Єдиний унікальний номер 759/8623/18 Номер провадження 22-ц/804/2021/19
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 серпня 2019 року
м. Бахмут
Справа № 759/8623/18
Провадження № 22-ц/804/2021/19
Донецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Біляєвої О. М.,
суддів Корчистої О. І., Папоян В. В.,
за участю секретаря судового засідання Ситніка Д. Л.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
представник відповідача - ОСОБА_3 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції, проведення якої забезпечив Святошинський районний суд м. Києва, в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області в складі судді Мацишин Л. С. від 24 травня 2019 року, ухвалене у м. Добропіллі Донецької області, дата складення повного рішення - 27 травня 2019 року,
В С Т А Н О В И В:
У червні 2018 року ОСОБА_1 пред`явив позов до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 - батько сторін у справі, який постійно проживав у м. Харцизьку Донецької області, тобто на тимчасово непідконтрольній владі України території. Про смерть батька ІНФОРМАЦІЯ_1 його повідомив брат ОСОБА_2 - відповідач у справі.
Позивач є спадкоємцем першої черги за законом.
У березні 2018 року він звернувся до Святошинського районного суду м. Києва із заявою про визнання батька померлим. Одночасно направив запит до Міністерства юстиції України про видачу свідоцтва про смерть ОСОБА_4 .
Рішенням суду від 29 березня 2018 року відмовити у задоволенні заяви (справа № 759/4098/18).
29.04.2018 ним отримана відповідь Мін`юсту про реєстрацію смерті ОСОБА_4 , актовий запис № 458 від 14.02.2018; а 04.05.2018 - дублікат свідоцтва про смерть батька.
07 травня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса Дванадцятої нотаріальної контори м. Києва Черноморченко О. В. із заявою про прийняття спадщини, яка відкрилася внаслідок смерті ОСОБА_4 , проте йому було відмовлено у прийнятті заяви з підстав заведення спадкової справи приватним нотаріусом м. Краматорська Донецької області Соловйовою С. С., на адресу якої було направлено заяву позивача.
Позивач також зазначив, що з 01 жовтня 2018 року він не спілкується з відповідачем, йому невідомо коло спадкоємців та склад спадщини, тому не може надати письмову згоду спадкоємців, які прийняли спадщину.
Посилаючись на ці обставини, позивач вважає поважною причину пропуску строку прийняття спадщини, тому просив визначити додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - 6 місяців з дня набрання законної сили рішенням суду.
Рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 24 травня 2019 року позов задоволений частково.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини, що відкрилася внаслідок смерті ОСОБА_4 , - чотири місяця з дня набрання судовим рішенням законної сили.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення мотивовано тим, що наведені позивачем причини пропуску строку для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини у встановлений законом строк є поважними, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
У червні 2019 року ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення з підстав порушення судом норм процесуального права і неправильного застосування норм матеріального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні вимог.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що суд надав неправильну правову оцінку зібраним у справі доказам, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про поважність причин пропуску позивачем строку для подання заяви про прийняття спадщини. Під час ухвалення рішення суд не врахував висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду, зокрема у справах № 592/9058/17-ц від 06.06.2018, № 484/3221/16-ц від 03.12.2018, № 760/583/14-ц від 17.10.2018, 639/2082/17 від 13.05.2019.
ОСОБА_1 у відзиві на апеляційну скаргу просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, оскільки суд, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень; оцінивши надані учасниками справи докази з додержанням норм процесуального права, дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог, який узгоджується із правовими позиціями, викладеними Верховним Судом України у постановах від 23.08.2017 у справі № 6-1320цс17, від 01.12.2018 у справі № 636/2510/17.
У судовому засіданні представник відповідача - адвокат Марченко С. Д. підтримала апеляційну скаргу з наведених у ній мотивів.
ОСОБА_1 , який брав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення з наведених у відзиві мотивів, рішення суду - без змін.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, наведені у відзиві обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла таких висновків.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Частиною першою статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
У справі, яка переглядається, суд першої інстанції встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 на тимчасово непідконтрольній владі України території помер батько позивача - ОСОБА_4 .
Факт смерті та родинних відносин підтверджений свідоцтвами про смерть та про народження (ас. 19, 21 т. 1)
16.02.2018 приватним нотаріусом Краматорського міського нотаріального округу Соловйовою С. С. заведено спадкову справу щодо майна ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру від 07 травня 2018 року (ас. 31 т. 1).
