open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

Справа № 420/5192/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2019 року м. Одеса

Зала судових засідань №21

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Аракелян М.М.

За участю секретаря - Гуманенко В.О.

За участю від сторін:

Від позивача: ОСОБА_1

Від відповідача: Біла Р.І. - за довіреністю

Від третьої особи - не з`явився

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_5 про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді,-

ВСТАНОВИВ:

05 жовтня 2018 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, в якому позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області №1381 о/с від 17.09.2018 року в частині призначення капітана поліції ОСОБА_3 (0092288) старшим оперуповноваженим сектору кримінальної поліції Арцизького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області, установивши посадовий оклад 2500 гривень, звільнивши з посади старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Шевченківського відділення поліції Приморського відділу поліції в місті Одесі з 10 вересня 2018 року;

поновити ОСОБА_3 на посаді старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Шевченківського відділення поліції Приморського відділу поліції в місті Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області з 10 вересня 2018 року;

допустити негайне виконання судового рішення в частині поновлення ОСОБА_3 на посаді старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Шевченківського відділення поліції Приморського відділу поліції в місті Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області з 10 вересня 2018 року.

Ухвалою суду від 10.10.2018 року адміністративний позов ОСОБА_3 залишено без руху у зв'язку недодержанням вимог ст. 160, 161 КАС України, та встановлено 7-денний строк для усунення недоліків позовної заяви. У вказаній ухвалі визначено, що виявлені недоліки мають бути усунені шляхом надання до суду доказів зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України

23 жовтня 2018 року від представника позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків з додатками (вх. №31547/18).

Ухвалою суду від 29.10.2018 року відкрито провадження у справі №420/5192/18. Розгляд справи вирішено проводити в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 26.11.2018 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваний наказ є необґрунтованим, оскільки переведення позивача на посаду в інший відділ поліції відбулося з порушенням норм законодавства. Так, позивача було звільнено з посади старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Шевченківського відділення поліції Приморського відділу поліції в м.Одесі та переведено до Арцизького відділу поліції ГУНП в Одеській області, без згоди позивача у іншу місцевість, на нерівнозначну посаду, тобто переміщено на іншу посаду всупереч нормі п.2 ч.1 ст.65 ЗУ «Про Національну поліцію».

Також з наказу та доповідної записки не убачається, що були встановлені передбачені п.8 ч.10 ст.65 Закону підстави для такого переміщення по службі та в чому полягає результат такого переміщення у вигляді більш ефективної служби. Переведення в іншу місцевість суперечить вимогам ст.32 КЗпП України.

Підготовче засіданні 26.11.2018 року відкладено на 10.12.2018р. о 15 год. 30 хв., у зв'язку з надходженням від представника відповідача клопотання про відкладення щодо необхідності ознайомитись зі справою та підготувати правову позицію.

Судове засідання призначене на 10.12.2018р. о 15 год. 30 хв. перенесено у зв'язку із знаходженням судді Аракелян М.М. у відпустці.

Ухвалою суду від 20.12.2018р. залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_5. Продовжено строк підготовчого провадження у справі №420/5192/18 на тридцять днів. Призначено підготовче засідання по даній справі на 22.01.2019р. о 09 год. 20 хв.

Від представника відповідача надійшов 22.11.2018р. відзив на адміністративний позов, у якому представник просив у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю, зазначивши, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 65 Закону України «Про Національну поліцію» переміщення поліцейських здійснюється на рівнозначні посади для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби. При цьому, відповідач наділений дискреційними повноваженнями з питань переміщення поліцейських на рівнозначні посади для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби, а тому суд не вправі перебирати на себе функції вказаного суб'єкта владних повноважень. (а.с.95-98)

Представником позивача 23.11.2018р. за вхід. №36004/18 подано до суду відповідь на відзив на позовну заяву, згідно якої представник зазначив, що відповідачем не встановлювались такі результати виконання покладених на позивача обов'язків та/або його професійні, особисті якості, які б давали підставу для переміщення його на іншу посаду. У контексті даного питання позивачу не зрозуміло, яким чином переміщення позивача призвело або повинно було призвести до більш ефективної служби безпосередньо ОСОБА_3, яким чином покращить свої результати виконання покладених на нього обов'язків, що є визначальною кваліфікуючою ознакою для застосування п.2 ч.1 ст. 65 Закону України «Про Національну поліцію». (а.с. 117-120)

