ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 серпня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/6980/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Банаська О. О. - головуючого, Васьковського О. В., Пєскова В. Г.
за участю секретаря судового засідання Солоненко А. В.
за участю представників:
позивача: Крохмальова Я. Е.;
відповідача: не з`явився;
третьої особи (Фонду гарантування вкладів фізичних осіб): Сотнікова І. В.;
третьої особи (ПАТ "Український професійний банк"): Бондаренко М. Г.;
третьої особи (ТОВ "Край"): Завірюха М. І.;
третьої особи (ТОВ "Край-3"): не з`явився
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Край Проперті"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2019
у складі колегії суддів: Пономаренка Є. Ю. - головуючого, Дідиченко М. А., Руденко М. А.
та на рішення Господарського суду міста Києва від 24.10.2018
у складі судді Сташківа Р. Б.
у справі за позовом Дочірнього підприємства "Край Проперті"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Практика"
за участю:
третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача -
1. Публічне акціонерне товариство "Український професійний банк"
2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Край"
третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача -
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Край-3"
2. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб
про визнання поруки такою, що припинена
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог, їх розгляд
1. У квітні 2017 року Дочірнє підприємство "Край Проперті" (далі - ДП "Край Проперті", позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Практика" (далі - ТОВ "Компанія з управління активами "Практика", відповідач) про визнання поруки за договором поруки № 48-1 від 26.06.2008 такою, що припинена.
2. В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 17.03.2015 без його згоди як поручителя сторони договору про відкриття траншевої кредитної лінії № 48 уклали додатковий договір про внесення змін до договору про відкриття траншевої кредитної лінії, де погодили змінити строк дії кредитного договору та термін повернення наданих траншів, чим зменшили строк виконання зобов`язань за спірним кредитним договором на 11 місяців, тобто, фактично скоротили термін повернення кредитних коштів, що призвело до збільшення періоду нарахування підвищеної відсоткової ставки та, відповідно, до збільшення обсягу відповідальності поручителя. Крім того, відповідачем не пред`являлась вимога до позивача як поручителя про виконання ним зобов`язань за договором поруки в установлений для цього строк, тобто в межах строку дії договору поруки та протягом шести місяців з моменту настання строку повернення кредитних коштів.
3. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2017 залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляються самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство "Український професійний банк" (далі - ПАТ "Український професійний банк", третя особа - 1) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Край" (далі - ТОВ "Край", третя особа - 2).
4. Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.07.2017 у справі № 910/6980/17 у задоволенні позову ДП "Край Проперті" відмовлено.
5. Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 28.08.2017 та від 18.09.2017 залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Край-3" (далі - ТОВ "Край - 3", третя особа - 3) та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа - 4).
6. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2017 рішення Господарського суду міста Києва від 06.07.2017 залишено без змін із тих самих підстав.
7. Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.04.2018 постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2017 та рішення Господарського суду міста Києва від 06.07.2017 у справі № 910/6980/17 скасовано. Справу № 910/6980/17 направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Рішення судів за результатами нового розгляду справи
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
8. За результатами нового розгляду справи № 910/6980/17 рішенням Господарського суду міста Києва від 24.10.2018 у задоволенні позову ДП "Край Проперті" відмовлено.
9. Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що відповідач не є належним кредитором позивача, з огляду на нікчемність правочину - договору відступлення прав вимоги від 28.05.2015, який не породжує жодних юридичних наслідків. Відтак посилаючись на положення статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" суд дійшов висновку, що позивачем не доведено порушення, невизнання чи оспорювання його прав відповідачем, враховуючи, що кредитором за кредитним договором та договором поруки є банк, та відповідні зміни до кредитного договору щодо зміни строку дії траншевої кредитної лінії вносилися банком та позичальником.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
10. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2019 рішення Господарського суду міста Києва від 24.10.2018 у справі № 910/6980/17 залишено без змін із аналогічних підстав.
