Ухвала
15 березня 2019 року
м. Київ
справа № 297/1656/17
провадження № 61-4797 ск 19
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Луспеника Д. Д. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 та його представника - адвоката Петришинця Романа Васильовича, на постанову Закарпатського апеляційного суду від 22 січня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до відділу освіти, молоді та спорту Берегівської районної державної адміністрації Закарпатської області про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ВСТАНОВИВ:
У березні 2019 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 та його представника - адвоката Петришинця Р. В., на постанову Закарпатського апеляційного суду від 22 січня 2019 року.
Проте, у порушення вимог частини четвертої статті 392 ЦПК України заявниками до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
У касаційній скарзі заявники зазначають, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняютьсяпозивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, тому судовий збір не підлягає сплаті.
Проте, зазначені доводи заявників щодо звільнення від сплати судового збору відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» є безпідставними, оскільки відповідно до висновку постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі
№ 910/4518/16 (провадження № 12-301 гс 18) за змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.
Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частиною першою статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ у всіх судових інстанціях.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України
від 8 липня 2011 року «Про судовий збір», який набрав чинності 1 листопада 2011 року. При цьому з 15 грудня 2017 року набули чинності зміни до вказаного Закону України щодо сплати судового збору на підставі Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 1 січня 2017 року прожитковиймінімуму для працездатних осіб був встановлений у розмірі 1 600,00 грн.
Згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції на момент подачі позовної заяви) за подання до суду позовної заяви майнового характеру (стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу), яка подана, фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто не менше 640,00 грн.
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції на момент подачі касаційної скарги)
за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового
збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при
поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми: (640,00 грн*200%=1 280,00 грн).
Таким чином заявникунеобхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 1 280,00 грн.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача:
Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, рахунок отримувача: 31219207026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею
392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, статтями 4, 6 Закону України
«Про судовий збір,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 та його представника - адвоката Петришинця Романа Васильовича, на постанову Закарпатського апеляційного суду від 22 січня 2019 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвалидо 15 квітня 2019 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Д. Д. Луспеник
