходи щодо попередження розповсюдження захворюваності на кір в дитячих (освітніх) навчальних закладах Одеської області». Вказаним спільним Наказом від 28.01.2019 р., серед іншого, було вирішено: П. 1. - Затвердити алгоритм взаємодії закладів освіти та охорони здоров`я щодо вирішення питань відвідування дитячих навчальних закладів (закладів освіти), які не отримали профілактичні щеплення згідно з календарем щеплень (додаток 1 до Наказу); Директорів навчальних закладів обласної комунальної власності, керівників органів управління освітою райдержадміністрацій зобов`язати, муніципальним органам рекомендували: П. 2.1. - забезпечити виконання алгоритму, затвердженого додатком № 1 до спільного Наказу (термін - постійно); П. 2.2. - відповідно до ст.15 ЗУ «Про захист населення від інфекційних хвороб» забезпечити недопущення відвідування дитячих (освітніх) закладів дітьми, які не отримали профілактичних щеплень згідно з календарем щеплень (термін - постійно). Відповідно до додатку № 1 до спільного Наказу від 28.01.2019 р. затверджено алгоритм взаємодії закладів освіти та охорони здоров`я щодо вирішення питань відвідування дитячих навчальних закладів (закладів освіти) дітьми, які не отримали профілактичні щеплення згідно з календарем щеплень: «діти, які не отримали профілактичних щеплень згідно з календарем щеплень, направляються до територіальної лікарсько-консультативної комісії, яка розглядає питання щодо відвідування дитиною навчального закладу (для розгляду питань щодо відвідування загальноосвітніх навчальних закладів до складу ЛKK обов`язково залучається епідеміолог)», «ЛКК приймає рішення та оформлює висновок про стан здоров`я, вакцинальний статус та про можливість відвідування дитячого закладу (заклад освіти). ЛKK обов`язково зазначає у висновку, може чи не може дитина відвідувати дитячий заклад (заклад освіти). Без довідки дитина не допускається до відвідування дитячого закладу (заклад освіти)», «Батьки дітей, які не допущені до відвідування дитячих закладів (заклад освіти) за рішенням ЛКК, звертаються у місцевий орган управління освітою», «Місцевими органами управління освітою вирішується питання щодо форм здобуття освіти кожною окремою дитиною». Позивач вважає, що відповідачами був введений новий порядок відвідування навчально-виховних закладів здоровими дітьми, які не мають профілактичних щеплень згідно календаря щеплень, видано наказ не допускати зазначену вище категорію дітей (таке виокремлення зроблено саме відповідачами) до навчально-виховних закладів. При цьому затверджено заходи щодо попередження розповсюдження захворюваності на кір, а мова йде про відсутність щеплень у зазначеної категорії дітей згідно календаря щеплень в цілому. Позивач зазначає, що спільний Наказ порушує гарантоване Конституцією України право на освіту, обмежує право на доступність та доступ до освіти для нещеплених дітей.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 13.08.2019 року позовну заяву Громадської організації «Вакцинація: вільний вибір» до Департаменту охорони здоров`я Одеської обласної державної адміністрації, Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації, Одеського обласного лабораторного центру Міністерства охорони здоров`я України про визнання протиправним та нечинним наказу від 28.01.2019 року, встановлення відсутності компетенції було прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.
У відзиві на позовну заяву Державна установа «Одеський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров`я України» вказує, що наказ від 28.01.2019 р. «Про заходи щодо попередження розповсюдження захворюваності на кір в дитячих (освітніх) навчальних закладах Одеської області» був спільно виданий відповідачами на підставі ст.3, 27, 49 Конституції України, ст.5, 10 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я», ст.5, 27 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», ст.12, 15 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», ст.3, 9, 53, 55 Закону України «Про освіту», ст.11 Закону України «Про дошкільну освіту», наказів Міністерства охорони здоров`я України від 29.11.2002 р. № 434 «Про удосконалення амбулаторно-поліклінічної допомоги дітям в Україні», від 11.08.2014 р. № 551 «Про удосконалення проведення профілактичних щеплень в Україні», від 26.06.2018 р. № 1216 «Про проведення обов`язкових профілактичних щеплень проти кору за епідемічними показаннями», Інструкції щодо організації епідеміологічного нагляду за кором, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 17.05.2005 р. № 188, рішення засідання комісії ТЕБ та НС Одеської обласної державної адміністрації від 28.01.2019 р. № 1 та на виконання спільного листа Міністерства охорони здоров`я України та Міністерства освіти і науки України від 06.09.2018 р. № 05.2-11/23530, 1/9-537. Видання відповідачами спільного Наказу від 28.01.2019 р. не є самостійним рішенням, а є виконанням розпорядження Міністерство охорони здоров`я України та Міністерство освіти і науки України.
