РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
З ПИТАНЬ ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ ОСОБА_1
18 квітня 2019 року
м. Рівне
№460/173/19
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Недашківської К.М., за участю: секретаря судового засідання Самкової Т.А.; позивача – ОСОБА_2; представника відповідача 1 – ОСОБА_3 (довіреність від 08 лютого 2019 року); представника відповідача 2 – ОСОБА_4; третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача – ОСОБА_5; розглядаючи у підготовчому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Вараської міської ради Рівненської області та Виконавчого комітету Вараської міської ради Рівненської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача – ОСОБА_5, про визнання нечинним та скасування рішення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку, та вирішуючи питання щодо наявності правових підстав для залишення позовної заяви без розгляду,
В С Т А Н О В И В:
В провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_2 (далі іменується – позивач) до Вараської міської ради Рівненської області (далі іменується – відповідач 1) та Виконавчого комітету Вараської міської ради Рівненської області (далі іменується – відповідач 2), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача – ОСОБА_5, в якому позивач просить суд: визнати нечинним та скасувати рішення Вараської міської ради сьомого скликання від 19.09.2018 №1157 «Про дострокове припинення повноважень секретаря Вараської міської ради ОСОБА_2»; поновити ОСОБА_2 на посаді секретаря Вараської міської ради Рівненської області з 09.10.2018; стягнути з Виконавчого комітету Вараської міської ради Рівненської області на користь ОСОБА_2 заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 09.10.2018.
Ухвалою суду від 18.02.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні.
12 квітня 2019 року відповідач 2 подав до суду заяву про залишення позовної заяви без розгляду у зв’язку з пропуском позивачем строку звернення до суду.
У підготовчому засіданні 18.04.2019 представник відповідача 2 просив суд задовольнити подану ним заяву про залишення позовної заяви без розгляду та вказав, що позивач пропустив строк звернення до суду.
Позивач подав до суду заяву про поновлення строку звернення до суду та просив суд залишити без задоволення заяву відповідача 2.
Представник відповідача 1 та третя особа вказали на пропуск позивачем строку звернення до суду з позовом та просили суд залишити позовну заяву без розгляду.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість заяви про залишення позову без розгляду, суд зазначає наступне.
Відповідач 2 вказує, що разом з позовною заявою позивач подав заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій зазначив, що фактично про рішення Вараської міської ради сьомого скликання Рівненської області від 19.09.2018 №1157 «Про дострокове припинення повноважень секретаря Вараської міської ради ОСОБА_2» дізнався з листа Виконавчого комітету Вараської міської ради Рівненської області від 08.01.2019, а тому строку звернення до суду не пропустив. Відповідач 2 зазначає, що дане твердження позивача є неправдивим та не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки:
1) Розпорядженням міського голови від 20.09.2019 №277-р «Про зупинення рішень зборів депутатів Вараської міської ради сьомого скликання від 19.09.2018 року», що видане та підписане тзп міського голови ОСОБА_2, зупинене і рішення від 19.09.2018 №1157 «Про дострокове припинення повноважень секретаря Вараської міської ради ОСОБА_2», тобто, знаючи про припинення своїх повноважень позивач на наступний день зупиняє дію даного рішення;
2) відповідно до Виписок з ЄДРПОУ від 03.01.2018 та 27.02.2018 ОСОБА_2 тимчасово здійснює повноваження міського голови згідно ч.2 ст.42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» - керівник виконавчого комітету Вараської міської ради та Вараської міської ради Рівненської області до 09.10.2018; з 09.10.2018 ОСОБА_5 тимчасово здійснює повноваження міського голови згідно ч.2 ст.42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» - керівник виконавчого комітету Вараської міської ради та Вараської міської ради Рівненської області; отже, повноваження ОСОБА_2 були припинені не 19.09.2018, а 09.10.2018; позивач, після винесення рішення ще 20 днів перебував на робочому місці (враховуючи вихідні дні) та знав про своє порушене право;
3) доказ перебування ОСОБА_2 на робочому місці є її звернення як тзп міського голови від імені Вараської міської ради до правоохоронних органів про вчинення кримінального правопорушення за ознаками ст. 366 КК України (лист від 26.09.2018 № 1590/02.3-28/05);
