Єдиний державний реєстр судових рішень
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19.03.2019 Справа №607/5005/17
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого ОСОБА_1
за участю секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в м. Тернополі кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016210000000135 від 22 липня 2016 року про обвинувачення:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Рудки, Борщівського району, Тернопільської області, громадянки України, з вищою освітою, одруженої, на утриманні одна малолітня дитина, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , працюючої приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу, раніше не судимої,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, за участю сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_7 , обвинуваченої ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_8 ,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_6 пред`явлено обвинувачення, яке сформульовано в обвинувальному акті і підтримане прокурором під час судового розгляду, такого змісту.
Так, відповідно до п. 11 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» до нотаріальних дій, які мають право вчиняти нотаріуси, належить засвідчення справжності підпису на документах.
Положеннями ст. 45, ст.52 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що при посвідченні правочинів і вчиненні інших нотаріальних дій у випадках, передбачених законодавством, нотаріусом перевіряється справжність підписів учасників правочинів та інших осіб, які звернулися за вчиненням нотаріальної дії. Нотаріально посвідчувані заяви підписуються у присутності нотаріуса.
Наказом Тернопільського обласного управління юстиції №456-К від 7 липня 2005 року ОСОБА_9 призначено державним нотаріусом Першої Тернопільської державної нотаріальної контори, що за адресою: Тернопільська область, м.Тернопіль, вул.Коперніка, 1.
Відповідно до наказу начальника головного управління юстиції у Тернопільській області №90-К від 16 березня 2009 року ОСОБА_6 призначено завідувачем Першої Тернопільської державної нотаріальної контори.
Згідно посадової інструкції завідувача Першої Тернопільської державної нотаріальної контори, затвердженої начальником Головного управління юстиції у Тернопільській області 10 липня 2009 року, ОСОБА_6 була уповноважена організовувати роботу Першої Тернопільської державної нотаріальної контори, здійснювати заходи по забезпеченню трудової та виконавчої дисципліни в державній нотаріальній конторі, здійснювати контроль за веденням нотаріального діловодства в державній нотаріальній конторі, вчиняти нотаріальні дії передбачені законом України «Про нотаріат», у тому числі посвідчувати права та факти, що мають юридичне значення, та які надають права особам або звільняють від їх обов`язків, тобто була наділена організаційно - розпорядчими функціями, та згідно примітки 1 до ст.364 КК України являлася службовою особою.
У липні 2016 року, точної дати досудовим розслідуванням не встановлено, невстановлена досудовим розслідуванням особа, яка діяла за попередньою змовою із ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , звернулися до завідувача Першої Тернопільської державної нотаріальної контори ОСОБА_6 щодо прийняття нею рішення про вчинення нотаріальних дій в інтересах ОСОБА_13 , а саме складання та видачу нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_14 та ОСОБА_13 про надання ними згоди на відкриття візи та тимчасової поїздки за кордон їхньої малолітньої доньки ОСОБА_15 в супроводі ОСОБА_13 без відома ОСОБА_14 та без фактичної присутності останнього у нотаріуса під час вчинення ним таких нотаріальних дій.
В цей момент у завідувача Першої Тернопільської державної нотаріальної контори ОСОБА_6 виник злочинний умисел на складання та видачу завідомо неправдивого офіційного документу з метою використання його третіми особами та на висловлену пропозицію вона погодилися.
Реалізуючи свій злочинний умисел, 28 липня 2016 року ОСОБА_6 , діючи умисно, перебуваючи у своєму службовому кабінеті, що знаходиться у приміщенні Першої Тернопільської державної нотаріальної контори, що за адресою: Тернопільська область, м.Тернопіль, вул.Коперніка, 1, всупереч вимогам ст.45, 52 Закону України «Про нотаріат» у відсутності учасників нотаріальної дії - ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , без їх відома та згоди, використовуючи електронну-обчислювальну машину (комп`ютер) особисто склала та роздрукувала на спеціальному бланку нотаріальних документів серії НВТ 814329 завідомо неправдиву заяву ОСОБА_14 та ОСОБА_13 про надання ними згоди на відкриття візи та тимчасової поїздки за кордон їхньої малолітньої доньки ОСОБА_15 в супроводі ОСОБА_13 , куди внесла завідомо неправдиві відомості про те, що ОСОБА_14 та ОСОБА_13 надали свою згоду на відкриття візи та тимчасової поїздки за кордон їхньої малолітньої доньки ОСОБА_15 в супроводі ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_13 були присутні під час вчинення нотаріальної дії та виконали свої підписи на заяві у присутності нотаріуса.
Після цього, ОСОБА_6 , діючи як державний нотаріус Першої Тернопільської державної нотаріальної контори, посвідчила вищевказану заяву ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , виконавши на ній посвідчуваний напис, поставивши свій підпис, та скріпивши її печаткою Першої Тернопільської державної нотаріальної контори.
