за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

за касаційною скаргою Національного агентства з питань запобігання корупції на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду (склад колегії суддів: Аліменко В. О., Лічевецький І. О., Костюк Л. О.) від 04 червня 2019 року,

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. У січні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Національного агентства з питань запобігання корупції, в якому просив:

- визнати протиправним і скасувати рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 14 грудня 2018 року № 3060 «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік, поданої ОСОБА_1 , завідувачем секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності», оформлене протоколом засідання Національного агентства з питань запобігання корупції від 14 грудня 2018 року № 63;

- визнати протиправним і скасувати рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 14 грудня 2018 року № 3061 «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017 рік, поданої ОСОБА_1 , завідувачем секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності», оформлене протоколом засідання Національного агентства з питань запобігання корупції від 14 грудня 2018 року № 63;

- визнати протиправним і скасувати рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 14 грудня 2018 року № 3070 «Про затвердження обґрунтованого висновку щодо виявлення ознак правопорушення, пов`язаного з корупцією, та направлення рішення «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік, поданої ОСОБА_1 , завідувачем секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності» до Національного антикорупційного бюро України», оформлене протоколом засідання Національного агентства з питань запобігання корупції від 14 грудня 2018 року № 63;

- визнати протиправним і скасувати рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 14 грудня 2018 року № 3071 «Про затвердження обґрунтованого висновку щодо виявлення ознак правопорушення, пов`язаного з корупцією, та направлення рішення «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік, поданої ОСОБА_1 , завідувачем секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності» до Національного антикорупційного бюро України», оформлене протоколом засідання Національного агентства з питань запобігання корупції від 14 грудня 2018 року № 63;

- визнати протиправним і скасувати рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 14 грудня 2018 року № 3072 «Про затвердження обґрунтованого висновку щодо виявлення ознак правопорушення, пов`язаного з корупцією, та направлення рішення «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017 рік, поданої ОСОБА_1 , завідувачем секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності» до Національного антикорупційного бюро України», оформлене протоколом засідання Національного агентства з питань запобігання корупції від 14 грудня 2018 року №63;

- зобов`язати Національне агентство з питань запобігання корупції відкликати з Національного антикорупційного бюро України:

- рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 14 грудня 2018 року № 3070 «Про затвердження обґрунтованого висновку щодо виявлення ознак правопорушення, пов`язаного з корупцією, та направлення рішення «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік, поданої ОСОБА_1 , завідувачем секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності» до Національного антикорупційного бюро України», оформлене протоколом засідання Національного агентства з питань запобігання корупції від 14 грудня 2018 року № 63;

- «Обґрунтований висновок щодо виявлення ознак правопорушення, пов`язаного з корупцією», затверджений рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 14 грудня 2018 року № 3070 «Про затвердження обґрунтованого висновку щодо виявлення ознак правопорушення, пов`язаного з корупцією, та направлення рішення «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік, поданої ОСОБА_1 , завідувачем секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності» до Національного антикорупційного бюро України», оформленим протоколом засідання Національного агентства з питань запобігання корупції від 14 грудня 2018 року № 63;

- рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 14 грудня 2018 року № 3059 «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік, поданої ОСОБА_1 , завідувачем секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності», оформлене протоколом засідання Національного агентства з питань запобігання корупції від 14 грудня 2018 року № 63;

- рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 14 грудня 2018 року № 3071 «Про затвердження обґрунтованого висновку щодо виявлення ознак правопорушення, пов`язаного з корупцією, та направлення рішення «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік, поданої ОСОБА_1 , завідувачем секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності» до Національного антикорупційного бюро України», оформлене протоколом засідання Національного агентства з питань запобігання корупції від 14 грудня 2018 року № 63;

- «Обґрунтований висновок щодо виявлення ознак правопорушення, пов`язаного з корупцією», затверджений рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 14 грудня 2018 року № 3071 «Про затвердження обґрунтованого висновку щодо виявлення ознак правопорушення, пов`язаного з корупцією, та направлення рішення «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік, поданої ОСОБА_1 , завідувачем секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності» до Національного антикорупційного бюро України», оформленим протоколом засідання Національного агентства з питань запобігання корупції від 14 грудня 2018 року № 63;

- рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 14 грудня 2018 року № 3060 «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік, поданої ОСОБА_1 , завідувачем секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності», оформлене протоколом засідання Національного агентства з питань запобігання корупції від 14 грудня 2018 року № 63;

- рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 14 грудня 2018 року № 3072 «Про затвердження обґрунтованого висновку щодо виявлення ознак правопорушення, пов`язаного з корупцією, та направлення рішення «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017 рік, поданої ОСОБА_1 , завідувачем секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності» до Національного антикорупційного бюро України», оформлене протоколом засідання Національного агентства з питань запобігання корупції від 14 грудня 2018 року №63;

- «Обґрунтований висновок щодо виявлення ознак правопорушення, пов`язаного з корупцією», затверджений рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 14 грудня 2018 року № 3072 «Про затвердження обґрунтованого висновку щодо виявлення ознак правопорушення, пов`язаного з корупцією, та направлення рішення «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017 рік, поданої ОСОБА_1 , завідувачем секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності» до Національного антикорупційного бюро України», оформленим протоколом засідання Національного агентства з питань запобігання корупції від 14 грудня 2018 року № 63;

- рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 14 грудня 2018 року № 3061 «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017 рік, поданої ОСОБА_1 , завідувачем секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності», оформлене протоколом засідання Національного агентства з питань запобігання корупції від 14 грудня 2018 року №63;

- зобов`язати Національне агентство з питань запобігання корупції видалити з офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, розташованого в мережі Інтернет за адресою http://nazk.gov.ua/:

2. Вимоги адміністративного позову мотивовано тим, що оскаржувані рішення є протиправними, оскільки в них надано невірну оцінку обставинам, що склалися, а також перекручено надану інформацію. Крім цього, оскаржувані рішення винесено поверхово та з численними порушеннями норм чинного законодавства у сфері запобігання корупції та строків проведення перевірки, що свідчить про неправомірність прийнятих за результатами перевірки рішень.

3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 березня 2019 року задоволено адміністративний позов у повному обсязі.

4. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2019 року частково задоволено апеляційну скаргу Національного агентства з питань запобігання корупції.

Скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 березня 2019 року та прийнято нове, яким частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1

Визнано протиправним і скасовано рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 14 грудня 2018 року № 3059 «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік, поданої ОСОБА_1 , завідувачем секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності», оформлене протоколом засідання Національного агентства з питань запобігання корупції від 14 грудня 2018 року № 63.

Визнано протиправним і скасовано рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 14 грудня 2018 року № 3060 «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік, поданої ОСОБА_1 , завідувачем секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності», оформлене протоколом засідання Національного агентства з питань запобігання корупції від 14 грудня 2018 року № 63.

Визнано протиправним і скасовано рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 14 грудня 2018 року № 3061 «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017 рік, поданої ОСОБА_1 , завідувачем секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності», оформлене протоколом засідання Національного агентства з питань запобігання корупції від 14 грудня 2018 року № 63.

Визнано протиправним і скасовано рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 14 грудня 2018 року № 3070 «Про затвердження обґрунтованого висновку щодо виявлення ознак правопорушення, пов`язаного з корупцією, та направлення рішення «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік, поданої ОСОБА_1 , завідувачем секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності» до Національного антикорупційного бюро України», оформлене протоколом засідання Національного агентства з питань запобігання корупції від 14 грудня 2018 року № 63.

Визнано протиправним і скасовано рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 14 грудня 2018 року № 3071 «Про затвердження обґрунтованого висновку щодо виявлення ознак правопорушення, пов`язаного з корупцією, та направлення рішення «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік, поданої ОСОБА_1 , завідувачем секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності» до Національного антикорупційного бюро України», оформлене протоколом засідання Національного агентства з питань запобігання корупції від 14 грудня 2018 року № 63.

Визнано протиправним і скасовано рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 14 грудня 2018 року № 3072 «Про затвердження обґрунтованого висновку щодо виявлення ознак правопорушення, пов`язаного з корупцією, та направлення рішення «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017 рік, поданої ОСОБА_1 , завідувачем секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності» до Національного антикорупційного бюро України», оформлене протоколом засідання Національного агентства з питань запобігання корупції від 14 грудня 2018 року № 63.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

5. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, 09 липня 2019 року Національне агентство з питань запобігання корупції звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2019 року в частині, якою відмовлено у задоволенні апеляційної скарги Національного агентства та ухвалити нове рішення у відповідній частині, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

7. Ухвалою Верховного Суду від 18 липня 2019 року визнано поважними причини пропуску строку на касаційне оскарження та поновлено такий строк, відкрито касаційне провадження у цій справі; установлено строк для подачі відзиву.

