ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Номер провадження 22-ц/821/2060/21Головуючий по 1 інстанціїСправа №698/119/18 Категорія: Баранов О. І. Доповідач в апеляційній інстанції Бондаренко С. І.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 листопада 2021 року :Черкаський апеляційний суд в складі:
суддів Бондаренка С. І., Вініченка Б.Б., Фетісова Т.Л.
за участю секретаря Любченко Т.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргузаступника керівника Черкаської обласної прокуратури на рішення Катеринопільського районного суду Черкаської області від 16 вересня 2021 року, ухвалене в складі судді Баранова О.І., у справі за позовом заступника керівника Звенигородської місцевої прокуратури в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області та ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору: Катеринопільська селищна рада Звенигородського району Черкаської області про визнання незаконними і скасування рішення органу державної влади, визнання договору оренди недійсним, -
в с т а н о в и в :
У лютому 2018 року заступник керівника Звенигородської місцевої прокуратури в інтересах держави звернувся досуду зпозовом до Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області та ОСОБА_1 про визнання незаконними і скасування рішення органу державної влади, визнання договору оренди недійсним.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що прокуратурою було встановлено факт незаконного набуття права оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у порушення вимогст. 134 Земельного Кодексу Українищодо конкурсного порядку набуття прав на землю державної власності.
15 липня 2014 року ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Держземагенства у Черкаській області із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства в адміністративних межах Шостаківської сільської ради Катеринопільського району на земельну ділянку площею 60,2 га.
Наказом Головного управління Держземагенства у Черкаській області від 22 липня 2014 року № 23-2216/14-14-СГ ОСОБА_1 видано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства площею 60,2 га.
В подальшому наказом Головного управління Держземагенства у Черкаській області від 12 грудня 2014 року № 23-5746/14-14-СГ вказаний вище проект землеустрою затверджено.
23 січня 2015 року на підставі наказу Головного управління Держземагенства у Черкаській області від 12 грудня 2014 року № 23-5746/14-14-СГ, між останнім та ОСОБА_1 було укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7122287800:04:002:0004 площею 60,2498 га, нормативно-грошова оцінка якої становить 1 998843 гривень 75 копійок, яка розташована в адміністративнихмежах Шостаківської сільської ради Катеринопільського району Черкаської області. Договір зареєстрований 27 квітня 2015 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державним реєстратором Катеринопільського районного управління юстиції Шелест Ю.М.
Відповідно до поданих ОСОБА_1 обґрунтувань розмірів вказаної земельної ділянки вона мала намір створити фермерське господарство на земельній ділянці розташованій в адміністративних межах Шостаківської сільської ради Катеринопільського району.
Згідно даних інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 96456067 від 06 вересня 2017 року до подачі ОСОБА_1 заяви про отримання вищевказаної земельної ділянки в оренду, їй вже було надано в оренду для ведення фермерського господарства 4 земельні ділянки загальною площею 23,8794 га в адміністративних межах Вербовецької сільської ради Катеринопільського району кадастровий номер 7122281000:02:001:0102, площею 9,9916 га, вид угідь - рілля; кадастровий номер 7122281000:02:001:0103, площею 5,5693 га, вид угідь - пасовища; кадастровий номер 7122281000:02:001:0104, площею 6,9131 га, вид угідь - пасовища; кадастровий номер 7122281000:02:001:0105, площею 1,4054 га, вид угідь - рілля.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 03 березня 2014 року ОСОБА_1 засновано фермерське господарство «Багата Хата», тобто до подання відповідної заяви до Головного управління Держземагентства у Черкаській області та отримання земельної ділянки в оренду.
При цьому, фермерське господарство після державної реєстрації має право на отримання додаткової земельної ділянки, але як юридична особа, а не як громадянин із метою створення фермерського господарства.
З огляду на приписи ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених ч.ч. 2,3 ст. 134 Кодексу. Не підлягають продажу на конкурентних засадах
(земельних торгах) земельні ділянки державної та комунальної власності або права на них, зокрема у разі передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства.