В подальшому, консультантом державного нотаріуса Першої Тернопільської державної нотаріальної контори ОСОБА_16 , за вказівкою ОСОБА_6 , зареєстровано в реєстрі вчинення нотаріальних дій під порядковими номерами №1726 та 1727, тим самим надавши заяві юридичного значення і вірогідності.
Доводячи свій злочинний умисел до кінця, 28 липня 2016 року ОСОБА_6 , нотаріально посвідчену нею завідомо неправдиву заяву ОСОБА_14 та ОСОБА_13 про надання ними згоди на відкриття візи та тимчасові поїздки за кордон їхньої малолітньої дочки ОСОБА_15 в супроводі ОСОБА_13 , яку вона виготовила на спеціальному бланку нотаріальних документів серії НВТ 814329, видала невстановленій досудовим розслідуванням особі, яка діяла за попередньою змовою із ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .
При цьому, під час вчинення ОСОБА_6 вищевказаних дій щодо складання та видачі нотаріально посвідченої заяви від імені ОСОБА_14 та ОСОБА_13 , а також нотаріального посвідчення справжності їхніх підписів на цій заяві, ОСОБА_6 було достовірно відомо, про те, що ОСОБА_14 та ОСОБА_13 з приводу оформлення зазначеної заяви та посвідчення справжності підписів на ній не зверталися, учасниками нотаріальної дії не були та вказаної заяви не підписували.
Таким чином, як підсумовується в обвинувальному акті, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, тобто складання та видача службовою особою завідомо неправдивого офіційного документу.
Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_6 своєї винуватості за висунутим обвинуваченням не визнала і показала наступне, що 28 липня 2016 року вона посвідчувала заяву ОСОБА_14 та ОСОБА_13 про надання ними згоди на відкриття візи та тимчасової поїздки за кордон їхньої малолітньої доньки ОСОБА_15 в супроводі ОСОБА_13 , як нотаріус Першої Тернопільської державної нотаріальної контори. У своєму службовому кабінеті, вона встановила присутніх осіб ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , згідно наданих останніми паспортів. Умислу на складання та видачу завідомо неправдивого офіційного документу у неї не було, а також ніхто до неї не звертався з проханням щодо видачі завідомо неправдивого документу. ОСОБА_14 та ОСОБА_13 надали їй свої паспорта громадянина України та ідентифікаційні номера, свідоцтво про народження їхньої малолітньої дитини ОСОБА_15 . Після того, вона перевірила їх дієздатність та волевиявлення, сумнівів чи підозри, відповідно до встановленого порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, щодо ОСОБА_14 та ОСОБА_13 у неї не виникало, як і сумнівів із встановленням їхніх осіб. Ніхто із третіх осіб документів, чи їх копій, на ім`я ОСОБА_14 та ОСОБА_13 їй не передавали.
Крім цього, посвідчуючи вищевказану заяву, вона діяла, як державний нотаріус, а не як завідуюча нотаріальної контори. Також повідомила, що є публічною особою, а не службовою.
Разом з цим, просить визнати усі докази надані стороною обвинувачення недопустимими, оскільки її не було ознайомлено в порядку ст.290 КПК України із матеріалами досудового розслідування.
За пред`явленим їй обвинуваченням у вчиненні складання та видачі службовою особою завідомо неправдивого офіційного документу просила її виправдати.
В обґрунтування винуватості ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого їй злочину, сторона обвинувачення посилалася на докази, які були безпосередньо досліджені під час судового розгляду, а саме на дані, які містять:
-протокол тимчасового доступу до речей і документів від 11.10.2016, в ході якого нічого не вилучалося;
-висновок судової почеркознавчої експертизи від 25.10.2016 №1.1-291/16, з якого вбачається, що підписи у графі « ОСОБА_13 », «підписи осіб (їх
представників), які звернулися за вчиненням нотаріальної дії», «підпис
платника» у:
*заяві від 28.07.2016 року зареєстрованій в реєстрі за №1726,1727 посвідченій державним нотаріусом Першої Тернопільської державної нотаріальної контори ОСОБА_6 (бланк НВТ 814329);
*заяві від 28.07.2016 року зареєстрованій в реєстрі за №1726,1727 посвідченій державним нотаріусом Першої Тернопільської державної нотаріальної контори ОСОБА_6 ;
*реєстрі для вчинення нотаріальних дій (зареєстрований в ГТУЮ в Тернопільській області за № 000110 від 05.01.2016), нотаріальні дії за № 1726,1727 від 28.07.2016 року;
*журналі обліку коштів, отриманих за надання правової допомоги та послуг технічного характеру (зареєстрований в ГТУЮ в Тернопільській області за №000031 від 31.12.2013), запис № 151 від 28.07.2016 року виконані не ОСОБА_13 , а іншою особою.
