номер провадження справи 11/3/16
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
29.10.2018 Справа № 908/85/16
м.Запоріжжя Запорізької області
Колегія суддів господарського суду Запорізької області: головуючий суддя Дроздова С.С., судді Корсун В.Л., Азізбекян Т.А., розглянувши скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрнасінняпром” на неправомірні дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_1 та матеріали справи № 908/85/16
за позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю “Укрнасінняпром” (вул. Сонячне шосе, буд. 50, с. Сонячне, Запорізький район, Запорізька область, 70417; код ЄДРПОУ 36415181)
до відповідача: ОСОБА_2 підприємство “Дослідне господарство “Таврія” Донецької Державної сільськогосподарської дослідної стації Національної академії аграрних наук України (вул. Центральна, буд. 6 селище Таврія, Веселівський район, Запорізька область, 72242; код ЄДРПОУ 00853323)
за участю Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, м. Запоріжжя
за участю
від позивача: ОСОБА_3, довіреність № ордер 361267 від 18.10.2018 р.
від відповідача : не з'явився
від Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області: ОСОБА_1, довіреність № 09-29/28 від 26.03.2018 р.
ВСТАНОВИВ:
19.10.2018 р. на адресу господарського суду Запорізької області надійшла скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрнасінняпром”, відповідно до якої заявник просить суд:
- визнання неправомірними дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_1, що полягають у порушенні строків і способу надіслання стягувану постанови про повернення виконавчого документу від 19.09.2018р. у виконавчому провадженні ВП 52093762;
- визнання неправомірними дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_1, що полягають у винесенні постанови у виконавчому провадженні ВП 52093762 від 19.09.2018р. про повернення стягувачу виконавчого документа – наказу № 908/85/16 від 22.08.2016р;
- зобов'язання старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_1 чи або іншу посадову особу вказаного органу державної виконавчої служби усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Відповідно до розпорядження щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ № П-658/18 від 19.10.2018 р., справу № 908/85/16 призначено на повторний автоматизований розподіл для розгляду скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби, у зв’язку із звільненням з посади головуючого судді-доповідача у справі ОСОБА_4
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.10.2018 р. для розгляду скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби у справі № 908/85/16 призначено колегію у складі трьох суддів господарського суду Запорізької області: головуючий суддя Дроздова С.С., судді Корсун В.Л., Азізбекян Т.А.
Ухвалою суду від 22.10.2018 р. скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрнасінняпром” на неправомірні дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_1 прийнято до розгляду. Засідання суду призначено на 29.10.2018 р.
Від Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області 26.10.2018 р. до суду надійшов відзив на скаргу вих. № 16936-809.4 від 24.10.2018 р., відповідно до якого орган державної виконавчої служби спростовував твердження скаржника та зазначено, що скарга не підлягає задоволенню, постанова про повернення виконавчого документа стягувачу від 19.09.2018 р. винесена з дотриманням вимог чинного законодавства та не підлягає скасуванню, також зазначено, що при винесені постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 19.09.2018 р. виконавець діяв з дотриманням вимог Закону України «Про виконавче провадження» та керуючись ст.ст. 37, 43 Закону України «Про виконавче провадження».
29.10.2018 р. до суду від Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області надійшло клопотання про закриття провадження у справі вих. № 17/10-7034 від 29.10.2018 р., відповідно до якої просить суд провадження у справі за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрнасінняпром” закрити, посилаючись на те, що всі дії, які вчинялись виконавцем щодо виконання наказу № 908/85/16 вчинялись у рамках зведеного виконавчого провадження № 44561389, отже в такому випадку слід розглядати скаргу за правилами адміністративного судочинства та відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України закрити провадження за скаргою.
Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, за наявності заперечень з боку будь-кого з учасників судового процесу проти здійснення повного фіксування судового засідання за допомогою відеозаписувального технічного засобу - таке фіксування здійснюється лише за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Фіксування судового процесу у справі № 908/85/16 при розгляді скарги, в порядку ст. 343 ГПК України, здійснювалось за допомогою технічних звукозаписувальних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу “Оберіг”.
У судовому засіданні 29.10.2018 р. представник скаржника підтримав скаргу в порядку ст. 343 ГПК України, мотивуючи вимоги тим, що бездіяльність органу державної виконавчої служби та її посадових осіб полягає у невиконанні всіх заходів, передбачених положеннями закону України «Про виконавче провадження» щодо перевірки наявності майна боржника у визначеному законодавством порядку, а неправомірність дій - у винесенні постанови про повернення виконавчого документа стягувану. Вказані протиправні дії та бездіяльність органу державної виконавчої служби затягують виконання рішення суду, яке набрало законної сили, і порушують гарантоване національним та міжнародним законодавством права стягувача на мирне володіння своїм майном.
Державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_1 в судовому засіданні 29.10.2018 р. заперечив проти задоволення скарги з підстав, що викладені у відзиві вих. № 16936-809.4 від 24.10.2018 р. та підтримав клопотання про закриття провадження по скарзі вих. № 17/10-7034 від 29.10.2018 р.
Представник відповідача в судове засідання 29.10.2018 р. не з’явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
Розглянувши клопотання Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про закриття провадження по скарзі суд відмовив в його задоволенні, з огляду на те, що чинним Господарським процесуальним кодексом не передбачено такої процесуальної можливості закрити провадження по скарзі.
Розглянувши скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрнасінняпром” на неправомірні дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_1 та матеріали справи № 908/85/16, суд задовольняє її частково, виходячи з наступного.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 02.06.2016 р. у справі № 908/85/16 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрнасінняпром” задоволенно частково.
Стягнуто з Державного підприємства “Дослідне господарство “Соцземлеробство” Донецької Державної сільськогосподарської дослідної стації Національної академії аграрних наук України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрнасінняпром” 415921 (чотириста п’ятнадцять тисяч дев’ятсот двадцять одна) грн. 73 коп. основного боргу, 29063 (двадцять дев’ять тисяч шістдесят три) грн. 57коп. 3% річних, 251171 (двісті п’ятдесят одна тисяча сто сімдесят одна) грн.. 81коп витрат від інфляції та 10442 (десять тисяч чотириста сорок дві) грн. 36 коп. судового збору.
22.08.2016 р. на виконання зазначеного рішення господарським судом Запорізької області видано відповідний наказ.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та способом, передбаченим Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 п. 2 ст. 3 Закону України “Про виконавче провадження”, підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом;
Відповідно до ст. 5 Закону України “Про виконавче провадження” примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
У відповідності до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно з п. 1 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Частиною 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Як вбачається з матеріалів скарги, постановою державного виконавця Веселівського районного відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області № 52093762 від 02.09.2016р. в порядку ст.ст. 17, 19, 20, 25 Закону України «Про виконавче провадження» відкрито виконавче провадження з примусового виконання вищезазначеного виконавчого документу.
Постановою про передачу виконавчого провадження від 07.10.2016р. державним виконавцем Веселівського районного відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області передано матеріали виконавчого провадження № 52093762 на виконання до відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області для приєднання до зведеного виконавчого провадження.
Постановою про прийняття виконавчого провадження від 07.10.2016р. державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області прийнято до виконання матеріали виконавчого провадження № 52093762.
Постановою про приєднання виконавчого провадження від 07.10.2016р. виконавче провадження № 52093762 приєднано до складу зведеного виконавчого провадження № 44561389 відносно боржника ОСОБА_2 підприємство "Дослідне господарство "Таврія" Національної академії аграрних наук України".
Постанова про повернення виконавчого документу від 19.09.2018р. винесена на підставі п.4 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», та обґрунтована тим, що 12.07.2018 р. в ході проведення виконавчих дій старший державний виконавець Половніков Р.С. виніс постанову про опис та арешт нерухомого майна боржника в кількості 17 об'єктів, потім отримав від суб'єкта оціночної діяльності інформацію про вартість виконання робіт по оцінці арештованого майна, яка становить 177 000,00 грн. та 17.07.2017 р. звернувся листом № 12925-7-03.4 до стягувачів зведеного виконавчого провадження № 44561389, щодо здійснення додаткового авансування витрат виконавчого провадження, однак станом на 19.09.2018р. додаткове авансування витрат на депозитний рахунок органу ДВС не надходило.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрнасінняпром» вважає такі дії старшого державного виконавця Половнікова Р.С. незаконними, а постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві протиправною і такою, що підлягає скасуванню.
Згідно з ч. 8 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого і рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника. Однак постанова про повернення виконавчого документу, та матеріали виконавчого провадження не містять інформації щодо здійснення таких перевірок, зокрема на дату прийняття рішення про повернення виконавчого документу.
Державним виконавцем рішення про повернення виконавчого документу стягувачу прийнято передчасно, оскільки залишаються нез'ясованими обставини наявності у боржника оборотних активів та іншого майна, коштів за рахунок яких можливо здійснювати задоволення вимог кредиторів.
Серед підстав для повернення виконавчого документа пунктами 2, 4, 9 ч.і ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження " передбачено наступні обставини: у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; стягувач перешкоджає проведенню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат виконавчого провадження, передбачене статтею 43 цього Закону, незважаючи на попередження виконавця про повернення йому виконавчого документа; законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення;
Однак виконавцем не вчинено всіх передбачених законодавством заходів для перевірки наявності у боржника майна, отже підстави для повернення виконавчого документа відсутні.
Відповідно до приписів ч.2 ст.6 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якими рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
При цьому, відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».