У наданих до суду 05.12.2018р. представником відповідача запереченнях вказано, що ОСОБА_3 було переміщено для більш ефективної служби, виходячи з інтересів держави, та в даному випадку згода не потрібна. Підстави для переміщення поліцейських на іншу посаду детально роз'яснені та визначені ст. 65 Закону України «Про Національну поліцію», тому посилання позивач на норми КЗпП є недоцільними у даному випадку. Крім того, посада старший оперуповноважений Шевченківського ВП Приморського ВП в м.Одесі ГУНП в Одеській області та старший оперуповноважений Арцизького ВП ГУНП в Одеській області є рівнозначними. (а.с. 127-129)

Ухвалою суду від 22.01.2019р. закрито підготовче провадження по справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 19.02.2019 року о 10:00 год.

У судовому засіданні 19.02.2019 року оголошено перерву до 25.02.2019р.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками справи докази, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд встановив такі обставини та дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що Наказом начальника ГУНП в Одеській області №1381 о/с від 17.09.2018р. капітана міліції ОСОБА_3 було призначено старшим оперуповноваженим сектору кримінальної поліції Арцизького ВП ГУНП в Одеській області, звільнивши з посади старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Шевченківського відділення поліції Приморського відділу поліції в місті Одесі ГУНП в Одеській області з 10.09.2018р.

Відповідно наказу №1381 о/с від 17.09.2018 року позивача було переміщено згідно п.2 ч.1 ст. 65 Закону України «Про Національну поліцію» для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби, на підставі доповідної записки підполковника поліції Могили В.С., начальника управління карного розшуку ГУ НП в Одеській області.

Так, відповідно до ч.1 ст. 59 Закону України «Про Національну поліцію» №580-VIII cлужба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Частиною 3 статті 59 Закону України «Про Національну поліцію» №580-VIII встановлено, що рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України.

Згідно ч.4 ст. 59 Закону України «Про Національну поліцію» №580-VIII видавати накази по особовому складу можуть керівники органів, підрозділів, закладів та установ поліції відповідно до повноважень, визначених законом та іншими нормативно-правовими актами, та номенклатурою посад, затвердженою Міністерством внутрішніх справ України.

Підстави для переміщення поліцейських на інші посади визначені ст. 65 Закону України «Про Національну поліцію» №580-VIII.

Віповідно до п.2 ч.1 ст. 65 Закону України «Про Національну поліцію» №580-VIII переміщення поліцейських здійснюється на рівнозначні посади: для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби; за ініціативою поліцейського; у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням реорганізації; у разі необхідності проведення кадрової заміни в місцевостях з особливими природними, географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами (далі - місцевості з визначеним строком служби); за станом здоров'я - на підставі рішення медичної комісії; з меншим обсягом роботи з урахуванням професійних і особистих якостей - на підставі висновку атестації; у разі звільнення з посади на підставі рішення місцевої ради про прийняття резолюції недовіри відповідно до статті 87 цього Закону.

Отже, вказана норма передбачає можливість переміщення поліцейського на рівнозначну посаду для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби.

Відповідно до ч.2 ст.65 Закону України «Про Національну поліцію» №580-VIII посада вважається вищою, якщо за цією посадою штатом (штатним розписом) передбачене вище спеціальне звання поліції.

Таким чином, переміщення поліцейського, якщо спеціальне звання за займаною ним посадою відповідає спеціальному званню посади, на яку він переміщується, є переміщенням на рівнозначну посаду.

Позивач обіймав посаду оперуповноваженого сектору кримінальної поліції, за спеціальним званням - «капітан поліції».

Відповідно до ч.9 ст. 65 Закону України «Про Національну поліцію» №580-VIII переведення поліцейського здійснюється на підставі єдиного наказу про звільнення із займаної посади та направлення для подальшого проходження служби до іншого органу (закладу, установи) поліції та про призначення на посаду в органі (закладі, установі) поліції, до якого переміщується поліцейський.