11. В оскаржуваній постанові суд апеляційної інстанції погодився із наведеними висновками місцевого господарського суду щодо укладення договору відступлення з метою надання ТОВ "ФК АУРУМ ФІНАНС" можливості позачергово задовольнити свої грошові вимоги, що зумовило зміну черговості задоволення вимог кредиторів за зобов`язаннями, які виникли до дня запровадження тимчасової адміністрації у банку.
12. Крім того апеляційним господарським судом вказано, що враховуючи те, що договір про відступлення прав вимоги від 28.05.2015 через свою нікчемність не створив для його сторін юридичних наслідків, наступне відступлення прав вимоги за договором від 02.07.2015 між ТОВ "ФК Аурум Фінанс" як первісним кредитором та ТОВ "Компанія з управління активами "Практика" як новим кредитором також не можна вважати таким, що створило для сторін юридичні наслідки. Відповідно ТОВ "Компанія з управління активами "Практика" не набуло прав вимоги до ТОВ "Край" за вищевказаними кредитним договором та Договорами застави майна.
13. За наведеного судом апеляційної інстанції зазначено, що позивачем не доведено порушення, невизнання чи оспорювання його прав відповідачем - ТОВ "Компанія з управління активами "Практика", враховуючи те, що кредитором за Кредитним договором та договором поруки є банк (ПАТ "Український професійний банк"), та відповідні зміни до Кредитного договору щодо зміни строку дії траншевої кредитної лінії вносилися банком та позичальником, відтак позивачем пред`явлено позов не до тієї особи, яка має за ним відповідати.
Фактичні обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій
14. 26.06.2008 між Відкритим акціонерним товариством "Український професійний банк" правонаступником якого є ПАТ "Український професійний банк" як банком та ТОВ "Край" як позичальником укладено договір про відкриття траншевої кредитної лінії № 48 (далі - Кредитний договір), за умовами якого банк зобов`язався відкрити позичальнику мультивалютну траншеву відкличну кредитну лінію з встановленням лімітів у наступних валютах: 30 000 000 грн; 2 035 000 дол. США; 1 200 000,00 євро терміном до 24.06.2010.
15. Пунктом 1.2. Кредитного договору сторони погодили, що зобов`язання банку щодо надання кредитів та зобов`язання позичальника щодо повернення кредитів та сплати процентів, а також інші права та зобов`язання сторін, передбачені цим договором, виникають з дати укладення сторонами додаткових договорів про надання кредитів, які є невід`ємними частинами цього договору, в сумах, зазначених у таких додаткових договорах. Строк користування кожним окремим кредитом у межах загальної суми, встановленої п. 1.1 цього договору, визначається додатковими договорами, але не пізніше строку, встановленого пунктом 1.1 цього договору.
16. З метою забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором між ДП "Край Проперті" як поручителем та ВАТ "Український професійний банк" правонаступником якого є ПАТ "Український професійний банк" як банком 26.06.2008 було укладено договір поруки № 48-1, за умовами пункту 1.2. якого поручитель взяв на себе зобов`язання в повному обсязі відповідати перед банком як солідарний боржник за Кредитним договором включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.
17. Відповідно до пунктів 2.1., 2.2. Договору поруки в разі повного або часткового невиконання позичальником зобов`язань за Кредитним договором, в передбачені Кредитним договором строки, банк має право задовольнити свої вимоги за рахунок грошових коштів поручителів, а у разі їх недостатності - звернути стягнення на інше майно та цінності поручителів в порядку, встановленому чинним законодавством України.
18. 17.03.2015 між ПАТ "Український професійний банк" як банком та ТОВ "Край" як позичальником укладено додатковий договір про внесення змін до додаткових договорів від 26.06.2008, 09.07.2008, 23.07.2008, 26.06.2008, 26.12.2008 до кредитного договору, в якому сторони дійшли згоди про внесення змін до пунктів 1, 3 та 9 додаткових договорів щодо строку повернення конкретно визначеного умовами додаткових договорів траншу, а саме цифри: "17.03.2015" замінили на "17.04.2015".