4) в листопаді 2018 року позивач звертається зі скаргами до Міністерства юстиції України на дії державного реєстратора відділу реєстрації виконавчого комітету Вараської міської ради Рівненської області ОСОБА_6 щодо проведених державних реєстрацій незаконних змін до відомостей про юридичну особу, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стосовно внесення змін до відомостей про керівника Вараської міської ради (код ЄДРПОУ 35056612) та керівника виконавчого комітету (код ЄДРПОУ 03315879), а саме: внесено до реєстру запис про заміну керівника Вараської міської ради (код ЄДРПОУ 35056612), замінено ОСОБА_2 на ОСОБА_5; внесено до реєстру запис про зміну керівника виконавчого комітету Вараської міської ради (код ЄДРПОУ 03315879); замінено ОСОБА_2 на ОСОБА_5; за наслідками подання таких скарг на сайті Міністерства юстиції України 27.11.2018 було розміщено оголошення про засідання комісії 29.11.2018, де відповідно до під п.4 повідомляється про розгляд скарги ОСОБА_7 від 14.11.2018, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.11.2018 року №36692-33-18; даним фактом підтверджується твердження про те, що позивачу було відомо про порушене його право;
5) відповідно до розпорядження міського голови від 31.10.2018 №32-ра в установі було проведено інвентаризацію майна; за наслідками таких дій складено Протокол від 11.12.2018 №32, відповідно абз.2,3 якого встановлено, що тзп міського голови ОСОБА_2 не повернула установі після дострокового припинення повноважень наступні матеріальні цінності: Ноутбук Lenovo Ideal Pad Z560-P61A-3 (59-05581) Black, інвентарний №10480358, 2011 року випуску; Планшетний ПК Fly Conect 10.1 3 G2, інвентарний №10460011, 2016 року випуску; Виконавчим комітетом Вараської міської ради листом від 24.10.2018 №1717/02.3- 28/05, за підписом тзп міського голови О.ОСОБА_5, просить повернути вказані матеріальні цінності; дана обставина підтверджує той факт, що позивач знав про припинення її повноважень ще у жовтні 2018 року.
Відповідно до частин першої та другої статті 50 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 №280/97-ВР, секретар сільської, селищної, міської ради працює в раді на постійній основі. Секретар ради обирається радою з числа її депутатів на строк повноважень ради за пропозицією відповідного сільського, селищного, міського голови. Секретар сільської, селищної, міської ради не може суміщати свою службову діяльність з іншою посадою, у тому числі на громадських засадах, займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю.
Статтею 1 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001 №2493-ІІІ передбачено, що служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.
Посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету (стаття 2 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування»).
Відповідно до статті 14 «Класифікація посад в органах місцевого самоврядування» Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» посада секретаря міських (міст - обласних центрів та міста Сімферополя) рад відноситься до третьої категорії посад, тобто секретар міської ради є службовою особою, яка у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займає відповідальне та особливо відповідальне становище (примітка до статті 50 Закону України «Про запобігання корупції»).
Пунктом 17 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
З аналізу вищенаведених норм законодавства вбачається, що діяльність на посаді секретаря Вараської міської ради є публічною службою.
Враховуючи, що у позовній заяві ОСОБА_2 просить визнати протиправним та скасувати рішення про припинення її повноважень як секретаря Вараської міської ради від 19.09.2018 №1157, суд констатує, що даний спір стосується питання звільнення з публічної служби.
Так, частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як зазначено в частині п’ятій статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
З аналізу наведених норм слідує, що для звернення до суду у справах щодо проходження публічної служби (в тому числі щодо звільнення) встановлюється місячний строк, а перебіг строку звернення до суду починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Предметом спору у даній справі є визнання протиправним рішення про дострокове припинення повноважень секретаря Вараської міської ради Рівненської області. Дане рішення Вараської міської ради Рівненської області №1157 датується 19.09.2018.
Проте, позивач звернувся до суду з позовом понад місячний строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, а саме 28 січня 2019 року, тобто з пропущенням строку зверненням до суду.
Обставини щодо пропуску позивачем строку звернення до суду були предметом перевірки відповідно до ухвали суду від 19.03.2019.
Так, ухвалою суду від 19.03.2019 заяву Вараської міської ради Рівненської області про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_2 до Вараської міської ради Рівненської області про визнання нечинним та скасування рішення – залишено без задоволення; поновлено ОСОБА_2 строк звернення до суду з позовною заявою до Вараської міської ради Рівненської області про визнання нечинним та скасування рішення.
