Справа № 638/7748/18
Провадження № 2/638/1537/19
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 січня 2019 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Семіряд І.В.,
за участю секретаря Романової О.В.
за участю
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Телесистеми України» про стягнення заборгованості з орендної плати та пені за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання,-
ВСТАНОВИВ:
01.06.2018 позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості з орендної плати та пені за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання. В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що ОСОБА_3 на праві власності на нерухоме майно належить нежитлові приміщення підвалу ХІІІ, частина приміщень ХІV площею 16,2 кв.м., ХІV; 1 поверху 1-27,1-28,1-29, ? частина прим.№1-1-:-1-3,1-12,1-13,1-2а,1-2б; 3-го поверху №3-1-:-3-15 в літ. А-13, загальною площею 596,4 кв.м., яке розташоване за адресою м. Харків, вул. Цілиноградська, 26-б. 01.01.2012 між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди, відповідно до якого ОСОБА_3 передав частину даху нежитлового приміщення, загальною площею 36,00 кв.м. Договір було пролонговано з 01.01.2015 по 31.12.2017. Відповідно до умов договору орендар зобов’язався сплачувати орендну плату у розмірі 2900,00 грн за календарний місяць, ПДВ не передбачено. Відповідачем належним чином виконувались умови договору до 2013 року. Починаючи з 2014 року відповідач перераховував орендну плату з порушенням строків. Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова стягнуто з ПрАТ «Телесистеми Україна» заборгованість з орендної плати по договору оренди в розмірі 60900,00 грн та пеню в розмірі 10778.85 грн. 06.09.2016 ПрАТ «Телесистеми Україна» було надіслано повідомлення ОСОБА_3 щодо припинення договору оренди з 06.10.2016, позивач проти припинення договору оренди не заперечував, але приміщення відповідач не звільняв. На думку позивача, у відповідача, внаслідок невиконання відповідачем зобов’язань виникла заборгованість з оплати оренди за період з 01.11.2016 по 26.11.2017. У зв’язку з чим позивач просить стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати за період з 01.11.2016 по 26.11.2017 у розмірі 37797,97 грн та пеню за невиконання договірних зобов’язань у розмірі 3687,90 грн.
Заперечуючи проти позовних вимог Генеральним директором ПАТ «Телесистеми України» ОСОБА_4 подано відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що позивачем приховано обставини, що мають значення для справи, а саме той факт, що він чинив перешкоди в користування майном відповідача та звільнення об’єкта оренди, що позбавило відповідача можливості користуватись орендованим майном поза його волею. Зазначені обставини встановлені рішення Апеляційного суду Харківської області від 11.12.2017 у справі №638/7527/17. У зв’язку з чим відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с. 42-44).
Окрім того, відповідачем 20.11.2018 було подано попередній розрахунок суми судових витрат, де зазначено, що, на його думку, спір виник внаслідок фактично неправомірних дій позивача, у зв’язку з чим відповідач просить стягнути з позивача судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн. У судовому засіданні 15.01.2019 представником відповідача заявлене клопотання, про стягнення судових витрат з позивача у розмірі 15 000 грн, у зв’язку з тим, що 11.01.2019 відповідачем здійснена чергова оплата за надання професійної правничої допомоги (а.с. 71).
03.10.2018 представником позивача подано відповідь на відзив, де зазначено, що ПАТ «Телесистеми України» було надіслано на ім’я ОСОБА_3 повідомлення від 06.09.2016 щодо припинення договору оренди з 06.10.2016. ОСОБА_3 проти припинення договору не заперечував, але відповідач не звільняв приміщення. Акт прийому-передачі майна було підписано 26.11.2017, що, на думку позивача, і є останній день для нарахування орендної плати. У зв’язку з чим позивач просив врахувати відповідь на відзви при ухваленні остаточного рішення у справі (а.с 69-70).
В судовому засідання представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, просив задовольнити з підстав, на які посилаються у позовній заяві та у відповіді на відзив.
Представник відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, просив відмовити у позові, з підстав, на які він посилався у відзиві на позов.
Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, приходить до наступного.
Приписами ст. ст. 12, 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно ОСОБА_3 належить нежитлові приміщення підвалу ХІІІ, частина приміщень ХІV площею 16,2 кв.м., ХІV; 1 поверху 1-27,1-28,1-29, ? частина прим.№1-1-:-1-3,1-12,1-13,1-2а,1-2б; 3-го поверху №3-1-:-3-15 в літ. А-13, загальною площею 596,4 кв.м., яке розташоване за адресою м. Харків, вул. Цілиноградська, 26-б (а.с. 9-10).