8. 06 серпня 2019 року до Верховного Суду від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Саковець І. В. надійшов відзив на касаційну скаргу Національного агентства з питань запобігання корупції, в якому позивач просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

9. Ухвалою Верховного Суду від 04 листопада 2019 року закінчено підготовку цієї справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у порядку письмового провадження.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

10. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 з 24 грудня 2014 року по 01 березня 2017 року займав посаду завідувача секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності, а з 01 березня 2017 року - керівника секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності та зобов`язаний подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

11. ОСОБА_1 , як особою уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування на виконання вимог Закону України «Про запобігання корупції» шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, було подано наступні декларації:

- 26 жовтня 2016 року - щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2015 рік;

- 31 березня 2017 року - щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2016 рік, з урахуванням виправлень (первісна: дата публікації - 16:36, виправлена: дата публікації - 18.15);

- 30 березня 2018 року - щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2017 рік.

12. 10 серпня 2018 року НАЗК прийнято рішення № 1656 «Про проведення повної перевірки декларацій, осіб уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік, поданої ОСОБА_1 , завідувачем секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності, на підставі інформації, отриманої від суб`єкта звернення».

13. 10 серпня 2018 року НАЗК прийнято рішення № 1657 «Про проведення повної перевірки декларацій, осіб уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік, поданої ОСОБА_1 , завідувачем секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності, на підставі інформації, отриманої від суб`єкта звернення».

14. 10 серпня 2018 року НАЗК прийнято рішення № 1658 «Про проведення повної перевірки декларацій, осіб уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017 рік, поданої ОСОБА_1 , завідувачем секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності, на підставі інформації, отриманої від суб`єкта звернення».

15. 16 серпня 2018 року керівником Департаменту перевірки інформації та моніторингу способу життя - уповноваженої особи Національного агентства з питань запобігання корупції направлено ОСОБА_1 на електронну адресу лист-запит «Про надання пояснень» за вих. № 41-01/35634/18, в якому запропоновано надати пояснення та копії документів щодо:

- квартири загальною площею 29,70 м2, розташованої в м. Києві, зазначеної в розділі 3 «Об`єкти нерухомого майна» декларацій за 2015-2017 роки на праві власності члена сім`ї суб`єкта декларування (дружини);

- квартири загальною площею 50,50 м2, розташованої в м. Києві, зазначеної в розділі 3 «Об`єкти нерухомого майна» декларацій за 2015-2017 роки на праві спільної власності (відображено власника 20% ОСОБА_4 , водночас відомості про всіх співвласників не зазначені);

- доходу, отриманого суб`єктом декларування у вигляді заробітної плати у розмірі 204000,00 грн., відомості про який зазначено у розділі 11 «Доходи, у т.ч. подарунки» декларації за 2015 рік. Водночас, відповідно до наявної інформації розмір нарахованої заробітної плати за 2015 рік - 203765,25 грн.;

- доходу отриманого членом сім`ї суб`єкта декларування у вигляді заробітної плати у розмірі 108000,00 грн., відомості про який зазначено у розділі 11 «Доходи, у т. ч. подарунки» декларації за 2015 рік. Водночас, відповідно о інформації, розмір нарахованої заробітної плати за 2015 рік - 107528,09 грн.;

- доходів, отриманих дружиною суб`єкта декларування у вигляді соціальних виплат від Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню виплат у розмірі 11162,52 грн. та від ТОВ «Європейський альянс» у вигляді страхових виплат у розмірі 8659,80 грн., відомості про які не зазначені у декларації за 2015 рік;

- отримання доходів протягом 2015 року від коштів, розміщених на банківських рахунках суб`єкта декларування та членів його сім`ї (надати підтвердні документи та/або пояснення щодо нарахування доходу (процентів) від розміщення зазначених коштів або відсутності таких доходів);

- доходів, отриманих суб`єктом декларування від ПАТ «Альфа-Банк» у вигляді інших доходів у розмірі 1812,54 грн. та від ТОВ «Європейський альянс» у вигляді страхових виплат у розмірі 6377,77 грн., відомості про які не зазначені у декларації за 2016 рік;

- доходів, отриманих суб`єктом декларування та членів його сім`ї у вигляді процентів банку, відомості про які зазначено у розділі 11 «Доходи, у т. ч. подарунки» декларацій за 2016 та 2017 роки (надати копії банківських виписок або довідок з банку);

- інших доходів в сумі 97,01 грн., отриманих членом сім`ї суб`єкта декларування від ПАТ «Альфа-Банк», відомості про які не зазначені у декларації за 2017 рік;

- дати набуття та джерела походження грошових активів у вигляді коштів на рахунках в банках та готівкових коштів суб`єкта декларування та члена його сім`ї, відомості про які відображені у деклараціях за 2015-2017 року;

- залишків коштів на рахунках у банках (у т.ч. депозитних) та інших фінансових установах суб`єкта декларування та члена його сім`ї, відомості про які зазначено в розділі 12 «Грошові активи» декларацій за 2015 рік, 2016 та 2017 року (надати копії виписок банку);

- наявності суми боргу за договором позики від 13 січня 2012 року станом на 31 грудня 2015 року, 31 грудня 2016 року та 31 грудня 2017 року, а також розміру погашеної суми заборгованості протягом 2015, 2016 та 2017 років, у тому числі основного боргу, відсотків, інфляційних нарахувань;

- вартості на дату набуття та за останньою грошовою оцінкою всіх задекларованих активів.