Підписи у графі « ОСОБА_14 », «підписи осіб (їх
представників), які звернулися за вчиненням нотаріальної дії» у:
*заяві від 28.07.2016 року зареєстрованій в реєстрі за №1726,1727 посвідченій державним нотаріусом Першої Тернопільської державної нотаріальної контори ОСОБА_6 (бланк НВТ 814329);
*заяві від 28.07.2016 року зареєстрованій в реєстрі за №1726,1727 посвідченій державним нотаріусом Першої Тернопільської державної нотаріальної контори ОСОБА_6 ;
- реєстрі для вчинення нотаріальних дій (зареєстрований в ГТУЮ в Тернопільській області за № 000110 від 05.01.2016), нотаріальні дії за № 1726,1727 від 28.07.2016 року виконані не ОСОБА_14 , а іншою особою.
Встановити ким, ОСОБА_14 ,чи іншоюособою виконанопідпис врядку:«підпис платника»в журналіобліку коштів,отриманих занадання правовоїдопомоги тапослуг технічногохарактеру (зареєстрованийв ГТУЮв Тернопільськійобласті за№000031від 31.12.2013),запис №151від 28.07.2016року невидалося можливим;
-висновок судової почеркознавчої експертизи від 25.10.2016 №1.1-333/16, з якого слідує, що два підписи від імені ОСОБА_6 , в рядках «Державний нотаріус», у заяві від 28.07.2016, зареєстрована в реєстрі № 1726, 1727, посвідчена державним нотаріусом Першої Тернопільської нотаріальної контори ОСОБА_6 (бланк НВТ 814329), заяві від 28.07.2016 року зареєстрованій в реєстрі за № 1726, 1727 посвідчену державним нотаріусом Першої Тернопільської державної нотаріальної контори ОСОБА_6 (другий примірник), виконані ОСОБА_6 ;
-висновок судової експертизи технічного дослідження документів від 25.10.2016 №1.1-334/16, з якого вбачається, що зображення відбитку печатки Першої Тернопільської нотаріальної контори 02900587 у нижній частині заяви від 28.07.2016, зареєстрованої в реєстрі № 1726, 1727, посвідченій державним нотаріусом Першої Тернопільської нотаріальної контори ОСОБА_6 (бланк НВТ 814329), нанесені шляхом тиснення при допомозі кліше.
Цей відбиток нанесений печаткою нанесений печаткою Першої Тернопільської державної нотаріальної контори Тернопільської області 02900587, експериментальні зразки якої надані в якості порівняльного дослідження;
-висновок судової почеркознавчої експертизи від 17.11.2016 №1.1-353/16, Встановити ким, ОСОБА_6 , чи іншою особою виконано підписи у графі « ОСОБА_13 » у:
-заяві від 28.07.2016 року зареєстрованій в реєстрі за №1726,1727 посвідченій державним нотаріусом Першої Тернопільської державної нотаріальної контори ОСОБА_17 (бланк НВТ 814329);
-заяві від 28.07.2016 року зареєстрованій в реєстрі за № 1726,1727 посвідченій державним нотаріусом Першої Тернопільської державної нотаріальної контори ОСОБА_6 не видалося можливим.
Питання про те, чи ОСОБА_6 виконано підпис у графі « ОСОБА_13 » у реєстрі для вчинення нотаріальних дій (зареєстрований в ГТУЮ в Тернопільській області за № 000110 від 05.01.2016), нотаріальні дії за № 1726,1727 від 28.07.2016 року не вирішувалось, оскільки на дослідження не надано реєстру для вчинення нотаріальних дій.
Встановити ким, ОСОБА_6 , чи іншою особою виконано підписи у графі « ОСОБА_14 » у:
-заяві від 28.07.2016 року зареєстрованій в реєстрі за №1726,1727 посвідченій державним нотаріусом Першої Тернопільської державної нотаріальної контори ОСОБА_6 (бланк НВТ 814329);
-заяві від 28.07.2016 року зареєстрованій в реєстрі за №1726,1727 посвідченій державним нотаріусом Першої Тернопільської державної нотаріальної контори ОСОБА_6 не видалося можливим.
Питання про те, чи ОСОБА_6 виконано підпис у графі « ОСОБА_13 » та « ОСОБА_14 » у реєстрі для вчинення нотаріальних дій (зареєстрований в ГТУЮ в Тернопільській області за № 000110 від 05.01.2016), нотаріальні дії за № 1726,1727 від 28.07.2016 року не вирішувалось, оскільки на дослідження не надано реєстру для вчинення нотаріальних дій.