При чому, суд погодився з доводами відповідача 1 про те, що позивач дізнався про існування оскаржуваного рішення 20.09.2018, оскільки Розпорядження від 20.09.2018 №277-р, яке підписане саме позивачем, стосувалося зупинення дії рішень зборів депутатів Вараської міської ради щодо, зокрема, дострокового припинення повноважень секретаря міської ради ОСОБА_2. При чому, таке розпорядження від 20.09.2018 №277-р стосувалося зупинення дії рішень саме сьомого скликання від 19.09.2018.
Відповідно до частини першої статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.
Саме на дану норму міститься посилання у розпорядженні від 20.09.2018, яке підписане позивачем, про зупинення дії рішень від 19.09.2018.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачу було відомо про існування оскаржуваного рішення Вараської міської ради Рівненської області сьомого скликання 28 сесія від 19.09.2018 №1157 «Про дострокове припинення повноважень секретаря Вараської міської ради ОСОБА_2» - 20.09.2018.
Проте, судом постановлено рішення про поновлення позивачу строку звернення до суду, яке носить імперативний обов’язковий характер та не може підлягати перегляду з точки зору принципу «юридичної визначеності». Заява відповідача 2 про залишення позовної заяви без розгляду містить посилання, зокрема, на те, що позивач дізнався про порушення його прав 20.09.2018; усі інші дати, зазначені у заяві, в які позивачу було відомо чи могло бути відомо про порушення його прав, датуються пізніше.
Можливість людини без перепон одержати судовий захист є головним змістовним аспектом поняття доступу до правосуддя.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі — Конвенція) гарантує кожному право на справедливий суд, що включає, крім іншого, право на розгляд справи. Відповідні положення Конвенції знайшли своє втілення також у ст. 55 Конституція України, згідно з якою права і свободи людини і громадянина захищає суд; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Обов’язковою умовою дотримання цього права є те, що особі має бути забезпечена можливість реалізації зазначених прав без будь-яких обмежень, перешкод чи ускладнень. Можливість людини без перепон одержати судовий захист є головним змістовним аспектом поняття доступу до правосуддя.
Разом з тим, право на доступ до правосуддя в Україні, як і в більшості держав світу, не є абсолютним і обмежене передусім встановленим строком звернення до суду.
Відтак, одним із механізмів забезпечення реалізації гарантованого Конвенцією права особи на доступ до правосуддя, є поновлення судом пропущеного з поважних причин строку на звернення до суду з дотриманням засад оптимальності і пропорційності.
Європейський Суд з прав людини сформував правову позицію, відповідно до якої встановлення обмежень доступу до суду у зв’язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи (справи «Белле проти Франції», «Ільхан проти Туреччини», «Пономарьов проти України», «Щокін проти України» тощо).
Зокрема, аналіз практики ЄСПЛ дозволяє виокремити такі фундаментальні обґрунтування на користь прийняття рішення про поновлення пропущеного строку звернення до суду: 1) рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві; щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права (справа «Белле проти Франції» [4]); 2) не можуть бути встановлені обмеження щодо реалізації права на судовий захист у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено; ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями (справа «Мушта проти України»); 3) суворе застосування строку без урахування обставин справи може бути непропорційним щодо цілі забезпечення правової визначеності та належного здійснення правосуддя, а також перешкоджати використанню доступних засобів правового захисту (справа «Станьо проти Бельгії»).
Отже, згідно з практикою ЄСПЛ для забезпечення оптимального співвідношення права на доступ до правосуддя мають враховуватися: 1) особливі обставини кожної конкретної справи у системному зв’язку з причинами пропуску строку на звернення до суду; наявність причин непереборного та об’єктивного характеру пропуску строку на звернення до суду; 2) характер права, для захисту якого надійшло звернення до суду, та його значення для сторін; 3) період, який минув з моменту пропуску строку, правові наслідки його поновлення або не поновлення; 4) наявність публічного (суспільного та, меншою мірою, державного) інтересу у справі; 5) фундаментальність значення справи для судової та правозастосовної практики.
З урахуванням вказаного вище, суд дійшов висновку, що заява відповідача 2 про залишення позову без розгляду не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 240, 241, 248, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У Х В А Л И В :
Заяву Виконавчого комітету Вараської міської ради Рівненської області про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_2 до Вараської міської ради Рівненської області та Виконавчого комітету Вараської міської ради Рівненської області про визнання нечинним та скасування рішення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку – залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Повну ухвалу складено 19.04.2019.
Суддя Недашківська К.М.