16. 19 вересня 2018 року ОСОБА_1 надав пояснення з приводу відомостей, зазначених в деклараціях за 2015-2017 роки та додаткові документи до них, а також пояснення дружини - ОСОБА_5 та додаткові документи, які вдалось зібрати у строки передбачені законодавством.

17. Рішенням НАЗК від 05 жовтня 2018 року № 2232 «Про продовження строку повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік, поданої ОСОБА_1, завідувачем секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності строк перевірки декларації продовжено з 10 жовтня 2018 року на 30 календарних днів.

18. Рішенням НАЗК від 05 жовтня 2018 року № 2233 «Про продовження строку повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік, поданої ОСОБА_1, завідувачем секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності строк перевірки декларації продовжено з 10 жовтня 2018 року на 30 календарних днів.

19. Рішенням НАЗК від 05 жовтня 2018 року № 2234 «Про продовження строку повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017 рік, поданої ОСОБА_1 , завідувачем секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності строк перевірки декларації продовжено з 10 жовтня 2018 року на 30 календарних днів.

20. За результатами проведення повної перевірки НАЗК прийняло наступні рішення:

- від 14 грудня 2018 року № 3059 «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік, поданої ОСОБА_1 , завідувачем секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності», оформлене протоколом засідання Національного агентства з питань запобігання корупції від 14 грудня 2018 року № 63;

- від 14 грудня 2018 року № 3060 «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік, поданої ОСОБА_1 , завідувачем секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності», оформлене протоколом засідання Національного агентства з питань запобігання корупції від 14 грудня 2018 року № 63;

- від 14 грудня 2018 року № 3061 «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017 рік, поданої ОСОБА_1, завідувачем секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності», оформлене протоколом засідання Національного агентства з питань запобігання корупції від 14 грудня 2018 року № 63.

21. Вважаючи спірні рішення протиправними, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

22. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що доводи позивача про прийняття спірних рішень з порушенням установленого порядку знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі, а рішення суб`єкта владних повноважень мають бути скасовані.

23. Суд апеляційної інстанції, погодився з висновками суду першої інстанції, що відповідач в порушення вимог законодавства, не повідомив ОСОБА_1 про початок проведення перевірки на підставі прийнятих рішень. Крім цього, апеляційний суд погодився, що відповідачем рішення винесені протиправно та підлягають скасування з таких підстав, що Національним агентством з питань запобігання корупції не дотримано строків винесення рішення та обґрунтованих висновків, з огляду на те, що 10 серпня 2018 року прийнято рішення про проведення повної перевірки декларацій, осіб уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2015-2017 року, а з урахування продовження строків, перевірка повинна була закінчитись 08 листопада 2018 року, оскільки саме такі строки визначені чинним законодавством, що регулює спірні правовідносини. Отже, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог щодо скасування рішень відповідача про результати здійснення повних перевірок за 2015-2017 року.

24. Разом з цим, апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про часткове задоволення позовних вимог, дійшов висновку, що у межах цієї справи, суд першої інстанції зобов`язуючи відповідача відкликати з Національного антикорупційного бюро України обґрунтованих висновків, затверджених рішеннями НАЗК та зобов`язавши видалити з веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції втрутився в дискреційні повноваження Національного агентства з питань запобігання корупції, що є формою втручання у дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень та неприпустимим. Відтак, відмовив у задоволенні позовних вимог у цій частині.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

25. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції в частині задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у справі.

26. Зокрема, скаржник зазначив, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про проведення перевірок на підставі прийнятих рішень, про що свідчать дані з персонального електронного кабінету позивача, а також лист НАЗК від 16 серпня 2018 року, відповідь (пояснення) на який позивач надіслав до НАЗК.

