УХВАЛА
31 липня 2019 року
Київ
справа №826/10717/18
адміністративне провадження №Зі/9901/219/19
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Губської О.А., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід складу суду у справі №826/10717/18 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Недержавної некомерційної професійної організації "Національна асоціація адвокатів України" в особі Ради адвокатів України, третя особа - Рада адвокатів міста Києва про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,
в с т а н о в и в:
У провадженні Верховного Суду перебуває зазначена касаційна скарга.
26 липня 2019 року позивач подав заяву про відвід суддів Жука А.В., Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М. від участі у розгляді даної касаційної скарги, яку обґрунтовує тим, що автоматизований розподіл проведено з порушеннями вимог Положення про автоматизовану систему документообігу суду.
Розглянувши заяву позивача про відвід, колегія суддів дійшла висновку про його необґрунтованість, у зв`язку з чим постановила ухвалу від 30 липня 2019 року, якою, за правилами частини четвертої статті 40 КАС України, передала вирішення питання заявленого відводу іншому судді, який не входить до складу суду, що розглядає цю справу.
За результатами автоматизованого розподілу заяву про відвід суддів Жука А.В., Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М. у справі №826/10717/18 30 липня 2019 року передано на розгляд судді Губській О.А.
Відповідно до частини восьмої статті 40 КАС суддя, якому передано заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.
Заява обґрунтована тим, що умови (обставини), за яких було визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду Верховного Суду для розгляду поданої позивачем касаційної скарги, свідчать про порушення встановленого порядку визначення суддів для адміністративних справ, що в свою чергу свідчить про існування підстав для відводу колегії суддів, передбачених пунктом 5 частини 1 статті 36 КАС України. Позивач наводить звіт про автоматизований розподіл справи №826/10717/18, в якому вбачає явне відхилення роботи автоматизованої системи розподілу справ при визначенні судді-доповідача та учасників колегії, оскільки діапазон ймовірності для судді-доповідача, визначеного у справі №826/10717/18 був значно більшим порівняно з іншими суддями, які брали участь в автоматизованому розподілі справ.
Положення частин першої, другої статті 36 КАС України передбачають випадки, коли суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), а саме: 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Згідно із частиною другою зазначеної статті суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (щодо недопустимості повторної участі судді в розгляді адміністративної справи).
Суд звертає увагу на те, що для відведення суддів необхідно обґрунтувати наявність обставин, які викликають сумнів у їх неупередженості або об`єктивності.
Порядок визначення складу суду регламентується нормами КАС України. Зокрема, частиною першою статті 31 КАС України передбачено, що визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 18 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.
Водночас, згідно з абзацом 2 підпункту 15.4 пункту 15 Розділу VII «Прикінцеві положення» КАС України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Порядок функціонування автоматизованої системи документообігу суду (надалі - АСДС) та інших підсистем в органах системи правосуддя, які прийняли рішення про їх використання, в судах загальної юрисдикції, а також права та обов`язки посадових осіб відповідних органів щодо роботи з АСДС та іншими підсистемами визначено Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (надалі - Положення).
Розділом IV Положення визначено особливості функціонування автоматизованої системи, відповідно до яких у судах загальної юрисдикції використовуються тільки комп`ютерні програми для організації автоматизованого розподілу, документообігу, кадрового, бухгалтерського, фінансового та статистичного обліку, технічної фіксації ходу і результатів процесуальних дій, проведення відеоконференцій та відео-трансляцій, а також веб-сайти, виключні майнові права інтелектуальної власності у повному обсязі на які належать державі в особі ДСА України.
Пунктом 1 р. VIII Положення визначено, що автоматизований розподіл справ між суддями здійснюється модулем автоматизованого розподілу виключно в автоматизований спосіб (без участі посадових осіб) під час реєстрації в суді передбачених законом процесуальних документів, на підставі інформації, внесеної уповноваженими особами суду до АСДС та до підсистеми обліку кадрів. Підставою для запуску процедури автоматизованого розподілу судової справи є внесений до АСДС ЕД або ЕКПД відповідного документу, підписаний електронним цифровим підписом його автора. Ручний запуск процедури автоматизованого розподілу не допускається.
