ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.07.2017
Справа №910/6980/17
За позовом Дочірнього підприємства "Край Проперті"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ "ПРАКТИКА"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:
1. Публічне акціонерне товариство "Український професійний банк"
2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Край"
про визнання поруки такою,що припинена
Суддя Пінчук В.І.
Представники сторін:
від позивача
Колісник Б.О. - предст.
від відповідача
Самборська Г.М. - предст.
від третьої особи 1
Бондаренко М.Г. - предст.
від третьої особи 2
Завірюха М.І. - предст.
Рішення прийняте 06.07.2017 р., оскільки у судовому засіданні 01.06.2017 р. розгляд справи відкладався відповідно до п. 1 ст. 77 ГПК України.
Обставини справи:
Позивач - Дочірнє підприємство "Край Проперті" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ "ПРАКТИКА" про визнання поруки такою, що припинена.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2017 р. до участі у справі залучені треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Публічне акціонерне товариство "Український професійний банк" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Край"
01.06.2017 р. через канцелярію суду представником третьої особи-1 подане клопотання про залучення до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.
Суд у задоволенні зазначеного клопотання відмовляє, оскільки рішення суду ніяким чином не може вплинути на права та обов'язки Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.
Представник відповідача у відзиві на позовну заяву проти позивних вимог позивача заперечує та просить суд у задоволенні позову відмовити.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд -
ВСТАНОВИВ:
26.06.2008 року між Публічним акціонерним товариством "Український професійний банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Край" укладено договір про відкриття траншевої кредитної лінії №48, за умовами якого банк зобов'язався відкрити позичальнику траншеву відкличну кредитну лінію з встановленням лімітів в наступних валютах: 30000000,00 грн.; 2035000,00 доларів США; 1200000,00 Євро терміном до 24.06.2010 р. У той же день між Дочірнім підприємством «Край Проперті», позичальником та банком укладено договір поруки №48-1.
Відповідно до п. 1.2 договору поруки поручитель бере на себе зобов'язання в повному обсязі відповідати перед банком, як солідарний боржник, за договором про відкриття траншевої кредитної лінії №48 від 26.06.2008 р., за яким банк відкрив позичальнику мультивалютну траншеву відкличну кредитну лінію з встановленим лімітом.
Згідно п. 1.2 договору про відкриття траншевої кредитної лінії зобов'язання банку щодо надання кредитів та зобов'язання позичальника щодо повернення кредитів та сплати процентів, а також інші права та зобов'язання сторін передбачені цим договором, виникають з дати укладення сторонами додаткових договорів про надання кредитів, які є невід'ємними частинами цього договору, в сумах, зазначених в таких додаткових договорах. Строк користування кожним окремим кредитом в межах загальної суми, встановленої п. 1.1 цього договору, визначається додатковими договорами, але не пізніше строку, встановленого п. 1.1 цього договору.
В подальшому сторонами неодноразово вносились зміни до кредитного договору, а також до договору поруки, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Український професійний банк» та позивачем.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на те, що без його згоди, як поручителя, 17.03.2015 р. сторонами договору про відкриття траншевої кредитної лінії №48 від 26.06.2008 р. було укладено додатковий договір про внесення змін до додаткових договорів від 26.06.2008 р., 09.07.2008 р., 23.07.2008 р., 26.06.2008 р., 26.12.2008 р. до договору про відкриття траншевої кредитної лінії, згідно з яким сторони погодили змінити строк дії кредитного договору та термін повернення наданих траншів до 17.04.2015 р. В подальшому сторони, як стверджує позивач, продовжили строк дії кредитного договору та термін повернення наданих траншів до 15.05.2015 р., про що 17.04.2015 р. уклали додатковий договір про внесення змін до додаткових договорів.
Також, позивач наголошує на тому, що відповідачем не пред'являлась вимога до позивача, як поручителя, про виконання ним зобов'язань за договором поруки в установлений для цього строк, тобто в межах строку дії договору поруки та протягом шести місяців з моменту настання строку повернення кредитних коштів. Зважаючи на це, позивач вважає його поруку за кредитним договором припиненою 17.03.2015 р.
Разом з тим, суд вважає позовні вимоги позивача такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав:
Умовами кредитного договору визначено, що строк користування кожним окремим кредитом в межах загальної суми, встановленої п. 1.1 цього договору, визначається додатковими договорами, але не пізніше строку дії договору.
Як встановлено судом, 17.03.2015 р. між Публічним акціонерним товариством «Український професійний банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю "Край" був укладений додатковий договір про внесення змін до додаткових договорів від 26.06.2008 р., 09.07.2008 р., 23.07.2008 р., 26.06.2008 р., 26.12.2008 р. до договору про відкриття траншевої кредитної лінії №48 від 26.06.2008 р., відповідно до п. 1 якого були внесені зміни в п. 1, 3, 9 та 4 додаткових договорів щодо строку повернення конкретно визначеного умовами додаткових договорів траншу, а саме до 15.04.2015 р.
У той же час, аналогічний додатковий договір про внесення змін до вказаних додаткових договорів був укладений сторонами 17.04.2015 р., згідно з умовами якого строк повернення конкретно визначеного траншу було продовжено до 15.05.2015 р. При цьому строк дії кредитного договору не змінювався.
Тобто, укладання додаткових договорів від 17.03.2015 р. та 17.04.2015 р. змінюють лише строк повернення чергового траншу, який не зменшується, а навпаки продовжується. А строк кредитного договору залишається незмінним - 16.03.2016 р.
28.05.2015 р. між Публічним акціонерним товариством «Український професійний банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК Аурум Фінанс» був укладений договір про відступлення прав вимоги.
02.07.2015 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК Аурум Фінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Практика» було укладено договір про відступлення права вимоги. Згідно з умовами зазначеного договору, ТОВ «ФК Аурум Фінанс» відступив, а ТОВ «КУА «Практика» набув в повному обсязі право вимоги до позичальника та поручителів/заставодавців за кредитним договором №48 від 26.06.2008 р. та договорами, які забезпечують його виконання.
Статтею 553 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.
У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову ( субсидіарну ) відповідальність поручителя ( частина перша статті 554 ЦК України ).
Відповідно до частини першої статті 559 ЦК України порука припиняється, зокрема, у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
Тобто закон пов'язує припинення договору поруки зі зміною основного зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови, що така зміна призведе до збільшення обсягу відповідальності поручителя.
Отже, припинення поруки на підставі частини першої статті 559 ЦК України можливе тоді, коли наслідком таких змін стало збільшення матеріальної відповідальності поручителя без його згоди.
Таким чином суд вважає, що внесення змін додатковими договорами від 17.03.2015 р. та 17.04.2015 р. до договору про відкриття траншевої кредитної лінії №48 від 26.06.2008 р. ніяким чином не призводить до збільшення обсягу зобов'язань та погіршення становища поручителя, оскільки поручитель відповідає за виконання позичальником зобов'язань в повному обсязі, а не по кожному окремому траншу. Відповідно, і укладення додаткових договорів про внесення змін не потребувало на це згоди поручителя.
Суд також вважає, що відсутні підстави для припинення поруки у зв'язку із внесенням змін додатковими договорами від 17.03.2015 р. та 17.04.2015 р. до договору про відкриття траншевої кредитної лінії №48 від 26.06.2008 р., а отже відсутні підстави для застосування ст. 559 ЦК України щодо припинення поруки.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
В позові відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.
дата підписання повного тексту рішення 11.07.2017 р.
Суддя
В.І.Пінчук
