ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 серпня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/18801/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Колос І.Б.,
за участю секретаря судового засідання Хахуди О.В.,
представників учасників справи:
позивача: товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" - Коноплі А.М. - адвокат (посвідчення від 28.04.2011 №4500/10); Колесника О.І. - адвокат (посвідчення від 03.03.2016 №КВ626),
відповідача - 1 - публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію - Галдецької Ю.В. - адвокат (посвідчення від 25.05.2018 №1399),
відповідача - 2 - державної організації (установи, закладу) "Фонд гарантування вкладів фізичних осіб" - Костюченко І.В. - адвокат (посвідчення від 30.09.1999 № 1642/10),
третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів:
публічного акціонерного товариства "Стахановський завод технічного вуглецю" - не з`яв.,
товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцький шкірзавод" - не з`яв.,
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 - не з`яв.,
розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - Товариство)
на рішення господарського суду міста Києва від 06.02.2019 (суддя Сташків Р.Б.) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2019 (головуючий суддя - Зубець Л.П., судді Калатай Н.Ф. і Мартюк А.І.)
зі справи №910/18801/16
за позовом Товариства
до: публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію (далі - Банк);
державної організації (установи, закладу) "Фонд гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Фонд)
про зобов`язання вчинити дії,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: публічне акціонерне товариство "Стахановський завод технічного вуглецю" (далі - ПАТ "Стахановський завод технічного вуглецю");
товариство з обмеженою відповідальністю "Кременчуцький шкірзавод" (далі - ТОВ "Кременчуцький шкірзавод"),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 .
РУХ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство звернулося з позовом у даній справі, в якому просило зобов`язати:
- Банк: акцептувати та внести зміни до переліку (реєстру) вимог кредиторів публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" щодо розміру вимог Товариства шляхом викладення їх в сумі 291 635 519, 26 грн. та подати акцептовані і внесені до переліку (реєстру) вимог кредиторів публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" зміни, пов`язані із викладенням розміру вимог Товариства в сумі 291 635 519, 26 грн., на затвердження до виконавчої дирекції Фонду;
- Банк: акцептувати та внести зміни до переліку (реєстру) вимог кредиторів публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" щодо включення вимог Товариства до вимог кредиторів сьомої черги та подати акцептовані і внесені до переліку (реєстру) вимог кредиторів публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" зміни, пов`язані із включенням вимог Товариства до вимог кредиторів сьомої черги на затвердження до виконавчої дирекції Фонду;
- Фонд: затвердити зміни до переліку (реєстру) вимог кредиторів публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит", пов`язані із акцептуванням та включенням до переліку (реєстру) вимог кредиторів публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" вимоги Товариства на суму 291 635 519, 26 грн., які віднесені до вимог кредиторів сьомої черги.
2. Позов мотивовано тим, що Банком неправомірно акцептовано та включено до переліку (реєстру) вимог кредиторів Банку вимоги в розмірі меншому, ніж заборгованість Банку перед Товариством по договорах вкладу, відкриття рахунків та розрахунково-касового обслуговування, та неправомірно, як пов`язану особу, включено до реєстру вимог у дев`яту чергу, тоді як Товариство належало включити до цього реєстру у сьому чергу.
Короткий зміст рішень судових інстанцій
3. Рішенням господарського суду міста Києва від 06.02.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2019, у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
4. Рішення та постанову мотивовано відсутністю підстав для задоволення позову, тому що відповідачами не порушені права позивача, оскільки більший розмір вимог, ніж їх вже було акцептовано Банком, та визначення іншого місця у зазначеній черзі, ніж уже було визначено позивачем, не було підтверджено належними, допустимими та достатніми доказами в розумінні статей 76, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. У касаційній скарзі до Верховного Суду Товариство, посилаючись на те, що прийняті судові акти не відповідають вимогам статті 236 ГПК України, просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 06.02.2019 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.05.2019, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи, наведені в касаційній скарзі (з урахуванням письмових пояснень)
6. Зробивши висновок, що сума заборгованості визначається на підставі балансу Банку, суди попередніх інстанцій не витребували баланс банку.