Питання про те, чи ОСОБА_6 виконано підпис у журналі обліку коштів, отриманих за надання правової допомоги та послуг технічного характеру (зареєстрований в ГТУЮ в Тернопільській області за № 000031 від 31.12.2013), запис № 151 від 28.07.2016 року?» не вирішувалося, оскільки на дослідження не надано журналу обліку коштів;
-заява від 28.07.2016, зареєстрована в реєстрі за №1726, 1727, посвідчена державним нотаріусом Першої Тернопільської державної нотаріальної контори ОСОБА_6 (бланк НВТ814329), яку добровільно видала ОСОБА_13 ;
-протокол отримання експериментальних зразків для експертизи від 02.08.2016, згідно якого ОСОБА_13 надала взірці особистого підпису;
-протокол відбору експериментальних зразків почерку та підпису для експериментального дослідження від 09.08.2016, згідно якого ОСОБА_14 надав взірці особистого підпису;
-протокол отримання експериментальних зразків для експертизи від 10.10.2016, згідно якого ОСОБА_6 надала взірці особистого підпису;
-протокол отримання експериментальних зразків для експертизи від 28.10.2016, згідно якого ОСОБА_6 надала взірці підписів від імені ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ;
-положення про Першу Тернопільську державну нотаріальну контору, затверджене наказом начальника Тернопільського обласного управління юстиції від 13.04.2006 №28-З;
-копія наказу від 07.07.2005 №456-К про прийняття ОСОБА_6 на посаду державного нотаріуса Першої Тернопільської державної нотаріальної контори з 12.07.2005;
-наказ від 16.03.2009 №90-К про переведення ОСОБА_6 , заступника завідувача Першої Тернопільської державної нотаріальної контори, з 17.03.2009 на посаду завідувача цієї ж нотаріальної контори;
-заява ОСОБА_13 від 20.07.2016, згідно якої остання просить притягнути до відповідальності ОСОБА_10 , який разом з невідомими їй особами та нотаріусом, який їй не відомий вимагають у неї грошові кошти в сумі 2300 доларів США за надання їй нотаріально завіреного дозволу на виїзд доньки ОСОБА_15 за межі України;
-протокол обшуку від 05.08.2016, в ході якого з приміщення Першої Тернопільської державної нотаріальної контори за адресою: вул.Коперніка, 1 в м.Тернополі вилучено заяву від імені ОСОБА_14 та ОСОБА_13 від 28.07.2016; квитанцію, видану ПАТ «Ві ЕС Банк» Тернопільське відділення №4 від 28.07.2016 платника ОСОБА_14 ; копія паспорта ОСОБА_14 ; копія паспорта ОСОБА_13 ; копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру (дублікат) ОСОБА_14 ; копія свідоцтва про народження ОСОБА_15 ; реєстр для вчинення нотаріальних дій, зареєстрований в ГТУЮ в Тернопільській області від 05.01.2016 за №000110 на 250 аркушах прошитий та пронумерований, зокрема копії аркушів №233,234 із інформацією про записи №1726 та №1727 від 28.07.2016; копія аркушу №54 із інформацією про запис №151 від 28.07.2016 з журналу обліку коштів, отриманих за надання правової допомоги та послуг технічного характеру, зареєстрованого ГТУЮ в Тернопільській області від 31.12.2013 за №000031; квитанція №ПН848 від 28.07.2016, видана ПАТ «Ві ЕС Банк» Тернопільське відділення №4, платник ОСОБА_18 ; інформація, яка міститься на робочому комп`ютері ОСОБА_6 , на жорсткому диску, а саме, файл під назвою З-ва Орляк-Дерень.doc;
-копія свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю ОСОБА_6 №5800 від 05.07.2005;
-протокол відбору експериментальних зразків для експериментального дослідження від 05.08.2016, а саме, відтиску печатки ОСОБА_6 ;
-протокол про результати аудіо-, відеоконтролю за особою від 27.07.2016, згідно якого відображено зміст розмови, яка мала місце 26.07.2016 в період часу з 13 год.03 хв. по 13 год. 15 хв. між ОСОБА_10 жінкою на ім`я ОСОБА_19 та двома чоловіками на літній площадці бару «Сапсан» в м.Тернополі;
-протокол про результати аудіо-, відеоконтролю за особою від 04.08.2016, згідно якого відображено зміст розмови, яка мала місце 26.07.2016 в період часу з 13 год.03 хв. по 13 год. 15 хв. між ОСОБА_10 жінкою на ім`я ОСОБА_19 та двома чоловіками на літній площадці бару «Сапсан» в м.Тернополі;
-копія посадової інструкції завідувача Першої Тернопільської державної нотаріальної контори, затвердженої начальником Головного управління юстиції у Тернопільській області від 10.07.2009;
-протокол про результати контролю за вчиненням злочину від 27.07.2016, згідно даних якого встановлено, що 26.07.2016 о 09 год.45 хв. ОСОБА_13 врученні грошові кошти в розмірі 200 доларів США. Далі на літній терасі закладу «Сапсан», що по вул.Білецькій, 49а в м.Тернополі, ОСОБА_13 на вимогу одного з чоловіків передала раніше обумовлену частину неправомірної вигоди в сумі 200 доларів США за надання нотаріально посвідченого дозволу на вивіз її неповнолітньої дитини за межі України без згоди батька;