27. Крім цього, скаржник зазначив, що спірні рішення прийняті в межах строку для перевірки декларацій. Так, з системного аналізу вимог чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, слідує, що відповідний перелік дій лише визначає набір дій, які має вчинити Національне агентство для проведення повної перевірки декларації, але жодним чином не визначає, що у строк, визначений для перевірки декларації, мають бути прийняті рішення про затвердження її результатів. Законодавством не встановлено граничних термінів для опрацювання отриманих у межах здійснення повної перевірки матеріалів та складення і прийняття рішення.

28. Також, скаржник у касаційній скарзі здійснює виклад обставин справи та надає їм відповідну оцінку, цитує норми процесуального та матеріального права, рішення Конституційного Суду України та Європейського суду з прав людини, а також висловлює свою незгоду із оскаржуваними судовими рішеннями про часткове задоволення позовних вимог.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

29. Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, у відповідності до ч. 1 ст. 341 КАС України, виходить з наступного.

30. Колегія суддів зазначає, що в межах розгляду цієї справи, основною підставою для скасування спірних рішень відповідача є, саме порушення строків прийняття таких рішень, тобто поза межами термінів, визначених законодавством, проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

31. Правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень визначено Законом України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі Закон - № 1700-VII).

32. Відповідно до ч. 1, 4 ст. 4 Закону № 1700-VII Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику.

Правову основу діяльності Національного агентства становлять Конституція України, міжнародні договори, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, цей та інші закони України, а також прийняті відповідно до них інші нормативно-правові акти.

33. Згідно ч. 1 ст. 45 Закону № 1700-VII особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

34. Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону № 1700-VII повна перевірка декларації полягає у з`ясуванні достовірності задекларованих відомостей, точності оцінки задекларованих активів, перевірці на наявність конфлікту інтересів та ознак незаконного збагачення і може здійснюватися у період здійснення суб`єктом декларування діяльності, пов`язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, а також протягом трьох років після припинення такої діяльності.

Обов`язковій повній перевірці підлягають декларації службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, суб`єктів декларування, які займають посади, пов`язані з високим рівнем корупційних ризиків, перелік яких затверджується Національним агентством.

Обов`язковій повній перевірці також підлягають декларації, подані іншими суб`єктами декларування, у разі виявлення у них невідповідностей за результатами логічного та арифметичного контролю.

Національне агентство проводить повну перевірку декларації, а також самостійно проводить повну перевірку інформації, яка підлягає відображенню в декларації, щодо членів сім`ї суб`єкта декларування у випадках, передбачених частиною сьомою статті 46 цього Закону.

Національне агентство проводить перевірку декларації на підставі інформації, отриманої від фізичних та юридичних осіб, із засобів масової інформації та інших джерел, про можливе відображення у декларації недостовірних відомостей.

35. Механізм проведення Національним агентством контролю та повної перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статей 48 та 50 Закону № 1700-VII, визначає Порядок № 56 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

36. Згідно п. 1 розділу ІІІ Порядку № 56 повна перевірка декларацій (декларації) проводиться за рішенням Національного агентства, в якому надається доручення його члену провести повну перевірку декларацій (декларації) (далі - Рішення про проведення перевірки) через працівників структурного підрозділу його апарату, діяльність яких пов`язана зі здійсненням такої функції Національного агентства. Рішення про проведення перевірки повинно містити інформацію, яка дає змогу ідентифікувати декларацію (декларації), щодо якої (яких) проводиться повна перевірка, та суб`єкта (суб`єктів) декларування, який (які) подав (подали) таку (такі) декларацію (декларації), якщо інше не передбачено цим Порядком.

37. Відповідно до п. 2 розділу ІІІ Порядку № 56 початком здійснення повної перевірки декларації є день, наступний за днем прийняття Рішення про проведення перевірки. Про прийняття Рішення про проведення перевірки Національне агентство письмово повідомляє суб`єкта декларування за допомогою програмних засобів Реєстру не пізніше дня його прийняття.

38. Згідно п. 14 розділу ІІІ Порядку № 56 повна перевірка декларації за цим Порядком здійснюється упродовж 60 календарних днів з дня прийняття Рішення про проведення перевірки.

У разі необхідності строки проведення повної перевірки декларації можуть бути продовжені, але не більше ніж на сукупний строк у 30 календарних днів. Рішення про продовження повної перевірки декларації приймається Національним агентством у випадку неотримання відповідей та/або інформації по суті, необхідних для проведення повної перевірки декларації, у відповідь на запити (листи) Національного агентства до:

1) державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, суб`єктів господарювання незалежно від форми власності та їх посадових осіб, громадян та їх об`єднань;

2) суб`єкта декларування з проханням надати пояснення щодо відомостей, зазначених у декларації.