7. Крім того, в балансі Банку встановлюється фактичний розмір заборгованості, який визначається шляхом перевірки документів та узгодження цього розміру з кредитором у порядку досудового врегулювання. В іншому випадку положення частини четвертої статті 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон) та пункту 4.32 Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.07.2012 №2 (далі - Положення), щодо можливості оскарження відмови в акцептуванні вимог кредиторам втрачали б сенс. При визначенні розміру кредиторських вимог до уваги повинні братися не тільки дані балансу банку, а й інші документи, в тому числі надані кредитором, з огляду на які можливо встановити реальну суму заборгованості.
8. Практика Верховного Суду також свідчить, що відсутність у балансі банку певної суми не є підставою для відмови в акцептуванні цієї суми.
9. У даній справі проводилася судово-економічна експертиза, і висновок експерта підтвердив, що мало місце списання Банком з депозитних рахунків Товариства грошових коштів, але експерт не міг надати відповідь щодо правомірності такого списання, відповідності наданих документів чинному законодавству тощо.
10. Судами попередніх інстанцій питання щодо правомірності списання Банком грошових коштів з депозитних рахунків позивача взагалі не розглядалося, а лише зазначено, що такий спір повинен розглядатися окремо.
11. Судами не досліджувалися умови договорів поруки від 07.08.2018 №358, від 13.08.2015 №363, від 17.08.2015 №367 та не встановлено, чи настав у Товариства строк виконання зобов`язань перед Банком за названими договорами поруки. Крім того, у матеріалах справи відсутні належні докази, які свідчать про заборгованість за кредитними договорами від 27.11.2008 №1272м-08, від 09.02.2010 №1309м-10, від 26.12.2008 №1280-м. Таким чином, договірне списання грошових коштів з рахунків Товариства було протиправним, а тому у судів попередніх інстанцій були достатні підстави для задоволення позову в частині визнання кредиторських вимог у повному обсязі в сумі 291 635 519, 26 грн.
12. Розглядаючи справу в частині визначення розміру кредиторських вимог, суди попередніх інстанцій відмовилися надати правову оцінку доводам (доказам, аргументам) позивача, зазначивши, що для розгляду цього питання достатньо даних балансу Банку.
13. Вирішуючи питання щодо черговості кредиторських вимог, суди попередніх інстанцій погодилися з усіма доводами, наданими Банком , включаючи "пов`язаність" Товариства з Банком через фізичну особу, інформацію отриману з мережі Інтернет тощо, хоча належними та допустимими доказами пов`язаності з Банком особи є виключно рішення цього Банку або Національного банку України, оформлене у повній відповідності до норм законодавства.
Доводи інших учасників справи
14. Фонд у відзиві на касаційну скаргу зазначає, що оскаржувані судові рішення є правильними по суті, законними і обґрунтованими, ухвалені у відповідності до норм матеріального і з дотримання норм процесуального права, зокрема вказує, що: Фондом не допускалася протиправна бездіяльність стосовно позивача та не порушувалися його права чи інтереси; позовні вимоги щодо внесення Фондом змін до реєстру вимог кредиторів Банку є передчасними та такими, що не відповідають нормам чинного законодавства, і не підлягають задоволенню; позивача було обґрунтовано, на підставі статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", віднесено до пов`язаних з Банком осіб як споріднену та афілійовану Банку особу, - та просить касаційну скаргу Товариства залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції у цій справі залишити без змін.
