ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
07 лютого 2019 року № 826/14317/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Шейко Т.І.
при секретарі судових засідань Гарбуз К.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом
Акціонерного товариства «Укртрансгаз»
до
Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області
про
визнання протиправними дій та скасування розрахунків розміру шкоди
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача:
- ОСОБА_2;
за участю представників:
- від позивача - Кравченко С.В.;
- відповідача - Максимчук В.П.;
- третьої особи - ОСОБА_5;
встановив:
Акціонерне товариство «Укртрансгаз» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області, у якому просило суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області щодо проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства та складання акта перевірки від 20 лютого 2017 року №5;
- визнати протиправним та скасувати розрахунок розміру шкоди, проведений державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Рівненської області Зайшлою Т. на суму 18225,85 грн., складений згідно з актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 20 лютого 2017 року за №5, заподіяної громадянину ОСОБА_2 невідомими особами Рівненського управління магістральних газопроводів дочірнього підприємства «Львівтрансгаз», внаслідок використання земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Городоцької сільської ради Рівненського району не за цільовим призначенням;
- визнати протиправним та скасувати Розрахунок розміру шкоди, проведений державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Рівненської області Зайшлою Т. на суму 2588, 65 грн., складений згідно з актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 20 лютого 2017 року за №5, заподіяної громадянину ОСОБА_2 невідомими особами Рівненського управління магістральних газопроводів дочірнього підприємства «Львівтрансгаз», внаслідок використання земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Городоцької сільської ради Рівненського району не за цільовим призначенням.
В якості підстав позову позивач посилається на те, що дії відповідача щодо проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства, за результатами якої складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 20 лютого 2017 року №5 та акт обстеження земельної ділянки від 20 лютого 2017 року №5 є такими, що здійснені з порушенням процедури проведення даного позапланового заходу, а відтак є протиправними, порушують права та законні інтереси позивача.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 вересня 2018 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому наголосив на тому, що діяв в межах та на підставі повноважень, наданих чинним законодавством України, звертав увагу суду на те, що відповідач не відноситься до жодного з органів, які мають право здійснювати контроль відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Також наголосив на тому, що охорона земель є прямим обов'язком Головного управління, одна з законодавчо встановлених форм здійснення контролю є перевірка земельної ділянки та законодавством чітко визначено повноваження державного інспектора в рамках проведення перевірки земельної ділянки, а тому позовні вимоги є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
Третя особа надала письмові пояснення на позовну заяву, в яких просила відмовити в задоволенні позовних вимог, у зв'язку з тим, що своїми діями, які полягають у перешкоді користування земельною ділянкою, позивач порушив законні права та інтереси третьої особи - ОСОБА_2.
В судових засіданнях представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив задовольнити позов у повному обсязі.
Представники відповідача та третьої особи заперечили проти задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
До Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області 14 лютого 2017 року звернувся із заявою ОСОБА_2 із скаргою на дії невстановлених осіб із УМГ «Львівтрансгаз», які самовільно на земельній ділянці, яка перебуває у його приватній власності, згідно Державного акта на право приватної власності серія ЯЕ №214132, побудували технічні споруди, чи унеможливили використання ОСОБА_2 земельної ділянки. Крім того, заявник просив нарахувати шкоду заподіяну йому внаслідок вищевказаних дій.
У зв'язку із надходженням даної заяви, прийнято наказ Головного управління від 17 лютого 2017 року №27 «Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використання та охороною земель усіх категорій і форм власності». Згідно даного наказу державному інспектору у сфері державного контролю з використання та охороною земель і дотримання законодавства України про охорону земель Рівненської області Грошку В.І. доручено здійснити державний контроль за дотриманням земельного законодавства, використання та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів шляхом проведення обстеження земельної ділянки площею 1,4580 га, яка належить на праві власності громадянину ОСОБА_2 та розташована на території Городоцької сільської ради Рівненського району, стосовно будівництва технічних газових споруд та встановлення паркану.
На виконання даного наказу, державним інспектором Грошком В.І. 20 лютого 2017 року проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства при використанні зазначеної земельної ділянки, яка перебуває у власності ОСОБА_2 за його присутності.
У результаті перевірки встановлено, що на земельній ділянці площею 1,4580 га, яка належить на праві приватної власності громадянину ОСОБА_8 згідно Державного акта на право приватної власності серії ЯЕ №214132 та розташована на території Городоцької сільської ради Рівненського району, невстановленими особами Рівненського управління магістральних газопроводів Дочірнього підприємства «Львівтрансгаз», самовільно, без відома власника земельної ділянки - ОСОБА_8 побудовано технічні газові споруди, які за допомогою залізобетонних опор огородили парканом із металевої сітки, чим допущено правопорушення, відповідальність за яке передбачено статтями 53 і 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та завдано шкоди власнику земельної ділянки.