-протокол про результати контролю за вчиненням злочину від 04.08.2016, згідно даних якого встановлено, що 01.08.2016 о 10 год. 40 хв. ОСОБА_13 врученні імітаційні засоби у вигляді купюр грошової одиниці долари США в кількості 19 купюр номінальною вартістю 100 доларів США, загальною сумою 1900 доларів США, а також 2 справжні купюри номінальною вартістю 100 доларів США на загальну суму 200 доларів США. Після цього ОСОБА_13 біля магазину «Універсам», що по проспекті Злуки, 25 в м.Тернополі передала вищевказані грошові кошти в розмірі 2100 доларів США ОСОБА_10 в якості неправомірної вигоди за одержану нотаріально посвідчену заяву батьків ОСОБА_14 , ОСОБА_13 про згоду на відкриття візи та тимчасової поїздки за кордон їхньої малолітньої доньки ОСОБА_15 в супроводі ОСОБА_13 ;
-протокол тимчасового доступу до речей і документів від 01.09.2016, відповідно якого вилучено з Тернопільського відділення №4 ПАТ «ВІ ЕС Банк» оригінал квитанції ПН №539 від 05.08.2016 від імені ОСОБА_14 здійснено оплату грошових коштів в сумі 0,68 грн. та оригінал квитанції ПН№848 від 28.07.2016 від імені ОСОБА_14 здійснено оплату грошових коштів в сумі 250 грн.;
-протокол обшуку від 01.08.2016, відповідно до якого під час обшуку в автомобілі марки «Шевроле Авео», номерний знак НОМЕР_1 , яким користується ОСОБА_11 вилучено 2100 доларів США.
Крім того, сторона обвинувачення посилалася на документи, які за своєю правовою природою та змістом очевидно не є доказами винуватості обвинуваченої, а саме: документи, які стали приводом для відкриття кримінального провадження; документи, що характеризують особу обвинуваченої; процесуальні документи, якими призначалося проведення експертиз, вирішувалися питання заходів забезпечення в межах даного кримінального провадження, його руху, складу слідчих та прокурорів, дані в яких не оспорювалися сторонами, та які лише доводять наявність процесуальних приводів для проведення тих чи інших процесуальних дій, зокрема: постанова про призначення почеркознавчої експертизи від 16.08.2016; ухвала слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 03.10.2016 про надання тимчасового доступу до речей і документів; постанова про призначення почеркознавчої експертизи від 11.10.2016; постанова про призначення експертизи технічних досліджень документів від 04.10.2016; постанова про призначення почеркознавчої експертизи від 01.11.2016; постанова про відібрання зразків для проведення експертизи від 02.08.2016; доручення про проведення слідчих дій у порядку ст.40 КПК України; постанова про відібрання зразків підпису у ОСОБА_14 для проведення експертизи від 08.08.2016; постанова про відібрання зразків підпису у ОСОБА_6 для проведення експертизи від 10.10.2016; постанова про речові докази від 17.11.2016; квитанція про отримання на зберігання речових доказів №00852; акт прийому-передачі майна на зберігання №101 від 02.12.2016, а саме, грошових коштів в розмірі 200 доларів США до Тернопільської філії ПАТ КБ «Приватбанк»; копія витягу з ЄРДР за №12016210000000135 від 22.07.2016; доручення про проведення досудового розслідування від 22.07.2016; доручення про проведення досудового розслідування від 01.08.2016; постанова про призначення групи слідчих від 01.08.2016; постанова про зміну групи слідчих від 05.08.2016; рапорт, зареєстрований в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП в Тернопільській області від 22.07.2016 №604; постанова про продовження строку досудового розслідування від 27.09.2016; постанова про продовження строку досудового розслідування від 01.11.2016; витяг з ЄРДР за №12016210000000189 від 03.11.2016; рапорт ст.слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області від 03.11.2016; доручення про проведення досудового розслідування від 03.11.2016; постанова про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні від 04.11.2016; постанова про об`єднання матеріалів досудових розслідувань від 07.11.2016; витяг з ЄРДР за №12016210000000135; постанова про зміну групи прокурорів у кримінальному провадженні від 17.11.2016; ухвала слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 04.08.2016 про надання дозволу на проведення обшуку; постанова про відібрання зразків для проведення експертизи від 05.08.2016; ухвала слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 19.09.2016 про надання тимчасового доступу до речей і документів, в яких міститься охоронювана законом таємниця; доручення про проведення слідчих (розшукових) дій в порядку ст.40 КПК України; інформація на виконання доручення №10137д/9/2-2016 від 30.09.2016 статистична таблиця з`єднань абонентів мобільного зв`язку «Київстар»; ухвала слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 19.08.2016 про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю; ухвала слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 02.08.2016 про надання дозволу на проведення обшуку.
Також, під час судового розгляду були допитані свідки сторони обвинувачення.
Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні показав, що з ОСОБА_13 познайомився у поїздці в Болгарію. Тоді під час знайомства з ОСОБА_13 у них відбулась розмова, в ході якої остання звернулась до нього з проханням допомогти їй виготовити документи для виїзду неповнолітньої доньки за кордон. На дане прохання ОСОБА_13 він повідомив, що такі питання не взмозі вирішити, проте запитає у своїх знайомих, можливо хтось зможе їй допомогти.
Коли він прибув до м.Тернополя, то звернувся до свого брата ОСОБА_11 , чи зможе він допомогти ОСОБА_13 у вирішенні її проблеми, на що останній повідомив, що запитає у своїх знайомих.
Через якийсь час відбулась зустріч біля ресторану «Сапсан» у м.Тернополі, де ОСОБА_13 передала грошові кошти ОСОБА_11 або ОСОБА_12 , кому саме з них не пригадує. У суть їхньої розмови він не вникав. Як він зрозумів, то ОСОБА_13 дала грошові кошти за оформлення нотаріальної згоди на виїзд дитини за кордон. Потім ОСОБА_13 надала ОСОБА_12 якісь копії документів.
Під час наступної зустрічі він біля магазину «Універсам», що в м.Тернополі передав ОСОБА_13 якісь документи, які йому напередодні дав ОСОБА_12 . Після цього ОСОБА_13 дала йому грошові кошти. Чи була ОСОБА_13 у нотаріуса під час посвідчення згоди на виїзд дитини за кордон йому не відомо.
Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні показав, що до нього звертався ОСОБА_10 , який являється йому братом із проханням допомогти його знайомій жінці із отриманням заяви про виїзд дитини за кордон. Після цього, він звернувся до ОСОБА_12 із проханням допомогти ОСОБА_13 . Через якийсь час, біля торгівельного центру «Новус» в м.Тернополі, він, ОСОБА_10 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 зустрілися, де остання передала ОСОБА_12 копію паспорта її колишнього чоловіка ОСОБА_14 , з метою, допомогти розшукати його для того, щоб він надав дозвіл на виїзд дитини за кордон. Через місяць, у них відбулася наступна зустріч біля ресторану «Сапсан» в м.Тернополі, однак суть розмови не пригадує. Проте пам`ятає, що ОСОБА_12 взяв у ОСОБА_13 якісь грошові кошти. Пізніше, як йому стало відомо, ОСОБА_12 передав ОСОБА_10 документи, а останній їх передав ОСОБА_13 , після чого ОСОБА_10 затримали працівники поліції. ОСОБА_6 йому не відома, чи була ОСОБА_13 у нотаріуса не знає.
Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні показала, що проживає разом зі своїми батьками та малолітньою донькою ОСОБА_15 . Із колишнім чоловіком ОСОБА_14 розірвано шлюб, останній проживає з 2006 року в м.Києві. Їхня малолітня донька займається танцями, у звя`зку з чим мала намір їхати із іншими дітьми на фестиваль за кордон. З ОСОБА_10 вона познайомилася під час поїздки за кордон у рейсовому автобусі. ОСОБА_10 запропонував їй допомогти в оформленні дозволу на виїзд дитини за кордон у нотаріуса. Пізніше вони зустрілися біля торгового центру «Новус», що в м.Тернополі, де були ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , які їй сказали, що допоможуть у вирішенні її питання за грошову винагороду. Після цієї зустрічі вона звернулася до правоохоронних органів з повідомленням про неправомірні дії ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 . Наступна зустріч із ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 у них відбулась біля ресторану «Сапсан» у м.Тернополі, під час якої вона передала ОСОБА_12 200 доларів США, копії свого та колишнього чоловіка паспортів, ідентифікаційних номерів, закордонних паспортів. Потім через якийсь час, до неї передзвонив ОСОБА_11 та повідомив, що документи від нотаріуса готові, за що потрібно ще передати 2100 доларів США. Після цього, вона зустрілась біля магазину «Універсам» в м.Тернополі з ОСОБА_10 якому передала 2100 доларів США, а він їй дав на нотаріальному бланку дозвіл на виїзд дитини за кордон.
ОСОБА_6 їй не відома, ніколи її не бачила, у останньої в службовому кабінеті не була, та нічого не підписувала.
Допитаний в режимі відеоконференції свідок ОСОБА_14 суду показав, що з ОСОБА_13 у нього розірваний шлюб, від якого є донька ОСОБА_15 . Протягом червня-серпня 2016 року знаходився у м.Києві. У зазначений час в м.Тернополі не перебував. Стверджує, що у Першій Тернопільській державній нотаріальній конторі не був, дозволу на виїзд дитини закордон не давав, з ОСОБА_6 не знайомий і не бачив її. Колишній дружині ОСОБА_13 копію свого паспорту не давав.
