ПОСТАНОВА

Іменем України

24 квітня 2019 року

Київ

справа №826/8995/18

адміністративне провадження №К/9901/389/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Коваленко Н.В., судді Мороз Л.Л., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області до Антимонопольного комітету України в особі Постійно діючої адміністративної колегії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «МКТ-Комюнікейшн» про скасування рішення за касаційною скаргою Антимонопольного комітету України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва у складі судді Вовка П.В. від 13 серпня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Кузьмишиної О.М., Костюк Л.О., Шелест С.Б. від 28 листопада 2018 року,

В С Т А Н О В И В :

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2018 року Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Харківській області (далі - ТУ ДСА у Харківській області, позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Антимонопольного комітету України (далі - АМК України, відповідача), за участю третьої особи Товариство з обмеженою відповідальністю «МКТ-Комюнікейшн» (далі - ТОВ «МКТ-Комюнікейшн», третя особа), у якому просить скасувати рішення відповідача від 16 травня 2018 року № 4640-р/пк-пз, за результатами розгляду скарги ТОВ «МКТ-Комюнікейшн» від 24 квітня 2018 року № UA-2018-03-28-000642-а.а13.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на безпідставність та неправомірність висновків відповідача, викладених в оскаржуваному рішенні.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 серпня 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2018 року, адміністративний позов задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що тендерна пропозиція ТОВ «Аргус - Безпека» відповідає умовам Тендерної документації, а оскаржуване рішення відповідача є необґрунтованим, безпідставним та таким, що підлягає скасуванню.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 серпня 2018 року та постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2018 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, АМК України звернувся з касаційною скаргою до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, у якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Касаційну скаргу подано 27 грудня 2018 року.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 січня 2019 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів, суддею-доповідачем визначено суддю Берназюка Я.О., суддів Коваленко Н.В. та Мороз Л.Л.

Ухвалою Верховного Суду від 17 січня 2019 року відкрите касаційне провадження у справі № 826/8995/18, витребувано матеріали справи та запропоновано учасникам справи подати відзив на касаційну скаргу.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 16 травня 2018 року Постійно діюча адміністративна колегія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, розглянувши скаргу ТОВ «МКТ-Комюнікейшн» від 24 квітня 2018 року № UA-2018-03-28-000642-а.а13 щодо порушення замовником порядку проведення процедури закупівлі - «Стаціонарні прохідні арочні металодетектори та автоматичні турнікети», оголошення про проведення якої оприлюднено на веб-порталі уповноваженого органу за №-03-28-000642-а, керуючись частиною третьою статті 8 та статтею 18 Закону України «Про публічні закупівлі», зобов'язала ТУ ДСА у Харківській області скасувати рішення про визначення ТОВ «Аргус-Безпека» переможцем за процедурою закупівлі вказаного товару.

Згідно з інформацією, розміщеною на веб-порталі уповноваженого органу, тендерні пропозиції подали наступні учасники: ТОВ «МКТ-Комюнікейшн», ТОВ «Аргус-Безпека» та ТОВ «Проектно-технічний центр».

Пропозиція ТОВ «МКТ-Комюнікейшн» відхилена замовником, а переможцем процедури закупівлі визначено TOB «Аргус-Безпека».

При цьому, 16 квітня 2018 року на веб-порталі уповноваженого органу оприлюднено повідомлення про намір укласти договір з TOB «Аргус-Безпека».

Не погоджуючись з рішенням замовника щодо визначення переможця процедури закупівлі, ТОВ «МКТ-Комюнікейшн» звернулось зі скаргою до відповідача, яка була прийнята останнім до розгляду.

У ході розгляду скарги ТОВ «МКТ-Комюнікейшн» та наданих позивачем пояснень, відповідачем встановлена наявність підстав для задоволення скарги частково та прийнято оскаржуване рішення.