Таким чином ОСОБА_1 повторно отримала земельну ділянку в оренду, уникнувши земельних торгів.
На підставі викладеного, вважаючи, що укладений договір оренди порушує не лише вимоги закону, а й права держави на законне розпорядження її землями у законному порядку, позивач просив судвизнати незаконним і скасувати наказ Головного управління Держземагенства у Черкаській області про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду № 23-5746/14-14-СГ від 12 грудня 2014 року; визнати недійсним договір оренди, укладений 23 січня 2015 року між Головним управлінням Держземагенства у Черкаській області та ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером 7122287800:04:002:0004, площею 60,2498 га, нормативно-грошова оцінка якої становить 1998843 гривень 75 копійок, розташованої в адміністративних межах Шостаківської сільської ради Катеринопільського району, який зареєстрований 27 квітня 2015 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державним реєстратором Катеринопільського районного управління юстиції Шелест Ю.М. (індексний номер рішення 21030758) та скасувати державну реєстрацію права оренди.
Ухвалою Катеринопільськогорайонного судуЧеркаської областівід 09червня 2021року доучасті усправі вякості третьоїособи безсамостійних вимогщодо предметуспору залучено Катеринопільську селищну раду Звенигородського району Черкаської області (т. 2 а.с. 68).
Рішенням Катеринопільського районного суду Черкаської області від 16 вересня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що прокурор звернувся з позовом 27 лютого 2018 року в той час, як оспорювані накази видано Головним управлінням Держземагенства у Черкаській області 22 липня 2014 року № 23-2216/14-14-СГ та 12 грудня 2014 року № 23-5746/14-14-СГ, а спірний договір оренди землі укладено з ОСОБА_1 23 січня 2015 року, тобто на час звернення прокурора з позовом сплив, передбаченийст. 257 ЦК Українизагальний трьохрічний строк позовної давності.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції заступник керівника Черкаської обласної прокуратури подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовну заяву задовольнити повністю.
Апеляційна скарга вмотивована тим, що початком перебігу строку позовної давності є не день прийняття відповідачем оспорених наказів, а день коли прокурору стало чи могло стати відомо про порушення вимог законодавства за результатами перевірки за завданням прокуратури Черкаської області від 24 липня 2017 року. Оспорюваний договір оренди земельної ділянки був зареєстрований 27 квітня 2015 року і саме з цього часу прокурор міг дізнатись про його наявність.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 вказуючи на те, що рішення суду у даній справі прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Зазначає, що ні в позовній заяві, ні у відповіді на відзив прокурор не зазначив об`єктивні обставини, що перешкоджали йому направити відповідний запит до управління Держгеокадастру раніше та раніше звернутися до суду з відповідними позовними вимогами так само як і не надав доказів які б містили відомості про початок перебігу строку для звернення до суду з відповідним позовом у даній справі.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що наказом Головного управління Держземагенства у Черкаській області від 22 липня 2014 року № 23-2216/14-14-СГ на підставі заяви ОСОБА_1 від 15 липня 2014 року останній надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства площею 60,2 га. з цільовим призначенням для ведення сільськогосподарського господарства. (т.1 а.с.13)
Наказом Головного управління Держземагенства у Черкаській області від 12 грудня 2014 року № 23-5746/14-14-СГ було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 60,2498 га в оренду ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства в адмінмежах Шостаківської сільської ради Катеринопільського району Черкаської області.
Надано ОСОБА_1 вказану земельну ділянку із земель державної власності (кадастровий номер 7122287800:04:002:0004) в оренду строком на 10 років (т.1 а.с.14).
23 січня 2015 року на підставі наказу Головного управління Держземагенства у Черкаській області від 12 грудня 2014 року № 23-5746/14-14-СГ, між останнім та ОСОБА_1 було укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7122287800:04:002:0004 площею 60,2498 га, сільськогосподарські угіддя-рілля, яка розташована в адміністративнихмежах Шостаківської сільської ради Катеринопільського району Черкаської області (т.1 а.с.32-37).
