Справа № 815/2954/17
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2017 року м. Одеса
Колегія Одеського окружного адміністративного суду у складі: головуючого судді Бутенко А.В., суддів Балан Я.В., Катаєва Е.В. розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури про визнання протиправним та скасування рішення № ІІІ-010/2017 від 29.03.2017 року, -
ВСТАНОВИВ:
З позовом до суду звернувся ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури про визнання протиправним та скасування рішення № ІІІ-010/2017 від 29.03.2017 року.
Сторони у судове засідання не з'явились. Про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.
Від сторін надійшли клопотання про розгляд справи без їх участі в порядку письмового провадження (а.с 144, 168 т. 2).
Згідно з ч. 4 ст. 122 КАС України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Враховуючи клопотання сторін, суд дійшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без фіксування судового засідання технічними засобами, що передбачено ч. 1 ст. 41 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд встановив наступне.
Рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 29.03.2017 року рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 01.11.2016 року - скасоване.
У справі ухвалене нове рішення, яким Позивач притягнутий до дисциплінарної відповідальності у вигляді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю на строк шість місяців.
Позивач вважає рішення від 29.03.2017 року Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення його до дисциплінарної відповідальності протиправним, а тому звернувся з даним позовом до суду.
З матеріалів справи вбачається, що 03 січня 2017 року до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від голови правління Громадської організації «Організований захист громадян» адвоката Хмельницького І.О. та заступника голови правління Громадської організації «Організований захист громадян» ОСОБА_3 надійшла скарга на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 01.11.2016 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді попередження відносно адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю від 02.03.2010 року № 1858, видане Одеською обласною КДКА, здійснює індивідуальну адвокатську діяльність за адресою робочого місця адвоката згідно ЄРАУ: 65000, Одеська обл., м. Южне, вул. Леніна, буд.23). Не погоджуючись із зазначеним рішенням заявники просили поновити строк на оскарження, рішення КДКА Одеської області скасувати та прийняти нове рішення про посилення дисциплінарного стягнення до позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю щодо адвоката ОСОБА_1 На думку скаржників підставами для скасування оскаржуваного ними рішення є м'якість застосованого дисциплінарного стягнення, неправильне встановлення моменту вчинення адвокатом ОСОБА_1 дисциплінарного проступку і внаслідок цього неправильне звільнення його від відповідальності (в частині), неправильна кваліфікація дій адвоката ОСОБА_1 безпосередньо під час дисциплінарного провадження.
При ухваленні рішення 29.03.2017 року № ІІІ-010/2017 Вища кваліфікаційно- дисциплінарна комісія адвокатури виходила з наступного.
24.11.2015 року до КДКА Одеської області з прокуратури Одеської області надійшла колективна заява Громадської організації «Організований захист громадян» в інтересах засудженого ОСОБА_4, а також заява самого ОСОБА_4 (надалі - скарга) щодо неналежної поведінки адвоката ОСОБА_1, пов'язаних із безпідставним заволодінням коштами ОСОБА_4 в розмірі 3500 доларів США під час захисту останнього адвокатом ОСОБА_1 у відповідному кримінальному провадженні.
15.03.2016 року рішенням дисциплінарної палати КДКА Одеської області порушено дисциплінарну справу. Вказане рішення адвокатом ОСОБА_1 оскаржено в суді, але постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2016 року по справі №815/1669/16 позивачеві було в позові відмовлено, тобто рішення КДКА про порушення дисциплінарної справи від 15.03.2016р. залишилось чинним.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
01.11.2016 року рішенням дисциплінарної палати КДКА Одеської області адвоката ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження. ОСОБА_1 вказане рішення не оскаржив.
Відповідач вважає, що дисциплінарна палата правильно дійшла до висновку про порушення адвокатом ОСОБА_1 п.2 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та п.2 ст.28 Правил адвокатської етики. Водночас, дисциплінарна палата дійшла висновку, що доводи КДКА Одеської області про сплив строку притягнення до дисциплінарної відповідальності згідно п.2 ст.35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» за вказані порушення є невірними, оскільки порушення зобов'язання по поверненню частини гонорару триває.
При цьому ВКДКА також зауважила, що КДКА Одеської області доволі мотивовано розмежувала дисциплінарну відповідальність та цивільно - правову, для застосування якої дисциплінарні органи адвокатури не мають відповідної компетенції. Вирішення питання, власне, про повернення гонорару (частини) слід вирішувати в судовому порядку, про що вказано у рішенні, що було оскаржене.
ВКДКА також не прийняла до уваги доводи скаржників про вчинення адвокатом ОСОБА_1 кримінального правопорушення, позаяк не наділена відповідною компетенцією й щодо кримінально - правової кваліфікації тих чи інших дій адвокатів.
З урахуванням викладеного ВКДКА частково задовольнила вимоги скаржників щодо посилення дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1 Відповідно до частини 1 статті 41 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» ВКДКА врахувала обставини проступку, його наслідки для ОСОБА_4, особу адвоката ОСОБА_1, з урахуванням положень ст.ст. 31, 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» скасувало рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 01.11.16 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді попередження та ухвалила нове рішення, яким притягнуто адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, застосувавши до нього дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк шість місяців.
Суд погоджується із рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 29.03.2017 року, та дійшов висновку про відмову в задоволені позовних вимог з наступних підстав.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України: з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У своїх запереченнях Позивач посилається на той факт, що Відповідач застосував дисциплінарну відповідальність, однак, на думку Позивача, відносини між скаржниками та Позивачем є цивільно-правовими.
Суд зазначає, що вказані твердження Позивача не відповідає загальними приписам застосування юридичної відповідальності та її видів.
ВКДКА в повній мірі врахувало те, що зокрема:
- цивільно-правова відповідальність настає з моменту правопорушення - невиконання договірного зобов'язання майнового характеру у встановлений строк або виконання неналежним чином, заподіяння позадоговірної шкоди (цивільно-правової проступку) або здоров'ю чи майну особи, її особливість полягає у добровільному виконанні правопорушником відповідальності без застосування примусових заходів. Державний примус використовується у разі виникнення конфлікту між учасниками цивільних правовідносин. Питання про притягнення суб'єкта (фізичної або юридичної особи) до цивільно-правової відповідальності вирішується судом, арбітражним судом або адміністративними органами держави за заявою учасника правовідносини або потерплого. Заходи цивільно-правової відповідальності - відшкодування майнових втрат, скасування незаконних угод, штраф, пеня та інші міри, які полягають у примушуванні особи нести негативні майнові наслідки.
- дисциплінарна відповідальність адвоката регулюються відповідними нормами Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;
- застосування одного виду юридичної відповідальності не виключає застосування іншого.
Посилання Позивача на технічну помилку у рішенні, що оскаржується у частині дати надання пояснень свідків, також не підтверджується документально, оскільки на засіданні ВКДКА 30.08.2017 року вказану технічну помилку виправлено окремим рішенням (а.с.153, т.2), що підтверджує той факт, що це було саме помилка.
Щодо правових підстав, з яких було застосовано дисциплінарне стягнення і його відповідності вимогам Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», суд дійшов наступних висновків.
Так, загальні умови, підстави для притягнення та види дисциплінарної відповідальності адвоката регламентовано Розділом VI Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI (далі - Закон).
При вирішенні питання про правомірність притягнення до дисциплінарної відповідальності слід виходити із загальних норм права відносно відповідальності за порушення зобов'язань та встановлення в діях або бездіяльності особи складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності.
Відповідно до положень ст. 33 Закону, адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом. Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.
При цьому, дисциплінарне провадження - це процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку, (ч. 2 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон).
Згідно ч. 1 ст. 34 Закону, підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
Відповідно до ч. 2 ст. 34 Закону, дисциплінарним проступком адвоката є:
порушення вимог несумісності;
порушення присяги адвоката України;
порушення правил адвокатської етики;
розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення;
невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків;
невиконання рішень органів адвокатського самоврядування;
порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом.
Передумовою притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього відповідного дисциплінарного стягнення за вчинення ним дисциплінарного проступку передує чотири процесуальні стадії, передбачені ч. 1 ст. 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме:
Дисциплінарне провадження складається з таких стадій:
проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката;
порушення дисциплінарної справи;
розгляд дисциплінарної справи;
прийняття рішення у дисциплінарній справі.
Предметом судового розгляду у даній справі є, зокрема, рішення Відповідача, прийняте на четвертій стадії дисциплінарного провадження за результатами розгляду дисциплінарної справи.
Зокрема, згідно з ч. 1 ст. 41 Закону, за результатами розгляду дисциплінарної справи ДП КДКА приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.
Виходячи з положень ст. 40-41 Закону, саме за результатом розгляду дисциплінарної справи по суті, дисциплінарною палатою приймається рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи у зв'язку із відсутністю підстав для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.
У свою чергу, за змістом ч. 1 ст. 35 Закону, вчинення адвокатом дисциплінарного проступку може мати своїм наслідком застосування до нього одного з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.
При цьому, ч. 2 ст. 31 Закону визначено перелік підстав, за яких може бути застосовано накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю. Такими підставами є, виключно у разі:
повторного протягом року вчинення дисциплінарного проступку;
порушення адвокатом вимог щодо несумісності;
систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики.
Відтак, ключовим моментом при винесенні оскаржуваного рішення, стала доведеність факту вчинення адвокатом дисциплінарного проступку і наявність підстав для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.
Суд зазначає, що оскаржуване рішення ВКДКА приймалось з урахуванням всіх наявних матеріалів та обставин, наданих та наявних у ВКДКА на час прийняття рішення, які були предметом розгляду під час дисциплінарного провадження у КДКА регіону та ВКДКА.