У відзиві на позовну заяву Департамент охорони здоров`я Одеської обласної державної адміністрації вказує, що оскаржений наказ в дійсності не встановлює, не змінює та не припиняє (не скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин. Як вбачається зі змісту оскарженого наказу він містить виключно рекомендації щодо порядку дій у певних випадках. На те, що оскаржений наказ має виключно рекомендаційний характер, вказує застосування у п.2 та у п.3 таких слів як «рекомендуємо» та «Рекомендувати». За таких обставин цей наказ не має обов`язкового до виконання статусу, а тому не є нормативно-правовим актом у розумінні п.18 ч.1 ст.4 та п.1 ч.1 ст.19 КАСУ. Верховний Суд визнав цілком законною та виправданою заборону відвідувати дитячі навчальні заклади. Доводи та судова практика повність спростовують підстави позову, доводять законність спільного наказу відповідачів, який був спрямований на забезпечення охорони здоров`я населення.
У відзиві на позовну заяву Департамент освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації вказує, що юридичним підґрунтям прийняття наказу є статті 3, 27, 49 Конституції України, статті 5, 10 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я», статті 5, 27 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», статті 12, 15 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», статті 3, 9, 53, 55 Закону України «Про освіту», стаття 11 Закону України «Про дошкільну освіту», накази Міністерства охорони здоров`я України від 29.11.2002 № 434 «Про удосконалення амбулаторно-поліклінічної допомоги дітям в Україні», від 11.08.2014 № 551 «Про удосконалення проведення профілактичних щеплень в Україні», від 26.06.2018 № 1216 «Про проведення обов`язкових профілактичних щеплень проти кору за епідемічними показаннями», Інструкція щодо організації епідеміологічного нагляду за кором, затверджена наказом МОЗ України від 17.05.2005 р. № 188 «Про затвердження інструкції щодо організації епідеміологічного нагляду за кором», рішення засідання комісії ТЕБ та НС Одеської обласної державної адміністрації від 28.01.2019 № 1 «Про заходи щодо попередження розповсюдження захворюваність на кір на території Одеської області», спільний лист Міністерства охорони здоров`я України та Міністерства освіти і науки України від 06.09.2018 № 05.2-11/23530-1/9-537 «Щодо напруженої епідемічної ситуації». Фактичним підґрунтям є неблагополучна епідемічна ситуація, визнана протоколом № 1 позачергового засідання комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій облдержадміністрації від 28 січня 2019 року. Мета прийняття наказу - недопущення заносу кору і подальшого розповсюдження захворюваності на кір в організованих колективах, епідемічних ускладнень. Департамент освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації діяв згідно повноважень, затверджених в Положенні про Департамент освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації (п. 2.2.17), а також в рамках Закону України «Про загальну середню освіту». Затверджений алгоритм взаємодії закладів освіти та охорони здоров`я щодо вирішення питань відвідування дитячих навчальних закладів (закладів освіти) дітьми, які не отримали профілактичні щеплення згідно з календарем щеплень, регулює поведінку суб`єктів в умовах відсутності саме планових щеплень, а не зобов`язує вживати позачергові профілактичні заходи. Зазначений алгоритм є узагальненням та систематизацією правових норм, які вже існують на рівні законів та підзаконних нормативно-правових актів. Встановлені норми мають виключно рекомендаційний та роз`яснювальний характер з акцентом на необхідність планового щеплення та виконання вимог Закону щодо недопущення не щеплених дітей до навчання, отже, не потребує державної реєстрації такого наказу в Міністерстві юстиції України.