За результатами такого розгляду відповідач в оскаржуваному рішенні встановив, що у складі пропозиції ТОВ «Аргус-Безпека» відсутні: сертифікат якості саме на автоматичний турнікет прилад «Бізант 5.1», модель «Т-Б», а також висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи на металодетектори ОMD2005, що закуповуються, в якому зазначений виробник товару, виданий саме Державною санітарно-епідеміологічною службою Міністерства охорони здоров'я України, дійсний на дату розкриття пропозицій конкурсних торгів, що не відповідає умовам тендерної документації.

Зі спірного рішення також видно, що скарга ТОВ «МКТ-Комюнікейшн» в частині оскарження рішення позивача про відхилення пропозиції конкурсних торгів ТОВ «МКТ-Комюнікейшн» не знайшла свого підтвердження, з огляду на невідповідність пропозиції вказаного учасника умовам тендерної документації.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

У касаційній скарзі скаржник вказує на те, що суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки тому, що ТОВ «Аргуз-Безпека» подано не повний пакет документів, передбачений тендерною документацією, та дійшли хибного висновку про те, що у складі пропозиції ТОВ «Аргус-Безпека» наявні всі належні документи.

Від ТУ ДСА у Харківській області надійшов відзив на касаційну скаргу АМК України, у якому вказується на законність рішень судів попередніх інстанцій та необґрунтованість вимог касаційної скарги; посилається також на те, що суди попередніх інстанцій дійшли до обґрунтованого висновку про те, що мотиви, викладені в оскаржуваному рішенні, не знайшли свого підтвердження зібраними у справі доказами, відтак, просить залишити рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 серпня 2018 року та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2018 року відповідають, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є неприйнятні з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Повноваження АМК України у спірних правовідносинах регулюються, зокрема, Законом України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року № 922-VIII (далі - Закон № 922-VIII).

Відповідно до частини третьої статті 8 Закону № 922-VIII Антимонопольний комітет України як орган оскарження з метою неупередженого та ефективного захисту прав та законних інтересів осіб, пов'язаних з участю у процедурах закупівлі, утворює постійно діючу адміністративну колегію (колегії) з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Рішення постійно діючої адміністративної колегії (колегій) приймаються від імені Антимонопольного комітету України.

Постійно діюча адміністративна колегія (колегії) Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель діє у складі трьох державних уповноважених Антимонопольного комітету України. Голова постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України повинен мати вищу освіту.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 922-VIII скарга до органу оскарження подається суб'єктом оскарження у формі електронного документа через електронну систему закупівель. Після розміщення скарги суб'єктом оскарження в електронній системі закупівель скарга автоматично вноситься до реєстру скарг і формується її реєстраційна картка. Скарга разом з реєстраційною карткою в день розміщення суб'єктом оскарження автоматично оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу.

Частиною дев'ятою вказаної статті передбачено, що за результатами розгляду скарги орган оскарження має право: прийняти рішення про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про закупівлі, передбаченої цим Законом) та про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема, зобов'язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз'яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною тендерної документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства, або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «МКТ-Комюнікейшн» подано скаргу до комісії АМК України від 24 квітня 2018 року № UA-2018-03-28-000642-а.а13.

За результатами розгляду скарги, відповідачем прийнято рішення від 16 травня 2018 року № 4640-р/пк-пз, у якому останній дійшов висновку про невідповідність пропозиції ТОВ «Аргус-Безпека» умовам Тендерної документації з огляду на відсутність у її складі сертифікату якості саме на автоматичний турнікет «Бізант 5.1.», моделі «Т-Б», а також висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи на металодетектори ОMD2005.

Відповідно до пунктів 29, 30 частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» тендерна документація - документація щодо умов проведення публічних закупівель, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу на веб-порталі Уповноваженого органу та авторизованих електронних майданчиках. Тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.

