Справа № 354/671/15-ц
Провадження № 2/354/51/19
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 серпня 2019 року м.Яремче
Яремчанський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої - судді Польської М.В.
секретаря Савчук М.І.
прокурора: Верешка М.І.
представника відповідача 3 ОСОБА_1
представника відповідача 4 ОСОБА_2
представника третьої особи 1 ОСОБА_3
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Яремче клопотання представника третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача (заміненої на співвідповідача) Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про закриття провадження у цивільній справі запозовомпершого заступника прокурора Івано-Франківської області в інтересах Державного агентства лісових ресурсів України, ДП «Ворохтянське лісове господарство» до Поляницької сільської ради, ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Зірка Буковелю», треті особи без самостійних вимог на стороні відповідачів Національний банк України, Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та повернення земельної ділянки,-
в с т а н о в и в:
З 10.09.2015 року в провадженні Яремчанського міського суду Івано-Франківської області знаходиться справа за вказаним позовом.
Згідно розпорядження керівника апарату Яремчанського міського суду Івано-Франківської області та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вказана справа передана у провадження судді Польської М.В.
29.07.2019 року від представника АТ КБ «Приватбанк» надійшло клопотання про закриття провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України. Своє клопотання обґрунтовує тим, що 10.09.2015 р. позивач звернувся до суду в порядку цивільного судочинства з позовом про визнання недійсним та скасування державного акту на право власності, який видано фізичній особі ОСОБА_4 на підставі рішення виконкому Поляницької сільської ради від 12.09.2002 року та повернення вказаної земельної ділянки у державну власність. Разом з тим, ОСОБА_4 було відчужено вказану земельну ділянку юридичній особі- ТОВ «Зірка Буковелю» на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 23.02.2007 року. Таким чином ОСОБА_5 ще до моменту звернення позивачем до суду з позовом, відчужила її на користь юридичної особи – ТОВ «Зірка Буковелю». З наведених обставин представник вказує, що наявні підстави для закриття провадження, оскільки існує спір про право власності на земельну ділянку між юридичною особою та державою, а отже такий спір підлягає розгляду господарським судом.
Ухвалою суду від 20.08.2019 року третю особу – АТ КБ «Приватбанк» замінено на співвідповідача по справі.
В судовому засіданні представник АТ КБ «Приватбанк» вказане клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Представник відповідача ТзОВ «Зірка БУковелю» та представник НБУ підтримали вказане клопотання.
Прокурор в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання, надавши письмові пояснення.
Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.
Звертаючись до суду з вказаним позовом, прокурор просив визнати недійсним та скасувати Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,2110 га серії НОМЕР_1 виданий на ім`я громадянки ОСОБА_4 та зобов`язати громадянку ОСОБА_4 на підставі вимог ст. 387 ЦК України повернути спірну земельну ділянку з чужого незаконного володіння у державну власність в особі постійного користувача ДП «Ворохтянське лісове господарство». В подальшому в зв`язку з встановленням факту переходу права власності на земельну ділянку до ТзОВ «Зірка Буковеля» згідно договору купівлі-продажу від 23.02.2007 р., останнього залучено до участі в справі в частині повернення земельної ділянки. В подальшому прокуратура області звернулась з клопотання до Яремчанського міського суду про заміну первісного відповідача по справі - ТзОВ «Зірка Буковелю» належним - АТ КБ «Приватбанк», оскільки право власності на земельну ділянку площею 0,6342 га кадастровий номер НОМЕР_2 , в с. Поляниця, урочище Вишні, до складу якої увійшла спірна земельна ділянка площею 0,2110 га, 13.09.2016 р. перейшло у приватну власність АТ КБ «Приватбанк» згідно договору іпотеки № 994 від 30.05.2016 р. та договору про внесення змін до нього № 1058 від 03.06.2016 р., про що не було відомо позивачу.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Постановою Галицького районного суду від 04.03.2015 р. у кримінальній справі № 1-6/11 встановлено, що рішення виконавчого комітету Поляницької сільської ради щодо безоплатної передачі у приватну власність ОСОБА_4 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0,2110 га на ділянці «Вишня» с. Поляниця не приймалося та було підроблене. На підставі підробленого рішення виконавчого комітету Поляницької сільської ради № 32 від 12.09.2002 ОСОБА_4 незаконно видано державний акт на право приватної власності на земельну ділянку. Саме даним документом державу в особі ДП «Ворохтянське лісове господарство» позбавлено власності на спірну земельну ділянку. Визнання недійсним та скасування даного Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, як доводить позивач, дає можливість в подальшому витребувати її від добросовісного набувача.