19. Крім того 17.03.2015 сторонами кредитного договору укладено додатковий договір до кредитного договору, яким ними визначено такий строк дії траншевої кредитної лінії до 16.03.2016. У відповідності до внесених додатковими договорами змін до Кредитного договору, сторонами укладались відповідні додаткові договори до договору поруки.
20. 17.04.2015 сторонами кредитного договору укладено аналогічний додатковий договір про внесення змін до вказаних додаткових договорів згідно з умовами якого строк повернення конкретно визначеного траншу було продовжено до 15.05.2015. При цьому, строк, визначений у пункт 1.1. Кредитного договору з укладенням вищевказаних додаткових договорів про внесення змін до додаткових договорів від 26.06.2008, 09.07.2008, 23.07.2008, 26.06.2008, 26.12.2008 до Кредитного договору від 17.03.2015 та від 17.04.2015 не змінювався.
21. 28.05.2015 між ПАТ "Український професійний банк" як первісним кредитором та ТОВ "ФК АУРУМ ФІНАНС" як новим кредитором укладено Договір про відступлення прав вимоги, відповідно до якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору свої права вимоги до ТОВ "Край", а новий кредитор сплачує первісному кредитору за відступлення права грошової вимоги кошти у сумі, визначеній в пункті 5 цього договору, у порядку та строки, встановлені цим договором та набуває права вимоги первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існують на момент переходу права вимоги за договором про відкриття траншевої кредитної лінії від 26.06.2008 № 48 з усіма додатковими угодами та/або договорами про внесення змін до нього, договором застави майна від 22.04.2013 № 48-14, договором застави майна від 22.04.2015 № 48-15, договором застави майна від 25.01.2013 № 703-4.
22. Згодом, 02.07.2015 між ТОВ "ФК Аурум Фінанс" як первісним кредитором та ТОВ "Компанія з управління активами "Практика" як новим кредитором укладено договір про відступлення права вимоги відповідно до якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор у повному обсязі набуває право вимоги до ТОВ "Край" за вищевказаними Кредитним договором та договорами застави майна.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
23. Не погоджуючись із наведеними вище судовими рішеннями місцевого та апеляційного господарського суду позивач звернувся до Касаційного господарського суд у складі Верховного Суду із касаційною скаргою з вимогою їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
РУХ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
24. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду цієї справи було визначено колегію суддів у складі: Банаська О. О. - головуючого, Катеринчук Л. Й., Васьковського О. В., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 13.06.2019.
25. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного господарського суду Банаська О.О. від 20.06.2019 касаційну скаргу ДП "Край Проперті" залишено без руху та надано строк тривалістю 10 днів для усунення недоліків, а саме подання суду документу, що підтверджує повноваження ОСОБА_1 на здійснення представництва скаржника в суді касаційної інстанції.
26. 05.07.2019 на адресу Верховного Суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги з долученими до неї на виконання ухвали суду від 20.06.2019 доказами, що підтверджують наявність у ОСОБА_1 повноважень на час подання касаційної скарги, на здійснення представництва скаржника в суді касаційної інстанції.
27. У зв`язку з відпусткою судді Катеринчук Л. Й. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/6980/17 визначено колегію суддів у складі: Банаська О. О. - головуючого, Васьковського О. В., Пєскова В. Г., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 15.07.2019.
28. Ухвалою Верховного Суду від 16.07.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ДП "Край Проперті"; датою проведення судового засідання визначено 15.08.2019.
29. У судове засідання 15.08.2019 з`явилися представники позивача (скаржника) та третіх осіб - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, ПАТ "Український професійний банк" та ТОВ "Край", які надали пояснення у справі.
