номер провадження справи 11/3/16
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.08.2016 Справа № 908/85/16
м . Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі колегії суддів:
ОСОБА_1 (головуючий), ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянувши в відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрнасінняпром» (вул.Сонячне шосе, буд. 50, с. Сонячне, Запорізький район, Запорізька область, 70417; код ЄДРПОУ 36415181),
до відповідача: Державне підприємство «Дослідне господарство «Соцземлеробство» Донецької Державної сільськогосподарської дослідної стації Національної академії аграрних наук України (вул. Леніна, буд.1, с.Таврія, Веселівський район, Запорізька область, 72242; код ЄДРПОУ 00853323),
у присутності представників сторін:
від позивача: ОСОБА_4 – дов. б\н від 01.01.2016;
від відповідача: не з’явився;
про : стягнення 1092424,79грн.,
ВСТАНОВИВ:
До господарського суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрнасінняпром» про стягнення з Державного підприємства «Дослідне господарство «Соцземлеробство» Донецької Державної сільськогосподарської дослідної стації Національної академії аграрних наук України 583801,26грн. основоного боргу за договором про надання послуг №НП12/06 від 11.06.2012, 43917,73грн. 3% річних та 464705,80грн. інфляційних втрат.
11.01.2016 порушено провадження по справі і справа призначена до розгляду. Розгляд справи неодноразово відкладався, також, за клопотанням позивача, продовжувався розгляд спору.
В цілях повного та всебічного вирішення спору, враховуючи складність предмету спору, протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів, справу №908/85/16 передано на колегіальний розгляд у складі трьох суддів господарського суду Запорізької області: головуючий суддя: Гончаренко С.А., судді: Місюра Л.С., Мойсеєнко Т.В.
Ухвалою від 23.03.2016 справа прийнята до провадження вказаним складом суду і призначено судове засідання.
У заяву із неявкою представників сторін та ненаданням всіх витребуваних ухвалою суду документів, розгляд справі відкладався.
У зв’язку із перебуванням судді Місюри Л.С. у відписці, протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів, справу №908/85/16 передано на колегіальний розгляд у складі трьох суддів господарського суду Запорізької області: головуючий суддя: Гончаренко С.А., судді: Мойсеєнко Т.В., Корсун В.Л.
Ухвалою від 23.05.2016 справа прийнята до провадження вказаним складом суду і призначено судове засідання.
У зв’язку із перебуванням судді Мойсеєнко Т.В. у відписці, протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів, справу №908/85/16 передано на колегіальний розгляд у складі трьох суддів господарського суду Запорізької області: головуючий суддя: Гончаренко С.А., судді: Азізбекян Т.А., Корсун В.Л.
Ухвалою від 13.06.2016 справа прийнята до провадження вказаним складом суду і призначено судове засідання.
Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог, підставою виникнення спору зазначає порушення відповідачем умов договору про надання послуг (доробці насіннєвого матеріалу до кондиційних показників насіння) №НП12/06 від 11.06.2012 в частині своєчасної та повної оплати наданих послуг. Заборгованість за договором на момент звернення до суду з позовною заявою складає 583801,26грн. Несвоєчасне виконання зобов’язань відповідачем за договором слугувала підставою для нарахування 43917,73грн. 3% річних та 464705,80грн. інфляційних втрат. Разом з цим, позивач просить судові витрати, пов’язані із розглядом справи, віднести на відповідача.
Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що всупереч положень п. 3.5 договору про надання послуг №НП12/06 від 11.06.2012, позивачем не надано доказів отримання відповідачем рахунків та відсутні акти приймання-передачі результатів послуг (робіт).
Також, відповідач просить застосувати строки позовної давності за договором про надання послуг №НГ12/06 від 11.06.2012. Відповідач зазначає, що позивач повинен був звернутись до суду до 31.12.2015.
Щодо надані послуг у липні та серпні 2013, на думку відповідача вони не стосуються договору про надання послуг №НП12/06 від 11.06.2012, підстав для включення їх до договору не має. Договором не передбачено завдання відповідачем на доробку насіння у 2013 році та позивачем не надано доказів щодо надання відповідачем завдань на доробку насіннєвого матеріалу у 2013 році, відсутні висновки лабораторії спеціального уповноваженого державного органу по контролю за якістю насіння та акти польового інспектування насінницького посіву за 2013 рік. Відсутні докази про отримання рахунків на оплату відповідачем послуг за доробку насіннєвого матеріалу у липні 2013 року та серпні 2013 року.
