ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.01.2019
м. Дніпро
Справа № 904/4507/18
за первісним позовом Приватного акціонерного товариства "РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР", м. Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю "БІО ЕКСПОРТ", м. Кривий Ріг Дніпропетровська область
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Радушненська селищна рада смт. Радушне Криворізький район Дніпропетровська область
про стягнення заборгованості за договором на компенсацію витрат по сплаті орендної плати за земельну ділянку та штрафних санкцій на загальну суму 195 096, 33 грн.
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БІО ЕКСПОРТ", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
до Приватного акціонерного товариства "РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР", м. Дніпро
про визнання договору недійсним
Суддя Суховаров А.В.
Представники :
від позивача за первісним позовом (відповідач - за зустрічним позовом) - ОСОБА_1, довіреність від 01.02.2018
від відповідача за первісним позовом (позивач - за зустрічним позовом) ОСОБА_2, довіреність від 25.10.2018
від третьої особи - не з'явився
СУТЬ СПОРУ:
Приватне акціонерне товариство "РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом, у якому просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БІО ЕКСПОРТ" (далі - відповідач) суму основного боргу за договором на компенсацію витрат по сплаті орендної плати за земельну ділянку від 28.04.2017 (далі - Договір) у розмірі 177 360, 30 грн., а також штрафні санкції у розмірі 17 736, 03 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 926, 45 грн.
01.11.2018 від Товариства з обмеженою відповідальністю "БІО ЕКСПОРТ" надійшла зустрічна позовна заява до Приватного акціонерного товариства "РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР" про визнання договору на компенсацію витрат по сплаті орендної плати за земельну ділянку від 28.04.2017, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "БІО ЕКСПОРТ" та Приватним акціонерним товариством "РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР", недійсним.
В судовому засіданні 15.01.2019 представник ПАТ "РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР" усно заявив про стягнення з ТОВ "БІО ЕКСПОРТ" витрат, пов’язаних з розглядом справи, згідно клопотання, з яким ПАТ "РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР" має намір звернутись до господарського суду після ухвалення рішення по суті позовних вимог в порядку ст.ст. 221, 244 ГПК України.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2018 у справі №904/4507/18 первісний позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "БІО ЕКСПОРТ" на користь Приватного акціонерного товариства "РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР" суму заборгованості за договором на компенсацію витрат по сплаті орендної плати за земельну ділянку у розмірі 177 360, 30 грн., штрафу у розмірі 14 188, 82, витрат по сплаті судового збору у розмірі 2 873, 23 грн., в решті первісних позовних вимог відмовлено; у задоволенні зустрічного позову відмовлено у повному обсязі.
16.01.2019 від Приватного акціонерного товариства "РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) у розмірі 10 000, 00 грн.
Ухвалою суду від 21.01.2019 заяву про ухвалення додаткового рішення призначено до розгляду в судовому засіданні на 29.01.2019.
29.01.2019 від Товариства з обмеженою відповідальністю "БІО ЕКСПОРТ" надійшли заперечення проти ухвалення додаткового рішення по справі, за змістом яких останній вважає відсутніми підстави для задоволення вимог Приватного акціонерного товариства "РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР" в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "БІО ЕКСПОРТ" "гонорару успіху" у розмірі 5 000, 00 грн., а також вважає наданий Приватним акціонерним товариством "РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР" акт про надання послуг від 16.01.2019 неналежним доказом.
Розглянувши заяву позивача про ухвалення додаткового рішення, суд дійшов висновку про її часткове задоволення з наступних підстав.
На підтвердження понесених витрат Приватним акціонерним товариством "РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР" надано копію Договору про надання правової допомоги № 4 від 03.01.2018, укладеного між адвокатом ОСОБА_1 та клієнтом - Приватним акціонерним товариством "РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР", та додаткової угоди № 2 від 28.09.2018 до нього.
За умовами пункту 1.1 вказаного договору адвокат за дорученням клієнта і за винагороду (гонорар) надає клієнту такі види правової допомоги передбачені Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»:
11.1.1. надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності Клієнта;
11.1.2. складення заяв, скарг, договорів, статутів, протоколів та інших документів правового характеру;
11.1.3. представництво інтересів Клієнта перед фізичними та юридичними особами (під час переговорів з питань укладання договорів та вчинення інших правочинів)
11.1.4. представництво інтересів Клієнта у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства;
11.1.5. представництво інтересів Клієнта в інших державних органах;
11.1.6. захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;
11.1.7. представництво інтересів потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;
11.1.8. надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні.
Згідно п. 1.1 Додаткової угоди №2 від 28.09.2018 предметом додаткової угоди є права та обов'язки сторін, які не визначені в Договорі і стосуються представництва інтересів клієнта у господарських судах з метою стягнення грошових коштів (в т.ч. штрафних санкцій) з ТОВ «БІО ЕКСПОРТ» (ідентифікаційний код 40122718).