15. У відзиві на касаційну скаргу Банк заперечує проти доводів касаційної скарги, зокрема, зазначає, що: з сукупного аналізу норм Закону та Положення вбачається, що під час формування реєстру вимог кредиторів сума заборгованості визначається станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку на підставі балансу банку. При цьому Фонд відхиляє вимоги в разі їх непідтвердження фактичними даними, що міститься у розпорядженні Фонду, тобто якщо заявлені до банку кредиторські вимоги не підтверджені даними балансу банку; уповноважена особа Фонду визнала кредиторські вимоги позивача, підтверджені фактичними даними, що містяться у розпорядженні Фонду, а непідтверджені в розмірі 249 161 190,32 грн. відхилила; за результатами проведення судово-економічної експертизи висновком експерта встановлено, що розмір акцептованих Банком кредиторських вимог позивача у розмірі 42 474 328, 94 грн. є залишком грошових коштів, що підтверджується фактичними даними Банку, і саме такий залишок коштів обліковувався на рахунках позивача та був визнаний Банком та саме даний розмір визнано документально обґрунтованим станом на 17.12.2015; Банком вірно визначено позивача пов`язаною з Банком особою та включено кредиторські вимоги Товариства до дев`ятої черги. У зв`язку з цим Банк просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 06.02.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2019 - без змін.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
16. Товариством та Банком укладено такі договори:
- договір від 14.08.2015 №11 про банківський строковий вклад (депозит) з додатковими угодами від 17.08.2015, 28.08.2015 та 03.09.2015;
- договір про банківський строковий вклад (депозит) від 07.08.2015 №9 з додатковими угодами від 10.08.2015, 14.08.2015, 28.08.2015, 03.09.2015, 04.09.2015;
- договір від 23.07.2008 №47434-08 на розрахунково-касове обслуговування з додатками (тарифи на обслуговування) і додатковими угодами від 25.09.2008 та від 14.02.2012;
- договір від 02.09.2008 №009-С/001098 про відкриття карткового рахунку, надання і використання корпоративної платіжної картки;
- договір від 02.09.2008 №009-С/001103 про відкриття карткового рахунку, надання і використання корпоративної платіжної картки;
- договір банківського вкладу "Класичний" від 03.04.2012 №16 з додатком та з додатковими угодами від 23.04.2013, 02.07.2013, 31.07.2013, 06.09.2013, 26.05.2014, 03.09.2012, 23.04.2013, 05.06.2013, 14.06.2013, 21.06.2013, 10.07.2013, 25.07.2013, 26.07.2013, 29.07.2013, 30.07.2013, 31.07.2013, 05.08.2013, 06.08.2013, 12.08.2013, 06.09.2013, 27.05.2014, 28.07.2014, 20.08.2014, 29.09.2014, 30.10.2014, 04.11.2014, 27.11.2014, 30.12.2014, сума вкладу 29 830 000 грн.
17. На підставі постанови Правління Національного банку України від 17.09.2015 №612 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 17.09.2015 №171 "Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ "Банк "Фінанси та Кредит" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".
18. 17.12.2015 Правлінням Національного банку України прийнято постанову №898, якою відкликано банківську ліцензію Банку, прийнято рішення про його ліквідацію, на підставі якої виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 18.12.2015 року №230 "Про початок процедури ліквідації АТ "Банк "Фінанси та кредит" та делегування повноважень ліквідатора банку".
19. Позивач у межах передбаченого статтею 45 Закону строку заявив Банку кредиторські вимоги, загальний розмір яких склав 291 635 519,26 грн. та які складаються з сум таких вимог:
- вимога за договором від 07.08.2015 № 9 на суму 146 852 840,47 грн.;
- вимога за договором від 02.09.2008 №009-С/001098 на суму 158 619,46 грн.;
- вимога за договором від 23.07.2008 №47434-08 на суму 11 079 683,23 грн.;
- вимога за договором від 02.09.2008 №47434-08 на суму 977 891,98 грн.;
- вимога за договором від 14.08.2015 №11 на суму 102 708 697,27 грн.;
- вимога за договором від 03.04.2012 №16 на суму 29857786,85 грн.
Згідно з довідкою Банку від 22.04.2016 №9-071352/5517 до переліку (реєстру) вимог кредиторів Банку кредиторські вимоги Позивача включено до дев`ятої черги вимог кредиторів з сумою кредиторських вимог у розмірі 42 474 328,94 грн.