Вивчивши матеріали справи і вислухавши пояснення представників сторін, встановив наступні обставини:
Статтею 11 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) закріплено, що цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.
Відповідно до п. 2 цієї статті підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.
Зобов’язанням, відповідно до п. п. 1, 2 ст. 509 цього Кодексу, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
11.06.2012 між товариством з обмеженою відповідальністю «Укрнасінняпром» (надалі – Виконавець) та Державним підприємством «Дослідне господарство «Соцземлеробство» Донецької Державної сільськогосподарської дослідної стації Національної академії аграрних наук України (надалі – Замовник) був укладений договору про надання послуг №НП12/06 (надалі – Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору Виконавець зобов’язується за завданням Замовника протягом визначеного в завданні строку надавати за плату послуги по доробці насіннєвого матеріалу до кондиційних показників (надалі – послуги), а Замовник зобов’язується оплачувати надані послуги.
У п.7.2 Договору та додатковій угоді №1 від 19.07.2013 зазначено, що строк договору починає свій перебіг у момент підписання договору та закінчується 31.12.2014.
Закінчення строку Договору не звільняє сторони вів відповідальності за цого порушення, яке мало місце під час дії Договору (п. 7.3.).
За своєю правовою природою договір, укладений між позивачем та відповідачем, є договором надання послуг.
В силу положень ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Розділом 3 Договору сторони передбачили, що Замовник оплачує Виконавцю надані послуги згідно з Протоколом узгодження договірної ціни, який є невід’ємною часткою цього Договору (п. 3.1).
Сторонами узгоджено та підписано два протоколи узгодження договірної ціни на послуги з доробки насіння пшениці озимої від 11.06.2012 та 19.11.2013.
Здавання наданих послуг та результатів наданих послуг Виконавцем, їх приймання Замовником оформлюється сторонами актом виконаних робіт та актом приймання-передачі результату послуг (робіт), який підписується повноважними представниками Сторін (п.3.2.).
Замовник, у разі відсутності зауважень до якості наданих Виконавцем послуг, повинен підписати акти протягом 2-х робочих днів з моменту їх отримання від Виконавця (п. 3.3.).
Замовник зобов’язаний провести оплату за доробку насіння на підставі рахунків, актів виконаних робіт та актів приймання-передачі результату послуг (робіт) протягом десяти календарних днів з моменту отримання вищевказаних документів (п.3.5.).
Оплата за надані по Договору послуги здійснюються Замовником грошовими коштами безготівковими платежами на поточний рахунок Виконавця. Допускається, за згодою сторін, розрахунки в будь-якій формі, що не суперечить діючому законодавству України (п. 3.6.).
Позивачем на адресу відповідача були надані наступні рахунки на оплату:
- рахунок на оплату № 133 від 01.08.2012 на суму 23993,29 грн.;
- рахунок на оплату № 134 від 01.08.2012 на суму 45455,08 грн.;
- рахунок на оплату № 135 віл 02.08.2012 на суму 26085,64 грн.;
- рахунок на оплату № 136 від 02.08.2012 на суму 32180,10 грн.;
- рахунок на оплату № 137 від 03.08.2012 на суму 38535,47 грн.;
- рахунок на оплату № 138 від 03.08.2012 на суму 21986,77 грн.;
- рахунок на оплату № 146 від 09.08.2012 на суму 19989,54 грн.;
- рахунок на оплату № 175 від 26.07.2013 на суму 32962,94 грн.;
- рахунок на оплату № 179 від 01.08.2013 на суму 93289,31 грн.;
- рахунок на оплату № 180 від 06.08.2013 на суму 91513,00 грн.;
- рахунок на оплату № 182 від 09.08.2013 на суму 73024,22 грн.;
- рахунок на оплату № 183 від 12.08.2013 на суму 23775,55 грн.;
- рахунок на оплату № 184 від 12.08.2013 на суму 30526,84 грн.;
- рахунок на оплату № 186 від 14.08.2013 на суму 41072,89 грн.;
- рахунок на оплату № 188 від 30.08.2013 на суму 29756,98 грн.,
Також, сторонами підписані та скріплені печатками наступні акти виконаних робіт (наданих послуг):
- № 34 від 01.08.2012 відповідно до якого надано послуги на загальну суму 23993,29 грн.;
- № 35 від 01.08.2012 відповідно до якого надано послуги на загальну суму 45 455,08 грн.;
- № 36 від 02.08.2012 відповідно до якого надано послуги на загальну суму 26085,64 грн.;
- № 37 від 02.08.2012 відповідно до якого надано послуги на загальну суму 32 180,10 грн.;
- № 38 від 03.08.2012 відповідно до якого надано послуги на загальну суму 38535,47 грн.