30. Відповідач та третя особа - ТОВ "Край - 3" явку повноважного представників не забезпечили, хоча про час та дату судового засідання були сповіщені належним чином. Оскільки, явка учасників справи не була визнана обов`язковою, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності повноважних представників відповідача та третьої особи - ТОВ "Край - 3".
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
(ДП "Край Проперті")
31. Скаржник в обґрунтування доводів касаційної скарги посилається на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права зазначаючи таке:
- суди попередніх інстанцій повністю проігнорували висновки Верховного Суду наведені в постанові від 18.04.2018 у даній справі, якою її передано на новий розгляд. Обставини визначені у даній постанові касаційного суду не досліджувались ні судом першої, ні апеляційної інстанції;
- суди не розглянули справу по суті заявлених позовних вимог та не оцінили надані позивачем докази, зокрема, розрахунки заборгованості за процентами та розрахунки штрафних санкцій за несвоєчасне погашення процентів;
- суди прийняли рішення лише на основі пояснень третіх осіб ПАТ "Український професійний банк" та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
- вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду в разі наявності відповідного спору. Зазначені обставини є предметом розгляду та доказування у справі № 910/10787/16, яка зупинення до вирішення справи № 910/21767/15, що залишено поза увагою судами.
Доводи інших учасників справи
32. Від інших учасників справи станом на 15.08.2019 відзивів на касаційну скаргу не надійшло.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
33. Відповідно до статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
34. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
35. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
36. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої та апеляційної інстанції
37. Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.
38. Відповідно до статті 2 ГПК України метою господарського судочинства є ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
39. Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи законний інтерес. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
40. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
41. Предметом спору у даній справи є вимога ДП "Край Проперті" про визнання поруки за договором поруки № 48-1 від 26.06.2008 такою, що припинена.
42. В якості підстав заявлених вимог ДП "Край Проперті" зазначило, 17.03.2015 без його згоди, як поручителя, сторони Договору про відкриття траншевої кредитної лінії було укладено додатковий договір про внесення змін до договору про відкриття траншевої кредитної лінії за наслідком чого зменшено строк виконання зобов`язань за спірним кредитним договором на 11 місяців, тобто, фактично скорочено термін повернення кредитних коштів, що призвело до збільшення періоду нарахування підвищеної відсоткової ставки та, відповідно, до збільшення обсягу відповідальності поручителя. Крім того, позивачем вказано, що відповідачем не пред`являлась вимога до нього як поручителя про виконання зобов`язань за договором поруки в установлений для цього строк, тобто в межах строку дії договору поруки та протягом шести місяців з моменту настання строку повернення кредитних коштів.
43. Суд наголошує, що розгляд даної справи судами попередніх інстанцій здійснювався за результатом її перегляду в касаційному порядку Верховним Судом.
44. Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України (стаття 125 Конституції України).
45. Як вказувалось вище, постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.04.2018 постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2017 та рішення Господарського суду міста Києва від 06.07.2017 у даній справі скасовано. Справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
46. Приймаючи постанову Верховним Судом зазначено про помилковість висновку судів першої та апеляційної інстанції, що внаслідок укладання додаткових договорів від 17.03.2015 та 17.04.2015 до додаткових договорів до кредитного договору змінено лише строк повернення чергового траншу, в той час як строк кредитного договору залишається незмінним - 16.03.2016, а тому такі угоди не погіршують становища Поручителя, оскільки Поручитель відповідає за виконання Позичальником зобов`язань в повному обсязі, а не по кожному окремому траншу.
47. Крім того Верховним Судом вказано, що суди першої та апеляційної інстанції помилково ототожнили строк дії кредитного договору зі строком повернення кредиту і дійшли передчасного висновку без з`ясування всіх обставин справи в сукупності, що додаткові договори від 17.03.2015 та 17.04.2015 до додаткових договорів від 26.06.2008, 09.07.2008, 23.07.2008, 26.06.2008, 26.12.2008 до кредитного договору, не призвели до збільшення обсягу зобов`язань та погіршення становища поручителя.
