У Х В А Л А
12 липня 2019 року
м. Київ
Справа № 698/119/18
Провадження № 14-350цс19
Велика Палата Верховного Суду у складі
судді-доповідача Гудими Д. А.,
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
ознайомилася з матеріалами справи за позовом заступника керівника Звенигородської місцевої прокуратури(далі - прокурор) до Головного управління (далі - ГУ) Держгеокадастру у Черкаській області, ОСОБА_1 про визнання незаконним і скасування наказу, визнання договору оренди недійсним
за касаційною скаргою заступника прокурора Черкаської області на ухвалу Катеринопільського районного суду Черкаської області від 25 січня 2019 року та постанову Апеляційного суду Черкаської області від 2 квітня 2019 року і
в с т а н о в и л а :
у лютому 2018 року прокурор звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати незаконним і скасувати наказ ГУ Держземагентства у Черкаській області «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду» від 12 грудня 2014 року № 23-5746/14-14-СГ (далі - оскаржений наказ);
- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 , площею 60,2498 га, нормативно-грошова оцінка якої становить 1 998 843,75 грн і яка розташована в адміністративних межах Шостаківської сільської ради Катеринопільського району Черкаської області (далі - земельна ділянка), укладений 23 січня 2015 року ГУ Держземагентства у Черкаській області з ОСОБА_1 , право за яким зареєстроване 27 квітня 2015 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державним реєстратором Катеринопільського районного управління юстиції Шелест Ю. М. (індексний номер рішення 21030758) (далі - договір оренди) та скасувати державну реєстрацію права оренди.
Мотивував позов такими обставинами:
- 15 липня 2014 року ОСОБА_1 звернулася до ГУ Держземагентства у Черкаській області із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 60,2 га для ведення фермерського господарства в адміністративних межах Шостаківської сільської ради Катеринопільського району Черкаської області;
- 22 липня 2014 року ГУ Держземагентства у Черкаській області видало наказ № 23-2216/14-14-СГ, яким надало ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки вказаної площі;
- 12 грудня 2014 року ГУ Держземагентства у Черкаській області прийняло оскаржений наказ, яким затвердило проект землеустрою земельної ділянки та надало її в оренду ОСОБА_1 ;
- 23 січня 2015 року на підставі оскарженого наказу ГУ Держземагентства у Черкаській області уклало з ОСОБА_1 договір оренди;
- оскаржений наказ є незаконним, а укладений на його підставі договір оренди - недійсним, оскільки передання в оренду земельної ділянки відбулося без обов`язкового дотримання конкурсних процедур і всупереч вимогам чинного законодавства України;
- до подання ОСОБА_1 заяви про надання їй в оренду земельної ділянки, вона вже отримала в оренду для ведення фермерського господарства 4 земельні ділянки загальною площею 23,8794 га в адміністративних межах Вербовецької сільської ради Катеринопільського району Черкаської області;
- 3 березня 2014 року ОСОБА_1 заснувала Фермерське господарство «Багата Хата» (далі - фермерське господарство), після чого повторно отримала земельну ділянку в оренду, уникнувши земельних торгів;
- прокурор звернувся до суду в інтересах держави та не визначив у позовній заяві ГУ Держгеокадастру у Черкаській області уповноваженим органом у спірних правовідносинах, оскільки останнє не може бути одночасно і позивачем, і відповідачем.
22 березня 2018 року Катеринопільський районний суд Черкаської області постановив ухвалу, якою відкрив провадження у справі.
25 січня 2019 року Катеринопільський районний суд Черкаської області постановив ухвалу, якою залишив позов прокурора без розгляду.
Мотивував ухвалу тим, що відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави у цій справі, оскільки існує уповноважений суб`єкт владних повноважень - ГУ Держгеокадастру у Черкаській області, - до якого прокурор всупереч вимогам статті 23 Закону України «Про прокуратуру» не звертався перед зверненням до суду, а неможливість самостійного захисту цим суб`єктом інтересів держави у спірних правовідносинах не була встановлена.
2 квітня 2019 року Апеляційний суд Черкаської області прийняв постанову, якою ухвалу суду першої інстанції скасував і закрив провадження у справі.
Мотивував постанову так :
- 21 січня 2014 року ОСОБА_1 отримала в оренду для ведення фермерського господарства земельні ділянки, а 3 березня 2014 року зареєструвала фермерське господарство; тому сторонами у спірних правовідносинах є юридичні особи, а справу слід розглядати за правилам господарського судочинства;
- відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги щодо направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
26 квітня 2019 року заступник прокурора Черкаської області подав касаційну скаргу. Вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Просить передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, скасувати судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Мотивує касаційну скаргу так :
- із заявою про надання земельної ділянки в оренду ОСОБА_1 звернулася як фізична особа, а не як фермерське господарство;
- хоча 24 травня 2018 року ОСОБА_1 зареєструвала Фермерське господарство «Шостакове», яке використовує земельну ділянку, проте станом на момент подання позову прокурора це фермерське господарство не існувало;
- тому, цей спір необхідно розглядати за правилами цивільного судочинства, що узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, сформульованими в її постановах від 21 листопада 2018 року у справі № 272/1652/14-ц і від 22 серпня 2018 року у справі № 606/2032/16-ц;
- прокурор підтвердив підстави для представництва інтересів держави у цій справі та звернувся до суду як самостійний позивач, оскільки він оскаржує наказ ГУ Держгеокадастру у Черкаській області, а тому цей орган не може бути одночасно позивачем і відповідачем.
