ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
28 грудня 2018 року №826/10717/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Недержавної некомерційної професійної організації "Національна асоціація адвокатів України" в особі Ради адвокатів України, третя особа - Рада адвокатів міста Києва, про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
До Окружного адміністративного суду міста Києва, (також далі - суд), надійшла позовна заява ОСОБА_1, (далі - позивач, ОСОБА_1), до Недержавної некомерційної професійної організації "Національна асоціація адвокатів України" в особі Ради адвокатів України, (також далі - відповідач), третя особа - Рада адвокатів міста Києва, (також далі - третя особа), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Недержавної некомерційної професійної організації "Національна асоціація адвокатів України", щодо вилучення з відкритого доступу публічної інформації щодо адвоката ОСОБА_1 з Єдиного реєстру адвокатів України (http://erau.unba.org.ua);
- зобов'язати відповідача відновити для публічного доступу відомості про адвоката ОСОБА_1 в Єдиному реєстрі адвокатів України, шляхом їх відображення у відкритому доступі на офіційному веб-сайті Національної асоціації України (http://erau.unba.org.ua).
Ухвалою суду від 16 липня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/10717/18, (далі - справа), яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Позовні вимоги обґрунтовуються протиправністю вилучення з відкритого доступу публічної інформації щодо адвоката ОСОБА_1 з Єдиного реєстру адвокатів України, чим порушено його законні права та інтереси.
Відповідач позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки оскаржувані дії (бездіяльність) вчинені ним на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Третя особа просила задовольнити позовні вимоги, оскільки відповідачем протиправно вилучено з відкритого доступу публічну інформацію щодо адвоката ОСОБА_1 з Єдиного реєстру адвокатів України.
Разом з тим, позивачем подано до суду письмову заяву про виклик свідка, в якій вын просив розглядати справу за правилами загального позовного провадження, а також просив викликати та допитати свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, яку судом визнано необґрунтованою та відмовлено в її задоволенні, оскільки, за переконанням суду, дана справа є справою незначної складності, а характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи. Крім того, за переконанням суду, наявні в матеріалах справи докази є достатніми для прийняття законного та обґрунтованого рішення.
Крім того, відповідачем подано до суду письмове клопотання про залишення позову без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду, яке судом визнано необґрунтованим та відмовлено в його задоволенні, оскільки в межах спірних правовідносин має місце продовжуваність оскаржуваних дій (бездіяльності) відповідача.
Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
Єдиний реєстр адвокатів України створений на підставі Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" №5076-VI від 05.07.2012 р., (далі - Закон №5076-VI), та Порядку ведення Єдиного реєстру адвокатів України, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2012 №26, із змінами та доповненнями, (далі - Порядок №26).
Відповідно до ст. 17 Закону №5076-VI та п. 3.1 ст. 3 Порядку №26, Рада адвокатів України забезпечує ведення Єдиного реєстру адвокатів України з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до цього Закону набули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності. Внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України.
До Єдиного реєстру адвокатів України вносяться такі відомості: прізвище, ім'я та по батькові адвоката; номер і дата видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, номер і дата прийняття рішення про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (номер і дата прийняття рішення про включення адвоката іноземної держави до Єдиного реєстру адвокатів України); найменування і місцезнаходження організаційної форми адвокатської діяльності, номери засобів зв'язку; адреса робочого місця адвоката, номери засобів зв'язку; інформація про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю; інші відомості, передбачені цим Законом.
Інформація, внесена до Єдиного реєстру адвокатів України, є відкритою на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України. Рада адвокатів України і відповідні ради адвокатів регіонів надають витяги з Єдиного реєстру адвокатів України за зверненням адвоката або іншої особи.
Відомості, що підлягають внесенню до Єдиного реєстру адвокатів України, включаються до нього не пізніше дня, наступного за днем отримання радою адвокатів регіону відповідної інформації, крім випадків, установлених цим Законом.