Згідно з положеннями пункту 4 частини першої статті 30 цього ж Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі, якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що згідно з підпунктом 1.1 пункту 1 розділу 3 Тендерної документації, затвердженої рішенням тендерного комітету ТУ ДСА у Харківській області від 03 квітня 2018 року, протокол № 1-69/1/154-18 (далі - Тендерна документація), тендерна пропозиція подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, у яких зазначається інформація про ціну та завантаження файлів з інформацією та документами, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним критеріям, а саме: інформацією про необхідні якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, підготовлену у відповідності з вимогами ч. 6 розділу 3 Тендерної документації та Додатку 1 до Тендерної документації.

Відповідно до пункту 6 розділу 3 Тендерної документації учасники процедури закупівлі повинні надати у складі тендерних пропозицій інформацію та документи, які підтверджують відповідність тендерної пропозиції учасника якісним, кількісним та іншим вимогам до предмета закупівлі, установленим даною тендерною документацією (Додаток 1). У складі своєї пропозиції учасник надає копію сертифікату якості на товар, що пропонується.

Згідно з Додатком 1 Тендерної документації предметом закупівлі є стаціонарний прохідний арочний металодетектор прилад, який використовується для проведення догляду великих потоків людей з метою виявлення металу, схованого в одязі, взутті та розміщеного на тілі людини, а також автоматичний турнікет прилад, який використовується для керування доступом потоків людей на різних об'єктах, як в ручному режимі при допомозі пульту, так і в системі контролю доступу.

При цьому, згідно з наявною у тендерній пропозиції TОB «Аргус-Безпека» інформацією про найменування, торговельну марку та модель, останнє пропонує стаціонарний прохідний арочний металодетектор торговельної марки «ОMD», модель - «ОMD2005», та автоматичний турнікет торговельної марки «Бізант 5.1», модель «Т-Б».

Судами першої та апеляційної інстанцій також встановлено, що у складі пропозиції ТОВ «Аргус-Безпека» міститься, зокрема, сертифікат відповідності від 19 червня 2018 року серії ВГ № UA1.066.0009158-17 (файл «Додаток l.pdf» на веб-порталі уповноваженого органу - веб-сайті публічних закупівель «ProZorro» у розділі «Реєстр пропозицій» за посиланням https://www.prozorro.gov.ua/tender/UA-2018-03-28-000642-a), виданий ТОВ «КС-Мехатронікс» (виробник) на турнікети моделей, у тому числі «Т-Б».

У той же час, відповідач у спірному рішенні дійшов висновку про невідповідність пропозиції ТОВ «Аргус-Безпека» умовам Тендерної документації, з огляду на відсутність у її складі сертифікату якості саме на автоматичний турнікет «Бізант 5.1.», моделі «Т-Б», не врахувавши вказаний сертифікат від 19 червня 2018 року серії ВГ № UA1.066.0009158-17.

Стосовно твердження скаржника про відсутність у складі поданої пропозиції ТОВ «Аргус-Безпека» висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи, колегія суддів зазначає наступне.

Додаток 1 до Тендерної документації містить вимогу щодо необхідності надання у складі пропозиції торгів висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи на всі види товару, що закуповуються, в якому зазначений виробник товару, виданий Державною санітарно-епідеміологічною службою Міністерства охорони здоров'я України, дійсний на дату розкриття пропозицій конкурсних торгів.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у складі пропозиції ТОВ «Аргус-Безпека» міститься висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 05 квітня 2018 року № 602-123-20-3/15138, виданий Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на металодетектори «OMD», у тому числі, згідно з додатком до такого висновку, на стаціонарні прохідні (арочні) доглядові металодетектори «OMD2005». ТОВ «Аргус-Безпека» також надано лист, в якому зазначено про ліквідацію Державної санітарно-епідеміологічної служби та покладення її завдань та функцій на Держпродспоживслужби, у зв'язку з чим останнє зауважило, що надало висновок саме Держпродспоживслужби, а не Державної санітарно-епідеміологічної служби.