Свідок ОСОБА_20 в судовому засіданні показала, що з 26.10.2011 року працювала на посаді консультанта Першої Тернопільської державної нотаріальної контори. У 2016 році ОСОБА_6 очолювала нотаріальну контору. При оформленні дозволу на виїзд дитини за кордон, присутність батьків у нотаріуса є обов`язковою. ОСОБА_13 та ОСОБА_14 їй не відомі, чи бачила останніх в приміщенні нотконтори вона не пригадує. Сторонні особи при вчиненні нотаріусом нотаріальної дії присутніми не можуть бути.
Свідки ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_16 суду надали показання аналогічні до показань свідка ОСОБА_20 .
Суд повно, всебічно та неупереджено дослідивши всі обставини даного кримінального провадження, об`єктивно та за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на такому дослідженні, оцінивши кожний поданий сторонами доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, дійшов таких висновків.
Ч. 12 ст. 290 КПК України передбачено, що якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_6 стверджує, що стороні захисту не відкривались матеріали кримінального провадження по закінченню досудового слідства і сторона захисту не надала письмового підтвердження прокурору про надання доступу до матеріалів, як того вимагає ч. 9 ст. 290 КПК України.
Перевіривши матеріали кримінального провадження та дослідивши докази, надані прокурором в судовому засіданні, суд дійшов до висновку про обґрунтованість доводів обвинуваченої ОСОБА_6 щодо порушення вимог ст. 290 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 290 КПК України, визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
За змістом ст. 290 КПК України доступ до матеріалів досудового розслідування та відкриття матеріалів стороною обвинувачення стороні захисті є тотожними поняттями, оскільки у процесі доступу до матеріалів, зібраних під час досудового розслідування, стороною обвинувачення практично проводиться їх відкриття стороні захисту. Але ч. 9 ст. 290 КПК України передбачено, що сторони кримінального провадження зобов`язані письмово підтвердити протилежній стороні факт надання їм доступу до матеріалів із зазначенням найменування таких матеріалів.
Насамперед, суд зауважує, що у реєстрі матеріалів досудового розслідування кримінального провадження щодо ОСОБА_6 відсутня вказівка щодо даних про письмове підтвердження факту надання обвинуваченій і її захиснику доступу до матеріалів із зазначенням найменування таких матеріалів і порядку, передбаченому ч. 9 ст. 290 КПК України.
Старшим слідчим СУ ГУНП в Тернопільській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_23 02 грудня 2016 року надано доступ до матеріалів досудового розслідування підозрюваній ОСОБА_6 та її захиснику ОСОБА_8 про що свідчить відповідні протоколи.
З цих же протоколів вбачається, що підозрювана ОСОБА_6 та захисник ОСОБА_8 підтвердили факт надання доступу до матеріалів досудового розслідування та захисник ознайомився з наданими матеріалами повністю. Проте, підозрювана ОСОБА_6 у протоколі про надання доступу до матеріалів досудового розслідування письмово зазначила, що просить надати їй додатковий час для ознайомлення із матеріалами кримінального провадження, оскільки має забрати дітей з дитячого садка та відвідати лікаря, відмовившись підтвердити факт отримання матеріалів досудового розслідування в повному обсязі, згідно найменувань матеріалів вказаних в описі у зазначеному протоколі.
З огляду на запис у протоколі ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, на думку суду, не можна вважати письмовим підтвердженням підозрюваної стороні обвинувачення факту надання їй доступу до матеріалів, як того вимагає ч. 9 ст. 290 КПК України.
Відкриття матеріалів кримінального провадження з порушенням вимог ч. 9 ст. 290 КПК України прирівнюється до невідкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, оскільки в процесі судового розгляду кримінального провадження необхідно вирішувати питання про допустимість кожного окремо взятого доказу, а в разі відсутності даних про те, які конкретно докази були відкриті стороні захисту, вирішити питання допустимості кожного доказу неможливо.
Таким чином, суд, приймаючи до уваги доводи обвинуваченої, вважає, що у кримінальному провадженні № 12016210000000135 від 22.07.2016 стороною обвинувачення не були відкриті матеріали досудового розслідування стороні захисту і в такому разі відповідно до вимог ч. 12 ст. 290 КПК України суд першої інстанції не має права допустити відомості, які містились в цих матеріалах, як докази.
Отже, зважаючи на викладене, суд вищезазначені докази не може визнати допустимими.
Також стороною обвинувачення не представлено суду доказів щодо зволікання ОСОБА_6 , як з ознайомленням із матеріалами досудового розслідування, так і її ухилення від процесуальної дії. При цьому орган досудового розслідування не був позбавлений можливості в порядку ч.10 ст.290 КПК України звернутися із клопотанням до слідчого судді з метою встановлення строку для ознайомлення з матеріалами, після спливу якого сторона кримінального провадження або потерпілий вважаються такими, що реалізували своє право на доступ до матеріалів.
На спростування тверджень сторони захисту та на підтвердження додержання усіх вимог ст. 290 КПК України в судовому засіданні за клопотанням сторони обвинувачення допитані в якості свідків поняті та слідчий у кримінальному провадженні.