20. Дослідивши надані Банком та залучені до матеріалів справи виписки Банку по рахунках позивача, відкритих йому як клієнту Банку, на підставі згаданих договорів, укладених ним з позивачем, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що Банк правомірно, керуючись, пунктами 4.21, 4.22 Положення та статтею 49 Закону, визнав кредиторські вимоги позивача на суму 42 474 328,94 грн., у тому числі, з урахуванням залишку коштів у валюті по курсу станом на 17.12.2015, оскільки саме вказана сума обліковувалася на балансі Банку на дату прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Із залучених до справи банківських виписок про рух коштів по рахунках Товариства вбачається, що кредиторські вимоги на суму 42 474 328,94 грн. обліковувалися на балансі Банку станом на 17.12.2015 на підставі укладених між Банком та Товариством договорів вкладу, відкриття рахунків та розрахунково-касового обслуговування, і обліковувалися саме у такій сумі внаслідок того, що до 17.12.2015, тобто до прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії, Банком здійснювалося договірне списання грошових коштів Товариства з відкритих йому на підставі вказаних договорів рахунків у погашення заборгованості за:
- договором про мультивалютну кредитну лінію від 09.02.2010 №1309м-10, укладеним Банком та ПАТ "Стахановський завод технічного вуглецю";
- кредитним договором від 27.11.2008 № 1272м-08, укладеним Банком та ПАТ "Стахановський завод технічного вуглецю";
- договором про мультивалютну кредитну лінію від 26.12.2008 № 1280м-08, укладеним Банком та ТОВ "Кременчуцький шкірзавод";
- договорами, укладеними у забезпечення виконання зобов`язань по вказаних договорах між Товариством та Банком:
договором поруки від 07.08.2015 № 358 (у забезпечення виконання зобов`язань по кредитних договорах від 27.11.2008 №1272м-08 та від 09.02.2010 №1309м-10);
договором поруки від 13.08.2015 № 363 (у забезпечення виконання зобов`язань по кредитних договорах від 27.11.2008 №1272м-08 та від 09.02.2010 №1309м-10);
договором поруки від 17.08.2015 № 367 (у забезпечення виконання зобов`язань по кредитних договорах від 27.11.2008 №1272м-08 та від 09.02.2010 №1309м-10).
21. У свою чергу, Товариство наголошувало на тому, що, за його даними, обліковуватись має більша на 249 161 190,32 грн. сума заборгованості, ніж акцептована.
22. Оскільки для вирішення даного спору мало значення, яка сума кредиторських вимог позивача дійсно підтверджена фактичними документальними даними та даними банку по його внутрішніх операціях з нарахування та списання коштів, судом першої інстанції була призначена судова експертиза з даного питання.
Висновком експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи від 23.05.2018 №9839/17-45 встановлено, що розмір акцептованих Банком кредиторських вимог Товариства у розмірі 42 474 328,94 грн. є залишком грошових коштів, що підтверджується фактичними даними Банку, і саме даний розмір визнано документально обґрунтованим станом на 17.12.2015 згідно з висновком експерта, тобто що саме такий залишок коштів (з відсотками включно та у гривневому еквіваленті) обліковувався на рахунках позивача та був визнаний Банком.
23. Судами відхилені доводи Товариства стосовно неправомірного списання Банком коштів з його рахунків, у результаті чого до 17.12.2015 склався залишок коштів у розмірі 42 474 328,94 грн., оскільки:
- предметом дослідження та доведення у даному судовому спорі є те, чи відповідає акцептована Банком сума кредиторських вимог дійсним відомостям балансу банку;
- висновком експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи від 23.05.2018 №9839/17-45 встановлено, що із суми заявлених кредиторських вимог Товариства в розмірі 291 635 519,26 грн. підтверджена фактичними документальними даними та даними банку по його внутрішніх операціях з нарахування та списання коштів сума в розмірі 42 474 328,94 грн.;
- того, що станом на 17.12.2015 на балансі Банку обліковувався залишок коштів Позивача у розмірі більшому, ніж 42 474 328,94 грн., позивач належними, допустимими, достовірними та достатніми у своїй сукупності доказами не довів ні суду першої інстанції станом на момент ухвалення оскаржуваного рішення, ні суду апеляційної інстанції під час апеляційного розгляду справи.