У відповіді на відзив Департаменту охорони здоров`я Одеської обласної державної адміністрації позивач зазначає, що відповідач не надав доказів для спростування тверджень та аргументів стосовно суті позовних вимог, висновки, викладені у відзиві є необґрунтованими, хибними, упередженими, такими, що не відповідають та суперечать нормам діючого законодавства. В уточненій позовній заяві, в заяві про усунення недоліків позивач з посиланням на Конституцію України, спеціальні закони у сфері освіти, спеціальні закони у сфері захисту населення від інфекційних захворювань, норми міжнародного законодавства, що ратифіковані в Україні обґрунтовує свою правову позицію по справі щодо порушення права та незаконності спірного сумісного Наказу, а також наводить докази реального негативного впливу на конкретні права та інтереси. Особи розраховують на стабільність та усталеність юридичного регулювання, тому часті та непередбачувані зміни правового регулювання перешкоджають ефективній реалізації ними прав і свобод, а також підривають довіру до органів публічної влади, їх посадових і службових осіб.
У відповіді на відзив Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації позивач зазначає, що у відзиві відповідач не надав доказів для спростування тверджень позивача та аргументів стосовно суті позовних вимог, висновки, викладені у відзиві є необґрунтованими, хибними, упередженими, такими, що не відповідають та суперечать нормам діючого законодавства. Відповідач не надав належних та допустимих доказів, не обґрунтував з посиланням на норми діючого законодавства правомірність прийняття спірного сумісного Наказу. Конвенція про захист прав і гідності людини щодо застосування досягнень біології та медицини, підписана Україною 22.03.2002 року, встановлює, що «інтереси та благополуччя окремої людини превалюють над інтересами усього суспільства або науки». Право обирати форму здобуття освіти для дитини надано лише батькам, жоден орган державної влади, місцевий орган управління освітою, місцевого самоврядування чи інший не наділений повноваженнями вирішувати питання щодо обрання форми освіти для дитини всупереч волі батьків/законних представників. В даному випадку батьками вже була обрана форма здобуття освіти - денна очна, всі діти, яких спірний сумісний Наказ обмежив в праві на освіту були прийняті і вже відвідували навчально-виховні заклади. Жоден законодавчий акт України не надає будь-якому суб`єкту владних повноважень чи посадовій особі право та повноваження заборонити відвідування здоровою дитиною закладу освіти з підстав відсутності у дитини профілактичних щеплень згідно з календарем щеплень. Відповідачами прийнято наказ саме нормативно-правового характеру, оскільки спірним сумісним Наказом відповідачів встановлені нові норми поведінки для учасників усталеного учбового процесу, встановлено близько чотирьох нових норм, які не передбачені чинним законодавством, застосовано нові терміни та заходи, що не передбачені нормами чинного законодавства, а відтак і згідно зазначених ознак спірний сумісний Наказ мав бути зареєстрований у встановленому законом порядку.