Позивач має право на спадкування за законом у першу чергу, тому 27 лютого 2018 року звертався із заявою про видачу свідоцтва про смерть батька до Харцизького міського відділу ЗАГС, проте його було повідомлено про можливість отримання свідоцтва при особистому зверненні або через представника (ас. 20, 22 т. 1).
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 29 березня 2018 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення факту смерті ОСОБА_4 відмовлено (ас. 24-25 т. 1).
Міністерство юстиції України на звернення позивача від 22.03.2018 роз`яснило, що він може звернутись із заявою щодо повторної видачі свідоцтва про смерть батька до будь-якого відділу державної реєстрації актів цивільного стану, пред`явивши документ, що підтверджує родинні відносини (ас. 29 т. 1).
17 травня 2018 року Дванадцятою київською державною нотаріальної конторою заяву ОСОБА_1 про прийняття спадщини направлено за належністю приватному нотаріусу Соловйовій С. С., проте постановою приватного нотаріуса від 05 червня 2018 року відмовлено у вчиненні нотаріальної дії (відкриття спадкової справи після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ). Роз`яснено право на звернення до суду для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини (ас. 33, 57-58 т. 1).
Установивши ці обставини, суд дійшов висновку, що існували об`єктивні перешкоди для подання заяви про прийняття спадщини, тому строк пропущений позивачем з поважних причин.
Частиною першою статті 1270 ЦК України визначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина друга статті 1220 ЦК України).
Згідно з пунктами 1.2, 1.3, 1.5 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, при зверненні спадкоємця у зв`язку з відкриттям спадщини нотаріус з`ясовує відомості стосовно факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, кола спадкоємців, наявності заповіту, спадкового майна, його складу та місцезнаходження, необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна.
Факт смерті фізичної особи і час відкриття спадщини нотаріус перевіряє шляхом витребування від спадкоємця свідоцтва про смерть, виданого органом державної реєстрації актів цивільного стану.
Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.
При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов`язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.
У пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7 роз`яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 як на поважність причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини посилався на те, що свідоцтво про смерть батька, який помер на тимчасово окупованій території, було отримано ним лише 04 травня 2018 року, оскільки йому рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 29 березня 2018 року було відмовлено у задоволенні заяви про встановлення факту смерті ОСОБА_4 , оскільки не надані письмові докази. У зв`язку з чим він був змушений звернутись до Міністерства юстиції України, яке 29 квітня 2018 року роз`яснило, що він може звернутись із заявою щодо повторної видачі свідоцтва про смерть батька до будь-якого відділу державної реєстрації актів цивільного стану, пред`явивши документ, що підтверджує родинні відносини. Після чого він одразу звернувся до нотаріальної контори.
З огляду на зазначене, враховуючи те, що у спадкоємця існували перешкоди для подання заяви про прийняття спадщини, а саме - відсутність свідоцтва про смерть спадкодавця, виданого органом державної реєстрації актів цивільного стану, проте спадкоємцем вживались заходи: звернення до суду з позовом про встановлення факту смерті батька на тимчасово окупованій території України; звернення до Міністерства юстиції України щодо реєстрації смерті ОСОБА_4 , суд дійшов правильного висновку про те, що існують правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд врахував висновок щодо застосування відповідних норм права, викладений в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 листопада 2018 року у справі № 636/2510/17.
Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновки суду і фактично зводяться до незгоди з оцінкою доказів, яким суд попередньої інстанції надав належне обґрунтування відповідно дог вимог статті 89 ЦПК України з урахуванням встановлених у справі обставин; а переоцінка доказів не належить до повноважень суду апеляційної інстанції.
Посилання у скарзі на постанови Верховного Суду, які, на думку відповідача, суд безпідставно не застосував, колегія суддів не приймає, оскільки питання щодо поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини вирішується з урахуванням конкретних обставин справи.
З огляду на наведене суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу залишає без задоволення, а наведені у відзиві аргументи визнає обґрунтованими.
Згідно зі статтею 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Установивши, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу залишає без задоволення, рішення суду без змін.
Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 375, 382 ЦПК України, суд апеляційної інстанції
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 24 травня 2019 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя -доповідач О. М. Біляєва
Судді О. І. Корчиста
В. В. Папоян
Дата складення повного судового рішення - 06 серпня 2019 року
Суддя-доповідач О. М. Біляєва
