ПОСТАНОВА
Іменем України
05 липня 2019 року
Київ
справа №815/2954/17
адміністративне провадження №К/9901/11262/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді-доповідача: Мартинюк Н.М.,
суддів: Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 року (головуючий суддя: Бутенко А.В., судді: Балан Я.В., Катаєва Е.В.)
та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2017 року (головуючий суддя: Лук`янчук О.В., судді: Бітова А.І., Ступакова І.Г.)
у справі № 815/2954/17
за позовом ОСОБА_1
до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
про визнання протиправним та скасування рішення
ВСТАНОВИВ:
І. Суть спору
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі - відповідач, ВКДКА), в якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 29.03.2017 № ІІІ-010/2017 про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк шість місяців.
Позивач вказує, що відповідач при прийнятті оспорюваного рішення не врахував відсутність провини позивача як умови для цивільно-правової відповідальності. Відповідач порушив присічний строк притягнення позивача до відповідальності, а також протиправно та необґрунтовано застосував такий вид стягнення як зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю.
Одеський окружний адміністративний суд постановою від 12 жовтня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2017 року, відмовив у задоволенні позову. Рішення суду першої інстанції мотивоване правомірністю та обґрунтованістю оспорюваного позивачем рішення. За висновком суду відповідач діяв у межах встановлених діючим законодавством повноважень. При цьому встановлення складу дисциплінарного проступку, як і наявності або відсутності підстав для прийняття відповідного рішення, є дискреційним повноваженням відповідної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісіє адвокатури (далі-КДКА). Ухвала апеляційного суду вмотивована встановленням ознак дисциплінарного проступку у діях позивача, які стали підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності. Це свідчить про правильність висновків суду першої інстанції щодо обґрунтованості та правомірності оспорюваного рішення.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про задоволення позову. Позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм частин першої та другої статті 124 Конституції України, частини першої статті 1, частини першої статті 16 Цивільного кодексу України, частини другої статті 31, частини другої статті 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», частини третьої статті 2, статей 6, 159 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), пункту 53 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затверджене рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 № 120 (далі - Положення № 120). За доводами касаційної скарги рішення суду першої інстанції не відповідає встановленим законом вимогам законності та обґрунтованості. Суд не здійснив перевірку законності та обґрунтованості оспорюваного рішення, пославшись на дискрецію відповідача. Жоден аргумент, наведений позивачем на обґрунтування своєї правової позиції, не знайшов свого спростування у судовому рішенні. Суд не спростував обставину виходу відповідача за межі своїх повноважень при висновку про тривалість дисциплінарного проступку. Не дав оцінки обставинам, які спростовують факт вчинення ним дисциплінарного проступку. Також у касаційній скарзі позивач окремо вказує на порушення апеляційним судом норм частини першої статті 195, пунктів 2 та 3 частини першої, частини другої статті 206 КАС України. Ці порушення виявилися у тому, що суд неналежно перевірив доводи апеляційної скарги позивача.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить відмовити у задоволенні касаційної скарги. Відзив обґрунтований правильністю вирішення спору судами попередніх інстанцій із дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
ІІ. Мотиви Верховного Суду
Як встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 01 листопада 2016 року позивача притягнули до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження.
За наслідками розгляду скарги голови правління Громадської організації «Організований захист громадян» адвоката Хмельницького І.О. та заступника голови правління Громадської організації «Організований захист громадян» Синяговського Е.О. на вказане рішення ВКДКА прийняла рішення від 29.03.2017 № ІІІ-010/2017. Цим рішенням частково задоволено вищевказану скаргу, скасовано рішення дисциплінарної палати КДКА Одеської області від 01.11.2016 та притягнуто адвоката ОСОБА_3. до дисциплінарної відповідальності, застосувавши дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю на строк шість місяців. Висновок обґрунтований посиланням на порушення позивачем пункту 2 статті 28 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та пункту 2 статті 28 Правил адвокатської етики, затверджених установчим З`їздом адвокатів України 17.11.2012 (далі - Правила адвокатської етики, втратили чинність у зв`язку із затвердженням Правил адвокатської етики рішенням Національної асоціації адвокатів України від 09.06.2017). Згідно з цим рішенням позивач не повернув своєму клієнту ОСОБА_5 частину гонорару у розмірі 3500 доларів США, який був визначений в укладеній між ними договорі про надання правової допомоги від 11.05.2015. Цей договір було укладено для здійснення захисту ОСОБА_5 у кримінальному провадженні за частиною 2 ст. 309 Кримінального кодексу України.
Згідно умов пункту 4.1 цього договору сума гонорару адвоката становила 7000 доларів США. У випадку призначення покарання у вигляді реального позбавлення волі без застосування іспитового строку 3500 доларів США підлягають поверненню. Остання умова викладена в договорі пунктом 4.3 та була написана власноручно позивачем. Бажаний результат судового розгляду кримінальної справи ОСОБА_5 отримав згідно з ухвалою апеляційного суду Одеської області від 31 травня 2016 року, постановленою за результатами нового апеляційного розгляду та без участі позивача.
Частиною першою статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
Одним із видів дисциплінарних проступків адвоката, згідно з пунктом 3 частини другої статті 34 цього Закону є порушення правил адвокатської етики.
Відповідно до частини 1 ст. 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.
Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.
Пунктом 3 частини п`ятої статті 52 цього Закону встановлено, що Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення;
Частиною 2 ст. 28 Правил адвокатської етики встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Відповідно до пункту 54 Положення № 120 накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі: 1) повторного протягом року вчинення дисциплінарного проступку; 2) порушення адвокатом вимог щодо несумісності; 3) систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики.
Застосовуючи вказані правові норми, суди попередніх інстанцій зробили обґрунтований та юридично правильний висновок про правомірність оспорюваного рішення від 29.03.2017 № ІІІ-010/2017. Цей висновок суди зробили на підставі оцінки мотивів цього рішення, обставин вчиненого позивачем дисциплінарного проступку, його наслідків для ОСОБА_5 . При цьому суди врахували обставини встановлення відповідачем факту порушення позивачем пункту 4 статті 18 Правил адвокатської етики при оцінці умов договору, які встановлювали різний розмір гонорару адвоката в залежності від результату судового розгляду.
Відповідно до пункту 4 ст. 18 Правил адвокатської етики адвокат повинен повідомити клієнта про можливий результат виконання доручення на підставі закону та практики його застосування. При цьому забороняється давати клієнту запевнення і гарантії стосовно реального результату виконання доручення, прямо або опосередковано сприяти формуванню у нього необґрунтованих надій, а також уявлення, що адвокат може вплинути на результат іншими засобами, окрім сумлінного виконання своїх професійних обов`язків.
Суди обґрунтовано відхилили аргументи позивача про порушення відповідачем строку притягнення до дисциплінарної відповідальності, встановленого частиною 2 ст. 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» з огляду на триваючий характер дисциплінарного проступку - неповернення частини гонорару.
У контексті оцінки кожного аргументу (доводу), наданого стороною, Верховний Суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, Верховний Суд вважає, що більшість аргументів (доводів) сторін, які мають значення для правильного вирішення спору, отримали достатню оцінку з боку судів в тій мірі, щоб вважати рішення судів обґрунтованими
Доводи, наведені відповідачем у касаційній скарзі, не спростовують правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень.
Відповідно до частини 1 ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст. ст. 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2017 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя:Н.М. Мартинюк Судді: А.В. Жук Ж.М. Мельник-Томенко