В запереченнях Департамент освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації вказує, що Громадська організація «Вакцинація: вільний вибір» відповідно до власного статуту може бути позивачем та відповідачем у суді, представляти і захищати свої законні інтереси та законні інтереси своїх членів у державних органах. Проте, згідно матеріалів справи, Громадська організація «Вакцинація: вільний вибір» є позивачем у цій справі. Всупереч статтям 5, 160 КАС України позивачем не пояснено, чим саме спірний Наказ порушує права власне Громадської організації «Вакцинація: вільний вибір» з огляду на напрями її діяльності та повноваження. Пункт 2.2.17 Положення про Департамент освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації встановлює, що Департамент відповідно до покладених на нього завдань здійснює разом з органами охорони здоров`я загальний контроль за охороною здоров`я дітей і проведенням оздоровчих заходів, створенням безпечних умов для навчання і праці учасників навчально-виховного процесу, вживає заходів щодо утвердження здорового способу життя у дитячому та молодіжному середовищі, проводить інформаційно-просвітницьку роботу щодо протидії поширенню соціально небезпечних хвороб серед дітей та молоді. Крім того, абз.2 ч.2 ст.22 Закону України «Про загальну середню освіту» встановлено, що заклади охорони здоров`я разом з органами управління освітою та органами охорони здоров`я щорічно забезпечують безоплатний медичний огляд учнів (вихованців), моніторинг і корекцію стану здоров`я, проведення лікувально-профілактичних заходів у закладах загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування, типів і форм власності. Отже, Департамент освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації діяв виключно в межах наданих повноважень.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити повністю. Свій висновок суд вмотивовує наступним чином. Так, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Громадська організація «Вакцинація: вільний вибір» є юридичною особою, неприбутковою громадською організацією, яка об`єднує громадян на основі спільності інтересів своїх членів для реалізації мети та завдань, передбачених Статутом.
Відповідно до п.2.1 Статуту Громадської організації «Вакцинація: вільний вибір» основною метою діяльності є забезпечення та захист інформованого вільного вибору громадян України у питанні проведення вакцинації їх та/чи їхніх дітей. Основними напрямками діяльності позивача у відповідності з Розділом 2 Статуту є зокрема: забезпечення прав громадян у питанні проведення вакцинації; запобігання обмеженню прав та дискримінації громадян за ознакою вакцинованості їх та/чи їхніх дітей чи дітей, за яких вони несуть відповідальність; отримання та поширення достовірної інформації щодо вакцинації, рівнів захворюваності на вакциноконтрольовані хвороби, післявакцинальних ускладнень тощо; проведення просвітницької та інформаційно-роз`яснювальної роботи щодо можливих позитивних та негативних наслідків вакцинації. У відповідності до Статуту Позивач має право: представляти і захитати свої законні інтереси та законні інтереси своїх членів у державних органах та в неурядових організаціях; звертатися у порядку, визначеному законом, до органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб з пропозиціями (зауваженнями), заявами (клопотаннями), скаргами; від свого імені укладати угоди (правочини), набувати майнових та немайнових прав, нести обов`язки, бути позивачем та відповідачем у суді, мати у власності кошти та інше майно, відкривати рахунки в установах банків у національній та іноземній валюті.
Згідно з ч.ч.1-3 ст.1 Закону України «Про громадські об`єднання» громадське об`єднання - це добровільне об`єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів. Громадське об`єднання за організаційно-правовою формою утворюється як громадська організація або громадська спілка. Громадська організація - це громадське об`єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи.
Відповідно до ч.2 ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно з ч.2 ст.264 КАС України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.
Рішенням Конституційного Суду України у справі № 3-рп/2003р від 30.01.2003 року визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
На підставі ст.3, 27, 49 Конституції України, ст.5, 10 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я», ст. 5, 27 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», ст.12, 15 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», ст.3, 9, 53, 55 Закону України «Про освіту», ст.11 Закону України «Про дошкільну освіту», Наказів Міністерства охорони здоров`я України від 29.11.2002 р. № 434 «Про удосконалення амбулаторно-поліклінічної допомоги дітям в Україні», від 11.08.2014 р. № 551 «Про удосконалення проведення профілактичних щеплень в Україні», від 26.06.2018 р. № 1216 «Про проведення обов`язкових профілактичних щеплень проти кору за епідемічними показаннями», Інструкції щодо організації епідеміологічного нагляду за кором, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 17.05.2005 р. № 188, Рішення засідання комісії ТЕБ та НС Одеської обласної державної адміністрації від 28.01.2019 р. № 1 та на виконання спільного листа Міністерства охорони здоров`я України та Міністерства освіти і науки України від 06.09.2018 р. № 05.2-11/23530, 1/9-537 Департамент охорони здоров`я Одеської обласної державної адміністрації, Департамент освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації, Державна установа «Одеський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров`я України» прийняли спільний наказ від 28.01.2019 року «Про заходи щодо попередження розповсюдження захворюваності на кір в дитячих (освітніх) навчальних закладах Одеської області».