Пунктом 6 р. VIII Положення визначено, що первісний розподіл судових справ здійснюється модулем автоматизованого розподілу в хронологічному порядку їх надходження до суду (реєстрації) в наступній послідовності:
1) формується список компетентних суддів для розгляду конкретної справи;
2) для компетентних суддів розраховуються коефіцієнти навантаження;
3) із числа компетентних суддів з урахуванням встановлених коефіцієнтів навантаження здійснюється випадковий вибір судді (судді-доповідача);
4) на підставі результатів проведеного автоматизованого розподілу проводиться коригування коефіцієнтів фактичного та середньозваженого навантаження суддів;
5) у разі визначення судді-доповідача проводиться визначення суддів, що входять до складу постійної колегії.
Для колегіального розгляду судової справи або матеріалів кримінального провадження у складі трьох суддів постійної колегії суддя-доповідач обирається відповідно до пункту 6 цього Розділу. Два інші судді постійної колегії, що розглядатиме справу, визначаються модулем автоматизованого розподілу із числа суддів основного складу постійної колегії, до якої входить обраний суддя-доповідач під час тієї самої процедури автоматизованого розподілу (п. 16 VIII Положення).
Таким чином, автоматизований розподіл справ здійснюється модулем автоматизованого розподілу в хронологічному порядку з урахуванням коефіцієнтів навантаження на суддю, складності справи у вибірковому порядку та не допускає буд-якого ручного втручання.
Автоматизований розподіл справ у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду здійснюється на підставі вимог Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 (зі змінами та доповненнями), Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді, затверджених постановою Пленуму Верховного Суду від 14 грудня 2017 року №8 (зі змінами та доповненнями).
Відповідно до пункту 1.7. розділу І Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді визначення судді-доповідача (колегії суддів) для розгляду судових справ здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації документів відповідальною особою секретаріату відповідного касаційного суду або Великої Палати - користувачем АСДС, який має відповідні функціональні обов`язки та права, а також в інших випадках необхідності визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу з урахуванням спеціалізації (за наявності).
Враховуючи норми Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді, судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду не мають відношення до процедури здійснення розподілу судових справ і не наділені жодними засобами впливу на процес їх розподілу.
Таким чином, будь-які зауваження учасників процесу щодо процедури автоматизованого розподілу конкретної судової справи та/або щодо сформованого за наслідками її проведення звіту, не можуть слугувати самостійною підставою для виникнення обґрунтованих сумнівів у неупередженості чи об`єктивності судді, за умови відсутності у заявника доказів на користь протилежного.
При цьому, доказів безпосереднього впливу колегії суддів на процес автоматизованого розподілу справи, під час розгляду заяви про відвід не встановлено.
Отже, визначення суддів для розгляду касаційної скарги у справі №826/10717/18 здійснювалося із дотриманням порядку, встановленого статтею 31 КАС України, а зазначені в заяві позивача про відвід колегії суддів обставини не знаходять свого підтвердження і заявлений відвід не може вважатись вмотивованим.
При цьому інші підстави, передбачені статтями 36, 37 КАС України, які б унеможливлювали участь у розгляді справи суддів Жука А.В., Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М. і викликали необхідність їх відводу, відсутні.
З урахуванням зазначеного, обґрунтованих підстав для задоволення заяви про відвід немає.
Керуючись статтями 36, 40 КАС України,
у х в а л и в:
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід складу суду у справі №826/10717/18 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Недержавної некомерційної професійної організації "Національна асоціація адвокатів України" в особі Ради адвокатів України, третя особа - Рада адвокатів міста Києва про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя О.А. Губська
