ф
УХВАЛА
19 липня 2019 року
Київ
справа №200/2037/19-а
адміністративне провадження №К/9901/19135/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В., суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Яковенка М.М.,
розглянувши касаційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області
на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 березня 2019 року
та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року
у справі №200/2037/19-а
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АРТ.БІЗНЕС ГРУП»
до Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ПАТ «Райффайзен Банк «Аваль»
про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору, -
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2019 ТОВ «АРТ.БІЗНЕС ГРУП» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору в сумі 1046973,94 грн. від 8 січня 2019 року ВП 58006784.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14 березня 2019 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року позов задоволено.
Не погоджуючись із вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
22 травня 2019 року до Верховного Суду вперше надійшла касаційна скарга Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області.
Ухвалою Верховного Суду від 28 травня 2019 року касаційна скарга була повернута скаржнику з підстав неналежного оформлення довіреності, яку отримано скаржником 07 червня 2019 року.
11 червня 2019 року відповідач повторно звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Ухвалою Верховного Суду від 20 червня 2019 року касаційна скарга була повернута скаржнику з підстав неналежного підтвердження повноважень, яку отримано скаржником 01 липня 2019 року
03 липня 2019 року відповідач втрете звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду, шляхом направлення скарги від 02 липня 2019 року засобами поштового зв`язку, скаргу надіслано до Верховного Суду 09 липня 2019 року.
Враховуючи, що скаржником у найкоротші терміни, без зволікань було враховано недоліки вказані в ухвалах від 22.05.2019 та 20.06.2019 та повторно подано касаційну скаргу до Верховного Суду, колегія суддів вважає, що наведені скаржником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження підтверджуються долученими до касаційної скарги доказами та є поважними.
Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Перевіривши зміст оскаржуваних судових рішень, доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції виходить з такого.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Згідно частини третьої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Положеннями статті 287 КАС України передбачено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
З матеріалів касаційної скарги вбачається, що в цій справі спір виник у відносинах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби.
За такого правового врегулювання та обставин справи, оскарження рішень судів попередніх інстанцій в касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд такої скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.
Такими чином, законодавець не передбачив та обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм.
Водночас аналіз ухвалених у цій справі судових рішень і доводів касаційної скарги не дає підстав для висновку, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики в такій категорії адміністративних справ, скаржником в касаційній скарзі таки обставини теж не зазначені, а тому Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою, у зв`язку з чим у відкритті касаційного провадження слід відмовити
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 287, 333 КАС України,
УХВАЛИВ:
1. Клопотання Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про поновлення строку задовольнити, визнати причини пропуску строку поважними та поновити пропущений строк.
2. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 березня 2019 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року у справі №200/2037/19-а.
3. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А. В. Жук
Судді М. М. Яковенко
Ж.М. Мельник-Томенко