01.01.2012 між ОСОБА_3 та ПАТ «Телесистеми України» було укладено договір оренди №О-02/NКНА КНА 0060/0101112 (далі - договір оренди) (а.с.12-16).
Відповідно до акту прийому- передачі до договору №О-02/NКНА КНА 0060/0101112 від 01.01.2012 ОСОБА_3 передав, а ПрАТ «Телесистеми України» прийняв в тимчасове платне користування (оренду) нежитлове приміщення, розташоване за адресою м. Харків, вул. Цілиноградська, 26-б, загальною площею 36,00 кв.м., для розміщення телекомунікаційного обладнання ПрАТ «Телесистеми України» (а.с.17).
Ч.1 ст. 761 ЦК України визначено, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.
Згідно до ч.1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
П. 1.1 договору оренди передбачено, що орендодавець зобов’язується передати орендарю в тимчасове користування частину даху, розташовану за адресою м. Харків, вул. Цілиноградська, 26-б, загальною площею 36,00 кв.м., а орендар зобов’язується сплачувати орендодавцю плату за користування.
Відповідно до ч 1. ст. 763 ЦК України - договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Договором оренди визначено, що договір укладено на строк з 01.01.2012 по 31.12.2014, але в будь-якому випадку, до повного виконання сторонами своїх зобов’язань за договором. Договір укладено з можливістю подальшої пролонгації. За 2 місці до закінчення строку дії договору, сторона, яка бажає припинити його дію або продовжити її з коригуванням умов договору, повинна письмово попередити про це іншу сторону. Якщо у вказаний термін зазначене повідомлення не було зроблене – новий договір вважається укладеним сторонами на тих самих умовах на аналогічний строк. При бажанні достроково звільнити об’єкт оренди і припинити дію даного договору орендар попереджає по про це орендодавця не пізніше ніж за 30 днів до такого звільнення (п.п. 5.1,5.3 договору оренди).
У відповідності до умов передбачених п. 5.1. Договору його дію було пролонговано на аналогічний строк у три роки, тобто з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року, що не суперечить ч.1 ст. 764 ЦК України, яка встановлює, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
У подальшому, у зв’язку з тим, що ПрАТ «Телесистеми України» орендну плату, починаючи з 2014 по 31.01.2015, перераховував з порушенням строків, передбачених договором оренди, а з 01.02.2015 взагалі припинив здійснювати оплату за орендоване приміщення, ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості по орендній платі та пені за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 22.02.2017 №638/17535/16- ц позов ОСОБА_3 до ПАТ «Телесистеми України» про стягнення заборгованості по орендній платі та пені задоволено. Стягнуто з ПАТ «Телесистеми України» на користь ОСОБА_3 заборгованість з орендної плати за період з 01.02.2015 по 31.10.2016 р. в розмірі - 60900 грн. та пеню за невиконання договірних зобов’язань в розмірі - 10778,85 грн., а всього 71678,85 грн.(а.с.18-21).
Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 04.05.2017 рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 22.02.2017 змінено, зменшено суму, яка підлягає стягненню з ПАТ «Телесистеми України» на користь ОСОБА_3 з 71678,85 грн до 66233,78 грн, пеню з 10778,85 грн до 5333,78 грн а судові витрати (а.с.22-25).
Як встановлено з матеріалів архівної справи №638/7527/17, яку суд досліджував у судовому засіданні, 15.05.2017 ОСОБА_3 звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом до ПАТ «Телесистеми України» про стягнення неустойки, у якому посилався на те, що відповідачем невиконано своїх зобов’язань, у зв’язку з чим розмір неустойки за час прострочення відповідачем обов’язку з повернення об’єкту оренди за період з 01.11.2016 по 31.05.2017 складає 40 600,00 грн.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 27.09.2017 у справі №638/7527/17 позов ОСОБА_3 до ПАТ «Телесистеми України» про стягнення неустойки задоволено. Стягнуто з ПАТ «Телесистеми України» на користь ОСОБА_3 неустойку за користування об’єктом оренди у період з 01.11.2016 року по 31.05.2017 року у розмірі 40 600 (сорок тисяч шістсот) грн. (а.с. 27-29).
Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 11.12.2017 рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 27.09.2017 у справі №638/7527/17 скасовано і ухвалене нове, яким у задоволені позову ОСОБА_3 до ПАТ «Телесистеми України» про стягнення неустойки відмовлено. (а.с 30-33).
Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 11.12.2017 встановлено, що в листі від 06.09.2016 за №16/ГО/440-2 ПАТ «Телесистеми України» просили надати доступ до телекомунікаційного обладнання з метою його демонтажу і вивозу та вважати договір О-02/NКНА КНА 0060/0101112 від 0112.2012 припиненим з 06.10.2016.
Відповідно до п. 3.4.4. договору оренди орендар має право цілодобово безперешкодного доступу до об’єкта оренди.
Між тим, матеріали справи містять висновок начальника Шевченківського ВП (м. Харкова) Головного управління Національної поліції Харківської області ОСОБА_5, згідно з яким 05.12.2016 до Шевченківського ВП надійшла заява від ОСОБА_6, який працює у ПАТ «Телесистеми України» відносно ОСОБА_3, який є орендодавцем приміщення за адресою м. Харків, вул. Цілиноградська, 26, нібито останній порушив умови договору та не впустив в приміщення, де знаходиться базова станція сотового зв’язку.
Окрім того, в рішенні АСХО від 11.12.2017 зазначено, що ОСОБА_3 пояснив, що за його вказівкою не були допущені працівники ПАТ «Телесистеми України» до приміщення, так як на даний час керівниками цієї фірми за умовами договору накопилась заборгованість, які вони не сплатили (а.с.30-33).
Відповідно до ч 4 ст. 82 ЦПК України - обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, та обставина, що наймач ПАТ «Телесистеми України» не могло використовувати своє майно, через обставини, які від нього не залежать у період з 01.11.2016 по 26.11.2017 не підлягають доказуванню у розумінні ст. 82 ЦПК України.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом положень частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У силу статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (стаття 759 ЦК України).
Ч.6 ст. 762 ЦК України визначено, що наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
Отже, за змістом вказаної норми матеріального права якщо наймач тимчасово позбавляється можливості користуватися найнятим майном через обставини, за які він не відповідає, він звільняється від плати за весь час неможливості такого користування. Обставини, що є причиною неможливості використовувати найняте майно наймачем, можуть бути пов'язані як з діяльністю наймодавця, так і з певними об'єктивними обставинами (обставини непереборної сили, випадку тощо).
Окрім того, у постанові ОСОБА_7 Верховного суду від 08.05.2018 у справі № 910/7495/16 зазначено, що відсутність у частині шостій статті 762 ЦК України вичерпного переліку обставин, які унеможливлюють використання орендарем майна, підстав виникнення таких обставин, засобів їх підтвердження свідчить про те, що підставою для застосування цієї норми є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин на загальних підставах, визначених процесуальним законодавством.
Дослідивши обставини і зібрані у справі докази, надавши оцінку умовам договору оренди та перевіривши наданий позивачем розрахунок заявлених до стягнення сум, а також врахувавши, що відповідач не продовжив користуватись орендованим приміщенням після закінчення строку дії договору оренди, суд доходить до висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача суми заборгованості.
Ч.1 ст. 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 1 ч.3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Постановою ОСОБА_7 Верховного суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 визначено, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Відповідач, заявляючи вимогу, про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу, на підтвердження цих обставин надав суду договір про надання правничої допомоги, укладений між ПАТ «Телесистеми України» та адвокатським об’єднанням «ОСОБА_2, Скрицький та партнери»( а.с. 72-74), замовлення на надання правничої допомоги (а.с.75), виписки по рахунку, відповідно до яких ПАТ «Телесистеми України» перерахувало адвокатським об’єднанням «ОСОБА_2, Скрицький та партнери» суму у розмірі 10 000,00 грн та 5 000 грн (а.с.7682-83).
Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку що зазначені витрати на професійну правничу допомогу, підлягають стягненню з позивача на користь відповідача, що не суперечить п. 2 ч.2 ст. 141 ЦПК України.
На підстави викладено, керуючись ст. ст. 12, 76, 81, 141, 200, 259 263-265, 268, 280-283, 352, 354 ЦПК України, ст. ст. 526,530,629,759, 762 ЦК України, суд-
ВИРІШИВ:
У задоволені позову ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Телесистеми України» про стягнення заборгованості з орендної плати та пені за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання– відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 (06.09.961 року народження, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь Приватного акціонерного товариства «Телесистеми України» (код ЄДРПОУ 22599262, м. Київ, Русанівський бульвар, 7, м. Київ, 02154) судові витрати у розмірі 15 000 (п’ятнадцять тисяч) грн.
У відповідності до п.п. 15.5) п. 15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд міста Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 21.01.2019.
СУДДЯ – І.В. СЕМІРЯД
