У Х В А Л А
19 березня 2019 року
м. Київ
Справа № 908/85/16
Провадження № 12-38гс19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Бакуліної С.В.,
суддів Антонюк Н.О., Британчука В.В., Гудими Д.А., Золотнікова О.С., Кібенко О.Р., Князєва В.С., Лобойка Л.М., Лященко Н.П., Прокопенка О.Б., Рогач Л.І., Саприкіної І.В., Ситнік О. М., Уркевича В.Ю., Яновської О.Г.,
перевіривши наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду
справи № 908/85/16
за касаційною скаргоюДержавного підприємства «Дослідне господарство «Таврія» Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України»
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 14 січня 2019 року та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 29 жовтня 2018 року, прийняті за наслідками розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрнасінняпром» на неправомірні дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ПоловніковаР.С.,
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрнасінняпром»
до Державного підприємства «Дослідне господарство «Таврія» Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України»
про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИЛА:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрнасінняпром» (далі - ТОВ «Укрнасінняпром») звернулося до Господарського суду Запорізької області зі скаргою на неправомірні дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Половнікова Р.С. (далі - державний виконавець) щодо порушення строків і способу надіслання стягувачу постанови про повернення виконавчого документу від 19 вересня 2018 року у виконавчому провадженні ВП 52093762; винесення постанови у виконавчому провадженні ВП 52093762 від 19 вересня 2018 року про повернення стягувачу виконавчого документа - наказу Господарського суду Запорізької області від 22 серпня 2016 року у цій справі та зобов'язання державного виконавця чи або іншої посадової особи вказаного органу усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Скаргу мотивовано тим, що зазначену постанову винесено державним виконавцем на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» з огляду на те, що ТОВ «Укрнасінняпром» не здійснило додаткового авансування витрат виконавчого провадження. Проте, за твердженням скаржника, згідно з положеннями Закону України від 29 листопада 2001 року № 2864-III «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» мораторій на примусову реалізацію об'єктів нерухомого майна поширюється на нерухоме майно боржника (у статутному капіталі якого частка держави становить 100 відсотків), тому на погашення заборгованості перед ТОВ «Укрнасінняпром» не можуть бути спрямовані кошти, отримані від примусової реалізації нерухомого майна такого боржника (Державного підприємства «Дослідне господарство «Таврія» Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України»; далі - Дослідне господарство), що виключає об'єктивну необхідність здійснення стягувачем додаткового авансування витрат виконавчого провадження на відповідні цілі.
Господарський суд Запорізької області ухвалою від 29 жовтня 2018 року, залишеною без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 14 січня 2019 року, скаргу ТОВ «Укрнасінняпром» задовольнив частково: визнав неправомірними дії державного виконавця щодо винесення постанови у виконавчому провадженні ВП 52093762 від 19 вересня 2018 року про повернення стягувачу виконавчого документа - наказу № 908/85/16 від 22 серпня 2016 року. В іншій частині скарги суд відмовив.
Частково задовольнивши скаргу та визнавши неправомірними дії щодо повернення виконавчого документу стягувачу, суд першої інстанції, із чим погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що державний виконавець не здійснив усіх заходів для перевірки наявності у боржника майна, за рахунок якого можливо здійснювати задоволення вимог кредиторів.
Окрім цього суд апеляційної інстанції зазначив, що доводи Дослідного господарства щодо необхідності закриття провадження у справі у зв'язку з тим, що справа підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, є неспроможними, оскільки згідно з Інструкцією з організації примусового виконання рішень, за наявності підстав для повернення виконавчого документу виконавчий документ виводиться із зведеного виконавчого провадження за постановою виконавця про виведення виконавчого документу зі зведеного виконавчого провадження. Тобто, первинним є виведення виконавчого провадження, а вторинним повернення виконавчого документу. А тому скарга на дії державного виконавця обґрунтовано подана у порядку господарського судочинства.
Не погоджуючись з постановою Центрального апеляційного господарського суду від 14 січня 2019 року та ухвалою Господарського суду Запорізької області 29 жовтня 2018 року, Дослідне господарство звернулося з касаційною скаргою до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Відповідно до частини шостої статті 302 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК - України) справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції.
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою від 11 лютого 2019 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Дослідного господарства на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 14 січня 2019 року та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 29 жовтня 2018 року;справу разом із касаційноюскаргою передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 302 ГПК України, оскільки скаржник оскаржує судові рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
Так, на обґрунтування касаційної скарги Дослідне господарство зазначило про те, що оскарження рішень дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об'єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій, підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства відповідно до частини першої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
Оскільки Дослідне господарство оскаржує судові рішення з підстав порушення правил предметної та суб'єктної юрисдикції, а провадження за скаргою на дії державного виконавця просить закрити, справа разом із касаційною скаргою підлягає прийняттю до розгляду Великою Палатою Верховного Суду.
Згідно із частиною першою статті 301 ГПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження. Частиною п'ятою цієї ж статті встановлено, що перегляд ухвал суду першої та апеляційної інстанцій (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи) здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи.
У даному випадку Дослідне господарство звернулося з касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 14 січня 2019 року та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 29 жовтня 2018 року, які прийняті за наслідками розгляду скарги ТОВ «Укрнасінняпром» на неправомірні дії державного виконавця у виконавчому провадженні з виконання виконавчого документа у межах цієї справи, тобто зазначені судові рішення, у розумінні частини п'ятої статті 301 ГПК України, не є такими, якими закінчено розгляд цієї справи.
У частині тринадцятій статті 8 ГПК України внормовано, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Наведені обставини є підставою для призначення справи до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Оскільки за змістом частини першої статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату і місце розгляду своєї справи, копії цієї ухвали підлягають направленню учасникам справи до відома.
Ураховуючи викладене, керуючись частиною тринадцятою статті 8, частиною першою статті 9, статтями 233-235, 301, 302 ГПК України, ВеликаПалата Верховного Суду
УХВАЛИЛА:
1. Прийняти до розгляду справу № 908/85/16 за касаційною скаргою Державного підприємства «Дослідне господарство «Таврія» Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України» на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 14 січня 2019 року та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 29 жовтня 2018 року.
2. Призначити справу № 908/85/16 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи на 17 квітня 2019 року у приміщенні Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 8.
3. Копію цієї ухвали надіслати до відома учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач С.В. Бакуліна Судді: Н. О. Антонюк Н.П. Лященко В.В. Британчук О.Б. Прокопенко Д.А. Гудима Л.І. Рогач О.С. Золотніков І.В. Саприкіна О.Р. Кібенко О.М. Ситнік В.С. Князєв В.Ю. Уркевич Л.М. Лобойко О.Г. Яновська