Згідно з вказаним наказом від 28.01.2019 року було, крім іншого, наказано: затвердити алгоритм взаємодії закладів освіти та охорони здоров`я щодо вирішення питань відвідування дитячих навчальних закладів (закладів освіти), які не отримали профілактичні щеплення згідно з календарем щеплень (додаток 1); директорам навчальних закладів обласної комунальної власності, керівникам органів управління освітою районних державних адміністрацій рекомендовано керівникам органів управління освітою міських рад та об`єднаних територіальних громад усіх форм власності та інших відомств забезпечити виконання алгоритму взаємодії закладів освіти та охорони здоров`я щодо вирішення питань відвідування дитячих навчальних закладів (закладів освіти), які не отримали профілактичні щеплення згідно з календарем щеплень (термін - постійно), відповідно до ст.15 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» забезпечити недопущення відвідування дитячих (освітніх) закладів дітьми, які не отримали профілактичних щеплень згідно з календарем щеплень (термін - постійно)
Відповідно до додатку № 1 до спільного Наказу від 28.01.2019 р. затверджено алгоритм взаємодії закладів освіти та охорони здоров`я щодо вирішення питань відвідування дитячих навчальних закладів (закладів освіти) дітьми, які не отримали профілактичні щеплення згідно з календарем щеплень: діти, які не отримали профілактичних щеплень згідно з календарем щеплень, направляються до територіальної лікарсько-консультативної комісії, яка розглядає питання щодо відвідування дитиною навчального закладу (для розгляду питань щодо відвідування загальноосвітніх навчальних закладів до складу ЛKK обов`язково залучається епідеміолог); ЛКК приймає рішення та оформлює висновок про стан здоров`я, вакцинальний статус та про можливість відвідування дитячого закладу (заклад освіти). ЛKK обов`язково зазначає у висновку, може чи не може дитина відвідувати дитячий заклад (заклад освіти). Без довідки дитина не допускається до відвідування дитячого закладу (заклад освіти); батьки дітей, які не допущені до відвідування дитячих закладів (заклад освіти) за рішенням ЛКК, звертаються у місцевий орган управління освітою; місцевими органами управління освітою вирішується питання щодо форм здобуття освіти кожною окремою дитиною.
Згідно з п.5 Наказу від 28.01.2019 року передбачено участь завідувачів відокремлених підрозділів та завідувача відділу епіднагляду (спостереження) та профілактики інфекційних захворювань Державної установи «Одеський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров`я України» у роботі лікарсько-консультативних комісій закладів охорони здоров`я при розгляді питань щодо відвідування дитячих навчальних закладів (закладів освіти) дітьми, які не отримали профілактичні щеплення згідно з календарем щеплень до стабілізації епідситуації з кору; щотижневе надання оперативної інформації щодо захворюваності на кір керівникам територіальних органів охорони здоров`я, директору Департаменту охорони здоров`я облдержадміністрації, іншим зацікавленим управлінням/відомствам; забезпеченні проведення епідрозслідувань кожного випадку кору в організованих колективах, з метою встановлення джерела інфекції, визначення границь вогнища та виявлення контактних осіб при середньому та високому рівнях захворюваності на кір; здійснення інформаційно-роз`яснювальної роботи серед населення щодо проведення щеплень проти вакцинокерованих інфекцій.
Відповідно до п.1 Розділу ІІІ статуту Державної установи «Одеський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров`я України» метою та предметом діяльності, у тому числі, але не виключно, є проведення державного обліку інфекційних захворювань та розслідування причин і умов їх виникнення.