Питання переміщення ОСОБА_3 порушено доповідною запискою підполковника поліції Могили В.С., начальника управління карного розшуку ГУ НП в Одеській області від 21.08.2018р., в якій вказується, що аналізом низької ефективності діяльності територіальних підрозділів кримінальної поліції Арцизького ВП з протидії вчиненню та розкриттю кримінальних правопорушень та виконанню запланованого навантаження встановлено ряд причин, які негативно впливають на результати роботи. Протягом поточного року на території Арцизького ВП зареєстровано майже 300 злочинів в місяць, по кожному відкрито кримінальне провадження, яке потребує здійснення якісного оперативного супроводу. У зв'язку з недостатнім досвідом роботи працівників кримінального блоку та некомплект у вказаних підрозділах, виникає необхідність посилити вказані підрозділи працівників, які мають стаж роботи понад 5 років.

Виходячи з інтересів служби капітана поліції ОСОБА_3 було запропоновано призначити старшим оперуповноваженим сектору кримінальної поліції Арцизького ВП ГУНП в Одеській області шляхом звільнення з посади старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Шевченківського відділення поліції Приморського відділу поліції в місті Одесі ГУНП в Одеській області з 10.09.2018р.

Щодо нерівнозначності посади суд зазначає, що виходячи з штатного розпису, затвердженого наказом Національної поліції України №788 дск від 02.09.2016р., посади старший оперуповноважений Шевченківського ВП Приморського ВП в м.Одесі ГУНП в Одеській області та старший оперуповноважений Арцизького ВП ГУНП в Одеській області є рівнозначними.

ГУНП в Одеській області є однією юридичною особою, якій підпорядковується Шевченківський ВП Приморського ВП в м.Одесі та Арцизький ВП, а тому згідно наказу ГУНП в Одеській області №1381 о/с від 17.09.2018р., капітана поліції ОСОБА_3 було призначено старшим оперуповноваженим сектору кримінальної поліції Арцизького відділу поліції ГУНП в Одеській області шляхом звільнення з посади старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Шевченківського відділення поліції Приморського відділу поліції в місті Одесі цього ж управління.

Суд зазначає, що позивач проходить службу в ГУНП в Одеській області (яке є самостійною юридичною особою) з територіальністю згідно положення - Одеська область, тому посилання представника позивача про направлення в іншу місцевість є безпідставним.

Разом з цим, за загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.

Закон України «Про Національну поліцію» №580-VIII є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, а відтак у даному спорі застосуванню мають підлягати норми спеціального законодавства.

Підстави переміщення поліцейських визначені ст. 65 Закону України «Про Національну поліцію» №580-VIII, в якій також вживається термін переведення, тому посилання позивача на норми КЗпП України та необхідність їх застосування до правовідносин,пов'язаних із переміщенням поліцейських, суд відхиляє.

Суд зазначає, що в даному випадку мало місце саме переміщення поліцейського на рівнозначну посаду, а не переведення згідно із ч.7 ст.65 Закону, оскільки ОСОБА_3 не призначався на посаду в іншому органі поліції, а був переміщений в середині органу поліції, де він працював.

Суд відхиляє посилання позивача на його переміщення без його згоди, оскільки для переміщення згідно п.п.1 п.2 ч.1 ст.65 Закону згода поліцейського не потрібна.

Щодо невизначення того, в чому полягають інтереси служби та який зв'язок переміщення позивача із інтересами служби був встановлений при виданні наказу суд зазначає, що інтереси служби є оціночним судженням в даному випадку і втручання суду в переоцінку такої підстави для переміщення не може здійснюватись.

Переміщення ОСОБА_3 обґрунтовано в доповідній записці необхідністю посилення південних регіонів Одеської області виходячи з інтересів служби, із зазначенням обставин та фактів, що слугували підґрунтям для такого висновку.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що наказ начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області №1381 о/с від 17.09.2018 року в частині призначення капітана поліції ОСОБА_3 (0092288) старшим оперуповноваженим сектору кримінальної поліції Арцизького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області, установивши посадовий оклад 2500 гривень, звільнивши з посади старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Шевченківського відділення поліції Приморського відділу поліції в місті Одесі цього головного управління з 10 вересня 2018 року є правомірним та прийнятим у відповідності до чинних норм законодавства.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч. 1. ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 76 КАС України встановлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною 2 ст. 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності наказу та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, за участю третьої особи - ОСОБА_5 про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. 293,295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Повне рішення складено та підписано 11 березня 2019 року.

Суддя М.М. Аракелян

Джерело: ЄДРСР 80345040
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку