ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
__________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ України
справа № 638/7748/18
провадження № 22-ц/818/2412/19
26 квітня 2019 року
м. Харків
Харківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого - Хорошевський О.М.
суддів - Кіся П.В., Яцини В.Б.
розглянувши в порядку ст. 369 ЦПК України без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в приміщенні суду в м. Харкові цивільну за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Телесистеми України» про стягнення заборгованості з орендної плати та пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, заапеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 15 січня 2019 року, ухвалене суддею Семіряд І.В.,-
ВСТАНОВИВ:
У червні 2018 року ОСОБА_1 звернувся з позовом в якому просив стягнути з ПАТ «Телесистеми України» заборгованість з орендної плати за період з 01.11.2016 року по 26.11.2017 року в розмірі 37797,97 грн., та пеню за невиконання договірних зобов'язань в розмірі 3687,90 грн., а всього 41485,87 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що між ОСОБА_1 та ПАТ «Телесистеми України» було укладено договір оренди № О-02/NНА 0060/010112 від 01.01.2012 року, яким передбачено, що ОСОБА_1 зобов'язується передати ПАТ «Телестстеми України» в тимчасове платне користування (оренду) частину даху, розташованого за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 36,00 кв. м., що знаходиться у власності ОСОБА_1 на підставі Свідоцтва про право на власність на нерухоме майно від 21.11.2007 року виданого Виконавчим комітетом Дзержинської районної в м. Харкові ради V скликання. Договір укладено строком на період з «01» січня 2012 року по «31» грудня 2014 року, але в будь-якому випадку, до повного виконання сторонами своїх зобовязань за договором.
Відповідно до умов договору орендар зобовязався сплачувати орендну плату у розмірі 2900,00 грн. за календарний місяць, ПДВ не передбачено. Договір укладено з можливістю подальшої пролонгації. За 2 місці до закінчення строку дії договору, сторона, яка бажає припинити його дію або продовжити її з коригуванням умов договору, повинна письмово попередити про це іншу сторону. Якщо у вказаний термін зазначене повідомлення не було зроблене новий договір вважається укладеним сторонами на тих самих умовах на аналогічний строк. При бажанні достроково звільнити обєкт оренди і припинити дію даного договору орендар попереджає по про це орендодавця не пізніше ніж за 30 днів до такого звільнення (п.п. 5.1,5.3 договору оренди).
У відповідності до умов передбачених п. 5.1. Договору його дію було пролонговано на аналогічний строк у три роки, тобто з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року.
У зв'язку з неналежним виконанням ПАТ «Телесистеми України» своїх зобов'язань по сплаті орендної плати ОСОБА_1 просить позов задовольнити.
Рішенням Дзержинського районного суду міста Харкова від 15 січня 2019 рокуу задоволенні позову відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Телесистеми України» судові витрати у розмірі 15000 (пятнадцять тисяч) грн.
Рішення суду обґрунтовано тим, що дослідивши обставини і зібрані у справі докази, надавши оцінку умовам договору оренди та перевіривши наданий позивачем розрахунок заявлених до стягнення сум, а також врахувавши, що відповідач не продовжив користуватись орендованим приміщенням після закінчення строку дії договору оренди, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача суми заборгованості.
Крім того, судом першої інстанції стягнено з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу, оскільки на підтвердження цих обставин відповідач надав суду договір про надання правничої допомоги, укладений між ПАТ «Телесистеми України» та адвокатським об'єднанням «Ляхович, Скрицький та партнери, замовлення на надання правничої допомоги, виписки по рахунку, відповідно до яких ПАТ «Телесистеми України» перерахувало адвокатським об'єднанням «Ляхович, Скрицький та партнери» суму у розмірі 10000,00 грн. та 5000 грн.
В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати як незаконне та необґрунтоване, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове яким позов ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі.
Скарга містить посилання на те, що судом першої інстанції не взято до уваги п. 3.3.7. Договору, де вказано що орендар зобов'язаний звільнити об'єкт оренди протягом тридцяти календарних днів після припинення строку дії даного договору, тобто до 05.11.2016 р.
Крім того, посилався на п.5.5 Договору, що об'єкт оренди вважається повернутим орендодавцю з моменту підписання Сторонами двостороннього акту прийому - передачі, а саме 26.11.2017 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За правилами до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги частковому задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 неодноразово звертався до суду за захистом своїх прав.
Так, відповідно до рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 22.02.2017 № 638/17535/16 - ц зміненого рішенням Апеляційного суду Харківської області від 04.05.2017 року по справі за позовом ОСОБА_1 стягнуто на його користь з ПАТ «Телесистеми України» заборгованість за договором 66233,78 грн., пеню 5333,78 грн. та судові витрати (а.с.22-25).
З матеріалів справи № 638/7527/17, яку суд першої інстанції досліджував у судовому засіданні, вбачається, що 15.05.2017 ОСОБА_1 звертався до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом до ПАТ «Телесистеми України» про стягнення неустойки, у якому посилався на те, що відповідачем невиконано своїх зобовязань, у звязку з чим розмір неустойки за час прострочення відповідачем обовязку з повернення обєкту оренди за період з 01.11.2016 по 31.05.2017 складає 40600,00 грн.
Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 11.12.2017 у задоволені позову ОСОБА_1 до ПАТ «Телесистеми України» про стягнення неустойки у період з 01.11.2016 року по 31.05.2017 року відмовлено (а.с 30-33).
Відповідно до ч. 4 ст. 365 ЦПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Оскільки рішенням Апеляційного суду Харківської області від 11.12.2017 року, яке набрало законної сили у задоволені позову ОСОБА_1 до ПАТ «Телесистеми України» про стягнення неустойки у період з 01.11.2016 року по 31.05.2017 року відмовлено, судова колегія приходить до висновку, що до позовних вимог у цій частині підлягає застосуванню правило п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, яким передбачено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрало законної сили рішення суду ухвалене з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Виходячи з викладеного, оскаржуване рішення в частині стягнення з ПАТ «Телесистеми України» на користь ОСОБА_1 пені за невиконання договірних зобов'язань за період з 01.11.2016 року по 31.05.2017 року підлягає скасуванню, а провадження у справі у цій частині закриттю.
Що стосується решти позовних вимог судова колегія погоджується виходячи з наступного.
Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 11.12.2017 року також встановлено, що в листі від 06.09.2016 за №16/ГО/440-2 ПАТ «Телесистеми України» просили надати доступ до телекомунікаційного обладнання з метою його демонтажу і вивозу та вважати договір О-02/NКНА КНА 0060/0101112 від 0112.2012 припиненим з 06.10.2016.
Відповідно до п. 3.4.4. договору оренди орендар має право цілодобово безперешкодного доступу до обєкта оренди.
Відносно цього, ОСОБА_1 пояснив, що за його вказівкою не були допущені працівники ПАТ «Телесистеми України» до приміщення, так як на даний час керівниками цієї фірми за умовами договору накопилась заборгованість, які вони не сплатили (а.с.30-33).
Відповідно до ч 4 ст. 82 ЦПК України - обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
До того ж, з висновоку начальника Шевченківського ВП (м. Харкова) Головного управління Національної поліції Харківської області Торопова С.М., вбачається 05.12.2016 до Шевченківського ВП надійшла заява від ОСОБА_4, який працює у ПАТ «Телесистеми України» відносно ОСОБА_1, який є орендодавцем приміщення за адресою АДРЕСА_2, нібито останній порушив умови договору та не впустив в приміщення, де знаходиться базова станція сотового звязку.
За правилами ч.6 ст. 762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
За змістом вказаної норми, якщо наймач тимчасово позбавляється можливості користуватися найнятим майном через обставини, за які він не відповідає, він звільняється від плати за весь час неможливості такого користування. Обставини, що є причиною не можливості використовувати найняте майно наймачем,можуть бути пов'язані як з діяльністю наймодавця, так із певним об'єктивними обставинами (обставини непереборної сили,випадку тощо).
Постановою Великої Палати Верховного суду від 08.05.2018 у справі № 910/7495/16 визначено, що відсутність у частині шостій статті 762 ЦК України вичерпного переліку обставин, які унеможливлюють використання орендарем майна, підстав виникнення таких обставин, засобів їх підтвердження свідчить про те, що підставою для застосування цієї норми є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин на загальних підставах, визначених процесуальним законодавством.
Оскільки такі обставини знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, судова колегія дійшла до висновку про залишення без змін рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ПАТ «Телесистеми України» на користь ОСОБА_1 заборгованості з оплати оренди за період 01.11.2019 до 26.11.2017 року в сумі 37797,97 грн. та стягнення пені за несвоєчасне виконання зобов'язань з орендної плати за період з 01.11.2016 року по 31.10.2017 року в сумі 3687,90 грн., а всього 41486,87 грн.
При цьому, судова колегія не погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Телесистеми України» судові витрати в розмірі 15000 грн.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента у судовому процесі, сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження та ін.); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.
З огляду на те, що відповідачем не надано актів приймання-передачі наданих послуг, розрахунків витрат, інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги, судова колегія вважає, що враховуючи кількість судових засідань, участь в яких приймав представник, обсяг складених ним документів та рівень складності справи, що обумовило підготовку представника для участі у неї, достатнім розміром відшкодування на правову допомогу є 3000,00 грн.
З огляду на викладене, керуючись ст. 376 ЦПК України судова колегія вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції змінити.
Керуючись ст. ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ч. 1 ст. 375, 382, 384 ЦПК України суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 15 січня 2019 року задовольнити частково.
Рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 15 січня 2019 рокув частині стягнення з Приватного акціонерного товариства «Телесистеми України» на користь ОСОБА_1пені за невиконання договірних зобов'язань за період з 01.11.2016 року по 31.05.2017 року скасувати.
Закрити провадження у справі в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства«Телесистеми України» на користь ОСОБА_1 пені за невиконання договірних зобов'язань за період з 01.11.2016 року по 31.05.2017 року.
Рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 15 січня 2019 року змінити в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Телесистеми України» судових витрат на правову допомогу.
Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрований АДРЕСА_3) на користь Приватного акціонерного товариства «Телесистеми України» (код ЄДРПОУ 22599262, м. Київ, Русанівський бульвар, 7, м. Київ, 02154) судові витрати на правову допомогу в сумі 3000 (три тисячі) грн.
Рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 15 січня 2019 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення орендної плати за період з 01.11.2016 року по 26.11.2017 року та пені у період з 01.06.2017 року по 31.10.2017 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. В порядку ст. 389 ЦПК України в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Повне текст постанови складено 26 квітня 2019 року.
Головуючий О.М. Хорошевський
Судді: П.В. Кісь
В.Б. Яцина