Згідно з п.3 Розділу III статуту одними із основних завдань Державної установи «Одеський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров`я України» є: здійснення досліджень стану здоров`я населення та середовища життєдіяльності людини, виявлення причинно-наслідкових зв`язків між станом здоров`я населення та впливом на нього факторів середовища життєдіяльності людини; проведення державного обліку інфекційних захворювань, дослідження їх розповсюдження; забезпечення проведення епідеміологічних розслідувань випадків (спалахів) інфекційних хвороб, з метою встановлення причин їх виникнення, факторів передачі інфекції, визначення меж осередків інфекційних хвороб, масштабів поширення та надання пропозицій щодо їх локалізації та ліквідації; здійснення медичного контролю за особами відносно яких є відомості щодо можливого їх зараження збудниками інфекційних хвороб, з метою своєчасного виявлення клінічних ознак захворювання та попередження його поширення.
Відповідно до п.2.2.17 Положення про Департамент освіти і науки Одеської обласної Державної адміністрації Департамент відповідно до покладених на нього завдань здійснює разом з органами охорони здоров`я загальний контроль за охороною здоров`я дітей і проведенням оздоровчих заходів, створенням безпечних умов для навчання і праці учасників навчально-виховного процесу, вживає заходів щодо утвердження здорового способу життя у дитячому та молодіжному середовищі, проводить інформаційно-просвітницьку роботу щодо протидії поширенню соціально небезпечних хвороб серед дітей та молоді.
Згідно з абз.2 ч.2 ст.22 Закону України «Про загальну середню освіту» заклади охорони здоров`я разом з органами управління освітою та органами охорони здоров`я щорічно забезпечують безоплатний медичний огляд учнів (вихованців), моніторинг і корекцію стану здоров`я, проведення лікувально-профілактичних заходів у закладах загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування, типів і форм власності.
Неблагополучна епідемічна ситуація - рівень захворювання людей на інфекційні хвороби перевищує середні багаторічні показники, реєструються спалахи інфекційних хвороб.
Спалах інфекційної хвороби - декілька захворювань на інфекційну хворобу пов`язаних між собою спільним джерелом та (або) фактором передачі інфекції.
Кодекс цивільного захисту України визначає поняття «надзвичайна ситуація» - обстановка на окремій території чи суб`єкті господарювання на ній або водному об`єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров`ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об`єкті, провадження на ній господарської діяльності.
В протоколі № 1 позачергового засідання Комісії з питань техногенно-екологічно безпеки та надзвичайних ситуацій Одеської обласної державної адміністрації від 28.01.2019 року зазначено, що епідемічна ситуація є неблагополучною, захворюваність на кір зростає.
Тобто, епідемічна ситуація визнана неблагополучною не відповідачами, а комісією з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій облдержадміністрації.
Крім того, саме вказаним рішенням цього засідання було доручено директорам Департаменту охорони здоров`я облдержадміністрації, ДУ «Одеський обласний лабораторний центр МОЗ України» та Департаменту освіти і науки облдержадміністрації розробити проект наказу щодо алгоритму дій закладів освіти та охорони здоров`я для вирішення питань відвідування дитячих навчальних закладів дітьми, які не отримали профілактичних щеплень згідно з календарем щеплень.
Згідно з п.4 Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України 16.04.2018 року № 367, зарахування до закладу освіти здійснюється відповідно до наказу його керівника, що видається на підставі заяви про зарахування до закладу освіти (далі - заява про зарахування) одного з батьків дитини (чи повнолітньої особи, яка має намір здобувати освіту), поданої особисто (з пред`явленням документа, що посвідчує особу заявника) за зразком згідно з додатком 1 до цього Порядку, до якої додаються: копія свідоцтва про народження дитини або документа, що посвідчує особу здобувача освіти (під час подання копії пред`являється оригінал відповідного документа); оригінал або копія медичної довідки за Формою первинної облікової документації № 086-1/о «Довідка учня загальноосвітнього навчального закладу про результати обов`язкового медичного профілактичного огляду», затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 16.08.2010 року № 682, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.09.2010 року за № 794/18089; оригінал або копія відповідного документа про освіту (за наявності).
Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов`язковими і включаються до календаря щеплень.
