ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/7086/19 Справа № 210/529/19
Суддя у 1-й інстанції - Літвіненко Н. А. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.
УХВАЛА
про повернення апеляційної скарги
01 жовтня 2019 року м.Кривий Ріг
Суддя судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду Бондар Я.М., ознайомившись з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 25 березня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, визначення способу участі батька у вихованні дитини,
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 25 березня 2019 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, визначення способу участі батька у вихованні дитини.
Не погоджуючись із ухвалою суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, яка ухвалою суду апеляційної інстанції 26 червня 2019 року залишена без руху, для сплати судового збору.
Згідно зі ст.ст. 12,13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах рівності змагальності та диспозитивної.
У відповідності до п. 6 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд цивільної справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя, у тому числі доступність до апеляційного оскарження судового рішення. Право на апеляційне оскарження судових рішень закріплено і в ст. 129 Конституції України.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. При цьому, Європейський суд з прав людини зазначив, що немає порушення права на доступ до правосуддя, якщо заявники не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи.
Відповідно до ст. ст. 185, 357 ЦПК України в разі невиконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху у встановлений судом строк, скарга повертається особі, яка її подала.
З наявного в матеріалах справи зворотного поштового повідомлення видно, що ухвала Дніпровського апеляційного суду про залишення без руху апеляційної скарги отримана особисто апелянтом 14 серпня 2019 року.
Станом на даний час, вимоги ухвали не виконано, недоліки апеляційної скарги не усунути, тому апеляційну скаргу необхідно вважати неподаною та повернути.
Керуючись ст.ст. 185, 357 ЦПК України, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 25 березня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, визначення способу участі батька у вихованні дитини, повернути апелянту.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному поряду до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Суддя Я.М. Бондар