З оскаржуваного рішення судами встановлено, що відповідач дійшов висновку про невідповідність пропозиції ТОВ «Аргус-Безпека» умовам Тендерної документації, з огляду на відсутність у її складі висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи на металодетектори «ОMD2005», що закуповуються, в якому зазначений виробник товару, виданий саме Державною санітарно-епідеміологічною службою Міністерства охорони здоров'я України, дійсний на дату розкриття пропозицій конкурсних торгів. Відповідачем, з посиланням на Додаток 2 Тендерної документації, також зазначено, що названий висновок не складається безпосередньо учасником, у зв'язку з чим, наведена у Додатку 2 умова не розповсюджується на такий документ.

Так, відповідно до пунктів 2, 3 постанови Кабінету Міністрів України від 29 березня 2017 року № 348 «Деякі питання Державної санітарно-епідеміологічної служби» Державну санітарно-епідеміологічну службу ліквідовано, а завдання і функції з реалізації державної політики у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення та із здійснення контролю (нагляду) за дотриманням вимог санітарного законодавства (крім функцій з реалізації державної політики у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження) та у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників) покладено на Державну службу з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Згідно з підпунктом 3 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2015 року № 667, Держпродспоживслужба відповідно до покладених на неї завдань у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та кормів, державного нагляду (контролю) за дотриманням санітарного законодавства, карантину та захисту рослин, пестицидів та агрохімікатів, зокрема, проводить державну санітарно-епідеміологічну експертизу, видає за результатами її проведення відповідні висновки.

Отже, з огляду на ліквідацію Державної санітарно-епідеміологічної служби та покладення її завдань і функції у наведеній частині на Держпродспоживслужбу, суд вважає обґрунтованим надання ТОВ «Аргус-Безпека» у складі своєї пропозиції зазначеного висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи, виданого Держпродспоживслужбої на стаціонарні прохідні (арочні) доглядові металодетектори «OMD2005» та, відповідно, правомірним прийняття позивачем такого висновку у складі пропозиції ТОВ «Аргус-Безпека».

За вказаних умов, суди першої та апеляційної інстанцій дійшов обґрунтованого висновку про відповідність пропозиції ТОВ «Аргус-Безпека» умовам Тендерної документації у частині подання висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи та сертифікату якості.

На цій підставі колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про те, що мотиви, викладені в оскаржуваному рішенні АМК України, на підставі яких відповідачем зобов'язано ТУ ДСА у Харківській області скасувати рішення про визнання переможцем конкурсу ТОВ «Аргус-Безпека», не знайшли свого підтвердження зібраними та дослідженими у справі доказами, відтак, оскаржуване рішення АМК України підлягає скасуванню.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, одним із суттєвих елементів принципу верховенства права є принцип юридичної визначеності. Цей принцип має різні прояви. Зокрема, він є одним з визначальних принципів «доброго врядування» і «належної адміністрації» (встановлення процедури і її дотримання), частково співпадає з принципом законності (чіткість і передбачуваність закону, вимоги до «якості» закону).

Наприклад, у пунктах 70-71 рішення по справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04) Європейський Суд з прав людини, аналізуючи відповідність мотивування Конвенції, підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування», зазначивши, що цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), заява № 33202/96, пункт 120, «Онер'їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), заява № 48939/99, пункт 128, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), № 21151/04, пункт 72, «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, пункту 51). Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74, «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, пункт 37) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер'їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), пункт 128, та «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), пункт 119).

Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland),заява № 10373/05, пункт 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (там само). З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, пункт 58). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (див. зазначене вище рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), пункту 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справах «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), пункт 58, «Ґаші проти Хорватії» (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, пункт 40, «Трґо проти Хорватії» (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, пункт 67). У контексті скасування помилково наданого права на майно принцип «належного урядування» може не лише покладати на державні органи обов'язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку (наприклад, рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), пункту 69), а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові (зазначені вище рішення у справах «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), пункт 53 та «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), пункт 38).

Так, суд враховує також положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; пункт 29).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в судових рішеннях повно і всебічно з'ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення судів попередніх інстанцій, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Антимонопольного комітету України залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 серпня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Я.О. Берназюк

Судді: Н.В. Коваленко

Л.Л. Мороз