Згідно з ч.6 ст.12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» особам, які не досягли п`ятнадцятирічного віку чи визнані у встановленому законом порядку недієздатними, профілактичні щеплення проводяться за згодою їх об`єктивно інформованих батьків або інших законних представників. Якщо особа та (або) її законні представники відмовляються від обов`язкових профілактичних щеплень, лікар має право взяти у них відповідне письмове підтвердження, а в разі відмови дати таке підтвердження - засвідчити це актом у присутності свідків.
З аналізу наведених правових норм вбачається, що рішення про проведення щеплень дітям у віці до п`ятнадцяти років приймають їх батьки або інші законні представники. Закон дає право батькам відмовитися від проведення обов`язкових щеплень дитині.
Відповідно до п.6 Примірного положення про підготовку дітей на педіатричній дільниці до відвідування дошкільного та шкільного загальноосвітнього навчального закладу, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 29.11.2002 року № 434, питання відвідування дошкільного навчального закладу дитиною, батьки яких відмовилися від щеплень, вирішується лікарсько-консультативною комісією.
Згідно з ч.ч.1-2 ст.15 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» прийом дітей до виховних, навчальних, оздоровчих та інших дитячих закладів проводиться за наявності відповідної довідки закладу охорони здоров`я, в якому дитина перебуває під медичним наглядом. Довідка видається на підставі медичного огляду дитини, якщо відсутні медичні протипоказання для її перебування у цьому закладі, а також якщо їй проведено профілактичні щеплення згідно з календарем щеплень і вона не перебувала в контакті з хворими на інфекційні хвороби або бактеріоносіями. Дітям, які не отримали профілактичних щеплень згідно з календарем щеплень, відвідування дитячого закладу не дозволяється. У разі якщо профілактичні щеплення дітям проведено з порушенням установлених строків у зв`язку з медичними протипоказаннями, при благополучній епідемічній ситуації за рішенням консиліуму відповідних лікарів вони можуть бути прийняті до відповідного дитячого закладу та відвідувати його.
Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України «Про освіту» в Україні створюються рівні умови доступу до освіти. Ніхто не може бути обмежений у праві на здобуття освіти. Право на освіту гарантується незалежно від віку, статі, раси, стану здоров`я, інвалідності, громадянства, національності, політичних, релігійних чи інших переконань, кольору шкіри, місця проживання, мови спілкування, походження, соціального і майнового стану, наявності судимості, а також інших обставин та ознак.
Згідно з ч.1 ст.9 Закону України «Про освіту» особа має право здобувати освіту в різних формах або поєднуючи їх. Основними формами здобуття освіти є: інституційна (очна (денна, вечірня), заочна, дистанційна, мережева); індивідуальна (екстернатна, сімейна (домашня), педагогічний патронаж, на робочому місці (на виробництві); дуальна.
Відповідно до ч.6 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.
Згідно положень статті 3 Конвенції про права дитини у всіх питаннях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращим інтересам дитини.
При цьому, ч.1 ст.4 Закону України «Про освіту» Держава забезпечує безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти відповідно до стандартів освіти.
Суд зазначає, що батьки мають право обирати одну із визначених форм здобуття їх дитиною освіти, але Держава з метою дотримання прав дитини на освіту та забезпечення безпеки та здоров`я всіх дітей встановлює певні правила для реалізації такого права.
З огляду на це, завданням Держави є забезпечення дотримання оптимального балансу між реалізацією права дитини на освіту та інтересами інших дітей.
З урахуванням зазначеного, Закони України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» забороняють здобувати освіту за груповою формою особам без довідки про проведення щеплення згідно календарем.
Відповідно до ст.9 Закону України «Про дошкільну освіту» громадяни України незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак мають рівні права на здобуття дошкільної освіти у закладах дошкільної освіти незалежно від підпорядкування, типів і форми власності, а також у сім`ї. Частиною п`ятою цієї ж статті передбачено, що діти можуть здобувати дошкільну освіту за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють: у закладах дошкільної освіти незалежно від підпорядкування, типів і форми власності; у структурних підрозділах юридичних осіб приватного і публічного права, у тому числі закладів освіти; у сім`ї - за сімейною (домашньою) формою здобуття дошкільної освіти; за допомогою фізичних осіб, які мають педагогічну освіту та/або професійну кваліфікацію педагогічного працівника, у тому числі які провадять незалежну професійну діяльність; за допомогою фізичних осіб - підприємців, основним видом діяльності яких є освітня діяльність.