Усі дані факти порушення зафіксовані у Акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 20 лютого 2017 року №5 та Акті обстеження земельної ділянки від 20 лютого 2017 року №5.
Водночас, Головним управлінням було направлено до Рівненського лінійно-виробничого управління магістральних газопроводів філії УМГ «Львівтрансгаз» клопотання від 20 лютого 2017 року №28-17-0.4-15/9-17 про надання інформації з проханням надати: проект будівництва промвузла на земельних ділянках, що перебувають у власності ОСОБА_8 та ОСОБА_5; документи, що посвідчують право власності, користування на земельні ділянки, що перебувають у власності ОСОБА_8 та ОСОБА_5; документи (спец. дозвіл), які стали підставою для зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) із земельних ділянок, що перебувають у власності ОСОБА_8 та ОСОБА_5
Проте, листом від 23 лютого 2017 року №422 Управління повідомило, що не має можливості надати дані документи.
Крім того, у відповідності до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого гару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 року №963 державним інспектором розраховано суму заподіяної ОСОБА_8 шкоди, оформлену у вигляді розрахунків від 20 лютого 2017 року:
- внаслідок самовільно зайнятті земельної ділянки у розмірі - 2588,65 грн.;
- внаслідок нецільового використання земельної ділянки у розмірі - 18228,85 грн.
Крім того, відповідач зазначає, що 21 лютого 2017 року надіслано лист №10-17-0.4-19/90/17 до Головного управління Національної поліції в Рівненській області щодо вжиття заходів стосовно встановлення осіб, які скоїли правопорушення на земельних ділянках, які належать ОСОБА_5 та ОСОБА_2 для подальшого їх прийняття до адміністративної відповідальності.
Позивач наголосив на тому, що дізнався про проведення Головним управлінням Держгеокадастру у Рівненській області перевірки дотримання вимог земельного законодавства, за результатами якої складено акт обстеження земельної ділянки від 20 лютого 2017 року №5 та акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 20 лютого 2017 року №5, лише 15 серпня 2018 року, коли на адресу Філії «Управління магістральних газопроводів «Львівтрансгаз» надійшли матеріали цивільної справи №570/2121/17, провадження в якій відкрито Рівненським районним судом Рівненської області за позовом ОСОБА_2 до Філії «Управління магістральних газопроводів «Львівтрансгаз» про відшкодування збитків внаслідок використання земельної ділянки сільськогосподарського призначення не за цільовим призначенням у розмірі 18225,85 грн.
Позивач, вважаючи дії Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області протиправними, і, відповідно, рішення, прийняті на підставі таких дій такими, що підлягають скасуванню, - звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року №15 (далі - Положення), Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.
Держгеокадастр у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
Статтею 6 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» визначено повноваження центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.
Статтею 10 визначені Закону повноваження державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» об'єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України.
Відповідно до частини першої статті 3 Земельного кодексу України (надалі - ЗК України) земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Згідно з частиною першою статті 4 ЗК України земельне законодавство включає цей Кодекс, інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин.
Статтею 15-2 ЗК України визначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, у сфері земельних відносин, належить організація та здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за: дотриманням вимог земельного законодавства при набутті права власності на земельні ділянки за договорами купівлі-продажу, міни, дарування, застави та іншими цивільно-правовими угодами; дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; дотриманням вимог земельного законодавства органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування з питань передачі земель у власність та надання у користування, у тому числі в оренду, зміни цільового призначення, вилучення, викупу, продажу земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах.
Відповідно до підпункту 25-1 пункту 4 Положення, Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань зокрема організовує та здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за дотриманням вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових договорів, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок; дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; дотриманням органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування вимог земельного законодавства з питань передачі земель у власність та надання у користування, зокрема в оренду, зміни цільового призначення, вилучення, викупу, продажу земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах.
Отже, повноваження, визначені статтею 15-2 ЗК України покладені на Держгеокадастр як на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, у сфері земельних відносин.
Законом України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» визначено, що цей Закон визначає правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля.
Тобто, Закон України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» є спеціальним нормативно-правовим актом, який врегульовує, зокрема, покладену на Держгеокадастр функцію контролю за використанням та охороною земель.
Відповідно до статті 9 Законом України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються, зокрема, шляхом проведення перевірок.
Стаття 10 Законом України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» містить перелік конкретних дій та заходів, на вчинення яких вповноважено державних інспекторів.
Державні інспектори уповноважені безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності, передавати до органів прокуратури, органів досудового розслідування акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки кримінального правопорушення.
Аналізуючи вищезазначені норми чинного законодавства, суд звертає увагу, що контроль за використанням та охороною земель є прямим обов'язком Держгеокадастру, одна з законодавчо встановлених форм здійснення якого є перевірка земельної ділянки. Законодавством визначено повноваження державного інспектора в рамках проведення перевірки земельної ділянки.