24. Судами попередніх інстанцій відхилені доводи позивача про те, що на його рахунках мав би обліковуватися більший розмір коштів, ніж 42 474 328,94 грн., оскільки:
- предметом даного спору, як було зазначено, зокрема, є зобов`язання Банку акцептувати вимоги, які останній акцептує тільки виходячи, з відомостей балансу Банку, та якщо у балансі банку відсутні будь-які відомості, - то в силу Закону уповноважена особа Фонду їх акцептувати не зобов`язана, тому і зобов`язання її до вчинення таких дій (акцептування вимог, які у відомостях балансу Банку відсутні), - є протиправним, оскільки прямо суперечить Закону;
- позивач, вказуючи на неправомірне списання Банком грошових коштів з рахунків позивача, що мало своїм наслідком неправомірне зменшення залишку коштів на рахунках до розміру 42 474 328,94 грн., фактично посилається на виникнення спору щодо наявності та обсягу зобов`язань позивача як поручителя за зазначеними договорами поруки та щодо того, чи мав право Банк (у тому числі в якому порядку та обсязі) списувати кошти з рахунків позивача у погашення заборгованостей за кредитними договорами. Проте дослідження наявності та обсягу зобов`язань позивача як поручителя за згаданими договорами поруки не входить до предмета доказування в межах даної справи, в якій розглядається питання щодо акцептування кредиторських вимог та зобов`язання внести зміни до переліку вимог кредиторів, у тому числі зі зміною місця у черзі, та затвердження цих змін;
- матеріали справи не містять доказів звернення позивача до суду з відповідним позовом до Банку щодо неправомірного списання коштів на підставі договорів поруки, про зобов`язання відновлення у зв`язку з цим записів у балансі банку, що, відповідно, збільшило б обсяг обліковуваних Банком коштів позивача на його рахунках (які до цього, за твердженнями позивача, були неправомірно списані). Тобто позивач не звертався до суду за захистом свого права власності на кошти в розмірі 249 161 190,32 грн., і на даний час відсутнє рішення суду про визнання Банку зобов`язаною особою на вказану позивачем суму заборгованості в розмірі 249 161 190,32 грн. (зокрема, про повернення коштів, їх стягнення, відновлення записів у балансі банку або захист права власності на кошти в інший спосіб). Натомість, спір у даній справі не є спором про право власності позивача на вказані кошти, оскільки вимоги до Банку про повернення ним спірної суми коштів позивачу у справі не заявляються, а заявляються вимоги про акцепт цих коштів як таких, що вже перебувають у складі обліковуваних Банком кредиторських вимог, тоді як останній ці вимоги не обліковує, оскільки себе зобов`язаною особою на суму ще й 249 161 190,32 грн. не вважає;
- предметом даного судового розгляду також не є недійсність кредитних договорів, договорів поруки та правомірність здійснених на підставі них банківських операцій із списання коштів, відтак судом не надається правова оцінка відповідності вказаних правочинів вимогам закону та не надається оцінка правомірності здійснення Банком на їх підставі банківських операцій зі списання коштів;
- у межах даного спору в справі предметом дослідження є правовідносини, що стосуються предмета позову, а саме: наявності або відсутності у Банку підстав та обов`язку акцептувати кредиторські вимоги у заявленому позивачем розмірі та вчинити у зв`язку з цим подальші відповідні дії щодо внесення змін до реєстру акцептованих вимог кредиторів.
25. Врахувавши викладені обставини, попередні судові інстанції дійшли висновку, що відсутні обумовлені законом підстави для зобов`язання Банку акцептувати та внести зміни до переліку (реєстру) вимог кредиторів Банку щодо розміру вимог позивача шляхом викладення їх в сумі 291635519, 26 грн. та зобов`язання подати акцептовані і внесені до цього переліку зміни, пов`язані з викладенням розміру вимог позивача в сумі 291635519, 26 грн. на затвердження до виконавчої дирекції Фонду, а тому позовні вимоги у відповідній частині задоволенню не підлягають.