З метою сприяння реалізації прав осіб на здобуття освіти існує індивідуальна форма здобуття освіти, яка встановлюється для здобувачів освіти на підставі заяви батьків або осіб, які їх замінюють.
Положення про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти, затверджене Наказом Міністерства освіти і науки України від 12.01.2016 року № 8 (в редакції від 04.07.2017 року), дублює затверджений оскаржуваним спільним наказом алгоритм та встановлює наступне: робочі навчальні плани для індивідуальної форми навчання складаються на основі типових навчальних планів, затверджених Міністерством освіти і науки України, та погоджуються відповідним органом управління освітою; освітній рівень учнів індивідуальної форми навчання має відповідати вимогам Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1392 (із змінами) та Державного стандарту початкової загальної освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2011 року № 462.
Тобто, оскаржуваний позивачем наказ не встановлює нових норм, не створює жодних перешкод для здобуття освіти, а лише роз`яснює порядок реалізації права на її здобуття у випадку неможливості здобувати освіту за груповою формою.
Крім того, під час розгляду справи суд встановив, що Головним територіальним управлінням юстиції в Одеській області за результатами проведених перевірок у Департаменті освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації за січень 2019 року порушень вимог законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів не виявлено.
Предметом зазначеної перевірки були розпорядчі документи, прийняті з 04.01.2019 року по 30.01.2019 року. Оскаржуваний спільний наказ датований 28.01.2019 року і має реєстраційний номер в Департаменті освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації 17/ОД.
Таким чином, Головним територіальним управлінням юстиції в Одеській області підтверджено, що оскаржуваний наказ не підлягає державній реєстрації.
Відповідно до ч.ч.1-2 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно положень ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Європейський суд з прав людини висловлював думку, що обов`язкове щеплення, як примусовий медичний захід, є втручанням у гарантоване пунктом 1 статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на повагу до приватного життя особи, що включає в себе фізичну та психологічну недоторканість особи. Порушення фізичної недоторканості заявника можна вважати виправданим дотриманням цілей охорони здоров`я населення та необхідністю контролювати поширення інфекційного захворювання (параграф 33, 36 рішення у справі «Соломахін проти України» від 15 березня 2012 року, заява № 24429/03).
Вимога про обов`язкову вакцинацію населення проти особливо небезпечних хвороб з огляду на потребу охорони громадського здоров`я, а також здоров`я зацікавлених осіб, є виправданою. Тобто в даному питанні превалює принцип важливості суспільних інтересів над особистими, однак лише у тому випадку, коли таке втручання має об`єктивні підстави - тобто було виправданим.
Така ж правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 17.04.2019 року у справі 682/1692/17.
Згідно з ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ч.ч.5-6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
З таких обставин, з урахуванням зазначеного, на думку суду, відповідачі при прийнятті оскаржуваного наказу діяли у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, в зв`язку з чим заявлені позивачем позовні вимоги не належать до задоволення.
Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Згідно з п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Відповідно до вимог ст.139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись Конституцією України, ст.ст.2, 77, 90, 139, 242-246, 250 КАС України, суд -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову Громадської організації «Вакцинація: вільний вибір» (вул. Спартаківська, 43, м. Одеса, 65074, ідентифікаційний код 42755678) до Департаменту охорони здоров`я Одеської обласної державної адміністрації (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107, ідентифікаційний код 41145448), Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107, ідентифікаційний код 33722647), Одеського обласного лабораторного центру Міністерства охорони здоров`я України (вул. Старопортофранківська, 8, м. Одеса, 65029, ідентифікаційний код 38477737) про визнання протиправним та нечинним наказу від 28.01.2019 року, встановлення відсутності компетенції - відмовити повністю.
Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.
Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.
Повний текст рішення складено 15 листопада 2019 року.
Суддя М .М. Кравченко