39. Пунктом 15 розділу ІІІ Порядку № 56 встановлено, що перебіг строку повної перевірки декларації зупиняється у таких випадках:

1) звернення до суду з метою отримання інформації стосовно наявності та стану рахунків, операцій за рахунками конкретної юридичної особи або фізичної особи, фізичної особи - підприємця;

2) направлення запиту на отримання від державних та інших органів влади іноземних держав інформації, що необхідна для проведення повної перевірки декларації.

У зазначених випадках перебіг строку повної перевірки декларації зупиняється з дня відкриття судом провадження у справі (направлення відповідного запиту) до дня набрання законної сили рішенням суду (отримання відповіді на зазначений запит).

Зупинення перебігу строку повної перевірки декларації можливе в межах строків, визначених абзацами першим та другим пункту 14 цього розділу.

40. Колегія суддів зазначає, що судами попередніх інстанцій не було встановлено, а відповідачем-скаржником ні під час розгляду справи в судах, ні в доводах касаційної скарги не доводилось та не наголошувалось, що в межах цієї справи мало місце відповідно до п. 15 розділу ІІІ Порядку № 56 зупинення перебігу строку призначеної відповідачем повної перевірки декларацій позивача у спірних перевіряємих періодах.

41. Отже, повна перевірка декларацій повинна була тривати не більше, ніж 60 календарних днів з дня прийняття Рішення про проведення перевірки, але у виключних випадках - не більше 90 днів. При чому, наслідком завершення такої перевірки, є прийняття відповідного рішення в межах цього строку.

42. Відповідно до п. 6 розділу III Порядку № 56 повна перевірка декларації передбачає такі дії:

1) прийняття Рішення про проведення перевірки;

2) аналіз відомостей про об`єкти декларування (об`єкти нерухомості; об`єкти незавершеного будівництва (в тому числі інформація щодо власника або користувача земельної ділянки); цінне рухоме майно (крім транспортних засобів); цінне рухоме майно - транспортні засоби; цінні папери; інші корпоративні права; юридичні особи, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб`єкт декларування або члени його сім`ї; нематеріальні активи; доходи, у тому числі подарунки; грошові активи; фінансові зобов`язання; видатки та правочини суб`єкта декларування; посади чи роботи за сумісництвом суб`єкта декларування; членство суб`єкта декларування в об`єднаннях (організаціях) та входження до їх органів), зазначені в деклараціях суб`єкта декларування, та їх порівняння з відомостями з реєстрів, баз даних, інших інформаційно-телекомунікаційних систем державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, що можуть містити інформацію про об`єкти декларування, які мають відображатися в декларації;

3) створення, збирання, одержання, використання інформації, яка є необхідною для повної перевірки декларації, з використанням джерел інформації, визначених пунктами 8-11 цього розділу;

4) направлення Національним агентством відповідному суб`єкту декларування листа з пропозиціями надати письмові пояснення та/або копії підтвердних документів та розгляд і врахування наданих ним пояснень та/або копій підтвердних документів під час проведення повної перевірки декларації у порядку та на умовах, визначених пунктом 12 цього розділу;

5) прийняття Національним агентством Рішення про результати здійснення повної перевірки декларації.

43. Згідно п. 1 розділу IV Порядку № 56 за результатами проведення повної перевірки декларації Національним агентством приймається рішення про результати здійснення повної перевірки декларації (далі - Рішення про результати здійснення повної перевірки декларації).

Про закінчення проведення повної перевірки декларації Національне агентство письмово повідомляє суб`єкта декларування та надсилає Рішення про результати здійснення повної перевірки декларації для ознайомлення.

Рішення про проведення повної перевірки декларації розміщується протягом трьох робочих днів з моменту його прийняття на веб-сайті Національного агентства, за винятком відомостей, зазначених в абзаці четвертому частини першої статті 47 Закону.

44. Отже, проведення перевірки Національним агентством декларацій передбачає встановлену Порядком процедуру, яка визначає чітко визначену послідовність дій, результатом якої є обов`язкове прийняття рішення про проведення перевірки декларацій.

45. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Національним агентством за спливом визначеного законодавством строку для проведення повної перевірки декларацій, жодного рішення прийнято не було.

46. Разом з цим, системний аналіз п. 6 розділу III Порядку № 56 дає підстави для висновку, що повна перевірка декларацій розпочинається Рішенням про її проведення і закінчується Рішенням про результати перевірки.

Будь-яких підстав для винесення рішення про результати повної перевірки декларацій поза межами визначеного Порядком № 56 строку законодавством не передбачено.