26. Щодо позовних вимог, які стосуються зміни місця у черзі акцептованих вимог, судами попередніх інстанцій зазначено таке:
- на підставі статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність" та в порядку, передбаченому Положенням про визначення пов`язаних із банком осіб, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 12.05.2015 №315 (далі - Положення №315), під час формування реєстру кредиторів та визначення черговості було виявлено, що рішенням правління Банку від 01.09.2015 позивача було віднесено до числа пов`язаних з Банком осіб як споріднену та афілійовану Банку особу через певну фізичну особу (далі - Особа);
- наданими Банком відомостями, залученими до справи, підтверджується, що Особа є власником позивача як підприємства - юридичної особи;
- дослідивши наявні в матеріалах справи докази в сукупності, суди дійшли висновку, що Особа є кінцевим бенефіціаром позивача, і одночасно вона є пов`язаною з Банком особою, оскільки має істотну участь в Банку та є його контролером, оскільки володіє 97,6693% акцій Банку через Компанію "Фролд проджект лім" (100%), якій належить 99,99991% ТОВ "ДІ.еР.Ай", якому належить 99.999945% ТОВ "Індастріал констракшн", якому належить 87,3273% і ПрАТ F&С Realty", та 12,2745% акцій Банку, а ПрАТ "F&С Realty" є власником 21,6053% акцій банку через Компанію "Фазіда інвестмент інл" (100%), якій належить 100% Компанії "Прайз файненшіел гр.", якій належить 99,9993% П АТ "СУАП з ІІ "Фінанси та кредит", якій належить 2,7121% ПрАТ "F&С Rеаltу", яке є власником 21,6053% акцій банку через ПрАТ "СУАП з ІІ "Фінанси та кредит" (0,0007%), якому належить 2,7727% ПрАТ "F&С Realty", яке є власником 21,6053% акцій банку через компанію "Інвертекс лтд" (100%), якій належить 99,999983% ТОВ "Нові промислові технології", якій належить 99,99994% ТОВ "Кастріп технологія", якій належить 99,6865% ТОВ "Асканія", яке є власником 32,7798% акцій банку через Компанію "Халкін Капітал лімітед" (100%), якій належить 100% "Форт Ассет менеджмент лімітед", яке є власником 28,2458 % акцій банку;
- дослідивши зазначену пов`язаність, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що позивача було обґрунтовано віднесено до числа пов`язаних з Банком осіб як споріднену та афілійовану Банку особу на підставі статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", а тому обумовлені законом підстави для зміни місця у черзі акцептованих вимог відсутні, у зв`язку з чим вимоги Позивача у відповідній частині також задоволенню не підлягають.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
27. Закон (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин):
стаття 1:
цим Законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків (частина перша);
стаття 45:
- Фонд не пізніше робочого дня, наступного за днем отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, розміщує інформацію про це на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет (частина перша);
- Фонд здійснює опублікування відомостей про ліквідацію банку в газеті "Урядовий кур`єр" або "Голос України" не пізніше ніж через сім днів з дня початку процедури ліквідації банку (частина друга);
- протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку кредитори мають право заявити Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються (частина п`ята);
стаття 49:
- Фонд припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами (частина перша);
- протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону Фонд здійснює такі заходи:
1) визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення;
2) відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні Фонду, та, у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів;
3) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду (частина друга);
- реєстр акцептованих вимог кредиторів та зміни до нього підлягають затвердженню виконавчою дирекцією Фонду (частина третя);
- будь-які спори щодо акцептування вимог кредиторів підлягають вирішенню у судовому порядку. Судове провадження щодо таких вимог не припиняє перебіг ліквідаційної процедури (частина четверта).
28. Положення (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин):
- уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку складає реєстр акцептованих вимог кредиторів за формою, визначеною в додатку 3 до цього Положення, на підставі балансу банку, до якого включає вимоги кредиторів у національній валюті в розмірах, які існували на дату прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку (пункт 4.21 розділу V);
- будь-які спори щодо акцептування вимог кредиторів підлягають вирішенню у судовому порядку. Судове провадження щодо таких вимог не припиняє перебігу процедури ліквідації (пункт 4.32 розділу V).