Відповідно до ч. 3, ч.4 ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження», у випадку, передбаченому пунктом 9 частини першої статті 34 цього Закону, виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій до надходження від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, повідомлення про перерахування коштів на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби або стягувачу. Арешт, накладений виконавцем на майно боржника, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах, протягом строку, на який виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, не знімається. У період зупинення вчинення виконавчих дій виконавець має право звертатися до суду в порядку, встановленому цим Законом, а також вживати заходів до розшуку боржника (його майна) або проведення перевірки його майнового стану.
Згідно ч. 2 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про обставини, зазначені в частині першій цієї статті, а з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої цієї статті, - у день надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, зупиняє вчинення виконавчих дій, про що виносить відповідну постанову.
Серед підстав для повернення виконавчого документа пунктами 2, 4, 9 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено наступні обставини: у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; стягувач перешкоджає проведенню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат виконавчого провадоюення, передбачене статтею 43 цього Закону, незважаючи на попередження виконавця про повернення йому виконавчого документа; законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які мооісливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає мозісливість виконання відповідного рішення.
Однак, матеріали скарги не містять всіх передбачених законодавством заходів для перевірки наявності у боржника майна, є майно, щодо якого державним виконавцем накладено арешт, щодо якого тривають судові провадження у адміністративних судах (у справі № 808/266/18 розгляд призначено на 25.10.2018 р.) отже підстави для повернення виконавчого документа відсутні.
Таким чином, бездіяльність органу державної виконавчої служби полягає у невиконанні всіх заходів, передбачених положеннями закону України «Про виконавче провадження» щодо перевірки наявності майна боржника у визначеному законодавством порядку, а неправомірність дій - у винесенні постанови про повернення виконавчого документа стягувану. Вказані протиправні дії та бездіяльність органу державної виконавчої служби затягують виконання рішення суду, яке набрало законної сили, і порушують гарантоване національним та міжнародним законодавством права стягувача на мирне володіння своїм майном.
Суд звертає увагу на те, що при виконанні судових рішень діє правило існування одного виконавчого провадження про примусове виконання щодо одного боржника незалежно від кількості судових рішень та юрисдикцій, у яких ці судові рішення, що підлягають примусовому виконанню, були ухвалені та кількості стягувачів. Існує лише одна підстава для виведення виконавчого провадження зі зведеного виконавчого провадження – наявність підстав для завершення виконавчого провадження (постанова ОСОБА_5 Верховного Суду у справі № 660/612/16-ц від 14.03.2018 р.
За таких обставин, оскаржувана постанова про повернення виконавчого документа стягувачу винесена за відсутності передбачених законом підстав та всупереч вимогам законодавства, а вимога скаржника про визнання неправомірними дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_1, що полягають у винесенні постанови у виконавчому провадженні ВП 52093762 від 19.09.2018 р. про повернення стягувачу виконавчого документа – наказу № 908/85/16 від 22.08.2016 р. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Що стосується вимоги скаржника про визнання неправомірними дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_1, що полягають у порушенні строків і способу надіслання стягувану постанови про повернення виконавчого документу від 19.09.2018р. у виконавчому провадженні ВП 52093762 та зобов'язання старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_1 чи або іншу посадову особу вказаного органу державної виконавчої служби усунути порушення (поновити порушене право заявника), суд відмовляє у їх задоволенні, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувану про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням.
Отже, направлення копії постанови про повернення виконавчого документа стягувачу особисто державним виконавцем вимогами Закону України «Про виконавче провадження» не передбачено. В зв'язку з цим вважати доведеним неправомірними дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області не є можливим.
Також слід зазначити, що порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, передбаченої цим Законом (п. 3 ч. 5 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження»).
Щодо вимоги про зобов'язання старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_1 чи або іншу посадову особу вказаного органу державної виконавчої служби усунути порушення (поновити порушене право заявника), суд зазначає, що дана вимога є необґрунтованою, неповною, такою, що не містить нормативних вказівок на конкретну дію, та залишається судом без задоволення.
Відповідно до ст. 339 ГПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Статтею 340 ГПК України передбачено, що скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Про подання скарги суд повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного дня після її надходження до суду.
Згідно ст. 342 ГПК України, скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.
За таких обставин, перевіривши надані докази та скаргу заявника, колегія господарського суду Запорізької області дійшла висновку, що скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрнасінняпром” підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 42, 232, 233, 234, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрнасінняпром” на неправомірні дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_1, що полягають у винесенні постанови у виконавчому провадженні ВП 52093762 від 19.09.2018 р. про повернення стягувачу виконавчого документа – наказу № 908/85/16 від 22.08.2016 р.
В іншій частині скарги відмовити.
Копію даної ухвали направити сторонам та учасникам у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI “Перехідні положення” ГПК України може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Повний текст ухвали складено та підписано 02.11.2018 р.
Повний текст ухвали буде розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Головуючий суддя С.С. Дроздова
Судді В.Л. Корсун
ОСОБА _6