Відповідно до п.4.1 Додаткової угоди №2 від 28.09.2018 за надання правової допомоги, передбаченої цією Додатковою угодою, клієнт незалежно від того чи досягнуто мету представництва сплачує адвокату за представництво:
- в господарському суді першої інстанції - 5 000 гривень;
- в господарському суді апеляційної інстанції - 1 000 гривень;
- в господарському суді касаційної інстанції 1 000 гривень (Верховному Суді).
За умовами пункту 4.2 Додаткової угоди №2 від 28.09.2018 в разі, якщо буде досягнуто мету представництва (прийнято судове рішення про стягнення з ТОВ «БІО ЕКСПОРТ» (ідентифікаційний код 40122718) заборгованості у повній сумі та штрафних санкцій), клієнт додатково сплачує адвокату гонорар в розмірі 5 000 гривень.
Також, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, Приватним акціонерним товариством "РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР" надано акт від 16.01.2019 про надання послуг за Договором про надання правової допомоги №4 від 03 січня 2018 року, за змістом якого визначено перелік наданих адвокатом послуг заявнику.
Відповідно до ст. 221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Згідно з ч.ч. 3-5 ст.244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Відповідно до ч.1 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати, пов'язані з на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України).
За змістом приписів частини 1 - 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України статті витрати, пов’язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов’язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно положень частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до приписів частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно з положеннями пункту 4 статті 1, частини третьої статті 27 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 50676-VI (далі - Закон) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Відповідно до положень статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
За змістом статей 632, 903 ЦК України ціна договору (плата за договором) - форма грошового визначення вартості наданих послуг. Оплата виконавцю послуги здійснюється за виконання ним договірного обов'язку з її надання.
Формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту є гонорар (плата за договором), порядок обчислення якого (фіксований розмір чи погодинна оплата), підстави для зміни його розміру, порядок сплати, умови повернення тощо відповідно до статті 30 Закону визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару відповідно до частини третьої статті 30 Закону врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.
Указаним вимогам відповідає визначений сторонами у пункті 4.1 Додаткової угоди №2 № 2 від 28.09.2018 розмір загальної вартості послуг адвоката.
Що стосується визначеної пунктом 4.2 Додаткової угоди №2 від 28.09.2018 додаткової винагороди адвокату за досягнення позитивного рішення у справі, то за своїм змістом і правовою природою така винагорода не є ціною договору (платою за надані послуги) у розумінні статей 632, 903 ЦК України та статті 30 Закону, а є платою за сам результат, досягнення якого відповідно до умов договору не ставиться в залежність від фактично наданих послуг.
Аналіз положень пунктів 4.2 Додаткової угоди №2 від 28.09.2018 дають підстави для висновку, що його умовами визначено оплату не лише наданих юридичних послуг, а ще й факту досягнення позитивного для особи, в інтересах якої укладено договір, результату судового розгляду справи №904/4507/18.
При цьому, передбачений пунктом 4.2 Додаткової угоди №2 від 28.09.2018 гонорар адвоката, за результатом надання послуг якого, ухвалено позитивне рішення на користь Приватного акціонерного товариства "РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР" не є витратами на професійну правничу допомогу, в розумінні приписів пункту 1 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, що підлягають стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "БІОЕКСПРОРТ" в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Так, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
За викладених обставин, суд вважає обґрунтованими та належно підтвердженими витрати Приватного акціонерного товариства "РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР" на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.
Відповідно до п.3 ч.4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як зазначено вище, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2019 первісний позов задоволено частково, а відтак, в силу приписів ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов'язані із розглядом первісного позову, покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю "БІОЕКСПРОРТ" пропорційно до задоволених позовних вимог за первісним позовом у розмірі 4 909, 09 грн. (191 549, 12 грн. (сума задоволених вимог за первісним позовом) х 5 000,00 грн. (підтверджені витрати) / 195 096,33 грн. (сума заявлених вимог за первісним позовом).
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.123, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Заяву Приватного акціонерного товариства "РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР" про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БІО ЕКСПОРТ" (50091, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Центральна, буд. 27ж, ідентифікаційний код юридичної особи 40122718) на користь Приватного акціонерного товариства "РОЗІВСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР" (49033, м. Дніпро, пр. Богдана Хмельницького, буд. 122, ідентифікаційний код юридичної особи 00954337) суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4 909, 09 грн.
В задоволенні решти вимог заяви – відмовити.
Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскарженим протягом цього строку до Центрального апеляційного господарського суду в порядку ст.ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням пп. 17.5 п.17 ч.1 розділу ХІ ГПК України
Повний текст додаткового рішення складено 05.02.2019
Суддя А.В. Суховаров