Ухвала
30 січня 2019 року
м. Київ
справа № 572/2848/17
провадження № 61-40038 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого -Стрільчука В. А.
суддів: Карпенко С. О., Кузнєцова В. О., Погрібного С. О., Усика Г. І. (суддя-доповідач)
учасники справи:
позивач - заступник керівника Сарненської місцевої прокуратури Рівненської області в інтересах держави в особі Сарненської міської ради Рівненської області,
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Рівненської області від 24 травня 2018 року у складі колегії суддів: Бондаренко Н. В.,
Григоренка М. П., Шимківа С. С.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2017 року заступник керівника Сарненської місцевої прокуратури Рівненської області в інтересах держави в особі Сарненської міської ради Рівненської областізвернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування збитків у формі упущеної вигоди.
На обгрунтування позовних вимог зазначав, що у ході моніторингу офіційного веб-сайту Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Сарненською місцевою прокуратурою Рівненської області установлено, що 26 травня
2014 року інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області зареєстровано декларацію про початок будівельних робіт за
№ РВ 083141460131, а саме: будівництво приміщень для ремонту автомобілів по АДРЕСА_1.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року
№ 461 «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів», якою затверджено Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, 05 грудня 2014 року відповідач повідомив Сарненську міську раду Рівненської області про те, що 24 листопада 2014 року управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області зареєстровано декларацію про готовність об'єкта до експлуатації № РВ 143143280306.
Разом з тим, відповідач як замовник будівництва, не звертався до Сарненської міської ради Рівненської області чи до її виконавчого комітету із заявою про укладення договору про пайову участьу розвитку інфраструктури населеного пункту, яка відповідно до положень статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.
На виконання зазначеного Закону Сарненською міською радою прийнято рішення від 27 грудня 2012 року № 996 «Про пайову участь замовників будівництва у розвитку інфраструктури міста Сарни», яким затверджено Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури міста Сарни, пунктом 2.2. якого розмір пайової участі у розвитку інфраструктури м. Сарни з урахуванням інших передбачених законом відрахувань для нежитлових будівель та споруд закріплено у розмірі 10 відсотків кошторисної вартості будівництва об'єкта.
Пайовий внесок сплачується замовником на підставі договору між ним та Сарненською міською радою Рівненської області, який укладається не пізніше п'ятнадцяти робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до введення в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта нерухомості.
Неправомірна бездіяльність відповідача щодо його обов'язку взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, який кореспондується зі зверненням відповідача до органів місцевого самоврядування із заявою про укладення договору пайової участі у розвитку інфраструктури м. Сарни, що призвела до недоотримання Сарненською міською радою Рівненської області коштів у розмірі 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - нежитлового приміщення для ремонту автомобілів, розташованого по АДРЕСА_1, що відповідно до листа виконавчого комітету міської ради № 92/16-1624 від 27 вересня 2017 року складає 54 550,00 грн.
Посилаючись на наведене, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 збитки у формі упущеної вигоди, спричинені неукладенням договору про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної інфраструктури м. Сарни Рівненської області у розмірі 54 550,00 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Сарненського районного суду Рівненської області від 15 березня
2018 року позов заступника керівника Сарненської місцевої прокуратури Рівненської області в інтересах держави в особі Сарненської міської ради Рівненської області залишено без задоволення.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що стаття 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» закріплює обов'язок взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту виключно замовника, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті. Не укладення
ОСОБА_1 договору пайової участі після введення в експлуатацію нежитлового приміщення для ремонту автомобілів по АДРЕСА_1 не свідчить про порушення ним вимог вказаної статті, оскільки зазначений Закон не визначає безумовного обов'язку, порядку та строків сплати пайового внеску. Відсутність належного контролю з боку органу спеціально уповноваженого на здійснення архітектурно-будівельного контролю, а також несвоєчасне вжиття органом місцевого самоврядування всіх можливих заходів для залучення забудовника до пайової участі не може свідчити, що саме винні дії відповідача призвели до заявлених позивачем збитків у формі упущеної вигоди.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Рівненської області від 24 травня 2018 року апеляційну скаргу заступника керівника Сарненської місцевої прокуратури Рівненської області в інтересах держави в особі Сарненської міської ради Рівненської області задоволено, рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 15 березня 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов заступника керівника Сарненської місцевої прокуратури Рівненської області в інтересах держави в особі Сарненської міської ради Рівненської області задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь міського бюджету м. Сарни 54 550,00 грн збитків у формі упущеної вигоди та вирішено питання про розподіл судових витрат.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що ухилення замовника будівництва від укладення договору про пайову участь до прийняття об'єкта нерухомого майна до експлуатації є порушенням зобов'язання, яке прямо передбачено чинним законодавством, що призвело до недоотримання Сарненською міською радою Рівненської області відповідної суми коштів на розвиток міста, що охоплюється визначенням упущеної вигоди. Оскільки спірні правовідносини виникли з вимог статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» їх характер є цивільно-правовим, незалежно від їх суб'єктного складу, спір підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства. Апеляційний суд також зазначив, що право на позов виникло у позивача з
05 грудня 2014 року, а тому він заявлений у межах позовної давності, ураховуючи, що початок позовної давності слід відраховувати з дати письмового повідомлення органу місцевого самоврядування про введення в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, так як органи місцевого самоврядування знаходяться поза межами процедури прийняття об'єктів будівництва до експлуатації.