- № 39 від 03.08.2012 відповідно до якого надано послуги на загальну суму 21 986,77 грн.
- № 41 від 09.08.2012 відповідно до якого надано послуги на загальну суму 19 989,54 грн.;
- № 47 від 26.07.2013 відповідно до якого надано послуги на загальну суму 32962,94 грн.;
- № 50 від 01.08.2013 відповідно до якого надано послуги на загальну суму 93289,31 грн.;
- № 51 від 06.08.2013 відповідно до якого надано послуги на загальну суму 91513,00 грн.;
- № 52 від 09.08.2013 відповідно до якого надано послуги на загальну суму 73024,22 грн.;
- № 53 від 12.08.2013 відповідно до якого надано послуги на загальну суму 23775,55 грн.;
- № 54 від 12.08.2013 відповідно до якого надано послуги на загальну суму 30526,84 грн.;
- № 55 від 14.08.2013 відповідно до якого надано послуги на загальну суму 41072,89 грн.;
- № 57 від 30.08.2013 відповідно до якого надано послуги на загальну суму 29756,98 грн.,
та акти приймання-передачі результатів робіт:
- № 051 від 26.07.2013;
- № 054 від 01.08.2013;
- № 055 від 06.08.2013;
- № 056 від 09.08.2013;
- № 057 від 12.08.2013;
- № 058 від 12.08.2013;
- № 059 від 12.08.2013;
- № 061 від 30.08.2013.
Загальна сума на яку були надані послуги складає 624147,62грн.
Актом взаєморозрахунків станом на 31.12.2012, відповідачем визнано заборгованість у розмірі 271381,43грн.
На підставі акту заліку взаємних вимог від 31.12.2012 було зараховано частину заборгованості Замовника в сумі 40346,36грн. Таким чином загальна сума боргу на час звернення із позовом до суду за вказаним договором складає 583801,26 грн.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як вже зазначалось, згідно умови п. 3.5 Договору Замовник зобов’язаний провести оплату за доробку насіння на підставі рахунків, актів виконаних робіт та актів приймання-передачі результату послуг (робіт) протягом десяти календарних днів з моменту отримання вищевказаних документів.
У п. 2.3.5 Договору замовник зобов’язаний прийняти від Виконавця послуги на підставі акту виконаних послуг (робіт) та результати (насіння, відходи) надання послуг по акту приймання-передачі результату послуг (робіт), якщо надані послуги відповідають умовам Договору, і оплачувати їх в розмірах і в строк, передбачені цим Договором.
Стаття 193 ГК України передбачає, суб’єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Аналогічне положення закріплено в ст. 526 ЦК України. Так, зобов’язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог – згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги у 2012 складає 167879,53грн., у 2013 – 415921,73грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
За порушення строків оплати позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача втрати від інфляції в сумі 464705,80грн. за період з січня 2013 року по листопад 2015 року, та 43917,73грн. за період з 01.01.2013 по 16.12.2015.
Як зазначено у ст. 256 ЦК України «позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу».
Положеннями ст. 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно вимог ч.3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Відповідач скористався своїм правом та заявив про застосування строку позовної давності до винесення судом рішення по даній справі.
Відповідно до положень ч.5. ст. 261 ЦК України за зобов’язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
За зобов’язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред’явити вимогу про виконання зобов’язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.
Згідно умови п. 3.5 Договору Замовник зобов’язаний провести оплату за доробку насіння на підставі рахунків, актів виконаних робіт та актів приймання-передачі результату послуг (робіт) протягом десяти календарних днів з моменту отримання вищевказаних документів.
У п.4.4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирінні господарських справ», у дослідженні обставин, пов’язаних із вчиненням зобов’язаною особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов’язку (частина перша статті 264 ЦК України), господарському суду необхідно у кожному випадку встановлювати, коли конкретно вчинені боржником відповідні дії, маючи на увазі, що переривання перебігу позовної давності може мати місце лише в межах строку давності, а не після його спливу.
До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов’язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати, зокрема, підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір
Як вбачається із матеріалів справи актом взаєморозрахунків станом на 31.12.2012, відповідачем визнано заборгованість у розмірі 271381,43грн.
Відповідач не заперечує факт підписання вказаного акту взаєморозрахунків.
Тобто, з 31.12.2012 у позивача виникло право вимагати у відповідача оплату у розмірі заборгованості за надані послуги у 2012 році
Трирічний строк позовної давності щодо права стягнення з відповідача 167879,53грн. у позивача сплив 31.12.2015.
