Постанова

Іменем України

23 жовтня 2019 року

м. Київ

справа № 759/8623/18

провадження № 61-15056св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Жданової В. С. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Кузнєцова В. О.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 , подану представником - адвокатом Папуцею Олександром Юрійовичем, на рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 24 травня 2019 року в складі судді Мацишин Л. С. та постанову Донецького апеляційного суду від 06 серпня 2019 року в складі колегії суддів: Біляєвої О. М., Корчистої О. І., Папоян В. В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , у якому просив визначити додатковий строк у шість місяців після набрання рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини померлого батька - ОСОБА_3 , який проживав по АДРЕСА_1 .

Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 - батько сторін у справі, який постійно проживав у м. Харцизьку Донецької області, тобто на тимчасово непідконтрольній владі України території.

Зазначав, що про смерть батька його повідомив брат ОСОБА_2 - відповідач у справі.

Позивач є спадкоємцем першої черги за законом.

Вказував, на те, що у березні 2018 року він звернувся до Святошинського районного суду м. Києва із заявою про визнання батька померлим. Одночасно направив запит до Міністерства юстиції України про видачу свідоцтва про смерть ОСОБА_3 .

Рішенням суду від 29 березня 2018 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено (справа № 759/4098/18), оскільки він не міг надати письмові докази на підтвердження факту смерті батька, яка сталася на території м. Харцизька Донецької області.

Зазначав, що 29 квітня 2018 ним отримана відповідь Міністерства юстиції України про реєстрацію смерті ОСОБА_3 , актовий запис № 458 від 14 лютого 2018, а 04 травня 2018 - дублікат свідоцтва про смерть батька.

Вказував на те, що 07 травня 2018 року звернувся до нотаріуса Дванадцятої нотаріальної контори м. Києва Черноморченко О. В. із заявою про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3 , проте йому було відмовлено у прийнятті заяви з підстав заведення спадкової справи приватним нотаріусом м. Краматорська Донецької області Соловйовою С. С., на адресу якої було направлено заяву позивача.

Також зазначив, що з 01 жовтня 2018 року він не спілкується з відповідачем, йому невідомо коло спадкоємців та склад спадщини, тому не може надати письмову згоду спадкоємців, які прийняли спадщину.

Посилаючись на ці обставини, позивач вважає поважною причину пропуску строку прийняття спадщини, тому просив визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини - 6 місяців з дня набрання законної сили рішенням суду.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 24 травня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визначено ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Харцизьк Донецької області, чотири місяця з дня набрання законної сили судовим рішенням.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У задоволенні іншої частини позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення місцевого суду мотивовано тим, що наведені позивачем причини пропуску строку для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини у встановлений законом строк є поважними, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Донецького апеляційного суду від 06 серпня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення.

Рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 24 травня 2019 року - без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону, обставини справи встановлені повно, а доводи апеляційної скарги не підтверджені належними та допустимими доказами і не спростовують висновків суду першої інстанції.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

У серпні 2019 року до суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга ОСОБА_2 , подана представником - адвокатом Папуцею О. Ю., на рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 24 травня 2019 року та постанову Донецького апеляційного суду від 06 серпня 2019 року, у якій заявник, посилаючись на недотримання судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами, у порушення вимог статті 1272 ЦК України, надано неправильну правову оцінку зібраним у справі доказам, внаслідок чого суди дійшли до помилкового висновку про поважність причин пропуску позивачем строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу та узагальнення його доводів

У вересні 2019 року до суду касаційної інстанції надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому ОСОБА_1 просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 24 травня 2019 року та постанову Донецького апеляційного суду від 06 серпня 2019 року без змін, посилаючись на те, що рішення судів попередніх інстанцій відповідають вимогам закону та постановлені з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 14 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано цивільну справу № 759/8623/18 з суду першої інстанції, зупинено виконання рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 24 травня 2019 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до закінчення касаційного провадження.

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Вказана справа надійшла до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Харцизьк Донецької області на тимчасово непідконтрольній владі України території помер батько позивача - ОСОБА_3

Факт смерті та родинних відносин підтверджений свідоцтвами про смерть та про народження.