47. Отже, колегія судів Верховного Суду вважає помилковою позицію Національного агентства з питань запобігання корупції про відсутність чітких строків прийняття рішення за результатами повної перевірки декларації та зазначає, що тривале неприйняття передбаченого законом рішення за наслідками проведеної перевірки ставить суб`єктів декларування у стан правової невизначеності, чим порушує принцип верховенства права, закріплений у статті 8 Конституції України.

48. Європейська Комісія за демократію через право (Венеціанська Комісія) у Доповіді щодо верховенства права від 04 квітня 2011 року № 512/2009 зазначила, що однією з складових верховенства права є правова визначеність; вона вимагає, щоб правові норми були чіткими й точними, спрямованими на те, щоб забезпечити постійну прогнозованість (передбачуваність) ситуацій та правовідносин, що виникають.

49. Крім цього, в контексті наведеного Верховний Суд вважає за необхідне звернути увагу на статтю 6 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, яка захищає право особи на справедливий суд.

50. Зокрема, у рішенні ЄСПЛ «Христов проти України» від 19 лютого 2009 року, заява № 24465/04, Суд дійшов висновку, що «право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.».

51. Аналіз практики Європейського Суду з прав людини дає підстави для висновку, що зазначена стаття, поміж іншого, закріплює принцип юридичної визначеності, який, в свою чергу, є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права.

52. Крім цього, цей принцип є одним з визначальних принципів «доброго врядування» і «належної адміністрації» (встановлення процедури і її дотримання), частково співпадає з принципом законності (чіткість і передбачуваність закону, вимоги до «якості» закону).

53. Зокрема, у справі «Олександр Волков проти України» від 09 січня 2013 року, заява № 21722/11, порушення принципу юридичної визначеності було констатоване Європейським судом з прав людини з огляду на відсутність у законодавстві України положень щодо строків давності притягнення судді до відповідальності за порушення присяги, в контексті дотримання вимог «якості закону» при перевірці виправданості втручання у права, гарантовані статтею 8 Конвенції.

Аналізуючи дотримання вимог «якості закону», ЄСПЛ зазначив, зокрема, таке:

«Відсутність будь-яких строків давності, що розглядалася вище за статтею 6 Конвенції, давала дисциплінарним органам повну свободу дій та порушила принцип юридичної визначеності.

Суд уже констатував, що процесуальні норми створюються для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності, сторони провадження повинні мати право очікувати застосування вищезазначених норм. Принцип юридичної визначеності застосовується не тільки щодо сторін провадження, а й до національних судів (див. рішення від 21 жовтня 2010 року у справі ««Дія-97» проти України», заява № 19164/04, п. 47, з подальшими посиланнями). Цей принцип так само застосовується до процедур, що були використані для звільнення заявника з посади, включаючи процес ухвалення рішення на пленарному засіданні парламенту […];»

54. Отже, колегія суддів наголошує, що принцип правової визначеності має застосовуватись не лише на етапі нормотворчої діяльності, а й під час безпосереднього застосування існуючих норм права, що даватиме можливість особі в розумних межах передбачати наслідки своїх дій, а також послідовність дій держави щодо можливого втручання в охоронювані Конвенцією та Конституцією України права та свободи цієї особи.

55. Крім цього, у постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №826/16495/17 зазначено, що потреба у визначеності не означає, що органові, який ухвалює рішення, не повинні надаватись дискреційні повноваження (де це необхідно) за умови наявності процедур, що унеможливлюють зловживання ними. У цьому контексті закон, яким надаються дискреційні повноваження певному державному органові, повинен вказати чітко і зрозуміло на обсяг такої дискреції. Не відповідатиме верховенству права, якщо надана законом виконавчій владі дискреція матиме характер необмеженої влади. Отже, закон повинен вказати на обсяг будь-якої такої дискреції та на спосіб її здійснення із достатньою чіткістю, аби особа мала змогу відповідним чином захистити себе від свавільних дій.

56. Тому доводи Національного агентства щодо необмеження будь-якими строками (або в межах поняття «розумного строку») компетенції на прийняття відповідного рішення щодо повної перевірки декларації, з урахуванням принципу верховенства права, не можуть бути прийняті до уваги. Національне агентство створюється відповідно до Закону № 1700-VII і зобов`язано діяти лише на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, про що зазначено у ч. 2 ст. 19 Конституції України.

57. Так, проведення перевірки відповідно до статей 48 та 50 Закону № 1700-VII визначено Порядком № 56. Згідно з цим порядком Національне агентство у особі відповідних структурних підрозділів за своїми обов`язками, які передбачені Законом № 1700-VII та Порядком № 56, повинне здійснювати контроль та повну перевірку декларації особи згідно з чітко встановленою правовою процедурою, визначеною у ньому.