Яких-небудь доказів переривання перебігу позовної давності позивачем до суду не надано.
Відповідно до положень ст. 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).
Тобто, застосування строку позовної давності розповсюджується і на вимогу позивача про стягнення втрат від інфляції та 3% річних.
У п. 4 ст. 267 ЦК України зазначено про те, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові в частині стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги у 2012 році у розмірі 167879,53грн. та нараховані на неї втрати від інфляції та 3% річних.
Судом самостійно здійснено розрахунок сум втрат від інфляції та 3% річних за заборгованість що виникла за надані послуги у 2013 році.
Таким чином, стягненню підлягають 415921,73грн. основного боргу, 29063,57грн. 3% річних та 251171,81грн. втрат від інфляції.
Стосовно заперечень відповідача того, що надані послуг у липні та серпні 2013, не стосуються договору про надання послуг №НП12/06 від 11.06.2012:
Як зазначалось вище, сторонами у справі 19.07.2013 було укладено додаткову угоду №1, якою строк дії договору встановлено до 31.12.2014. Дана додаткова угода підписана керівниками та скріплена печатками обох підприємств, та в судову порядку не оскаржена. Крім того, при підписанні актів виконання робіт (надання послуг) та актів приймання-передачі результатів робіт за 2013 рік у відповідача не виникало питання посилання у них на договір про надання послуг №НП12/06 від 11.06.2012.
Щодо ненадання позивачем доказів отримання відповідачем рахунків за надані послуги:
Як вбачається з актів виконаних робіт, які покладено в підставу позову, відповідно до умов договору, позивачем зазначалися виконавець, замовник, вид послуг, визначалася кількість. У всіх актах зазначено їх дату оформлення (складення) та номер.
У пункті 3.5 Договору сторони визначили, Замовник зобов’язаний провести оплату за доробку насіння на підставі рахунків, актів виконаних робіт та актів приймання-передачі результату послуг (робіт) протягом десяти календарних днів з моменту отримання вищевказаних документів.
Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (надалі – ГПК України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
У листі Міністерства фінансів України від 09.07.2007 № 31-34000-20/23-4579/4800 зазначено, що відповідно до статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій та повинні бути складені під час здійснення цієї операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву підприємства, установи, від імені яких складено документ, назву документа (форми), дату і місце складання, зміст, обсяг та одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Рахунок (рахунок-фактура) за своїм призначенням не відповідає ознакам первинного документа, оскільки ним не фіксується будь-яка господарська операція, розпорядження або дозвіл на проведення господарської операції, а носить лише інформаційний характер. Форма рахунку (рахунку-фактури) не відносяться до типових форм, які затверджуються Державним комітетом статистики України, застосування її нормативно-правовими актами не передбачено, тому при його складанні слід керуватися нормами зазначеного Закону України.
Отже, рахунок-фактура є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти; ненадання рахунку-фактури не є відкладальною умовою у розумінні статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 ЦК України; тому наявність або відсутність рахунку-фактури не звільняє відповідача від обов'язку сплатити грошові кошти за прийняту ним продукцію.
Суд зауважує, що послуги за договором прийнятий відповідачем, акти підписані сторонами, будь-яких зауважень щодо прийнятих послуг відповідачем не висловлено.
Судові витрати віднести на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, -
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства «Дослідне господарство «Соцземлеробство» Донецької Державної сільськогосподарської дослідної стації Національної академії аграрних наук України (вул. Леніна, буд.1, с.Таврія, Веселівський район, Запорізька область, 72242; код ЄДРПОУ 00853323) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Укрнасінняпром» (вул.Сонячне шосе, буд. 50, с. Сонячне, Запорізький район, Запорізька область, 70417; код ЄДРПОУ 36415181) 415921 (чотириста п’ятнадцять тисяч дев’ятсот двадцять одна) грн. 73 коп. основного боргу, 29063 (двадцять дев’ять тисяч шістдесят три) грн. 57коп. 3% річних, 251171 (двісті п’ятдесят одна тисяча сто сімдесят одна) грн.. 81коп витрат від інфляції та 10442 (десять тисяч чотириста сорок дві) грн. 36 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В засіданні 02.08.2016 оголошена вступна і резолютивна частини рішення. Рішення в повному обсязі складено і підписане 02.08.2016.
Головуючий суддя С.А.Гончаренко
Суддя Т.А. Азізбекян
Суддя В.Л. Корсун