Узагальнені доводи касаційної скарги
У липні 2018 року ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою, у якій просив скасувати постанову Апеляційного суду Рівненської області від
24 травня 2018 року та закрити провадження у справі, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
Касаційна скарга обгрунтована посиланням на те, що спір між сторонами є господарсько-правовим, а тому підлягає розгляду в порядку господарського судочинства. Зазначив, що суд апеляційної інстанції залишив поза увагою той факт, що з 01 липня 2007 року він зареєстрований як фізична особа-підприємець та, маючи намір розпочати будівництво нежитлового приміщення по АДРЕСА_1, з метою отримання містобудівних умов та обмежень на будівництво приміщень для ремонту автомобілів звертався до Сарненської міської ради Рівненської області із заявами від 17 березня 2014 року та від 15 квітня 2014 року саме як фізична особа-підприємець. Підтвердженням наявності спору між юридичними особами, є те, що 15 жовтня 2014 року виконавчим комітетом Сарненської міської ради Рівненської області на підставі його звернення, як суб'єкта господарювання, прийнято рішення про встановлення режиму роботи станції технічного обслуговування автомобілів та магазину по торгівлі автозапчастинами у власному приміщенні по АДРЕСА_1
Узагальнені доводи відзиву на касаційну скаргу
У жовтні 2018 року до касаційного суду надійшов відзив заступника керівника Сарненської місцевої прокуратури Рівненської області в інтересах держави в особі Сарненської міської ради Рівненської області обгрунтований тим, що спір між позивачем та відповідачем виник з цивільних правовідносин, незважаючи на суб'єктний склад сторін у справі. Твердження ОСОБА_1 про підвідомчість спору господарському суду є помилковим, оскільки за загальним правилом у порядку цивільного судочинства загальні суди вирішують справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, у яких хоча б одна із сторін є фізичною особою, зокрема спори, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також інших правовідносин, крім випадків, коли їх розгляд проводиться за правилами іншого судочинства. Згідно декларацій про початок виконання робіт та про готовність об'єкта до експлуатації замовником будівництва приміщень по ремонту автомобілів є фізична особа ОСОБА_1, а тому апеляційний суд дійшов правильного висновку, що зазначений спір підлягає розгляду у порядку цивільної юрисдикції.
Висновки Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини шостої статті 403 ЦПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції.
Згідно з частиною першою статті 404 ЦПК України питання про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.
Ураховуючи, що ОСОБА_1 оскаржує постанову Апеляційного суду Рівненської області від 24 травня 2018 року з підстав порушення правил суб'єктної юрисдикції, колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду вважає необхідним передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Керуючись статтями 403, 404 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Справу за позовом заступника керівника Сарненської місцевої прокуратури Рівненської області в інтересах держави в особі Сарненської міської ради Рівненської області до ОСОБА_1 про відшкодування збитків у формі упущеної вигоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Рівненської області від 24 травня 2018 року передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: В. А. Стрільчук
Судді: С. О. Карпенко
В.О. Кузнєцов
С.О. Погрібний
Г. І. Усик