58. Правова процедура (fair procedure - справедлива процедура) є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади. Правова процедура повної перевірки декларацій особи Національним агентством встановлює чітку послідовність дій проведення такої перевірки із зазначенням способів та методів її здійснення, підстав, порядку, форми та строків такої діяльності.

59. Визначена цим Порядком № 56 правова процедура проведення повної перевірки декларацій особи встановлює межі вчинення повноважень Національного агентства щодо проведення ним такої перевірки і, у разі її неналежного дотримання, дає підстави для оскарження таких дій особою, чиї інтереси вона зачіпає, до суду.

60. Усі передбачені цим Порядком заходи контролю та повної перевірки декларацій повинні відповідати вказаним у п.3 розділу І Порядку №56 принципам, пріоритетне місце серед яких займає принцип верховенства права.

61. Суд зазначає, що встановлена правова процедура як складова принципу законності та принципу верховенства права, є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи.

62. Правова процедура проведення Національним агентством контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, спрямована на забезпечення загального принципу юридичної визначеності. Складовою принципу юридичної визначеності є принцип легітимних очікувань, як одного із елементів принципу верховенства права.

63. Принцип легітимних очікувань виражає ідею, що органи публічної влади повинні не лише додержуватися вимог актів права, а й своїх обіцянок та пробуджених очікувань. Згідно з доктриною легітимних очікувань - ті хто чинить добросовісно на підставі права, яким воно є, не повинне відчувати краху надій щодо своїх легітимних очікувань (пункт 61 коментаря до документа Венеційської комісії «Мірило правовладдя» (2017 року), який ухвалено Венеційською комісією на 106 пленарному засіданні (Венеція, 11-12 березня 2016 року).

64. Отже, позивач, з урахуванням положень Закону № 1700-VII та Порядку № 56 проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, правомірно очікував, що така перевірка буде проведена відповідно до встановленої правової процедури, яка визначає чітку послідовність дій проведення повної перевірки декларації особи із зазначенням способів та методів її здійснення, підстав, порядку, форми та строків такої діяльності.

65. Аналогічні висновки у подібних відносинах, висловлені у постановах Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 826/16495/17 та від 25 липня 2019 року у справі № 826/13000/18.

66. Зважаючи на те, що оскаржувані рішення НАЗК «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2015, 2016 та 2017 роки, поданої ОСОБА_1 , завідувачем секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності» прийняті лише 14 грудня 2018 року, тобто лише на 126 день з дня прийняття рішення про проведення повної перевірки, колегія суддів доходить висновку, що відповідачем порушено строки проведення перевірки декларацій, передбачені пунктом 14 Порядку № 56.

67. Таке процесуальне порушення порядку проведення перевірки, в свою чергу, зумовлює виникнення у позивача стану правової невизначеності та ставить під сумнів результати самої перевірки та є самостійною підставою для визнання протиправним рішення, прийнятого за результатами проведення такої перевірки.

68. Отже, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про наявність підстав для визнання протиправними та скасування спірних рішень НАЗК.

69. Оцінюючи решту доводів касаційної скарги, Суд виходить з того, що вони не впливають на правильність оцінки спірних правовідносин, що склалися в межах розгляду цієї справи щодо оскаржуваних рішень, та не піддають сумнівам правильності висновків суду апеляційної інстанції наданої Судом вище оцінки.

70. Суд враховує також положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

71. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; п. 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; п. 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; п. 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Ruiz Torija v.Spain серія A. 303-A; п. 29).

72. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення і погоджується з висновком суду апеляційної інстанції у справі про часткове задоволення позовних вимог.

73. Згідно ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

74. З огляду на викладене, висновки апеляційного суду є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.

75. Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. 341, 345, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Національного агентства з питань запобігання корупції залишити без задоволення.

Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2019 року у справі № 640/1221/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. М. Яковенко

Судді І. В. Дашутін

О. О. Шишов

Джерело:ЄДРСР 85450395

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані.

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Постанова від 07.11.2019 по справі № 640/1221/19 Касаційний адміністративний суд

Показати наступного разу?

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Ви не авторизовані

Розділи системи

120 826 088

25 171

2 887

530 939

23 891 800

Унікальні можливості

Моніторинг

Календар засідань

Обране

Добірки прецедентів

Зв'яжіться з нами

Про нас

Комерційний відділ

Підтримка користувачів

Загальні контакти

Соціальні мережі

Постанова від 07.11.2019 по справі № 640/1221/19 Касаційний адміністративний суд

Зберегти в обраному

Надіслати на вказаний адрес

Шановний користувач!