З відомостей, що містяться у інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 26 лютого 2018 року № 115364412 вбачається, що на підставі договорів оренди укладених між Головним управлінням Держземагенства у Черкаській області та ОСОБА_1 , остання отримала в оренду земельні ділянки для ведення фермерського господарства: 7122281000:02:001:0102, площею 9,9916 га, вид угідь - рілля; кадастровий номер 7122281000:02:001:0103, площею 5,5693 га, вид угідь - пасовища; кадастровий номер 7122281000:02:001:0104, площею 6,9131 га, вид угідь - пасовища; кадастровий номер 7122281000:02:001:0105, площею 1,4054 га, вид угідь - рілля.
З наявного в матеріалах справи Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб від 26 лютого 2018 року № 1003674754 вбачається, що 03 березня 2014 року ОСОБА_1 як власник зареєструвала фермерське господарство «Багата хата» (т.1 а.с.28-31).
Статтею 31 ЗК України, в редакції чинній на час виникнення правовідносин, передбачено, що землі фермерського господарства можуть складатися із: земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди. Громадяни - члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю).
Відповідно до частини першої статті 93 ЗК України право оренди земельної ділянки- це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам.
За змістом статті 124 ЗК України, в редакції чинній на час виникнення правовідносин, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 134 ЗК України, в редакції чинній на час виникнення правовідносин, не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах), зокрема, земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів, для сінокосіння і випасання худоби, для городництва.
Відповідно до частин другої, третьої статті 123 ЗК України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Отже, стаття 123 ЗК України врегульовує загальний порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування в тих випадках, коли згідно із законом земельні торги не проводяться; визначає вимоги до змісту клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; забороняє компетентним органам вимагати не передбачені цією статтею матеріали та документи; установлює загальні підстави для відмови в наданні такого дозволу.
Разом із тим відносини, пов`язані зі створенням, діяльністю та припиненням фермерських господарств, регулюються, крім положень Земельного кодексу України, положеннями Закону України від 19 червня 2003 року № 973-IV «Про фермерське господарство» (далі - Закон № 973-IV) та іншими нормативно-правовими актами України (стаття 2 цього Закону).
У спірних правовідносинах Закон № 973-IV є спеціальним нормативно-правовим актом, а Земельний кодекс України - загальним.
Відповідно до частин першої, другої статті 1 Закону № 973-IV фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону. Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім`ї, відповідно до закону.
Можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) йому земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов`язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства (стаття 8 Закону № 973-IV).
Згідно з частиною першою статті 7 Закону № 973-IV, в редакції яка діяла на час виникнення правовідносин, для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради.
За змістом статей 1, 7, 8 Закону № 973-IV заява громадянина про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства повинна містити сукупність передбачених частиною першою статті 7 цього Закону відомостей і обставин. У свою чергу, розглядаючи заяву громадянина по суті, орган виконавчої влади чи місцевого самоврядування (а в разі переданого на судовий розгляд спору - суд) повинен дати оцінку обставинам і відомостям, зазначеним у заяві, перевірити доводи заявника наведені на обґрунтування розміру земельної ділянки, з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства, у тому числі щодо наявності трудових і матеріальних ресурсів.
За наслідками зазначеної перевірки орган державної виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування повинен пересвідчитися в дійсності волевиявлення заявника, наявності в нього бажання створити фермерське господарство та спроможності вести господарство такого типу - виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих для ведення фермерського господарства. Разом з тим відсутність належної перевірки, формальний підхід до вирішення заяви громадянина створює передумови дляневиправданого, штучноговикористання процедури створення фермерського господарстваяк спрощеного, пільгового порядкуодержання іншими приватними суб`єктами в користування земель державної чи комунальної власностіпоза передбаченою законом обов`язковою процедурою - без проведення земельних торгів.
Зазначена правова позиція викладена в постановах Верховного Суду Українивід 03 лютого 2016 року № 6-2902цс15, від 11 травня 2016 року № 6-2903цс15, від 18 травня 2016 року № 6-248цс16та в постановіВеликої ПалатиВерховного Судувід 24.04.2019 у справі №525/1225/15-ц.