Згідно з п. 1 розділу 2 Положення про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури (далі - Положення про ВКДКА), затвердженого Установчим з'їздом адвокатів України від 17.11.2012 року, метою ВКДКА є забезпечення здійснення адвокатського самоврядування відповідно до вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» в частині здійснення контролю та сприяння організації діяльності кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури регіонів при вирішенні питання кваліфікаційного відбору осіб, які виявили намір здійснювати адвокатську діяльність, та дисциплінарної відповідальності адвокатів.
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є колегіальним органом, завданням якого є розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, (ч. 1 ст. 52 Закону).
Згідно з пунктом 1 розділу 1 Положення про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури ВКДКА - це колегіальний орган, що діє у системі органів Національної асоціації адвокатів України та є національним органом адвокатського самоврядування, на який Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» покладено завдання розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.
Тобто, чинним законодавством передбачено, що ВКДКА в системі органів адвокатського самоврядування є апеляційним органом, який розглядає скарги на рішення кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури безпосередньо в межах матеріалів конкретної дисциплінарної справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури утворюється з метою визначення рівня фахової підготовленості осіб, які виявили намір отримати право на заняття адвокатською діяльністю, та вирішення питань щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів.
Згідно з п. 4 ч. 5 ст. 50 Закону до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури належить, зокрема, здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвокатів.
Стадіями дисциплінарного провадження відповідно до статті 37 Закону є: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
Згідно ч. 1 ст. 42 Закону, адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії.
Відповідно до частини 8 статті 50 Закону рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.
У свою чергу, відповідно до ч. 5 ст. 52 наведеного вище Закону, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право:
залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін;
змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури;
скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення;
направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов'язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії.
Відповідно до ч. 6 ст. 52 Закону, Рішення ВКДКА приймаються шляхом голосування більшістю голосів від загальної кількості членів комісії.
Так, згідно ч. 5 ст. 52 Закону, шляхом голосування, всебічно і повно з'ясувавши всі наявні фактичні обставини, в тому числі, матеріали, що надійшли з КДКА регіону, було прийнято Рішення ВКДКА, що оскаржується.
Відтак, рішення ВКДКА прийнято в межах наданих діючим законодавством повноважень, правомірно, відповідно до вимог чинного законодавства України, з урахуванням всіх поданих та наявних у ВКДКА на час прийняття оскаржуваного рішення доказів. Натомість, доводи Позивача з цього приводу є безпідставними та такими, що не відповідають дійсності.
Суд звертає увагу на те, що встановлення складу дисциплінарного проступку, а також наявності або відсутності підстав для прийняття відповідного рішення. є виключним (дискреційним) повноваженням відповідної КДКА як органу адвокатського самоврядування.
Дискреційне право органу адвокатського самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків, що дає підстави для висновку, що відповідна КДКА при прийнятті рішення діяла у межах власної дискреції, що визначається завданнями та функціями, покладеними на даний орган.
У свою чергу, адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною третьою ст. 2 КАС України критеріям, в жодному разі не повинен втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосудця є право. Перевірка доцільності виходить за межі компетенції адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства. Тобто, під дискреційним повноваженням розуміють таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.
При цьому, суд наголошує, що КДКА та ВКДКА є колегіальними органами, рішення якими приймаються шляхом голосування на підставі дослідженим обставин та доказів.
Як випливає зі змісту Рекомендації № Я (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 року, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
З урахуванням викладеного, суд зазначає, що згідно ст. 52 КАС України, шляхом голосування, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, було прийнято Рішення ВКДКА відносно Позивача.
При цьому, під час здійснення дисциплінарного провадження, згідно ч. 2 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», здійснюється розгляд письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
Оцінка дій особи в межах цивільно-правової чи кримінальної юрисдикції не може надаватись органами адвокатського самоврядування, що було по суті перебиранням на себе функцій та повноважень суд чи органів досудового розслідування, та є неприпустимим.
Суд звертає увагу на те, що відповідна кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури діяла в межах своїх повноважень та не є органом, діяльність якого дублює повноваження органів судової влади і правоохоронних органів, не вирішує будь-яких цивільно-правових чи фінансових питань, що випливають з цивільно-правових відносин.
Статтею 11 КАС України передбачена змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин по справі, тобто, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 69 та ч. 1 ст. 70 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Частиною 1 ст. 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Виходячи з викладеного, суд вважає, що Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури правомірно прийняла рішення № ІІІ-010/2017 від 29.03.2017 року про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді у вигляді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю на строк шість місяців, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені.
У зв'язку з тим, що у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача, відповідно до положень ст. 94 КАС України.
Керуючись статтями 94, 158-163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури про визнання протиправним та скасування рішення № ІІІ-010/2017 від 29.03.2017 року - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя Бутенко А.В.
Суддя Балан Я.В.
Суддя Катаєва Е.В.