Свідок ОСОБА_24 показав, що у 2016 році був запрошений працівниками поліції в якості понятого. Так, у службовому кабінеті ГУНП в Тернопільській області, він був присутній при тому, як ОСОБА_6 відмовилася від ознайомлення із матеріалами кримінального провадження, про що виклала свої зауваження у письмовій формі. Працівники поліції надавали ОСОБА_6 та її захиснику матеріали для ознайомлення.
Свідок ОСОБА_25 надала суду аналогічні показання, як і свідок ОСОБА_24 .
Допитана в судовому засіданні слідча ОСОБА_23 показала, що під час досудового розслідування у неї перебувало кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_6
22.11.2016 вона відправила повідомлення ОСОБА_6 про завершення досудового розслідування та можливість ознайомитись із матеріалами кримінального провадження. 02 грудня 2016 року ОСОБА_6 прибула до неї, проте відмовилася підписати повідомлення про ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, пояснивши, що її болить голова та вона повинна забрати дітей із дитячого садка. Тоді нею, 02 грудня 2016 року було складено протокол про ознайомлення ОСОБА_6 з матеріалами досудового розслідування. ОСОБА_6 прибула для ознайомлення лише один раз 02.12.2016 року.
Що ж стосується показань допитаних у судовому засіданні за клопотанням сторони обвинувачення свідків ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_23 , то вказанні показання, на думку суду, не підтверджують факту, що сторона обвинувачення надала достатнього часу для ознайомлення з матеріалами стороні захисту, до яких їм надано доступ, враховуючи об`єм матеріалів досудового розслідування, відповідно до опису у протоколі ознайомлення та час відведений для ознайомлення 02 грудня 2016 року.
За таких обставин, суд, виходячи із загальних засад кримінального судочинства, а саме, верховенства права, законності, рівність перед законом та судом, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін тощо, створивши необхідні умови для реалізації сторонами провадження їхніх процесуальних прав та виконання обов`язків, в тому числі і щодо збирання, подання та оцінки доказів, дослідивши всі обставини кримінального провадження та оцінивши кожний поданий сторонами доказ та їх сукупність, вважає, що за результатами даного судового розгляду сформульоване обвинувачення не знайшло свого безспірного підтвердження у судовому засіданні для того, щоб вважати доведеним поза розумним сумнівом допустимими та достатніми доказами пред`явлене ОСОБА_6 обвинувачення за ч.1 ст. 366 КК України.
Разом з тим, суд не погоджується з доводами обвинуваченої про те, що перебуваючи на посаді державного нотаріуса, являлась публічною особою, а не службовою.
Так, діяльність нотаріуса (як державного, так і приватного) пов`язана з реалізацією повноважень на вчинення юридично значущих дій, здатних породжувати, змінювати або припиняти правовідносини, з видачею документів, які надають права або звільняють від обов`язків. Тобто, діяльність нотаріуса носить організаційно-розпорядчий характер, а тому він є службовою особою в кримінально-правовому значенні цього поняття.
Проведений стороною обвинувачення в обвинувальному акті аналіз службових повноважень ОСОБА_6 як службової особи не спростовує цих висновків суду.
Згідно з ч. ч. 1, 2 та 6 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав і законних інтересів засобами, передбаченими КПК. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.
Відповідно до ст. 25 КПК України прокурор, слідчий зобов`язані в межах своєї компетенції вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила. Крім того, саме на них ч. 2 ст. 9 КПК України покладає обов`язок всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
При цьому завданням кримінального судочинства є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений і жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК України).
Ст. 62 Конституції України передбачає, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, а обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Вказане встановлено і в ст. 17 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, в тому числі винуватість обвинуваченого у вчиненні злочину, форма вини, мотив і мета вчинення злочину, покладається на слідчого, прокурора і лише в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
За таких обставин слід зазначити, що згідно ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Згідно ч. 1 ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
Виправдувальний вирок також ухвалюється при встановленні судом підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктами 1 та 2 частини першої статті 284 цього Кодексу.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України у разі, якщо не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати, кримінальне провадження закривається.
Підсумовуючи викладене у вироці, суд приходить до переконання, що за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, належить виправдати та ухвалити щодо неї виправдувальний вирок з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 373 КПК України, оскільки не доведено, що вчинено злочини, у якому обвинувачується особа.
Процесуальні витрати, пов`язані із проведенням під час досудового розслідування судових експертиз компенсувати за рахунок коштів Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд,-
У Х В А Л И В:
ОСОБА_6 визнати невинуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.366 КК України та виправдати на підставі п.1 ч.1 ст.373 КПК України, за недоведеністю вчинення кримінального правопорушення.
Процесуальні витрати, пов`язані із проведенням під час досудового розслідування судових експертиз компенсувати за рахунок коштів Державного бюджету України.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області, шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Головуючий суддяОСОБА_1