Також з урахуванням вимог статей 7, 12 Закону № 973-IV, статей 116, 118, 121, 123, 134 ЗК України право на безоплатне отримання земельної ділянки державної власності одного виду громадянинможе використати один раз. Додатково земельні ділянки громадянин або фермерське господарство можуть отримати на конкурентних засадах через участь у торгах.
Відповідна правова позиція викладена в постановіВеликої ПалатиВерховного Судувід 24 квітня 2019 у справі №525/1225/15-цта в постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Судувід 14 листопада 2018 року у справі № 314/3881/15-ц та від 25 вересня 2019 року у справі № 397/30/17.
Судом встановлено, що звернення ОСОБА_1 до Головного управління Держземагентства у Черкаській області щодо отримання в користування спірної земельної ділянки було повторним, оскільки раніше вона вже скористалась правом на безоплатне набуття в користування на праві оренди 4-х земельних ділянок для ведення фермерського господарства за рахунок земель державної форми власності на території Черкаської області.
Крім цього, на час повторного звернення ОСОБА_1 до надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення їй земельної ділянки площею 60,2га для ведення фермерського господарства із земель державної власності, вона була засновником Фермерського господарства "Багата Хата".
Враховуючи наведене звернення ОСОБА_1 15 липня 2014 року до Головного управління Держземагенства у Черкаській області з заявою про відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства на позаконкурсній основі суперечить зазначеним правовим нормам.
Разом з тим, власник з дотриманням вимогстатті 388 Цивільного кодексу Україниможе витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування не потрібно визнавати недійсними рішення органів державної влади чи місцевого самоврядування, які вже були реалізовані і вичерпали свою дію, оскаржувати весь ланцюг договорів та інших правочинів щодо спірного майна.
У спорах про витребування майна суд має встановити обставини незаконного вибуття майна власника на підставі наданих сторонами належних, допустимих і достатніх доказів. При цьомузаконне вимагає встановлення судом таких обставин у іншій судовій справі, зокрема не вимагає визнання незаконними рішень, відповідно до яких відбулось розпорядження майном на користь фізичних осіб, у яких на підставі цих рішень виникли права.
Оскільки вимога про визнання наказу Головного управління Держземагентства незаконним та його скасування, вимога провизнання договору орендинедійсним не є ефективним способом захисту, адже задоволення таких вимог не призвело б до відновлення володіння відповідною земельною ділянкою, то такі вимоги не є нерозривно пов`язаними з вимогою про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння. При цьому позивач у межах розгляду справи про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння вправі посилатися, зокрема, на незаконність зазначених наказів без заявлення вимоги про визнання їх незаконними та скасування, оскільки такі рішення за умови їх невідповідностізаконуне тягнуть правових наслідків, на які вони спрямовані.
Такий правовий висновок викладений в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 лютого 2020 року справа №922/614/19.
Таким чином підставою відмови в задоволенні позовних вимог є обраний позивачем неефективний спосіб захисту, а не сплив строку позовної давності, який би був предметом розгляду в тому випадку, якби були відсутні інші підстави для відмови в задоволенні позовних вимог.
Оскільки суд дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні вимог, однак виходив при цьому із неправильних мотивів, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції слід залишити без змін у резолютивній частині, змінивши його мотивувальну частину відповідно до редакції цієї постанови, як це передбачено частиною 4 статті 376 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 367,374,376,381,382,383,384 ЦПК України, суд, -
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу заступника керівника Черкаської обласної прокуратури - задовольнити частково.
Змінити мотивувальну частину рішення Катеринопільського районного суду Черкаської області від 16 вересня 2021 року, у справі за позовом заступника керівника Звенигородської місцевої прокуратури в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області та ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору: Катеринопільська селищна рада Звенигородського району Черкаської області про визнання незаконними і скасування рішення органу державної влади, визнання договору оренди недійсним, виклавши її в редакції цієї постанови.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Повний текст постанови виготовлений 25 листопада 2021 року.
Судді