16 лютого 2018 року приватним нотаріусом Краматорського міського нотаріального округу Соловйовою С. С. за заявою відповідача заведено спадкову справу щодо майна ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується інформаційною довідкою зі спадкового реєстру від 07 травня 2018 року.

27 лютого 2018 року ОСОБА_2 звертався до Харцизького міського відділу ЗАГС Донецької області з заявою про видачу свідоцтва про смерть батька, проте його було повідомлено про можливість отримання свідоцтва при особистому зверненні або через представника.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 29 березня 2018 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення факту смерті ОСОБА_3 відмовлено.

Міністерство юстиції України на звернення позивача від 22 березня 2018 року надало роз`яснення, що останній може звернутись із заявою щодо повторної видачі свідоцтва про смерть батька до будь-якого відділу державної реєстрації актів цивільного стану, пред`явивши документ, що підтверджує родинні відносини.

17 травня 2018 року Дванадцятою Київською державною нотаріальної конторою заяву ОСОБА_1 про прийняття спадщини направлено за належністю приватному нотаріусу Соловйовій С. С., проте постановою приватного нотаріуса від 05 червня 2018 року відмовлено у вчиненні нотаріальної дії (відкриття спадкової справи після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ). Роз`яснено право на звернення до суду для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Мотивувальна частина

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Частиною першою статті 1270 ЦК України визначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина друга статті 1220 ЦК України).

Згідно з пунктами 1.2, 1.3, 1.5 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, при зверненні спадкоємця у зв`язку з відкриттям спадщини нотаріус з`ясовує відомості стосовно факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, кола спадкоємців, наявності заповіту, спадкового майна, його складу та місцезнаходження, необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна.

Факт смерті фізичної особи і час відкриття спадщини нотаріус перевіряє шляхом витребування від спадкоємця свідоцтва про смерть, виданого органом державної реєстрації актів цивільного стану.

Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов`язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

У пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7 роз`яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Доводи касаційної скарги заявника про те, що суди дійшли до помилкового висновку про поважність причин пропуску позивачем строку для подання заяви про прийняття спадщини, не заслуговують на увагу з огляду на наступне.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 як на поважність причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини посилався на те, що свідоцтво про смерть батька, який помер на тимчасово окупованій території, було отримано ним лише 04 травня 2018 року, оскільки йому рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 29 березня 2018 року було відмовлено у задоволенні заяви про встановлення факту смерті ОСОБА_3 через ненадання письмових доказів. У зв`язку з чим він був змушений звернутись до Міністерства юстиції України, яке 29 квітня 2018 року повідомило, що він може звернутись із заявою щодо повторної видачі свідоцтва про смерть батька до будь-якого відділу державної реєстрації актів цивільного стану, пред`явивши документ, що підтверджує родинні відносини. Після чого він одразу звернувся до нотаріальної контори.

З огляду на зазначене, враховуючи те, що у спадкоємця існували перешкоди для подання заяви про прийняття спадщини, а саме - відсутність свідоцтва про смерть спадкодавця, виданого органом державної реєстрації актів цивільного стану, проте, спадкоємцем вживались заходи: звернення до суду із заявою про встановлення факту смерті батька на тимчасово окупованій території України; звернення до Міністерства юстиції України щодо реєстрації смерті ОСОБА_3 , звернення до нотаріальної контори за місцем свого проживання, суди дійшли до обґрунтованого висновку про те, що існують правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин судами врахований висновок щодо застосування відповідних норм права, викладений в постанові Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 636/2510/17.

Доводи касаційної скарги є аналогічними доводам, викладеним ОСОБА_2 у апеляційний скарзі, які обґрунтованого відхилені судом апеляційної інстанції, та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування , що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року. Оскаржувані судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.

Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Враховуючи, що ухвалою Верховного Суду від 14 серпня 2019 року зупинено виконання рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 24 травня 2019 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до закінчення касаційного провадження, касаційне провадження у справі закінчено, тому виконання вказаного судового рішення підлягає поновленню.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 , подану представником - адвокатом Папуцею Олександром Юрійовичем, залишити без задоволення.

Рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 24 травня 2019 року та постанову Донецького апеляційного суду від 06 серпня 2019 року залишити без змін.

Поновити виконання рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 24 травня 2019 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:В. С. Жданова В. М. Ігнатенко В. О. Кузнєцов