20 травня 2019 року Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду ухвалоювідкрив касаційне провадження.
6 червня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду призначив справу до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи за наявними у ній матеріалами.
6 червня 2019 року ОСОБА_1 подала відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення. Вказує на те, що прокурор не підтвердив підстав для представництва інтересів держави у цій справі.
19 червня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Відповідно до частини шостої статті 403 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції.
З огляду на те, що заступник прокурора Черкаської області оскаржує ухвалу Катеринопільського районного суду Черкаської області від 25 січня 2019 року та постанову Апеляційного суду Черкаської області від 2 квітня 2019 року, зокрема, з підстав порушення правил суб`єктної юрисдикції, Велика Палата Верховного Суду приймає справу до розгляду.
У касаційній скарзі заступник прокурора Черкаської області також просить розглядати її у судовому засіданні та повідомити про дату, час і місце судового розгляду прокуратуру Черкаської області та Генеральну прокуратуру України.
Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Таким чином, розгляд цивільної справи у суді касаційної інстанції у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи є загальним правилом, визначеним у ЦПК України. І лише у разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі.
Велика Палата Верховного Суду перевіряє в межах касаційної скарги у цій справі аргументи про неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не може встановлювати обставини справи, збирати та перевіряти докази і надавати їм оцінку.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово висловлювався з приводу відсутності публічних слухань у судах касаційної інстанції. Зазначав, що «публічний характер провадження у судових органах, згаданих у пункті 1 статті 6 [Конвенції] (статті 6-1), захищає учасників справи від здійснення правосуддя таємно, поза контролем громадськості та є також одним із засобів збереження довіри до судів вищих і нижчих ланок. Публічність через прозорість, яку вона надає правосуддю, сприяє досягненню мети пункту 1 статті 6, а саме справедливому судовому розгляду, гарантія якого є одним із основних принципів будь-якого демократичного суспільства у сенсі Конвенції» (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Аксен проти Німеччини» (Axen v. Germany, заява № 8273/78, § 25).
Проте публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку, зокрема і в суді касаційної інстанції. Так, у вказаній справі зазначена гарантія була забезпечена у судах першої й апеляційної інстанцій. Зокрема, тому ЄСПЛ не визнав порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції відсутність публічного розгляду у Федеральному суді Німеччини, який, як і Верховний Суд в Україні, вирішував винятково питання права (рішення у справі «Аксен проти Німеччини», § 28).
Крім того, ЄСПЛ визнав явно необґрунтованим і тому неприйнятним звернення у справі «Varela Assalino» проти Португалії» (Varela Assalino contre le Portugal, заява № 64336/01) щодо гарантій публічного судового розгляду (рішення від 25 квітня 2002 року). У цій справі заявник просив розглянути його справу в судовому засіданні, однак характер спору не вимагав проведення публічного розгляду. Фактичні обставини справи вже були встановлені, а скарги стосувалися питань права - тлумачення норм Цивільного кодексу.
ЄСПЛ вказав на те, що відмову у проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.
У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник не представив переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання.
Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції щодо проведення публічного розгляду справи.
Велика Палата Верховного Суду створила учасникам процесу у справі № 698/119/18 належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, у яких такий рух описаний. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.
З огляду на вказане, а також беручи до уваги те, що касаційна скарга розглядатиметься без повідомлення та виклику учасників справи, Велика Палата Верховного Суду відмовляє у задоволенні клопотання заступника прокурора Черкаської області про розгляд справи у судовому засіданні.
Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення (частина одинадцята статті 272 ЦПК України).
Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною першою статті 402, частиною шостою статті 403 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду
у х в а л и л а :
1. Прийняти до розгляду справу за позовом заступника керівника Звенигородської місцевої прокуратури до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, Лагути Катерини Сидорівни про визнання незаконним і скасування наказу, визнання договору оренди недійсним за касаційною скаргою заступника прокурора Черкаської області на ухвалу Катеринопільського районного суду Черкаської області від 25 січня 2019 року та постанову Апеляційного суду Черкаської області від 2 квітня 2019 року.
2. Відмовити заступнику прокурора Черкаської області у задоволенні клопотання про розгляд справи в судовому засіданні.
3. Призначити справу до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами на 21 серпня 2019 року у приміщенні Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 8.
4. Надіслати учасникам справи копії цієї ухвали до відома.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Д. А. ГудимаСудді:Н. О. АнтонюкВ. С. Князєв Т. О. АнцуповаЛ. М. Лобойко С. В. БакулінаН. П. Лященко В. В. БританчукО. Б. Прокопенко Ю. Л. ВласовВ. В. Пророк М. І. ГрицівЛ. І. Рогач В. І. ДанішевськаО. М. Ситнік Ж. М. ЄленінаВ. Ю. Уркевич О. С. ЗолотніковО. Г. Яновська О. Р. Кібенко