Згідно п. 3.1.15 Положення про Раду адвокатів міста Києва, затвердженого Рішенням Ради адвокатів України №8 від 17.12.2012 р., Рада адвокатів м. Києва забезпечує в установленому законом та актами Національної асоціації адвокатів України порядку внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України та надає витяги з нього.
Порядок ведення Єдиного реєстру адвокатів України затверджується Радою адвокатів України.
Зокрема, п. 2.1 ст. 2 Порядку №26 встановлено, що відомості до Єдиного реєстру адвокатів України вносяться за дворівневим принципом. Перший рівень внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України забезпечується радами адвокатів регіонів, другий - Радою адвокатів України.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги ОСОБА_1 зазначив, що 30 вересня 2015 року він склав кваліфікаційні іспити для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, що підтверджується свідоцтвом про складення кваліфікаційного іспиту серії НОМЕР_2 від 30 вересня 2015 року, виданим КДКА м. Києва. У подальшому, він пройшов стажування і 26 травня 2016 року захистився на засіданні Ради адвокатів м. Києва, у зв'язку із чим, Радою адвокатів м. Києва прийнято рішення від 26.05.2016 р. №49 про видачу ОСОБА_1 свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
09 червня 2016 року позивач склав присягу адвоката України та на підставі рішення Ради адвокатів м. Києва від 26 травня 2016 року №49 отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ №005739 від 09 червня 2016 року.
На виконання та в порядку, передбаченому ст. 17 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та Порядку ведення Єдиного реєстру адвокатів України, позивач 13 червня 2016 року звернувся до Ради адвокатів м. Києва із заявою про внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України. При цьому, ним було надано передбачені п. 3.2. Порядку №26 документи та сплачено внесок на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування відповідно до вимог діючого законодавства.
За результатами вказаного звернення, до електронної бази даних Єдиного реєстру адвокатів України були внесені необхідні відомості щодо позивача, як адвоката, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру адвокатів України серії АА №004650 від 10 серпня 2016 року (час формування витягу 11:05), виданим Радою адвокатів міста Києва.
Відомості про позивача (профайл №50752) містилися на офіційному сайті Єдиного реєстру адвокатів України за посиланням на офіційний веб-сайт Національної асоціації адвокатів України: http://erau.unda.org.ua/profile/50752, що підтверджується експертним висновком, складеним Консорціумом "Український центр підтримки номерів і адрес (УЦПНА), Департаментом "Центр Компетенції" від 18 серпня 2017 року №81/2017-ЕВ-ЦК. Однак, у вересні 2016 року посадовими особами НААУ, РАУ відомості з Єдиного реєстру адвокатів України стосовно адвоката ОСОБА_1 були вилучені з відкритого доступу, що відповідач не заперечував.
Відповідач стосовно вилучення із Єдиного реєстру адвокатів України інформації про адвоката ОСОБА_1 зазначив, що під час перевірки внесеної та скерованої до адміністратора бази даних Єдиного реєстру адвокатів України Другого рівня інформації про ОСОБА_1 було виявлено неповноту наданої інформації, а саме: відсутність копії свідоцтва про складення ОСОБА_1 кваліфікаційного іспиту. Відомості стосовно адвоката ОСОБА_1 в ЄРАУ були внесені адміністратором Першого рівня лише 13 червня 2016 року. Однак, на момент внесення адміністратором Першого рівня інформації про ОСОБА_1 вже діяли вимоги рішення Ради адвокатів України №156 від 11 червня 2016 року "Про деякі питання реалізації Висновків спеціальної тимчасової комісії з перевірки діяльності органів адвокатського самоврядування м. Києва", яким Раді адвокатів м. Києва як адміністратору Першого рівня було заборонено вносити до Єдиного реєстру адвокатів України відомості про осіб, які отримали свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю на підставі свідоцтв про складення кваліфікаційного іспиту, виданих неповноважним органом - Київською міською КДКА з 12 жовтня 2012 року. Зазначене рішення РАУ, відповідно до ст. 57 Закону №5076-VI, є обов'язковим до виконання всіма регіональними органами адвокатського самоврядування. Таким чином, інформація про позивача, як адвоката, адміністратором Другого рівня в базі даних Єдиного реєстру адвокатів України підтверджена не була та переведена в стан такої, що не відображається офіційному веб-сайті Національної асоціації України. Також у відзиві відповідач зазначає про підставу відмови у задоволенні адміністративного позову та посилається на те, що позивач склав кваліфікаційний іспит суб'єкту, який не наділено повноваженнями вирішувати питання про призначення та проведення кваліфікаційних іспитів для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, як це передбачено вимогами ст. 50 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", тому Свідоцтво видане ОСОБА_1 про складення кваліфікаційного іспиту серії НОМЕР_2 від 30 вересня 2015 року, видане на підставі Рішення Київської міської Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури є протиправним.
Суд відхиляє наведені доводи відповідача з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону №5076-VI, до Єдиного реєстру адвокатів України вносяться такі відомості:
1) прізвище, ім'я та по батькові адвоката;
2) номер і дата видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, номер і дата прийняття рішення про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (номер і дата прийняття рішення про включення адвоката іноземної держави до Єдиного реєстру адвокатів України);
3) найменування і місцезнаходження організаційної форми адвокатської діяльності, номери засобів зв'язку;
4) адреса робочого місця адвоката, номери засобів зв'язку;
5) інформація про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю;
6) інші відомості, передбачені цим Законом.
Згідно із пунктом 3.2 Порядку №26 (зі змінами, внесеними Рішенням Ради адвокатів України №117 від 23.04.2016), для внесення відомостей до ЄРАУ, вказаних в п. 3.1., адвокат подає до ради адвокатів свого регіону такі документи: заяву про внесення відомостей до ЄРАУ, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, копію свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту та документ, що підтверджує адресу робочого місця, внесену в ЄРАУ.
Відповідно до пункту 2.14 Порядку №26, у випадку сумнівів щодо достовірності чи неточності відомостей (інформації), внесених до бази даних ЄРАУ Першим рівнем, а також виявлення адміністратором Другого рівня її неповноти, адміністратор Другого рівня може витребувати додаткове підтвердження таких відомостей у раді адвокатів регіону, які остання зобов'язана надати адміністратору Другого рівня невідкладно. Додаткові відомості надаються згідно процедури взаємодії між Першим та Другим рівнем, передбаченої п.2.13 цього Порядку.
Судом встановлено, що згідно пункту 1 рішення Ради адвокатів України №156 від 11.06.2016 «Про деякі питання реалізації Висновків спеціальної тимчасової комісії з перевірки діяльності органів адвокатського самоврядування міста Києва» було заборонено Раді адвокатів міста Києва, як адміністратору Першого рівня, вносити до Єдиного реєстру адвокатів України відомості про осіб, які отримали свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю на підставі свідоцтв про складення кваліфікаційного іспиту, виданих неповноважним органом - Київською міською КДКА з 12.10.2012. Дане рішення обґрунтоване тим, що Київська міська КДКА є нелегітимним, законодавчо не уповноваженим на видачу свідоцтв про право на заняття адвокатською діяльністю органом.
Водночас, відповідно до пункту 3.7 Порядку №26, якщо до Єдиного реєстру адвокатів України були внесені відомості про адвокатів, які отримали свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю або свідоцтва про складання кваліфікаційних іспитів після 19 листопада 2012 року у відповідних радах адвокатів регіону або кваліфікаційно-дисциплінарних комісіях адвокатури, положення про яких не затверджувались та належна їх державна реєстрація не здійснювалась, інформація може скеровуватися до ВКДКА для прийняття відповідного рішення.
При цьому, суд встановив, що відповідач не скеровував інформацію про ОСОБА_1 до ВКДКА для прийняття рішення щодо відображення відомостей в ЄРАУ, натомість інформація про позивача як адвоката була вилучена з відкритого доступу та не відображається в ЄРАУ.
Суд дійшов висновку про протиправність таких дій відповідача з огляду на наступне.
Згідно ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.
На час складання позивачем іспитів (30 вересня 2015 року) Київська міська кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури була зареєстрована як юридична особа, мала ідентифікаційний код 217707287, юридичну адресу: 04050, м. Київ, вул. Білоруська, 30 і не була визнана нелегітимним та не уповноваженим органом на видачу свідоцтв про складання кваліфікаційного іспиту адвокатами.
На момент отримання позивачем свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту №000380 від 30.09.2015 р. підстави вважати цей не документ недійсним, а КДКА нелегітимним були відсутні.
Крім цього, рішення Ради адвокатів м. Києва від 26.05.2016 №49 про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_1, як і свідоцтво про складання кваліфікаційного іспиту №000380 від 30.09.2015 р. в установленому порядку оскаржено до суду та скасовано не було.
Суд зазначає, що внесення змін до Порядку ведення єдиного реєстру адвокатів України №29 від 17.12.2012 р. рішенням Ради адвокатів України №117 від 23.04.2016 р. щодо необхідності надання копії свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту та в подальшому прийняття рішення НААУ №156 «Про деякі питання реалізації Висновків спеціальної тимчасової комісії з перевірки діяльності органів адвокатського самоврядування міста Києва» від 11.06.2016 р. щодо заборони Раді адвокатів міста Києва, як адміністратору Першого рівня, вносити до Єдиного реєстру адвокатів України відомості про осіб, які отримали свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю на підставі свідоцтв про складення кваліфікаційного іспиту, виданих неповноважним органом Київською міською КДКА з 12.10.2012 р. фактично створило умови, за яких особи, які починаючи з 12.10.2012 р. отримали право на заняття адвокатською діяльності, позбавлені права продовжувати здійснювати таку діяльність за відсутності законодавчо визначених для цього підстав.
Так, позбавлення права адвоката на заняття адвокатською діяльністю є дисциплінарним стягненням, передбаченим ст. 32 Закону №5076-VI.
При цьому, ч. 2 ст. 2 Закону №5076-VI встановлено, що накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі:
1) порушення присяги адвоката України;
2) розголошення адвокатом відомостей, що становлять адвокатську таємницю, використання їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб;
3) заподіяння протиправними діями адвоката, пов'язаними із здійсненням ним адвокатської діяльності, значної шкоди клієнту, якщо така шкода встановлена судовим рішенням, що набрало законної сили;
4) систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури України.
Відповідач не надав суду належних і допустимих доказів притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
Згідно доводів відповідача підставою для виключення інформації про ОСОБА_1 з ЄРАУ стала саме нелегітимність, на думку відповідача, органу, який видав позивачу свідоцтво про складання кваліфікаційного іспиту №000380 від 30.09.2015 р. - Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури міста Києва.
Однак, згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на дату ухвалення даного рішення, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури міста Києва не перебуває в процесі припинення, тобто є діючим органом.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для позбавлення позивача права на заняття адвокатською діяльністю шляхом виключення про нього відомостей з ЄРАУ.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", Рада адвокатів України наділена владними управлінськими функціями, правом виконувати делеговані державні повноваження у сфері реалізації публічного інтересу - з приводу відкриття для загального доступу інформації про адвокатів Єдиного реєстру адвокатів України. Інформація, внесена до Єдиного реєстру адвокатів України, є публічно-правовою, відкритою на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України.
Публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Відповідно до положень статті 3 Закону України «Про доступ до публічної інформації», право на доступ до публічної інформації гарантується обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації; доступом до засідань колегіальних суб'єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством; здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації; юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.
Розпорядниками інформації є суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.
Розпорядники інформації зобов'язані оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами (п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону №2939-VI).
Тобто, Національна асоціація адвокатів України зобов'язана відображати усю інформацію, яка міститься в єдиному реєстрі адвокатів України, а адвокати мають гарантоване державою право на знаходження відомостей про них у Єдиному реєстрі адвокатів України.
Блокування (переведення) публічних відомостей про адвоката, зокрема, ОСОБА_1 в Єдиному реєстрі адвокатів України у стан неактивних та невидимих для користувачів офіційного веб-сайту Недержавної некомерційної професійної організації "Національна асоціація адвокатів України" є порушення вимог ст. 17 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та Закону України "Про доступ до публічної інформації".
Крім того, Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" не містить норм, які б дозволяли переведення відомостей про адвоката в Єдиному реєстрі адвокатів України в стан неактивних та невидимих. Переведення публічних відомостей про адвоката в Єдиному реєстрі адвокатів України в стан неактивних і невидимих для користувачів офіційного веб-сайту Національної асоціації адвокатів України відповідно до п. 4.17. Порядку №26 можливе лише у відношенні адвокатів, які не сплатили щорічний внесок або інформація про сплату яких не підтверджена радою адвокатів регіону.
Враховуючи вищевикладене у сукупності, суд дійшов висновку про те, що дії відповідача щодо вилучення з відкритого доступу публічної інформації щодо адвоката ОСОБА_1 з Єдиного реєстру адвокатів України є протиправними, а тому, необхідним є зобов'язання відповідача відновити для публічного доступу відомості про адвоката ОСОБА_1 в Єдиному реєстрі адвокатів України шляхом їх відображення у відкритому доступі на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України (http://erau.unba.org.ua/).
В частині позовних вимог щодо зобов'язання відповідача вчинити дії суд також звертає увагу на наступне.
Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність, закріпленим ч. 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Проте, з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (рішення по справі Олссон проти Швеції від 24 березня 1988 року), вбачається, що запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців, водночас, суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень, у тому числі колегіальний орган, прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.
Оскільки суд прийшов до висновку про протиправність дій відповідача щодо вилучення з відкритого доступу публічної інформації щодо адвоката ОСОБА_1 з Єдиного реєстру адвокатів України, а інших підстав для відмови у відновленні для публічного доступу відомостей про адвоката ОСОБА_1 в Єдиному реєстрі адвокатів України шляхом їх відображення у відкритому доступі на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України (http://erau.unba.org.ua/) чинним законодавством не передбачено, а судом не встановлено, наявні обґрунтовані підстави для задоволення позовних вимог в цій частині, що, водночас, з урахуванням наведеного вище, не є втручанням в дискреційні повноваження відповідача, а є способом відновлення порушеного права позивача.
Згідно з ч. 1 ст. 9, ст. 72, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих судом обставин вбачається, що позов ОСОБА_1 до Недержавної некомерційної професійної організації "Національна асоціація адвокатів України" в особі Ради адвокатів України, третя особа - Рада адвокатів міста Києва, про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сплачена сума судового збору у розмірі 1409,60 грн.
На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 72-77, 90, 139, 192, 241-246, 250, 255 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Недержавної некомерційної професійної організації "Національна асоціація адвокатів України" в особі Ради адвокатів України (місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, 3, 2-й поверх; код ЄДРПОУ 38488439), третя особа - Рада адвокатів міста Києва (місцезнаходження: 04050, м. Київ, вул. Білоруська, 30; код ЄДРПОУ 38517528), про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дії Недержавної некомерційної професійної організації "Національна асоціація адвокатів України" щодо вилучення з відкритого доступу публічної інформації щодо адвоката ОСОБА_1 з Єдиного реєстру адвокатів України (http://erau.unba.org.ua).
3. Зобов`язати Недержавну некомерційну професійну організацію "Національна асоціація адвокатів України" в особі Ради адвокатів України відновити для публічного доступу відомості про адвоката ОСОБА_1 (Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ №005739 від 09 червня 2016 року, видане на підставі рішення Ради адвокатів міста Києва від 26 травня 2016 року №49) в Єдиному реєстрі адвокатів України шляхом їх відображення у відкритому доступі на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України (http://erau.unba.org.ua).
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір у розмірі 1409,60 грн. (одна тисяча чотириста дев'ять гривень шістдесят копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Недержавної некомерційної професійної організації "Національна асоціація адвокатів України".
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ю.Т. Шрамко