29. Закон України "Про банки і банківську діяльність" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин):
стаття 52:
- для цілей цього Закону пов`язаними з банком особами є:
1) контролери банку;
2) особи, які мають істотну участь у банку, та особи, через яких ці особи здійснюють опосередковане володіння істотною участю у банку;
3) керівники банку, керівник служби внутрішнього аудиту, керівники та члени комітетів банку;
4) споріднені та афілійовані особи банку, у тому числі учасники банківської групи;
5) особи, які мають істотну участь у споріднених та афілійованих особах банку;
6) керівники юридичних осіб та керівники банків, які є спорідненими та афілійованими особами банку, керівник служби внутрішнього аудиту, керівники та члени комітетів цих осіб;
7) асоційовані особи фізичних осіб, зазначених у пунктах 1 - 6 цієї частини;
8) юридичні особи, в яких фізичні особи, зазначені в цій частині, є керівниками або власниками істотної участі;
9) будь-яка особа, через яку проводиться операція в інтересах осіб, зазначених у цій частині, та на яку здійснюють вплив під час проведення такої операції особи, зазначені в цій частині, через трудові, цивільні та інші відносини (частина перша);
- банк зобов`язаний подавати Національному банку України інформацію про пов`язаних із банком осіб у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Національного банку України (частина друга);
- Національний банк України при здійсненні банківського нагляду має право визначати пов`язаними з банком особами фізичних та юридичних осіб, зазначених у пунктах 1 - 9 частини першої цієї статті, за наявності ознак, визначених у нормативно-правових актах Національного банку України, з урахуванням характеру взаємовідносин, операцій та наявності інших зв`язків із банком. Про таке рішення Національний банк України не пізніше наступного робочого дня повідомляє відповідний банк. У такому разі особа вважається пов`язаною з банком, якщо банк протягом 15 робочих днів із дня отримання повідомлення Національного банку України про визначення особи пов`язаною з банком не доведе протилежного (частина третя);
- особа, визначена рішенням Національного банку України пов`язаною з банком особою, чи такий банк можуть оскаржити в установленому законом порядку рішення Національного банку України про визначення особи пов`язаною з банком особою, а в разі притягнення такої особи до передбаченої законом відповідальності - оспорити підстави рішення Національного банку України про її визначення пов`язаною з банком особою.
30. Положення №315:
глава 1 розділу ІІ:
- Банк визначає перелік пов`язаних із банком осіб, який затверджується правлінням банку, відповідно до вимог статті 52 Закону та з урахуванням цього Положення. Особа є пов`язаною з банком із моменту виникнення підстав для визначення такої особи пов`язаною з банком відповідно до вимог зазначеної статті закону;
глава 2 розділу ІІ:
- Національний банк України (далі - Національний банк) може визначати пов`язаною із банком особу відповідно до вимог статті 52 Закону із застосуванням зокрема ознак, зазначених у главі 3 цього розділу. Національний банк може визначати пов`язаною з банком особу, використовуючи одну або декілька ознак одночасно (пункт 1);
- рішення про визначення юридичних або фізичних осіб пов`язаними з банком особами приймає уповноважена особа Національного банку (далі - уповноважена особа). Національний банк приймає рішення про визначення юридичної або фізичної особи пов`язаною з банком особою кожного разу, коли Національний банк виявляє підстави для цього. Визначення особи не пов`язаною з банком не перешкоджає наступному визначенню такої особи пов`язаною, якщо для цього виникають підстави (пункт 2);
- Національний банк не пізніше наступного робочого дня після прийняття рішення про визначення особи (осіб) пов`язаними з банком засобами електронного зв`язку доводить його до відома банку або надсилає його в письмовій формі (пункт 3);
- особа вважається пов`язаною з банком, якщо банк протягом 15 робочих днів із дня отримання такого повідомлення Національного банку про визначення пов`язаною з банком особи не доведе протилежного (пункт 4);
- якщо банк доведе, що особа не є пов`язаною з банком, то відповідне рішення уповноваженої особи скасовує/змінює Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайту) платіжних систем (далі - Комітет). Якщо банк не доведе, що особа не є пов`язаною з банком, то Комітет залишає рішення уповноваженої особи без змін (пункт 5).
31. ГПК України:
- завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (частина перша статті 2);
- суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 14);
- доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 73);
- кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина перша статті 74);
- належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (частина перша статті 76);
- обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (частина п`ята статті 236).
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
32. З огляду на наведені у пунктах 27, 28 даної постанови положення законодавства можна дійти висновку, що наявність чи відсутність у балансі Банку інформації не можуть вважатися єдиними фактичними даними, що є у розпорядженні Фонду, - з огляду на існування договору про мультивалютну кредитну лінію від 09.02.2010 №1309м-10, укладеного Банком та ПАТ "Стахановський завод технічного вуглецю", кредитного договору від 27.11.2008 № 1272м-08, укладеного Банком та ПАТ "Стахановський завод технічного вуглецю", договору про мультивалютну кредитну лінію від 26.12.2008 № 1280м-08, укладеного Банком та ТОВ "Кременчуцький шкірзавод" та укладення Товариством та Банком у забезпечення виконання зобов`язань по вказаних кредитних договорах договору поруки від 07.08.2015 № 358 (у забезпечення виконання зобов`язань по кредитним договорам від 27.11.2008 №1272м-08 та від 09.02.2010 №1309м-10), договору поруки від 13.08.2015 № 363 (у забезпечення виконання зобов`язань по кредитним договорам від 27.11.2008 №1272м-08 та від 09.02.2010 №1309м-10), договору поруки від 17.08.2015 № 367 (у забезпечення виконання зобов`язань по кредитним договорам від 27.11.2008 №1272м-08 та від 09.02.2010 №1309м-10); тому дослідженню підлягає правомірність підстав, з яких не було акцептовано спірну кредиторську вимогу позивача.
