ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________УХВАЛА
про повернення позовної заяви
"24" липня 2019 р.
м. Одеса
№ 916/2086/19
Суддя Господарського суду Одеської області Демешин О. А., розглянувши матеріали позовної заяви вх.суду № 2140/19 від 22.07.2019 року,
за позовом Громадянина України ОСОБА_1
до відповідача Релігійної організації Православний Прихід Свято-Покровської Церкви смт. Сарата Української Православної Церкви
про визнання недійсним рішення загальних зборів
В С Т А Н О В И В:
22.07.2019 року громадянин України ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Релігійної організації Православний Прихід Свято-Покровської Церкви смт. Сарата Української Православної Церкви, яким просить суд визнати недійсними рішення Загальних/Парафіяльних зборів Релігійної громади Православний Прихід Свято-Покровської Церкви смтСарата Української Православної Церкви (код ЄДРПОУ 25044493) від 26 січня 2019 року оформлене Протоколом №1 Загальних/Парафіяльних зборів релігійної громади Православний Прихід Свято-Покровської Церкви смт. Сарата Української Православної Церкви (код ЄДРПОУ 25044493) від 26 січня 2019 року.
Мотивуючи звернення з цим позовом саме до Господарського суду Одеської області позивач вказує, що спір за цим позовом - є спором з корпоративних відносин і відноситься до компетенції Господарського суду Одеської області, оскільки позивач ( ОСОБА_1 ) - є членом Релігійної організації Православний Прихід Свято-Покровської Церкви смт. Сарата Української Православної Церкви.
Згідно ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Справи , що відносяться до юрисдикції господарських судів визначені ст. 20 ГПК України.
Так, згідно п. 3 ч. 1 ст. 20 ГПК України - господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:
справи у спорах, що виникаютьз корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.
Отже, до юрисдикції господарських судів відносяться, крім інших, справи за позовом фізичних осіб, які не є підприємцями, у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності, зокрема, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин.
При визначенні підвідомчості (підсудності) справ цієї категорії необхідно керуватися поняттям корпоративних прав та корпоративних відносин, визначених частиною 1 статті 167 ГК України.
Так, згідно ч. 1, 3 ст. 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні)господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
Відповідно п. 1 ч. 2 ст. 55 ГК України господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюютьгосподарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;
Частиною 1 статті 3 ГК України визначено, що під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
З огляду вищевказані норми чинного законодавства, підвідомчим господарським судам України є спір з приводу відносин сторони цього спору - фізичної особи, яка є засновником, учасником або членом юридичної особи (господарської організації), створеної відповідно до ЦК України, яка здійснює діяльність у сфері суспільного виробництва, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (господарська діяльність) у разі, якщо ці спори пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи.
При цьому, така фізична особа має володіти корпоративними правами у вигляді, визначеної частки у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
У випадку, якщо фізична особа не володіє вищевказаними корпоративними правами, то у неї не існує корпоративних відносин з господарською організацією.
Відповідно, спір між такою особою і господарською організацією - не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Позивач у позовній заяві стверджує, що він є членом Релігійної організації „Православний Прихід Свято-Покровської Церкви смт. Сарата Української Православної Церкви".
Однак, членство у вказаній релігійній організації, в даному випадку, не свідчить про існування між позивачем та відповідачем корпоративних відносин, в розумінні частини 3 статті 167 ГК України, через відсутність у ОСОБА_1 відповідних корпоративних прав, визначених частиною 1 вказаної статті ГК України.
Тобто, позивач, навіть якщо він дійсно є членом Релігійної організації „Православний Прихід Свято-Покровської Церкви смт. Сарата Української Православної Церкви" - не є носієм корпоративних прав. Відповідно, заявлений позов не стосується корпоративних відносин, а тому не відноситься до юрисдикції господарських судів, згідно ст. 20 ГПК України.
Крім того, відповідно до ст. 8 Закону України „Про свободу совісті та релігійні організації" релігійна громада є місцевою релігійною організацією віруючих громадян одного й того самого культу, віросповідання, напряму, течії або толку, які добровільно об`єдналися з метою спільного задоволення релігійних потреб. Тобто, членство в релігійній організації на має на меті отримання прибутку у вигляді дивідендів.
Пунктом 1 частини ч. 1 статті 175 ГПК України встановлено, що cуддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства. Відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
Відповідно до частин 2, 3 статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" місцеві загальні суди розглядають цивільні, кримінальні, адміністративні справи, а також справи про адміністративні правопорушення у випадках та порядку, визначених процесуальним законом. Місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.
Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною 1 статті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
З огляду на те, що спір у даній справі не є корпоративним, а позивачем по ньому є фізична особа, яка не є підприємцем, то суб`єктний склад учасників даного спору відповідає положенням частини 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, суд вважає, що у відкритті провадження у справі слід відмовити, з роз`ясненням ОСОБА_1 того, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції загальних судів та має здійснюватись в порядку цивільного судочинства.
Крім того, до позовної заяви позивачем надано заяву про забезпечення позову. Оскільки суд відмовляє у відкритті провадження у справі, то вказана заява разом з іншими матеріалами, повертається позивачу, у т.ч. з огляду на те, що рішення господарським судом за вищевказаним позовом ухвалюватись не буде, бо права позивача не підлягають захисту в господарських судах України.
Керуючись п.п. 1 ч.5 ст.174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
У Х В А Л И В:
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом Громадянина України ОСОБА_1 до Релегійної організації Православний Прихід Свято-Покровської Церкви смт. Сарата Української Православної Церкви про визнання недійсним рішення загальних зборів.
Додаток позивачу: позовна заява з дод. згідно опису.
Ухвала набрала законної сили 24.07.2019р.
та може бути оскаржена в порядку ст.253-259 ГПК України.
Суддя О.А. Демешин