З метою належного виконання вищезазначених обов'язків та у зв'язку зі зверненням власника земельної ділянки, відповідачем прийнято наказ стосовно здійснення контролю за дотриманням земельного законодавства. Об'єктом перевірки Держгеокадастру в даному випадку є саме земельна ділянка.
Звертаючись із позовом до суду, позивач посилався на ту обставину, що відповідачем порушені вимоги Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).
Відповідно до статті 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Частина четверта статті 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» містить перелік державних органів, які здійснюють заходи контролю, а саме: контроль здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.
Відповідач звернув увагу на те, а суд погоджується з ним, що Держгеокадастр не відноситься до перелічених органів, а тому посилання представника позивача на недотримання вимог Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» при прийнятті наказу та проведенні перевірки є безпідставними.
Статтею 2 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» визначено, що основними завданнями державного контролю за використанням та охороною земель, зокрема, є: забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України; запобігання порушенням законодавства України у сфері використання та охорони земель, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення; забезпечення додержання власниками землі та землекористувачами стандартів і нормативів у сфері охорони та використання земель, запобігання забрудненню земель та зниженню родючості грунтів, погіршенню стану рослинного і тваринного світу, водних та інших природних ресурсів.
Відповідно до статей 4 та 5 Закону, об'єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України.
Відповідач наголосив, що у межах даної справи предметом перевірки була земельна ділянка власника земельної ділянки ОСОБА_8 за його ж заявою, а не господарська діяльність позивача.
Вказане вкотре підтверджує відсутність підстав для застосування до дій відповідача положень Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Крім того, як зауважив відповідач, питання наявності у відповідача повноважень здійснювати перевірки земельних ділянок було предметом розгляду ряду адміністративних справ, зокрема постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 05 липня 2017 року №823/922/17, залишеною в силі ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду, у задоволені позову про визнання протиправними дій Головного управління Держгеокадастру та скасування припису - відмовлено, зокрема с посиланням на те, що: «перевірка, проведена уповноваженою особою ГУ Держгеокадастру в Черкаській області, здійснена не суб'єкта господарювання, а об'єкта - земельної ділянки. Отже, посилання представника позивача на приписи Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» є недоцільними».
Окрім того, як зауважив представник відповідача щодо посилань представника позивача на наказ Мінагрополітики від 25 лютого 2013 року №132, яким затверджено Порядок планування та здійснення контрольних заходів з питань перевірки стану дотримання суб'єктом господарювання вимог земельного законодавства, то вказаним Порядком було передбачено, що державний нагляд (контроль) з питань перевірки стану дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства здійснюється Державною інспекцією сільського господарства України та її територіальними органами. При цьому, представник відповідача наголосив, що Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру та Державна інспекція сільського господарства України є абсолютно різними органами державної влади та юридичними особами.
Таким чином, нормативно-правові акти, на які посилається позивач не регулюють порядок проведення перевірок державними інспекторами територіальних органів Держгеокадастру.
Матеріалами справи спростовується також твердження позивача з приводу правомірного ним використання земельної ділянки, на якій розташовані газові споруди.
Відповідно до статті 22 Земельного кодексу України (в редакції Закону від 18.12.1990 №561-XII) право власності на землю або право користування земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється.
Згідно статті 125 Земельного кодексу України (в редакції Закону від 25.10.2001 №2768-III) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Позивачем не надано жодного правовстановлюючого документу на земельну ділянку, яка була об'єктом перевірки.
В той же час, в матеріалах адміністративної справи знаходиться копія Державного акта на право власності серія НОМЕР_1 на земельну ділянку гр. ОСОБА_2, якому ця земельна ділянка перейшла у спадщину від батька ОСОБА_9
Окрім того, слід звернути увагу, що за вих. №1019 від 09 грудня 2003 року Рівненське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів НАК «Нафтогаз України» ДК «Укртрансгаз» УМГ «Львівтрансгаз» громадянину ОСОБА_9 гарантувало компенсацію завданих збитків згідно діючого законодавства на площах земельних ділянок задіяних під будівництво газопроводу до Рівненського промвузла.
Однак, як повідомила представник третьої особи ОСОБА_2 ОСОБА_5, будь-якої компенсації не отримували, ні вона, ні ОСОБА_2 та іх батько ОСОБА_9
Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач по даній справі виконав покладений на нього обов'язок.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позовні вимоги не обґрунтованими, а позов таким, що не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 2, 77, 242-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -
в и р і ш и в:
Позов Акціонерного товариства «Укртрансгаз» до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області, третя особа ОСОБА_2, про визнання протиправними дій та скасування рішення залишити без задоволення.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.І. Шейко
Повний текст рішення складено 15 лютого 2019 року.