Подібний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 10.04.2019 зі справи №910/13064/17.
З огляду на викладене, з врахуванням специфіки правового регулювання процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків, оскільки предметом спору у даній справі є вимога позивача про захист порушеного права на включення дійсної майнової вимоги до реєстру акцептованих вимог кредиторів Банку, судам попередніх інстанцій на підставі належних доказів потрібно було встановити наявність або відсутність права Товариства на заявлені ним кредиторські вимоги до Банку у сумі 291 635 519, 26 грн. Зокрема це мало бути здійснено й шляхом дослідження наявності, та в разі наявності - й правомірності списання коштів з рахунків Товариства на підставі згаданих договорів поруки, укладених Товариством з Банком у забезпечення виконання кредитних зобов`язань з метою встановлення правомірності заявлених кредиторських вимог у сумі 291 635 519, 26 грн.
Однак суди попередніх інстанцій не дослідили умов згаданих кредитних договорів та договорів поруки.
Верховним Судом не приймаються викладені в пунктах 24, 25 даної постанови твердження судів попередніх інстанцій як підстави для відмови в позові, оскільки суди в межах розгляду даної справи повинні були встановити правомірність та обґрунтованість кредиторських вимог Товариства у заявленій ним сумі, без необхідності встановлення цих обставин в окремому (іншому) судовому провадженні.
З огляду на наведене суди попередніх інстанцій дійшли передчасного висновку, щодо відсутності у Банку підстав для акцептування кредиторських вимог та внесення змін до переліку (реєстру) вимог кредиторів Банку щодо розміру вимог позивача шляхом викладення (зазначення) їх у сумі 291 635 519, 26 грн.
33. У розгляді позовних вимог, які стосуються зміни місця у черзі акцептованих вимог Товариства і включення таких вимог до вимог кредиторів сьомої черги, суди попередніх інстанцій зазначили, що на підставі Закону України "Про банки і банківську діяльність" та в порядку, передбаченому Положенням № 315, під час формування реєстру кредиторів та визначення черговості було виявлено, що протоколом правління Банку від 01.09.2015 Позивача було віднесено до пов`язаних з Банком осіб, як споріднену та афілійовану Банком особу через Особу. Проте суди попередніх інстанцій не встановили обставин щодо прийняття або неприйняття Національним банком України відповідного рішення щодо віднесення позивача до переліку осіб, пов`язаних з Банком, а також обставин щодо доведення Банком протилежного -відповідно до частини третьої статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність".
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
34. З огляду на наведене Верховний Суд дійшов висновку, що судами попередніх інстанцій належним чином не з`ясовано й не перевірено усіх обставин справи та пов`язаних з ними доказів, що є порушенням вимог статей 86, 236 ГПК України щодо прийняття судового рішення на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Наведене згідно з частиною третьою статті 310 ГПК України є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, а, оскільки припис частини другої статті 300 названого Кодексу містить заборону для суду касаційної інстанції з вчинення процесуальних дій, пов`язаних із встановленням обставин справи та оцінкою доказів, - то й для передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
35. У такому розгляді судам необхідно врахувати викладене, здійснити належну перевірку доказами обставин, зазначених у цій постанові, надати цим доказам та доводам сторін належну правову оцінку і вирішити спір відповідно до закону. За результатами нового розгляду має бути здійснено й розподіл усіх судових витрат у даній справі.
Керуючись статтями 300, 308, 310, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" задовольнити.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 06.02.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2019 зі справи №910/18801/16 скасувати.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя В. Селіваненко
Суддя І. Булгакова
Суддя І. Колос