В зв`язку з наведеним, належним відповідачем в частині позовних вимог прокуратури Івано-Франківської області про визнання недійсним та скасування Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,2110 га серії НОМЕР_1 є Поляницька сільська рада та ОСОБА_4 , на права і обов`язки яких впливає на переконання позивача результат вирішення спору судом.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами ЄСПЛ розуміють здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.
Щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітку фактичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання у її права (рішення ЄСПЛ від 04 грудня 1995 року у справі «Белле проти Франції»).
У рішенні від 22 грудня 2009 року у справі «Безимянная проти Росії» (заява № 21851/03) ЄСПЛ наголосив, що «погоджується з тим, що правила визначення параметрів юрисдикції, що застосовуються до різних судів у рамках однієї мережі судових систем держав, безумовно, розроблені таким чином, щоб забезпечити належну реалізацію правосуддя. Заінтересовані держави повинні очікувати, що такі правила будуть застосовуватися. Однак ці правила або їх застосування не повинні обмежувати сторони у використанні доступного засобу правового захисту».
Відповідно до ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
У порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.
Згідно п. 10 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем.
Позовні вимоги до кількох відповідачів, серед яких є хоча б одна фізична особа, мають розглядатися в одному провадженні, якщо такі вимоги однорідні, нерозривно пов`язані між собою та від вирішення однієї з них залежить вирішення інших вимог.
Вирішення за правилами господарського судочинства такого спору в частині позовних вимог до юридичної особи, а за правилами цивільного судочинства - в частині позовних вимог до фізичних осіб порушуватиме принцип повноти, всебічності й об`єктивності з`ясування обставин справи, оскільки дослідження одного і того ж предмета, а також одних і тих самих підстав позову здійснюватиметься судами різних юрисдикцій, що не гарантує дотримання принципу правової визначеності.
Позовні вимоги про визнання недійсними Державних актів на право приватної власності на земельні ділянки належної фізичній особі підлягають розгляду в одному провадженні разом з позовними вимогами про витребування земельних ділянок від добросовісних набувачів, адже такі вимоги однорідні, нерозривно пов`язані між собою та від вирішення однієї з них залежить вирішення інших вимог.
Вказана правова позиція висловлена в Постановах Великої Палати Верховного Суду у справах № 444/1786/15 від 21.11.2018, № 469/1346/18 від 15.05.2019, № 911/4144/16 від 15.05.2018, № 368/1158/16-ц від 30.05.2018 тощо.
Зміст позовних вимог та коло відповідачів було зазначено стороною позивача самостійно, а тому посилання представника АТ КБ «Приватбанк» на постанову Верховного Суду, яка стосується подібного спору, але з фізичними особами зі статусом третьої особи , що розглядалася в порядку господарського судочинства, в даному випадку на переконання суду, застосована не вірно. При цьому, чи вірно визначені позовні вимоги і чи підлягають вони до задоволення щодо фізичної особи – відповідача, суд буде вирішувати тільки на стадії ухвалення рішення по суті спору. Тому суд приходить до висновку, що клопотання представника АТ КБ «Приватбанк» є безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.43, 255-256, 259-261 ЦПК України, суд, -
п о с т а н о в и в:
У задоволенні клопотання представника відповідача - Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про закриття провадження у цивільній справі запозовомпершого заступника прокурора Івано-Франківської області в інтересах Державного агентства лісових ресурсів України, ДП «Ворохтянське лісове господарство» до Поляницької сільської ради, ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Зірка Буковелю», треті особи без самостійних вимог на стороні відповідачів Національний банк України, Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та повернення земельної ділянки,- відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлено 21.08.2019 року.
Головуючий суддя: М. В. Польська