48. Також, касаційним судом звернуто увагу на довід позивача щодо непред`явлення відповідачем до нього як поручителя вимоги про виконання ним зобов`язань за договором поруки в установлений для цього строк та зазначено, що судом першої інстанції взагалі не було здійснено розгляд зазначеного доводу позовної заяви позивача, хоча в описовій частині рішення вказано про таку підставу позову, як не пред`явлення відповідачем вимоги до позивача, як поручителя, про виконання ним зобов`язання за договором поруки в установлений для цього строк, що відповідно до частини 4 статті 559 ЦК України є підставою для припинення поруки.
49. Окрім того, Верховний Суд відзначив, що оскільки судам попередніх інстанцій слід встановити строк повернення кредиту, врахувавши при цьому додатковий договір від 17.03.2015 до кредитного договору та додаткові договори від 17.03.2015 та 17.04.2015 до додаткових договорів від 26.06.2008, 09.07.2008, 23.07.2008, 26.06.2008, 26.12.2008 до кредитного договору, то в залежності від встановленого слід обраховувати строк пред`явлення вимоги про виконання поручителем зобов`язань за договором поруки.
50. Направляючи справу на новий розгляд Верховним Судом вказано на необхідність господарському суду взяти до уваги наведене в цій постанові, вжити всі передбачені законом засоби для всебічного, повного і об`єктивного встановлення обставин справи, прав і обов`язків сторін і, в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством, прийняти відповідне рішення.
51. За приписами частини 5 статті 310 ГПК України висновки суду касаційної інстанції, у зв`язку з якими скасовано судові рішення, є обов`язковими для суду першої чи апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.
52. Відповідно до частини 1 статті 316 ГПК України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.
53. Втім, як убачається зі змісту оскаржуваних рішень місцевого та апеляційного господарського суду, суди залишили поза увагою висновки суду касаційної інстанції наведені у постанові від 18.04.2018 та не надали оцінку доводам скаржника наведеним у позовній заяві не навівши жодних підстав для їх відхилення.
54. Разом з тим суди попередніх інстанцій здійснили оцінку порушеного права позивача крізь призму оцінки відповідності договору про відступлення права вимоги від 28.05.2015 вимогам законодавства, зазначивши, що даний договір є нікчемним та не породжує жодних юридичних наслідків.
55. Однак такі висновки судів попередніх інстанцій є безпідставними, оскільки за наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17).
56. Колегія суддів у даній справі акцентує увагу на тому, що укладений за наслідками нікчемного правочину від 28.05.2015 договір купівлі-продажу права вимоги, яким у даному випадку є договір про відступлення права вимоги від 02.07.2015 є оспорюваним договором та може визнаватись недійсним відповідно до частини 5 статті 216, статті 658 ЦК України як такий, що укладений в процесі виконання нікчемного правочину (аналогічна правова позиція щодо оспорюваності договорів укладених в процесі виконання нікчемних правочинів викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.07.2019 у справі № 910/10364/16, від 01.08.2019 у справі № 910/7085/16).
57. До того ж чинним законодавством не встановлено наступної нікчемності правочинів.
58. Крім того Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду враховується, що в провадженні Господарського суду міста Києва знаходиться справа за позовом ПАТ "Український професійний банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладі фізичних осіб до ТОВ "ФК Аурум Фінанс" та ТОВ "Компанія з управління активами "Практика" про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину - договору про відступлення прав вимоги від 28.05.2015 № б/н, укладеного між ПАТ "Український професійний банк" та ТОВ "ФК Аурум Фінанс"; зобов`язати ТОВ "ФК Аурум Фінанс" та ТОВ "Компанія з управління активами "Практика" повернути на користь ПАТ "Український професійний банк" права майнової вимоги, отримані за договором про відступлення прав вимоги від 28.05.2015 № б/н, укладеним між ПАТ "Український професійний банк" та ТОВ "ФК Аурум Фінанс", за договором про відступлення прав вимоги від 02.07.2015, укладеним між ТОВ "ФК Аурум Фінанс" та ТОВ "КУА "Практика"; повернути оригінали документів згідно акту приймання-передачі від 28.05.2015.
59. Станом на момент касаційного перегляду судових рішень у справі № 910/6980/17 спір у згаданій справі по суті не вирішено.
60. Згідно із частиною 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
61. Відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
62. У рішеннях Європейського суду з прав людини у справі "Де Куббер проти Бельгії" від 26.10.1984 та у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії" від 28.10.1998 наголошується про те, що правосуддя має не тільки чинитися, також має бути видно, що воно чиниться. На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість. Якщо помилка національного суду щодо питань права або факту є настільки очевидною, що її можна кваліфікувати як "явну помилку" (тобто помилку, якої б не міг припуститися розумний суд) вона може порушити справедливість провадження (Справа "Хамідов проти Росії").
63. Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ван де Гурк проти Нідерландів)".
62. Більш того, у визначення справедливого судового розгляду справи сторін не можна не враховувати загальні фактичні та юридичні обставини справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Станкевич проти Польщі").
64. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії").
66. Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
67. Вимогами процесуального права визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні спору. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.
68. Однак, ухвалені у справі судові рішення не можна визнати законними і обґрунтованими, оскільки судами допущено неповне з`ясування фактичних обставин, та не досліджено докази, які мають значення для правильного вирішення справи.
69. Залишивши поза увагою доводи скаржника наведені у позові, а також не врахувавши вказівки суду касаційної інстанції, які в силу частини 5 статті 310 ГПК України для суду першої чи апеляційної інстанції під час нового розгляду справи, суди попередніх інстанцій порушили передбачене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право позивача на справедливий розгляд спору впродовж розумного строку за повного та всебічного дослідженням всіх обставин справи. Окрім того поставлено під сумнів доцільність перегляду судових рішень в касаційному порядку зважаючи на відсутність у оскаржуваних судових рішеннях жодних обґрунтувань (мотивів) щодо врахування висновків (вказівок) Верховного Суду наведених у постанові від 18.04.2018 у даній справі.
70. Не з`ясувавши відповідних обставин, не дослідивши пов`язані з ними докази, попередні судові інстанції припустилися порушення норм процесуального права, а саме частини 1 статті 86 ГПК України щодо всебічного, повного, об`єктивного дослідження наявних у справі доказів та частини 5 статті 236 названого Кодексу стосовно ухвалення судового рішення на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин.
Щодо суті касаційної скарги
71. Ураховуючи наведене вище суд касаційної інстанцій дійшов висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
72. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
73. Згідно із пунктами 1, 2 частини 3 статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є, зокрема, порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази, або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
74. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина 4 статті 310 ГПК України).
75. Зважаючи на вищенаведені обставини, колегія суддів дійшла висновку про те, що судами попередніх інстанцій не виконано вказівки Верховного Суду викладені в постанові від 18.04.2018 чим порушено принцип повноти оцінки доказів та їх відображення у судовому рішенні, тому постановлені судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
76. Під час нового розгляду справи, господарському суду слід взяти до уваги викладене у цій постанові, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного і об`єктивного встановлення обставин справи, прав і обов`язків сторін і в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством вирішити спір з належним обґрунтуванням мотивів та підстав такого вирішення у судовому рішенні.
Судові витрати
77. У зв`язку зі скасуванням постанови апеляційного господарського суду та рішення суду першої інстанції і передачею справи на новий розгляд, розподіл судового збору у справі здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
На підставі викладеного та керуючись статтями 286, 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Край Проперті" задовольнити частково.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 24.10.2018 у справі № 910/6980/17 скасувати повністю.
3. Справу № 910/6980/17 передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
4. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий О. О. Банасько
Судді О. В. Васьковський
В. Г. Пєсков
